Календарно-тематичне планування з курсу "Вступ до історії" 5 клас

Історія України

Для кого: 5 Клас

01.09.2019

2390

197

0

Опис документу:
Календарно-тематичне планування на 2019/2020 н.р. Планування розроблено згідно наказу МОН від 31.05.2018 №551 за оновленою програмою. Для підручника "Вступ до історії" Власов В. С., видавництво "Генеза"
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вступ до історії 5 клас

Дата

Тема уроку

Зміст навчального матеріалу

Д/з

Державні вимоги

І семестр

1

Вступ. Що таке історія

Що таке минуле, сучасне і майбутнє. Багатоманітність історії. Історія як наука та навчальний предмет. Історія України – складова європейської історії. Підручник з історії

ст. 5-7

Учень має розуміти:

  • значення термінів «історія» й «історик»;

  • мотиви інтересу (звернення) людини до минулого;

  • взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього;

  • завдання історії як шкільного предмета.

Учень має вміти:

  • використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку);

  • вправно користуватися підручником.

2

Узагальнення

Що таке історія

Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

3

Історичний час

Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу. Робота зі шкалою часу

§ 2

Учень має розуміти:

  • відмінність між календарним та історичним часом;

  • умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;

  • поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;

  • необхідність встановлення хронологічної послідовності подій

Учень має вміти:

  • співвіднести рік – століття – тисячоліття;

  • визначити тривалість історичної події;

  • побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;

  • створити і заповнити хронологічну таблицю

4

Культурні епохи європейської історії

Культурні епохи європейської історії (Первісне суспільство, античність, Середні віки, Новий час)

§ 3

Учень має знати:

  • назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

Учень має вміти:

  • співвіднести рік – століття – тисячоліття;

  • визначити тривалість історичної події;

  • побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;

  • створити і заповнити хронологічну таблицю

5

Практична робота

«Історія України на шкалі часу»

Історія України на шкалі часу. Орієнтовний перелік важливих фактів (явищ) історії України для роботи зі шкалою часу:

Київська держава (княжа Русь-Україна. ІХ–ХІІІ ст.); Королівство Руське (Галицько-Волинська держава. ХІІІ – середина ХІV ст.); Козацька республіка / Військо Запорозьке / Гетьманщина (середина ХVІ – ХVІІІ ст.); творення нової України, держава Україна (ХІХ–ХХ ст.).

Події історії рідного краю (на вибір учительки)

§ 1-4

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

  • співвіднести рік – століття – тисячоліття;

  • встановити тривалість історичної події;

  • розмістити події на шкалі часу, у хронологічній таблиці;

  • встановити хронологічну послідовність подій (за допомогою шкали часу, хронологічної таблиці);

  • розв’язати історичну задачу на обчислення часу

6

Узагальнення.

Тематичне оцінювання

Відлік часу в історії

Знання, розуміння та вміння з теми 1

Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

7

Що таке карта для історика

Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою

§ 5

Учень має розуміти:

  • територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події;

  • поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;

  • відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами;

  • як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України);

  • як читати історичну карту за її легендою.

Учень має вміти:

  • скласти розповідь за історичною картою

8

Українська історія на карті

Україна на картах (мапах) упродовж історії. Територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини та їх зміни. Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди

§ 6

Учень має знати:

  • як описати і показати на карті кордони та столиці Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України.

Учень має розуміти:

  • як історики визначають територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини.

Учень має вміти:

  • складати розповідь за історичною картою

9

Історико-географічні регіони України

Історико-географічні регіони України та їх особливості (на вибір учительки, оглядово). Історико-географічні регіони України для роботи з картою:

Середнє Подніпров’я, Чернігово-Сіверщина, Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття, Донщина, Слобожанщина, Північне Причорномор’я, інші.

§ 5-7

Учень має знати:

  • як описати і показати на карті територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; територіальне розташування рідного міста/селища/села.

Учень має розуміти:

  • як історики визначають межі історико-географічних регіонів України;

  • межі населених пунктів (міст, селищ і сіл).

Учень має вміти:

  • складати розповідь за історичною картою;

  • визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів

10

Практична робота «Історична карта»

Історико-географічні регіони України для роботи з картою:

Середнє Подніпров’я, Чернігово-Сіверщина, Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття, Донщина, Слобожанщина, Північне Причорномор’я, інші.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

  • визначити просторове (територіальне) розташування історико-географічного регіону;

  • охарактеризувати (за картою) природні умови для вказаних учителем історико-географічних регіонів;

позначити і надписати на контурній карті вказані учителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село

11

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Де відбувається історія

Знання, розуміння та вміння з теми 2

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

12

Історичні джерела і як з ними працювати

Історичні джерела та їх різновиди. Виявлення та збереження історичних джерел. Потреба залучення різних джерел для відображення повноти історії. Робота з історичними джерелами. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого. Критичне ставлення до джерельних відомостей

§ 8

Учень має знати:

  • різновиди історичних джерел (наводити приклади)

Учень має розуміти:

  • історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося;

  • відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел;

  • як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами;

  • які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики;

  • поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; г) «музей», «архів».

Учень має вміти:

  • розрізнити історичні джерела за видами;

  • поставити запитання до змісту історичних джерел;

  • визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;

  • розпізнати відомості про осіб і події та судження про них

13

Де і як зберігають історичні джерела

Місця, де зберігають історичні джерела.

§ 10

Учень має розуміти:

  • як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико- архітектурний заповідник);

  • поняття: «речове джерело», «археологія», «експонат»; «писемне джерело», «музей», «архів»

14-15

Практична робота «Екскурсія до музею»

§ 11

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

  • згрупувати надані учителем історичні джерела за різновидами, часом і територією створення;

  • добрати інформацію про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо, на розсуд учительки);

  • висловити враження (усно або письмово) від екскурсії до місцевого історичного (краєзнавчого) музею або архіву

16

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Джерела до вивчення історії

§ 8-12

Знання, розуміння та вміння з теми 3

ІІ семестр

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

17-18

Історичні памятки. Історичні пам’ятники. Княжа Русь-Україна. Козацька епоха

Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу. Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України:

а) княжа Русь-Україна: Володимир і Данило Галицький;

б) козацька Україна: Богдан Хмельницький

§ 13

Учень має знати:

  • 988 р. – хрещення Русі;

  • 1253 р. – коронація Данила Галицького;

  • 1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави.

Учень має розуміти:

  • пам’ятка історії як скарб, гордість і надбання народу;

  • поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»;

  • як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю.

Учень має вміти:

  • розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники;

  • описувати пам’ятку історії;

  • розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники;

  • показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;

  • розпізнати символічний зміст пам’ятників.

Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи:

  • пам’ятники Володимиру Великому і княгині Ользі (м. Київ), Софійський собор (м. Київ), пам’ятник королеві Данилу (м. Львів), резиденція Богдана Хмельницького (м. Чигирин), пам’ятник Богдану Хмельницькому (м. Київ), ханський палац (м. Бахчисарай)

19-20

Історичні пам’ятники новітньої історії України

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію. Новітня Україна: на шляху до державної незалежності (Українська революція, Голодомор, Друга світова війна, проголошення незалежності України, ухвалення Конституції України, Революція Гідності)

§ 14

Учень має знати:

  • 1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності;

  • 1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;

  • 1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни;

  • 24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України;

  • 28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України;

  • 2013–2014 рр. – Революція Гідності.

Учень має розуміти:

  • пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;

  • поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція».

Учень має вміти:

  • показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;

  • наводити приклади порушення прав людини у минулому;

  • розпізнати символічний зміст пам’ятників.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

  • проаналізувати витяги з правових пам’яток України (зокрема Конституції України) та поміркувати про їхню роль у захисті прав людини і громадянина.

Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи:

  • пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ), пам’ятник Героям Крут (Чернігівська обл.), Меморіал воїнам УГА (Личаківський цвинтар у Львові), Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ), меморіальний простір у Бабиному Яру (м. Київ), монумент «Батьківщина-мати» і Національний музей історії України у Другій світовій війні (м. Київ), монумент Незалежності (м. Київ), Меморіал Героям Небесної Сотні (м. Київ)

21-22

Практична робота «Екскурсія до історичної пам’ятки»

§ 15

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

  • відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї;

  • згрупувати пам’ятки історії за періодами та історико-географічними регіонами;

  • з’ясувати символіку пам’ятників історичним подіям і особам (на вибір учителя);

  • розповісти (усно або письмово) про відвідану пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї (на вибір учительки або учнів /учениць)

Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи:

  • пам’ятки історії й пам’ятники рідного краю (на вибір учительки). Це можуть бути замки і палаци, фортеці, храми і монастирі, вулиці й площі, парки і сади, заповідники тощо

23

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Історія України в пам’ятках

§

Знання, розуміння та вміння з теми 4

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

24

Хто такий історик

Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження

Учень має розуміти:

  • значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;

  • взаємопов’язаність історичних подій;

  • правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;

  • поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження»

25

Історики княжої Русі-України та козацької України

Історичні праці про Україну та їхні автори: а) руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора; б) козацькі літописи. Літопис Самійла Величка

Учень має знати:

  • імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;

  • імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень

26

Історики новітньої історії України. Література історичної тематики

Історичні праці ХІХ – початку ХХ ст. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського.

Дослідження з історії рідного краю (на вибір учительки). Наукове і мистецьке осмислення минулого. Художні твори про минуле України (на вибір учительки).

Учень має знати:

  • імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.

Учень має вміти:

  • відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього

27-28

Практичні роботи

«Моя родина в історії», «Родове дерево»

Учень має вміти:

  • підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;

  • зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України;

  • пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

  • підготувати міні-дослідження з історії своєї родини, використовуючи відомості з різних доступних джерел;

  • зіставити й пов’язати вибрані факти з історії України, рідного краю і своєї родини;

  • підготувати повідомлення з історії родини, презентацію родового дерева.

29

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Дослідники історії

Знання, розуміння та вміння з теми 5

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

30

Праця і господарство в минулому

Праця і господарство: колись і сьогодні. Традиційні заняття українців. Від натурального до ринкового господарства. Застосування досягнень науки й техніки у виробництві та його наслідки

Учень має розуміти:

  • господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання;

  • поняття «натуральне господарство», «ринкове господарство», «місто».

Учень має вміти:

  • розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі

31

Життя у місті і селі в минулому

Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських містах і селах у минулому і тепер.

Учень має розуміти:

  • причини зростання ролі міст у господарському й культурному житті суспільств;

  • поняття «натуральне господарство», «ринкове господарство», «місто».

Учень має вміти:

  • розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі

32

Наука та освіта в минулому

Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах. Зростання ролі розумової праці

Учень має знати:

  • 1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії;

  • 1661 р. – заснування Львівського університету;

  • 1805 р. – відкриття Харківського університету;

  • 1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира)

Учень має розуміти:

  • що освіта - це спосіб уведення людини в суспільство відповідно до її здібностей і зусиль, а науку й мистецтво – це способи пізнання й відображення людиною світу й життя;

  • розпізнати зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки;

  • поняття «університет»

33

Здоров’я та дозвілля

Турбота про здоров’я. Медицина. Аптеки. Спорт. Як колись проводили вільний час

Учень має знати:

  • 1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри;

  • 1960-і роки – початок комп’ютеризації;

  • гру як спосіб набуття досвіду, рівновартісного праці й навчанню.

Учень має розуміти:

  • поняття «епідемія», «дозвілля»

Учень має вміти:

  • встановити окремі причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть;

  • висловити припущення про характер занять людей у майбутньому

34

Практична робота «Життя людини в минулому:традиції та дозвілля»

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

на основі інформації від батьків (бабусь і дідусів, інших родичів), а також доступних писемних і речових джерел:

а) порівняти ігри на дозвіллі (й іграшки) батьків і власні;

б) підготувати повідомлення (міні-проект) про одяг людини в минулому; 

в) підготувати повідомлення (міні-проект) про харчування людей у минулому; г) скласти розповідь про родинні традиції та свята.

35

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Усе має минуле

Знання, розуміння та вміння з теми 6

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.