Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників ЗДО і ЗЗСО за новим профстандартом
»
Взяти участь Всі події

Календарно-тематичне планування з предмета «Всесвітня історія» в 9 класі

Всесвітня історія

Для кого: 9 Клас

03.07.2018

2713

107

0

Опис документу:
Календарно-тематичне планування з предмета «Всесвітня історія» в 9 класі складено відповідно до навчальної програми - "Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи» / авт. О.І.Пометун, Мудрий М.М., затверджена Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Календарно-тематичне планування

з предмета «Всесвітня історія» в 9 класі

(1 година на тиждень, 35 годин на рік)

Програма: Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи» /

авт. О.І.Пометун, Мудрий М.М., затверджена Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і

науки України від 07.06.2017 № 804)

Підручник: Всесвітня історія: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. / С.В. Д’ячков,

С.Д. Литовченко. - Харків: Вид-во «Ранок», 2017. - 192 с.: іл., рекомендований Міністерством освіти і науки

України (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.03.2017 № 417)

з/п

уро-ку

Ско-

ри-

гова-

ний

з/п

уроку

Дата уроку

Ско-

риго-вана

дата уроку

Тема уроку

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

При-мітка

I семестр

1.

Вступ.

Вступ. Сутність Нового часу. «Довге» XIX століття.

Учень/ учениця:

пояснює, застосовує поняття і терміни: «Новий час», «Довге» XIX століття»

Розділ I. Європа в час Французької революції та наполеонівських війн (5 годин)

2.

Початок Французької революції кінця XVIII ст.

Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст., доба Просвітництва). Французька революція кінця XVIII ст.

Учень/ учениця:

Знає:

- хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;

- напрямки походів Наполеона І.

Розуміє:

- причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції;

- Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;

- поняття «конституційна монархія».

Уміє:

- показати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;

- розкрити передумови і сутність Французької революції;

- визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн;

- пояснити причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу;

- обґрунтувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона, діяльності Дантона, Робесп’єра, Наполеона Бонапарта.

3.

Завершення Французької революції кінця XVIII ст.

Історичне значення Французької революції.

4.

Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт.

Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт. Віденський конгрес. Священний союз.

5.

Практична робота.

Підготувати есе на тему «Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона».

6.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Європа в час Французької революції та наполеонівських війн»

Розділ 2. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815-1870 рр.) (10 годин)

7.

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки.

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Парламентаризм. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм). Повсякденне життя.

Учень/ учениця:

Знає:

- дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.

Розуміє:

- поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

Уміє:

- пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;

- охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;

- простежити становлення парламентської демократії в Європі;

- визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США;

- визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.;

- обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.

8.

Практичне заняття. Суспільні наслідки індустріальної революції, зміни в житті та побуті різних верств населення в ХІХ ст.

9.

Велика Британія – «майстерня світу».

Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм. Велика Британія – «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії.

10.

Франція у період Реставрації Бурбонів.

Франція у період Реставрації Бурбонів. Революція 1830 р. Липнева монархія.

11.

Австрійська та Російська імперії

Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха. Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині ХІХ ст.

12.

Революції 1848–1849 рр. в Західній і Центральній Європі.

«Весна народів». Революції 1848–1849 рр. в Західній і Центральній Європі. Національні рухи слов’янських народів.

13.

Об’єднання Німеччини та Італії.

Об’єднання Німеччини та Італії.

14.

Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня.

Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня.

15.

Утворення незалежних держав у Латинській Америці.

Утворення незалежних держав у Латинській Америці (оглядово).

16.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815-1870 рр.)»

II семестр

Розділ 3. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX – на початку XX ст. Пробудження Азії (12 годин)

17.

Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу.

Монополізація економіки. Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу.

Учень/ учениця:

Знає:

- час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

- дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

Розуміє:

- вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;

- поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

Уміє:

- показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;

- охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;

- визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів;

- пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

- обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо, Сунь Ятсена.

18.

Практична робота. Еволюція європейського соціалістичного руху від радикальних до поміркованих форм і легальної парламентської діяльності.

19.

Франція.

Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції. Жорж Клемансо.

20.

Німецька імперія.

Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Перехід Німеччини до «світової політики».

21.

Велика Британія.

Втрата Великою Британією промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Ліберальні реформи Девіда Ллойд Джорджа.

22.

Економічне піднесення США.

Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. «Нова демократія» Томаса Вудро Вільсона.

23.

Російська імперія.

«Великі реформи» в Росії. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905–1907 рр. Столипінські реформи.

24.

Австро-Угорщина – дуалістична монархія.

Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах.

25.

«Доба Мейдзі» в Японській імперії.

«Доба Мейдзі» в Японській імперії. Початок японської територіальної експансії.

26.

Сунь Ятсен. Сіньхайська революція.

Сунь Ятсен. Сіньхайська революція.

27.

Спроби модернізації Османської імперії.

Спроби модернізації Османської імперії.

28.

Практична робота. Суперечливі наслідки колоніальної політики для метрополій і країн Азії та Африки.

29.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX – на початку XX ст. Пробудження Азії»

Розділ 4. Міжнародні відносини (друга половина XIX – початок XX ст.) (2 години)

30.

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст.

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст. Утворення військово-політичних блоків – Троїстий союз і Антанта. Початок боротьби за переділ колоніального світу. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст.

Учень/ учениця:

Знає:

- час створення Троїстого союзу і Антанти.

Розуміє:

- поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».

Уміє:

- показати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);

- охарактеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;

- пояснити причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку ХХ ст., створення військово-політичних блоків;

- визначити наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу;

- пояснити місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст..

31.

Практична робота. Динаміка міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.

Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.

Розділ 5. Розвиток культури і повсякденне життя (кінець XVIII – початок XX ст.) (2 години)

32.

Урізноманіт-нення форм і напрямів освіти. Університети. Наукові й технічні досягнення.

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення. Література та мистецтво. Масове виробництво. Науково-технічна революція зламу ХІХ–ХХ ст. та її вплив на людину й суспільства. Зміни у вигляді міст і сіл. Одяг. Індустріальні та традиційні суспільства. Емансипація.

Учень/ учениця:

Знає:

-важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.;

- найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.;

- основні наукові й культурні центри Європи та США.

Розуміє:

- тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;

- поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво».

Уміє:

- охарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті;

- визначити прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки.

33.

Практична робота. Зародження масової культури.

34.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Міжнародні відносини (друга половина XIX – початок XX ст.). Розвиток культури і повсякденне життя

(кінець XVIII – початок XX ст.)»

35.

Узагальнення до курсу:

Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ століття.

«Довге» ХІХ століття: основні ідеї, здобутки, виклики. Особливості української історії ХІХ ст. Внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.

Учень/ учениця:

Знає:

- хронологічні межі «довгого» ХІХ ст. і його внутрішню періодизацію;

- взаємопов’язаність і взаємозалеж-ність процесів господарського, соціального, політичного і культурного розвитку українського та інших європейських суспільств у ХІХ ст.

Розуміє:

- поняття «модернізація».

Уміє:

- охарактеризувати основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «довгого» ХІХ ст.;

- визначити внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.;

- зіставити типові явища і процеси європейської та української історії в ХІХ – на початку ХХ ст.;

- оцінювати історичні події ХІХ ст. з позиції формування «першого покоління» прав і свобод людини;

- висловлювати судження щодо значення «довгого» ХІХ ст. для подальшого розвитку світу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.