5 клас
(35 годин)
Підручник: Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти.
Автори: Ігор Щупак, Олена Бурлака, Ірина Піскарьова, Андрій Посунько.
Видавництво: «Оріон», 2022.
Створено на основі: Модельна навчальна програма «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5–6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Секиринський Д.О., Щупак І.Я.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795).
№ | Тема уроку | Очікувані результати навчання | Зміст навчально-пізнавальної діяльності | Сторінка підручника | Дата | Примітки |
Вступ | ||||||
1 | Що вивчає наука «Історія». | усвідомлює, навіщо треба вивчати історію; ● розуміє, що вивчає історія як наука та як шкільний предмет; ● правильно користується підручником; ● добирає інформацію за заданими критеріями; ● визначає значущість історичної та сучасної події для людини і суспільства; ● виокремлює основне і другорядне в тексті; ● виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного на конкретних прикладах; ● використовує пошукові системи для отримання інформації, дізнається значення незнайомих слів; ● пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії | Що таке історія? Історія як наука, що вивчає діяльність людей у минулі часи. Історія як навчальний предмет. Історія як скарбниця досвіду людства. Історична пам’ять та як її зберегти. Історія довкола нас. Історія і культура. Історія України як складова європейської історії | с.7 | ||
Розділ 1. ІСТОРИЧНИЙ ЧАС І ПРОСТІР | ||||||
2 | Час в уявленнях людини протягом історії. | розуміє відмінність між календарним та історичним часом | Вимірювання часу тепер і в минулому. Історичний час. Календарний час. Доба, рік, століття. | с.49 | ||
3 | Розвиток систем літочислення. | розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах; | с.55 | |||
4 | Способи упорядкування історичного часу. | пояснює різницю між одиницями вимірювання історичного часу і співвідносить їх (рік — століття — тисячоліття) | Календар і календарні системи. Періодизація історії. | с.59 | ||
5 | Способи упорядкування історичного часу | розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю; | Критерії для виділення історичних періодів. Стрічка часу. Хронологія. Хронологічна таблиця. Плинність часу | с.59 | ||
6 | Як пов’язані історія і простір. | знає, де розгортаються історичні події і як змінювалася карта; світу впродовж історії; ● співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо); | географічний та історичний простір. Середовище та його впливи на людину. Карти та їх види | с.67 | ||
7 | Українські землі на картах упродовж історії. Правила роботи з контурною картою | відмінності між історичною, контурною та географічною картами; зіставляє картографічну інформацію різних історичних періодів; ● виокремлює основні елементи карти та пояснює їх значення; ● визначає орієнтацію об’єктів відносно сторін світу, суб’єкта спостереження; ● визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій; ● позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані; ● позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані; ● зіставляє картографічну інформацію різних історичних періодів; ● усвідомлює залежність історії людства від географічного фактора. | Історичний простір. Історична карта. Історико-географічний регіон. Історико-географічні регіони України. Контурна карта. Зміни на карті світу впродовж історії. Моделювання простору в минулому і сьогодні. Моє рідне місто/село на мапах упродовж історії | с.72 | ||
8 | Урок узагальнення «Історичний час і простір». | с.82 | ||||
Розділ 2. НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ МИНУЛЕ | ||||||
9 | Історія як наука про розвиток людства. | формулює питання різного типу до тексту/ медіатексту, візуальних джерел | Історичне джерело. | с.14 | ||
10 | Джерела історичної інформації. | визначає тему й походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації; ● застосовує критерії визначення достовірності інформації (з допомогою вчителя). усвідомлює суб’єктивний характер історичних джерел, їх залежність від часу створення та особистості автора; ● розрізняє джерела інформації за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо); ● пояснює способи нагромадження та пошуку інформації; ● розрізняє факт і судження в запропонованому тексті/ медіатексті; | Джерело інформації. Типи та види історичних джерел. Факт і судження (ставлення). Історична подія. Історичний процес. Історичне дослідження. | с.18 | ||
11 | Науки-помічниці історії. | визначає придатність отриманої інформації для добору аргументів з допомогою вчителя | Методи дослідження історичних джерел. Критичне ставлення до джерел. | с.26 | ||
12 | Археологічні скарби минулого. | усвідомлює необхідність обережного ставлення до речових джерел, їх цінність та завдання охорони і збереження джерел; ● формулює запитання щодо достовірності інформації з різних джерел; ● розпізнає прояви маніпулювання інформацією на конкретних прикладах; ● зіставляє джерела інформації щодо достовірності та повноти; ● використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження; ● визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом (в межах теми) | Речові джерела. Археологія. Археологічна пам’ятка. Археологічні культури. Археологія України. Монети, печатки і герби. Нумізматика і геральдика | с.32 | ||
13 | Писемні пам’ятки, фольклор і сучасні візуальні джерела про історію | вміє опрацювати та критично осмислити писемне історичне джерело; вміє за допомогою історичного документа встановити основні характеристики історичної події (діячів, хронологічні рамки, автора документа, зміст тощо); ● визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела; ● визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом (в межах теми); ● використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема тексти; ● розрізняє тексти соціального й історичного змісту; ● пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в запропонованих джерелах; ● розрізняє факт і судження в запропонованому тексті/ медіатексті; ● усвідомлює цінність письмових джерел, завдання їх збирання та збереження; ● усвідомлює значення особистості автора джерела для розуміння його змісту | Письмові інформаційні джерела. Літописні хроніки. Історичні документи. Мемуари. Спогади. Автобіографія. Лист. Літературні дописи. Письмові джерела дослідження сучасного суспільства. Фейки | с.40 | ||
14 | Урок узагальнення «Науки, що вивчають минуле». | знає, як на основі різних типів історичних джерел скласти картину минулого; | с.47 | |||
Розділ 3. ІСТОРИЧНА НАУКА ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ | ||||||
15 | Як народжувалась історична наука. | ● вміє критично опрацьовувати історичне джерело; ● визначає пам’ятки історії та культури, описує їх; ● визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела; ● усвідомлює цінність історичних джерел для сучасної людини, значення їх збирання і збереження; ● розрізняє пам’ятки історії та культури, історичні події, осіб та їх вчинки, соціальні об’єкти та явища за певними ознаками; ● порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури і пояснює їх значення; ● описує і характеризує за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури; вміє за допомогою історичного документа встановити основні характеристики історичної події (діячів, хронологічні рамки, автора документа, зміст тощо); | Бібліотека. Музеї та експонати. Архів. Медіатека. Реставрація. Робота історика з джерелом. Джерелознавство. Історико-культурна спадщина. Літописні хроніки. Історичні документи. | с.84 | ||
16 | Науковий період розвитку історичних досліджень | визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела; ● усвідомлює цінність історичних джерел для сучасної людини, значення їх збирання і збереження; ● розрізняє пам’ятки історії та культури, історичні події, осіб та їх вчинки, соціальні об’єкти та явища за певними ознаками; | Архів. Медіатека. Реставрація. Робота історика з джерелом. Джерелознавство. Історико-культурна спадщина | с.92 | ||
17 | Хто започаткував наукові дослідження історії України | описує роботу історика; ● висловлює власну думку щодо особливостей професії історика; ● виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів; ● усвідомлює складність і цікавість роботи історика, особистісні мотиви його роботи | Як працюють історики? Моя майбутня професія — історик | с.94 | ||
18 | Міфи в історії | вміє опрацювати та критично осмислити міфи та фейки | Міф та міфологія. Фейки. | с.102 | ||
19 | Історична пам’ять. Формування історичної пам’яті. Культура пам’яті. | вміє підготувати повідомлення про історичні події на основі усних свідчень очевидців; ● вміє опрацювати та критично осмислити історичну пісню, легенду; виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного на конкретних прикладах; ● використовує пошукові системи для отримання інформації, дізнається значення незнайомих слів; ● усвідомлює цінність усних джерел, завдання їх збирання та збереження; використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення. | Усні історичні джерела. Фольклор. Історична пісня. Історична легенда. Історичний переказ. Казки. Свідчення очевидців як історичне джерело. Інтерв’ю | с.108 | ||
20 | Історія України в пам’ятках і пам’ятниках. Пам’ятки історії рідного краю. | ● знає види пам’ятників (бюст, меморіальна дошка, тріумфальна арка, статуя, обеліск, колона); ● розуміє, для чого проводять дослідження певних територій, яку інформацію може надати історична пам’ятка; ● розпізнає історичні пам’ятки та пам’ятники; ● вміє описувати історичну пам’ятку за алгоритмом; ● розпізнає символічний зміст пам’ятників, «читає» їхню композицію; ● показує на карті місцезнаходження визначних пам’яток культури світу та України; ● усвідомлює цінність історичних пам’яток та необхідність їх збереження і дослідження; ● порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури і пояснює їх значення; ● описує і характеризує за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури | Історичні пам’ятки. Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятка архітектури. Пам’ятка мистецтва. Пам’ятники та їх види. Місцеві пам’ятки історії та культури. Історичне краєзнавство | с.114 | ||
21 | Урок узагальнення. «Історична наука та історична пам’ять». | с.119 | ||||
РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК ЛЮДСТВА УПРОДОВЖ ІСТОРІЇ | ||||||
22 | Поява і розселення людини на Землі | розрізняє та виділяє етнографічні джерела з-поміж інших історичних джерел; ● виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів); описує побут, традиції та звичаї свого народу; | Етнографічні джерела. Етнографія. Антропологія. Лінгвістика | с.121 | ||
23 | Що пам’ятає древній сфінкс. | ● наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні — топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо; ● усвідомлювати відмінності між різними етносами та цінність взаємодії і взаємовпливів між ними, міжетнічних контактів та співробітництва. | с.127 | |||
24 | Середні віки: «темні часи» чи доба прогресу | пояснює своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя. | с.134 | |||
25 | Новий час: відкриття Америки, революції, передові ідеї й не тільки | добирає приклади, які розкривають поняття/терміни, що використовуються в межах теми; вміє побудувати алгоритм роботи з візуальними джерелами та за алгоритмом їх опрацьовувати; визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела; ● визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом (в межах теми); ● усвідомлює цінність візуальних джерел, завдання їх збирання та збереження; ● усвідомлює значення особистості автора джерела для розуміння його змісту | Аудіовізуальні джерела. Пам’ятки образотворчого мистецтва. Малюнки, картини. Фото- і кінохроніка. Мережа інтернет як інформаційне джерело. Аудіовізуальні джерела дослідження сучасності | с.141 | ||
26 | Новітня історія: події, постаті. Портрет сучасної епохи | формулює судження про вчинки історичних осіб і сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду | Історичне походження назв сучасних європейських країн. | с.148 | ||
27 | Людина і довкілля протягом історії: господарювання, проблема ресурсів. Людина як частина природи | усвідомлює цінність роботи історика та значення цієї роботи для розуміння сучасного світу | Історія у географічних назвах. Топоніміка | с.158 | ||
28 | Як люди взаємодіяли у спільнотах протягом історії | усвідомлює цінність роботи історика та значення цієї роботи для розуміння сучасного світу | Історія у географічних назвах. Топоніміка | с.165 | ||
29 | Які правила взаємодії існують у суспільстві | усвідомлює цінність роботи історика та значення цієї роботи для розуміння сучасного світу | Історія у географічних назвах. Топоніміка | с.173 | ||
30 | Історія людини і родини — частина історії України | зіставляє вибрані події з історії родини, рідного краю та України; | Топонімічні легенди | с.182 | ||
31 | Народи, які живуть на теренах України | пояснює походження назви «Україна»; | Походження назви «Україна» | с.187 | ||
32 | Міфологія та релігія. Наукове бачення світу | формулює висновок, судження на основі наведених фактів | с.193 | |||
33 | Наукові знання і художня культура людства | усвідомлює цінність і значення мови для розуміння історії сучасною людиною; пояснює причини та наслідки культурного розмаїття в сучасній Україні, аналізує культурне розмаїття України та світу | с.199 | |||
34 | Урок узагальнення «Розвиток людства упродовж історії» | с.209 | ||||
35 | Узагальнення з курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» | с.212 | ||||
