Календарно-тематичне планування з всесвітньої історії (10 клас ) на 2021/2022 навчальний рік (Зі змінами від 21.02.2019 р.)

Опис документу:
Пропонується вашій увазі готове до використання календарно-тематичне планування з всесвітньої історії у 10-му класі. Теми розбиті по годинах. Наявні також колонки для чотирьох змістових ліній, а також державні вимоги до рівня загально-освітньої підготовки учнів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Всесвітня історія. 10 клас. (35 год.)

п/н

Дата

К-

сть год.

Зміст навчального матеріалу

Наскрізна

лінія «Екологі­чна без­пека та сталий розви­ток»

На­скрізна лінія «Грома­дянська відпові­даль­ність»

На­скріз­на лі­нія «Здо­ров'я і безпе­ка»

Наскріз­на лінія «Під-приємли-вість та фінансова гра­мот-ність»

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підго­товки учнів


1.


1

Діагностична робота







2.


1

Урок повторення вивченого матеріалу







3.


1

Урок повторення вивченого матеріалу









4.







5.







6.












1


1


1

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

Початок Великої війни. Стратегічні плани ворогуючих сторін. Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній.



Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу. Практичне заняття. Світовідчуття європейця: наслідки Великої війни (на основі мемуарів і художніх творів).



Економічна та політична кризи в Російській імперії та Австро-Угорщині. Російська революція 1917 р. Поразка Німеччини та її союзників. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.





Знати:

зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид, репарація, контрибуція;

хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я;

вплив економічних і політичних процесів на хід війни; війну – розпад багатонаціональних імперій;

наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії.

Уміти:

встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі;

показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – членів Антанти та Троїстого союзу;

основні битви Першої світової війни;

визначити передумови Першої світової війни;

революцій в Російській імперії та інших країнах Центрально-Східної Європи, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;

визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві у період війни;

узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у Росії та Німеччині.


Шанування національної історії, культури; усвідомлення факторів, що визначають важливість законів.







7.


1

Узагальнення. Темачичний контроль.










8.











9.










10.








1











1










1

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ


14 пунктів” В. Вілсона. Паризька мирна конференція. Українське та російське питання на Паризькій конференції. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори з союзниками Німеччини.


Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності.


Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.

Практичне заняття. Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.





Знати та розуміти:

зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;

час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції;

суперечності Версальсько-Вашингтонської системи;

цілі та організацію діяльності Ліги Націй;

причини ревізії повоєнних міждержавних угод;

Уміти:

встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;

охарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів з Німеччиною та її союзниками;

дати оцінку рішенням Паризької та Вашингтонської конференцій з позицій інтересів “великих” і “малих” держав;

визначити джерела нестабільності в Європі;

висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів з підтримання стабільності у Європі.








Прагнення до справедливості, чесність, відповідаль-не ставлення до прав і обов'язків














11.










12.

















13.












14.








15.


























1










1

















1












1








1






















Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Сполучені Штати Америки. Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба “проспериті”. Велика депресія. “Новий курс” Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.


Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр. Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.

Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр. Народний фронт і його уряди. Едуард Даладьє.


Італія. Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Беніто Муссоліні.

Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.


Радянський Союз. “Договірна федерація” радянських республік. Утворення СРСР. Нова економічна політика. Спланована модернізація. Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.


Виклики міжвоєнного часу. Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів.

Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя. Громадянська війна в Іспанії.

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.

Практичне заняття. Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.





Знати та розуміти:

зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм, антисемітизм;

хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, нової економічної політики та спланованої модернізації в СРСР, Громадянської війни в Іспанії, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;

характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;

– “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР;

сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміти:

встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР, Італії та Німеччині;

виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;

охарактеризувати добу “проспериті” в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику “великого стрибка” в СРСР;

порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;

– встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;

пояснити сутність СРСР як нової форми Російської імперії в умовах національно-визвольних рухів поневолених Росією народів;

висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Едуарда Даладьє;

Адольфа Гітлера, Джеймса Рамсея Макдональда, Беніто Муссоліні, Франкліна Рузвельта, Йосифа Сталіна.



Розпізнавати способи залучення до суспільно-корисної діяльності





Прагнення до справедливості, чесність, відповідаль-не ставлення до прав і обов'язків




16.


1

Узагальнення. Темачичний контроль.











17.















18.











19.






1















1











1






Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Відновлення польської державності. Становлення Другої Речі Посполитої. Переворот 1926 р. Юзеф Пілсудський.

Чехословацька республіка. Томаш Масарик.

Угорська революція. Режим М. Горті.



Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску.

Болгарія в міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії.



Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.

Практичне заняття. Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом.










Недоторканість особи, життя і здоров'я громадянина



Знати:

зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;

час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;

особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації, осадництва та полонізації;

– труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;

особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;

перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

сутність національних проблем у регіоні.

Уміти:

синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;

охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;

порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;

охарактеризувати історичних діячів: Юзефа Пілсудського, Томаша Масарика.



20.


1


Узагальнення. Темачичний контроль.













21.









22.












23.











1









1












1






Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення. Зовнішня експансіоністська політика.

Китай. Національна революція та боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші.


Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді.

Країни Передньої Азії. Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Кемаль Ататюрк. Основні аспекти Близькосхідної проблеми.


Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів. Практичне заняття. Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.





Знати:

час національних революцій в Китаї і Туреччині;

зміст понять: гандизм, етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;

вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;

витоки та сутність Близькосхідної проблеми;

тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Уміти:

синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю, Індії, мусульманських держав та країн Латинської Америки;

виявити (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії в міжвоєнний період;

визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії та Латинської Америки, антиколоніального руху в Індії та національного руху в Китаї; характерні риси, причини та наслідки мілітаризації Японії;

проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;

висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність Махатми Ганді, Чан Кайші, Кемаля Ататюрка.





24.











25.








26.














1












1








1










Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.

Вісь “Берлін – Рим – Токіо”. Нарощення озброєнь.


Політика “умиротворення” агресора. Задоволення територіальних претензій Німеччини: “аншлюс” Австрії та Мюнхенська угода. Антикомінтернівський пакт. Практичне заняття. Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел.


Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр. Підготвчі заходи Сталіна до військового вторгнення в Європу. Англо-франко-радянські переговори в Москві. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємні протоколи до нього.



























Знати:

зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, Вісь;

час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;

сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;

визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;

порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.


27.


1

Узагальнення. Темачичний контроль.












28.







29.






30.









31.





1







1







1









1

Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних періодів війни. Основні театри воєнних дій.


Дипломатія часів війни. Утворення антигітлерівської коаліції, її значення. Особливості окупаційного режиму і руху Опору.


Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу. Практичне заняття. Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля.


Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.





Знати:

зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;

хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;

характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;

внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН;

особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.

Уміти:

визничити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв, зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;

охарактеризувати течії в Русі Опору;

визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;

обґрунтувати власні судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;

оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.


32.


1

Узагальнення. Темачичний контроль.











33.





34.





1





1

Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період. Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський рух.






Знати:

зміст понять: модерн, авангардизм, втрачене покоління, масова культура, джаз, мюзикл, олімпійський рух;

провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду,

мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму;

передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;

вплив кінематографу на розвиток культури.

Уміти:

характеризувати зміни в повсякденному житті населення в першій половині ХХ ст.;

визначати тенденції в розвитку культури;

розповідати про досягнення науки і техніки періоду, пояснювати їхній вплив на повсякденне життя людей;

висловити аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Сальвадора Далі, Альберта Ейнштейна, Чарлі Чапліна.


35.


1

Узагальнення. Темачичний контроль.









Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.