Календарно-тематичне планування з предмета «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)» в 6 класі

Всесвітня історія

Для кого: 6 Клас

03.07.2018

1760

19

0

Опис документу:
Календарно-тематичне планування з предмета «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)» в 6 класі складено відповідно до навчальної програми - "Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи» / авт. О.І.Пометун, Мудрий М.М., затверджена Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Календарно-тематичне планування

з предмета «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)» в 6 класі

(2 години на тиждень, 70 годин на рік)

Програма: Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи» /

авт. О.І.Пометун, Мудрий М.М., затверджена Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і

науки України від 07.06.2017 № 804)

Підручник: Всесвітня історія. Історія України: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів /

О.Г. Бандровський, В.С. Власов. – К.: Генеза, 2014. – 272 с.: іл., карти, рекомендований Міністерством освіти і

науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.02.2014 №123)

з/п

уро-ку

Ско-

ри-

гова-

ний

з/п

уроку

Дата уроку

Ско-

риго-вана

дата уроку

Тема уроку

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

При-мітка

I семестр

Вступ. Коли і як розпочалася історія людства (3 години)

1.

Коли і як розпочалася історія людства

Предмет і завдання історії. Теорії походження людини. Як працювати з підручником інтегрованого курсу історії (Всесвітня історія. Історія України) для учнів 6 класу

Учень/учениця:

Знає:

- час появи людини на теренах України;

- послідовність періодів історії людства, якими послуговуються богослови, антропологи, археологи й історики.

Розуміє:

- предмет і завдання історії;

- сутність наукових і релігійних теорій походження людини;

- періодизацію як спосіб упорядкування історії;

- давню історію України як складову світової історії;

- критерії, які історики й археологи використовують для періодизації історії України та світової історії;

- поняття «ера (історична доба)», «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія».

Уміє:

- співвіднести дату події з історичним періодом (з допомогою шкали часу);

- розв’язати історичну задачу на обчислення часу;

- вправно користуватися підручником для виконання завдань у класі й удома.

2.

Періодизації історії людства (антропологічна, археологічна, історична).

Періодизації історії людства (антропологічна, археологічна, історична).

3.

Практична робота: Лічба часу в історії стародавнього світу.

Розділ 1. Первісні спільноти. Археологічні культури (6 годин)

4.

Природні умови та спосіб життя, первісних людей.

Природні умови, спосіб життя первісних людей.

Учень/учениця:

Знає:

- назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України;

- винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України).

Розуміє:

- сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального (збиральництво, мисливство, рибальство ) до продуктивного (відтворювального) господарства (землеробства, скотарства і ремесел);

- сутність первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму, анімізму та магії;

- риси господарства, суспільного устрою й світосприйняття як основу історичного опису життя людей у минулому;

- поняття «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова громада (рід)», «територіальна (сусідська) громада», «плем’я», «ремесло», «мораль», «звичай».

Уміє:

- співвіднести археологічну й історичну періодизацію історії стародавнього світу;

- показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури;

- описати спосіб життя первісних людей;

- розпізнавати пам’ятки трипільської культури.

5.

Суспільна організація, світорозуміння і мораль первісних людей.

Суспільна організація, світорозуміння і мораль первісних людей.

6.

Як працюють археологи. Основні стоянки і пам’ятки первісних людей на території України. Практична робота: позначити на контурній карті стоянки первісних людей на теренах України

7.

Трипільська археологічна культура.

Трипільська археологічна культура.

8.

Практична робота: опис способу життя первісних людей на основі археологічних речових джерел

9.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Вступ. Коли і як розпочалася історія людства. Первісні спільноти. Археологічні культури»

Розділ 2. Стародавні цивілізації Азії та Африки (15 годин)

10.

Що в історії називають цивілізацією.

Що в історії називають цивілізацією.

Учень/учениця:

Знає:

- хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства;

- час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі;

- роки правління царів Давида і Соломона;

- назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона).

Розуміє:

- цивілізацію як історично-культурний феномен;

- вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств;

- причини виникнення міст, соціальних верств і держави;

- поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис»;

- вплив світогляду на спосіб життя давніх людей і суспільств;

- причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств;

- організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії;

- значення Біблії як історичного джерела.

Уміє:

- позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста;

- охарактеризувати давні суспільства і держави;

- описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств;

- осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту та Передньої і Центральної Азії (Великий сфінкс, храм Соломона та ін.);

- зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту і Передньої та Центральної Азії.

11.

Цивілізація долини Нілу. Природно-географічні умови розвитку давньоєгипетської цивілізації. Практична робота: позначення на контурній карті

12.

Повсякдення й господарське життя. Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті.

Повсякдення й господарське життя. Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті.

13.

Писемність і мистецтво. Будівництво пірамід.

Писемність і мистецтво. Будівництво пірамід.

14.

Міфологія та релігія Давнього Єгипту.

Міфологія та релігія Давнього Єгипту.

15.

Практична робота: повідомлення про повсякденне життя представників різних верств у стародавньому суспільстві

16.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Стародавні цивілізації Азії та Африки»

17.

Цивілізації Дворіччя.

Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону. Повсякдення і господарське життя.

18.

Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя.

Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя.

19.

Закони Хаммурапі. Практична робота: оцінити (на основі витягів із Книги мертвих, законів Хаммурапі) правове становище населення в давніх державах Північної Африки, Передньої та Центральної Азії.

20.

Міфологія, писемність і мистецтва. Епос про Гільгамеша.

Міфологія, писемність і мистецтва. Епос про Гільгамеша.

21.

Фінікія.

Фінікія. Природно-географічні умови розвитку. Повсякдення й господарське життя. Фінікійська колонізація. Карфаген. Алфавіт.

22.

Ізраїльсько-Юдейське царство.

Ізраїльсько-Юдейське царство: організація влади й суспільства. Єрусалим. Біблія як історичне джерело.

23.

Практична робота: зіставлення умов розвитку й характерних ознак суспільств і держав Давнього Єгипту, з одного боку, і Передньої та Центральної Азії, з іншого.

24.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Стародавні цивілізації Азії та Африки»

Розділ 3. Антична цивілізація (36 годин)

25.

Періодизація історії давніх Греції та Риму. Природно-географічні умови Балканського півострова. Практична робота: позначення на контурній карті

Періодизація історії давніх Греції та Риму.

Природно-географічні умови Балканського півострова.

Учень/учениця:

Знає:

- часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій;

- пам’ятки культури Давньої Греції (Афінський акрополь).

Розуміє:

- особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін, безправ’я рабів;

- причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти);

- внесок античної цивілізації в історію людства;

- поняття «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів».

Уміє:

- охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти;

- охарактеризувати діяльність Перикла;

- пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;

- показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави).

26.

Археологічне відкриття Мінойської й Ахейської палацових цивілізацій.

Археологічне відкриття Мінойської й Ахейської палацових цивілізацій.

27.

Давньогрецьке суспільство. Афіни.

Давньогрецьке суспільство. Афіни.

28.

Давньогрецьке суспільство. Спарта.

Давньогрецьке суспільство. Спарта.

29.

Сім’я, освіта та виховання афінян і спартанців.

Сім’я, освіта та виховання афінян і спартанців.

30.

Практична робота: зіставити суспільний устрій Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст

31.

Греко-перські війни.

Греко-перські війни.

32.

Утвердження демократії в Афінах за Перикла.

Утвердження демократії в Афінах за Перикла.

II семестр

33.

Господарюван-ня і повсякден-не життя в Давній Греції.

Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції.

Учень/учениця:

Знає:

- пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь).

Розуміє:

- ідейну близькість давньогрецької, елліністичної культур;

- причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти);

- поняття «еллінізм»ю, «імперія».

Уміє:

- охарактеризувати діяльність Александра Македонського;

- пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;

- показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, Східного походу Александра Македонського та ін.).

34.

Грецька релігія та міфологія. Античні олімпійські ігри.

Грецька релігія та міфологія. Античні олімпійські ігри.

35.

Підкорення Греції Філіпом II.

Підкорення Греції Філіпом II.

36.

Александр Македонський.

Александр Македонський.

37.

Елліністичні держави. Практична робота: позначення на контурній карті

38.

Культура елліністичної доби.

Культура елліністичної доби.

39.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Антична цивілізація»

40.

Велика грецька колонізація.

Велика грецька колонізація.

Учень/учениця:

Знає:

- часову послідовність грецької античної (полісної) цивілізацій;

- хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів);

- часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів;

- пам’ятки культури Скіфії (пектораль із кургану Товста Могила та ін.).

Розуміє:

- причини піднесення й занепаду Великої Скіфії;

- передумови Великої грецької колонізації;

- внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;

- поняття «пантеон богів», «курган».

Уміє:

- охарактеризувати античних полісів Північного Причорномор’я;

- показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації).

41.

Заснування античних грецьких поселень на території України (у Пів-нічному Причорномор’ї). Практична робота: позначення на контурній карті

42.

Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України.

Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України.

43.

Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.

Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.

44.

Практична робота: охарактеризувати спосіб життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами) і скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах»).

45.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Антична цивілізація»

46.

Природно-географічні умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима. Практична робота: позначення на контурній карті

Природно-географічні умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима.

Учень/учениця:

Знає:

- хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;

- пам’ятки культури Риму (Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.).

Розуміє:

- ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;

- особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Риму, безправ’я рабів;

- причини піднесення й занепаду Римської держави;

- поняття «громадянин», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія».

Уміє:

- охарактеризувати й зіставити становище патриціїв і плебеїв;

- охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, діяльність Юлія Цезаря та Октавіана Августа;

- показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави).

47.

Римська республіка в V–І ст. до н.е. Практична робота: порівняти правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у Стародавньому Римі

48.

Військова експансія Риму.

Військова експансія Риму.

49.

Диктатура Цезаря.

Диктатура Цезаря.

50.

Римська імперія. Октавіан Август.

Римська імперія. Октавіан Август.

51.

Практична робота: сформулювати життєву позицію історичного персонажа на основі висловів з його творів.

52.

Пантеон римських богів. Римське право. Мистецтво Давнього Риму.

Пантеон римських богів. Римське право. Мистецтво Давнього Риму.

53.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Антична цивілізація»

54.

Кризові явища в Римській імперії.

Кризові явища в Римській імперії.

Учень/учениця:

Знає:

- хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;

- час зародження й утвердження християнства, визнання християн-ства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію);

- час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;

- самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.

Розуміє:

- причини піднесення й занепаду Римської держави;

- внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;

- виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господар-ського (землеробство) і культурного розвитку;

- історичне значення християнства;

- поняття «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».

Уміє:

- визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви;

- охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян;

- визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;

- показати на карті історико-геогра-фічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, Великого переселення народів та ін.).

55.

Виникнення і поширення християнства.

Виникнення і поширення християнства. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.

56.

Розпад Римської імперії. Падіння Західної Римської імперії.

Розпад Римської імперії. Велике переселення народів. Падіння Західної Римської імперії.

57.

Походження (витоки) слов’янських народів. Практична робота: позначення на контурній карті

Походження (витоки) слов’янських народів. Природно-географічні умови історичної прабатьківщини слов’ян.

58.

Суспільне та господарське життя і духовний світ.

Суспільне та господарське життя і духовний світ.

59.

Розвиток слов’янських племен у процесі розселення. Анти і склавини на теренах України.

Передумови розселення слов’ян. Розвиток слов’янських племен у процесі розселення. Анти і склавини на теренах України.

60.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Антична цивілізація»

Розділ 4. Витоки європейської та інших сучасних цивілізацій (8 годин)

61.

Причини зникнення стародавніх цивілізацій.

Причини зникнення стародавніх цивілізацій. Сучасні цивілізації на мапі світу. Головні ознаки європейської цивілізації та її історичне підґрунтя.

Учень/учениця:

Знає:

- хронологічні межі Великого переселення народів;

- час формування європейської, китайської, індійської, ісламської та інших сучасних цивілізацій;

- пам’ятки культури китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.

Розуміє:

- вплив культурних запозичень на розвиток відкритих і закритих цивілізацій, пов’язаність культур зниклих і сучасних цивілізацій;

- соціальний досвід і культурні здобутки народів Середземномор-ського культурного простору, Велике переселення народів, поширення християнства й падіння Західної Римської імперії як витоки й умови формування сучасної європейської цивілізації;

- досвід античної цивілізації як запоруку ефективної відповіді європейців на цивілізаційні виклики сучасності;

- поняття «цивілізація», «історич-ний досвід», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам».

Уміє:

- визначити внесок давніх греків і римлян у культуру сучасних європейських народів, зокрема українців;

- показати на карті: а) територіальні межі європейської, китайської, індійської, ісламської цивілізацій; б) долини річок Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи, терени давніх Індії й Китаю;

визначити особливості господарства, суспільного життя й культури давніх Індії та Китаю

62.

Практична робота: добрати інформацію про правила і переконання (звичаї, юридичні норми, фразеологізми тощо), а також елементи побутової культури (будівлі, меблі, одяг, їжа), запозичені українцями в давніх греків і римлян

63.

Китайська цивілізація.

Китайська цивілізація.

64.

Китайська цивілізація.

Китайська цивілізація.

65.

Індійська цивілізація.

Індійська цивілізація.

66.

Ісламська цивілізація.

Ісламська цивілізація.

67.

Цивілізаційні взаємодії.

Практична робота: зіставити господарство, суспільне життя й культуру населення давніх Греції та Риму, з одного боку, й Індії та Китаю, з іншого.

68.

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу «Витоки європейської та інших сучасних цивілізацій»

69.

Узагальнення до курсу

70.

Підсумкове повторення

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.