+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Різне
  • КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ з історії України та рідного краю, всесвітньої історії, основ правознавства, громадянської освіти на 2019/2020 н.р.
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ з історії України та рідного краю, всесвітньої історії, основ правознавства, громадянської освіти на 2019/2020 н.р.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ

ПЛАНУВАННЯ

з історії України та рідного краю,

всесвітньої історії, основ правознавства, громадянської освіти

2019/2020 н.р.

СКЛАДЕНО ВЧИТЕЛЕМ

історії та правознавства

Вищої категорії,

старший учитель

Лях Г.М.

освіти і науки України
від  01. 07. 2019 р. № 1/11-5966

Історія

У 2019/2020 навчальному році чинними програмами є такі навчальні програми: «Історія України. 5–9 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 № 236;

«Всесвітня історія. 7–9 класи» затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804;

«Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 № 236.

Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-navchalnih-program-z-istoriyi-ukrayini-dlya-5-9-ta-10-11-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti

Для учнів 10 - 11 класів Міністерством рекомендовано для вивчення інтегрований курс «Історія: Україна і світ», а також 2 окремі кури “Історія України” та “Всесвітня історія”.

Для підвищення результативності навчання пропонуємо синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії в тих класах, де всесвітня історія та історія України вивчаються паралельно (7 - 11). Рекомендовану послідовність вивчення історії України та всесвітньої історії за розділами наведено у програмах. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно, так і паралельно. Методичні структури не уповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.

Під час вивчення учнями 11 класу розділу 6 «творення нової України» рекомендуємо використовувати інформаційно-довідкові матеріали щодо хронології подій 2014–2019 років, які відбувалися в Автономній Республіці Крим та під час проведення антитерористичної операції / операції Об’єднаних сил на Сході України, які були підготовлені Науково-дослідний центр воєнної історії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (автори В. М. Грицюк, О. О. Пашкова, О. І. Покотило, С. П. Сегеда, О. Л.Скрябін). Матеріали розміщено на сайті Міністерства у рубриці «Методичні рекомендації»

У 2019–2020 н. р. частина учнів/учениць 10–11 класів навчатиметься за програмою інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ», який запроваджено у 2018 р. Новий курс спрямований на формування розумінь і вмінь інтерпретувати історію України як частину світового культурного, економічного, соціального та політичного простору, пояснювати взаємодію української та світової історії, навчити учнів/учениць виокремлювали й аналізувати історичні виклики, з якими стикалися держави, народи-нації й люди впродовж ХХ і на початку ХХІ ст. Загалом курс спрямовано на реалізацію засад компетентнісно орієнтованого навчання історії, зокрема розвиток критичного мислення і творчих здібностей.

Програма інтегрованого курсу для 10 класу охоплює основні події, явища і процеси, які визначали історію України і світу в 1914–1945 рр. Це – один з найдраматичніших періодів у світовій історії, адже своєрідним його обрамленням були соціальні й національні революції та дві світові війни. Сутністю української історії в той час стала боротьба (у тому числі збройна) за національну державність, протистояння тоталітаризму. В 11 класі йдеться про час від завершення Другої світової війни до сучасності. Увага зосереджена на післявоєнному врегулюванні (особливо на його українському вимірі), пошуках державами й народами нових моделей розвитку, українському національно-визвольному русі (передусім діяльності в русі опору української інтелігенції), формуванні постіндустрального суспільства, революційних змінах у Європі на зламі 1980–1990-х років та проголошенні незалежності України, становищі України в сучасному світі.

У роботі над курсом належить: а) не втрачати з поля зору такі засади, як громадянська спрямованість, людиноцентризм, україноцентризм, націєтворення, європейськість; б) підпорядковувати навчальні завдання актуалізації змістових ліній, які формують ціннісні та світоглядні орієнтації учнівства (як-от, інформаційне середовище, екологічна безпека та сталий розвиток, громадянська відповідальність, підприємливість та фінансова грамотність, здоров’я та безпека, цінності й моральність, культурна самосвідомість, підприємливість та фінансова грамотність); в) проблематику історії України (а вона повинна становити дві третини змістового наповнення) не тільки включати у світовий, насамперед європейський історичний контекст, а й показувати, як вона цей контекст творила і творить.

Доцільними є вступні заняття, які мають бути як на початку вивчення курсу, так і перед окремими розділами. Такі заняття допоможуть сформувати в учнів/учениць початкові уявлення про ключові явища і процеси історичного періоду, дадуть змогу розпізнати головні тенденції розвитку українського та інших суспільств у той час. Важливо, щоби всі учасники/учасниці освітнього процесу були зорієнтовані на результативну діяльність, зокрема дослідницько-пошукову і творчу роботу. У програмі курсу до кожної теми подано орієнтовну тематику практичних занять, навчальних проектів і/або есе. Вони мають на меті спонукати школярів/школярок до занять історичною біографістикою, творити портрети історичних особистостей, підтримувати інтерес до родинних історій, формувати вміння шукати інформацію і працювати в групах. Проекти й есе можуть виконуватися за вибором як учителя, так і учнів, як у класі, так і вдома, але з обговоренням результатів на уроці.

Учитель/учителька може самостійно планувати навчальну роботу, вибудувати власний алгоритм роботи з учнями/ученицями, зокрема акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, розширювати коло історичних діячів/діячок, змінювати послідовність вивчення матеріалу в межах розділів, додавати матеріал з історії рідного краю, доповнювати тематику практичних занять, творчих робіт тощо. Для практичного заняття, проекту, есе учитель/учителька може обрати іншу тему, розробити пізнавальні завдання, що ґрунтуються на самостійно підібраній джерельній базі. Пропоновані учням/ученицям завдання мають бути аналітичними, зорієнтованими на очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності, сприяти освоєнню учнями/ученицями ключових компетентностей, формувати розуміння зв’язку між минулим і сучасністю.

У програмі інтегрованого курсу немає розподілу навчальних годин за розділами. У межах загальної річної кількості годин учитель/учителька самостійно визначає час для роботи над кожним розділом програми, дбаючи при тому про досягнення учнями/ученицями повноти завдань, що визначені як очікувані результати учіння. Слід врахувати, що програма курсу спрямована на те, щоби учні/учениці могли досягати навчальних цілей на основі опрацювання менших обсягів інформації (за рахунок внутрішньої й зовнішньої інтеграції). Плануючи курс, доцільно визначити цілі (очікувані результати учіння) та виділити навчальний час (у межах уроку, окремими уроками) на вивчення історії рідного краю.

Інформуємо також, що Український інститут національної пам’яті створив сайт, присвячений Другій світовій війні: www.ww2.memory.gov.ua. Він містить інформацію про ключові події, постаті, карти, інфографіку, фотогалерею: відеоролики й електронні видання про війну, підбірку фільмів «20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну» та інші проекти.

23 листопада 2019 р. (традиційно – у четверту суботу листопада) в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодомору.

Відзначаючи 86-і роковини Голодомору 1932 – 1933 рр. – геноциду українського народу, особливу увагу слід приділити набуттю учнями/ученицями конкретно-історичних знань та осмисленню обставин виникнення, перебігу та наслідків сталінської політики творення голоду. Необхідно виокремлювати соціально-фізіологічне явище «голод» від поняття і явища «Голодомор». Термін і явище «голод» вказують на кількісне (відсутність наявності їжі протягом певного терміну) і якісне голодування людського організму (нестача білків, жирів, вуглеводів, відтак калорій). Голод і Голодомор стосовно 1932 – 1933 рр. вирізняються. Вони не є тотожні. Голодомор – це не смерть від голоду, а історична форма застосування терору голодом, тобто штучно організованого голоду в Україні. Він є геноцидом проти цивільного населення у мирний час. Тому маємо завжди використовувати визначення «Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні», тобто вид злочину, роки та місце його скоєння.

Історично та юридично хибним є застосування поняття «український геноцид», яке у такому лінгвістичному поєднанні вказує на участь українців у його скоєнні. Правильно писати і говорити – «геноцид українців», « геноцид українського народу».

Помилковим є розмежування явищ «голод» і «Голодомор» у їх хронологічних рамках 1932 – 1933 рр. Голодомор не є вищою фазою голоду, а історичним, меморіальним і юридичним терміном, який відповідає ознакам геноциду. Закон України від 28 листопада 2006 р. зафіксував хронологічні рамки Голодомору в Україні, тому вони не підлягають ревізії. Вони набули сталості в історіографії.

Важливим є також поєднання класних та позакласних заходів для активізації потенціалу педагогіки партнерства, поєднання зусиль вчителів-батьків-дітей для кращого осмислення й передачі пам’яті про голод-геноцид з погляду виховання усвідомлення цінності власної держави, демократичних свобод, а також соціальної активності та відповідальності.

Навчальні заклади у 2019/2020 навчальному році можуть долучитися до Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка. Його вже традиційно проводитиме Інститут історії України НАН України у співпраці з Міністерством освіти і науки України, за підтримки Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету.

29 вересня 2019  р. в Україні відзначатиметься День пам’яті жертв Бабиного Яру, який став символом Голокосту та інших злочинів нацизму на окупованій території України та Східної Європи (за два дні 29 та 30 вересня 1941 р. у Бабиному Ярі, урочищі на північно-західній околиці Києва, розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Тут же нацисти розстрілювали ромів, радянських військовополонених, українських націоналістів та інших «ворогів рейху»).

27 січня 2019 р. в Україні та світі, відповідно до Резолюції Генеральної асамблеї ООН 2012 року, відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (саме в цей день у 1945 р. війська 1-го Українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц, який став символом Голокосту та інших нацистських злочинів).

Вивчення історії Голокосту здійснюється, за рекомендаціями Ради Європи та інших міжнародних організацій, як складова української, європейської та світової історії. Це забезпечується на уроках з історії України та всесвітньої історії, а також у позакласній та позашкільній роботі. Зокрема, Міністерством освіти і науки України затверджені Програми для факультативних, спеціальних курсів, курсів за вибором з історії Голокосту.

У рамках реалізації спільного проекту Яд Вашем та Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» за підтримки Міністерства освіти і науки України «Вивчення Голокосту для формування атмосфери толерантності» вчителі, методисти, а також учні закладів загальної середньої освіти можуть брати участь у всеукраїнських та міжнародних семінарах з історії Голокосту; пересувних (мобільних) освітньо-музейних виставках; конкурсах творчих робіт «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності»; міжнародних молодіжних проектах «Ковчег», «Оливкове дерево» та інших. Додаткова інформація щодо зазначених заходів міститься на сайті Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума».

18 травня 2020 р., відзначатимуться 75-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму. 18 травня 1944 року розпочалася радянська операція з депортації кримських татар. Цей день відзначають також як День боротьби за права кримськотатарського народу.

З метою набуття школярами історичної та інших компетентностей, відповідно до державних вимог до освітньої підготовки учнів, окремою структурною складовою програми вперше стають спеціальні уроки – практичні заняття. Під час практичного заняття вчитель виступає як консультант у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу відповідно до віку та пізнавальних можливостей. Питання порядку проведення практичних занять та оцінювання їхніх результатів залишається в компетенції вчителя.

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  01. 07. 2019 р. № 1/11-5966

Правознавство

У 2019-2020 навчальному році чинними є такі програми: для 9-го класу «Навчальна програма з основ правознавства», для 10-11-х профільних класів – «Правознавство»  (профільний рівень). Програми названих предметів розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України, видані окремими брошурами та опубліковані у фахових виданнях.

Програма  курсу з правознавства спрямована на отримання знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань, забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів.

Під час вивчення правознавства особливу увагу варто приділити правам людини як наскрізному компоненту усіх навчальних дисциплін.

Відповідно до Керівних принципів освіти в галузі прав людини для систем середньої школи, розроблених Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ БДІПЛ), основні компетенції в галузі прав людини для учнів середніх шкіл включають такі основні елементи:

знання і розуміння (філософія прав людини, принципи прав людини і прав дитини, міжнародні стандарти, дотримання прав людини);

ставлення і цінності (повага до себе та інших, критичне мислення, толерантність тощо);

навички та поведінка (відстоювання прав людини тощо).

Під час викладання правознавства варто також звернути увагу на рекомендації Координатора проектів ОБСЄ в Україні щодо запровадження підходу, заснованого на правах людини, до загальної середньої освіти в Україні (соціогуманітарний цикл). У результаті посилення освітнього компоненту з прав людини, засвоєння учнями/ученицями знань і розуміння принципів прав людини надасть можливість користуватися своїми правами і реалізовувати їх, а також поважати і відстоювати права інших.

Процес навчання правознавства повинен бути спрямований на ознайомлення учнів/учениць із принципами та нормами права; виконання вправ на застосування принципів та норм права у стандартних ситуаціях (тактичне навчання); згодом розв’язування правових проблемних задач (стратегічне навчання – конструювання методів вирішення проблем); завершуватися навчання повинно  рефлексією розв’язків, тобто прищепленням цінностей шляхом засвоєння уроків із розв’язування проблемних задач (усвідомлення важливості тих чи тих ідей).

Окремою структурною складовою програм є практичні заняття (уроки), які включені до програм упродовж вивчення певного правознавчого змісту. Кожне практичне заняття є тематичним і має певне змістове наповнення відповідно до контексту конкретної теми. Програма передбачає також уроки-узагальнення до розділів курсу та підсумкові уроки до курсу. На цих уроках учні/учениці за допомогою вчителя/вчительки мають можливість систематизувати та узагальнити вивчене, відрефлексувати процес навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки.

Ураховуючи важливість прав людини як наскрізного компонента усього освітнього процесу, особливу увагу потрібно приділити ознайомленню учнів/учениць із Міжнародним біллем прав людини, що складається із Загальної декларації прав людини (1948), Міжнародного пакта про громадянські і політичні права (1966) і Міжнародного пакта про соціальні, економічні і культурні права (1966). Також важливо передбачити практичні заняття щодо застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950) та обов’язковості практики Європейського суду з прав людини в Україні. Окремо варто ознайомити учнів/учениць із Конвенцією ООН про права дитини (1989)

Координатором проектів ОБСЄ в Украйні спільно зі студією онлайн освіти EdEra за підтримки Міністерства освіти і науки України розроблено онлайн-курс «Права людини в освітньому просторі», який рекомендований Міністерством (лист від 20.03.2019 №1/11 -2803).

Цей курс допоможе краще зрозуміти сутність та еволюцію концепції прав людини, перелік прав кожної людини та особливості прав дитини, умови обмеження прав та їхнє гарантування державою, права учасників освітнього процесу, зокрема, в інтернеті, ідею навчального закладу, дружнього до дитини, стан дотримання прав у закладі освіти, а також механізми захисту прав людини в Україні.

Доступ до курсу відкритий за наступним покликанням  https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:EDERA_OSCE+HRE101+2019/about . Зазначений курс не лише стане в нагоді вчителям під час викладання правознавства, позакласної роботи, але також може зараховуватись закладами післядипломної педагогічної освіти під час проходження вчителями курсів підвищення кваліфікації (за умови отримання сертифіката).

У новому навчальному році необхідно звернути увагу на прийняття Верховною Радою України базового законодавчого акта, що регулює порядок функціонування і застосування державної мови – Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 р. №2704-VIII (набрання чинності 16.07.2019 р.).

При вивченні тем, присвячених законодавчому процесу, та при аналізі поточних змін у національному законодавстві, необхідно додатково керуватися положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційної публікації законів України та інших нормативно-правових актів» від 02.10.2018 р. №2578-VIII, в якому передбачено крім офіційного опублікування законів, постанов Верховної Ради України можливість їх доведення до відома населення шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті Верховної Ради (www.rada.gov.ua). Такі ж правила поширено і на оприлюднення постанов Кабінету Міністрів України (www.kmu.gov.ua).

З 01.01.2020 року набере чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 р. №2617-VIII, яким передбачена зміна цілої низки положень Кримінального кодексу України щодо використання категорії «кримінальне правопорушення», запровадження класифікації кримінальних правопорушень, визначення поняття «кримінальний проступок». Окремо запроваджується дізнання як форма досудового розслідування кримінальних проступків у кримінальному процесі.

З метою посилення гарантій захисту прав учасників освітнього процесу та ефективної правової роботи у закладах загальної середньої освіти корисним буде використання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. №2657-VIII.

З метою удосконалення способів інформування громадськості про діяльність Верховної Ради України, підвищення рівня обізнаності дітей та молоді з організацією роботи Верховної Ради України, її органів та народних депутатів України у липні 2019 року розпочинає свою діяльність освітній центр Верховної Ради України. Інформацію щодо діяльності цього центру (запис на екскурсії, проведення заходів на базі центру тощо) буде розміщено на сайті Міністерства та Верховної Ради України.

Під час проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства у 2018/2019 навчальному році, завдання першого дня включали тести із одиничним варіантом відповідей, де учні мали дати точну відповідь на запитання, а завдання другого дня олімпіади мали практичний характер, включали юридичні задачі із конституційного, цивільного, адміністративного, сімейного, трудового, фінансового та кримінального права, де учні мали змогу вирішити ситуації по суті, дати розгорнуті відповіді та коментарі.

Варто відмітити, що окрім завдань на відтворююче мислення, обов’язковими були питання, які передбачали вміння аналізувати, співставляти та узагальнювати юридичні факти, визначати класифікуючи ознаки, давати правову оцінку ситуаціям, розв’язувати ситуації по змісту тощо. Достатньо високий є рівень знань учнів з цивільного та кримінального права. У той же час, спостерігаються певні проблеми із застосуванням норм адміністративного та сімейного законодавства.

Варіативні курси правознавчого й громадянознавчого змісту в основній школі виконують роль пропедевтичних курсів та курсів до профільної підготовки учнів. Це «Живи за правилами» (7–8 кл.); «Вчимося бути громадянами» (8 клас); «Ми – громадяни України» (9 клас).

В умовах війни України з Росією вкрай актуальним є вивчення курсу за вибором «Міжнародне гуманітарне право» (для учнів 10 (11) класів закладів загальної середньої освіти). Програма зазначеного курсу рекомендована Міністерством (лист від 02.07.2018 №22.1/12 – Г-470. Вивчення курсу сприятиме виробленню в учнів стійкої зацікавленості проблемами міжнародного гуманітарного права, формування вміння використовувати гуманістичні цінності, як базові в повсякденному житті і в подальшій професійній діяльності; вести діалог, спілкуватися з носіями різних культур і цінностей; культуру ненасильницьких відносин, здатність аналізувати свої погляди тощо. Також надзвичайно важливим є формування громадсько активних та відповідальних молодих людей, здатних дотримуватися норм гуманітарного права і принципів поваги до життя і людської гідності, захищати і розвивати їх у майбутніх сферах своєї діяльності. Школярі мають розуміти причини появи тимчасово переміщених осіб, біженців, складнощі їхнього життя тощо.

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  01. 07. 2019 р. № 1/11-5966

Громадянська освіта

У 2019/2020 навчальному році в закладах загальної середньої освіти у 10 класах продовжується вивчення інтегрованого курсу «Громадянська освіта».

Зміст громадянської освіти передбачає інтеграцію соціально-гуманітарних знань та орієнтацію на розв’язання практичних проблем, інтегративних громадянознавчих знань.

Запровадження громадянської освіти є забезпечення мінімальної функціональної громадянської освіченості індивіда. Цієї мети можна досягти, лише застосовуючи «багатовекторний» підхід, тобто зосередивши увагу на кількох ключових моментах. Перш за все, учнівську молодь необхідно озброїти компетентностями, необхідними для участі в житті суспільства на всіх рівнях, що передбачає, насамперед, здатність реалізовувати свої права й свободи, поважаючи при цьому права й свободи інших громадян, а також діяти у відповідності до власних переконань і цінностей. Надзвичайно важливо сформувати в молодих громадян України повагу до прав людини, плюралізму та демократії, верховенства закону, виховати в них неприйняття насильства, ксенофобії, расизму, агресії, нетерпимості.

Зміст програми з громадянської освіти не містить уроки узагальнення і тематичного контролю. Тому вчитель на свій розсуд може (за необхідності) планувати такі уроки, оскільки програма не містить розподілу навчального матеріалу за годинами.

Під час розподілу навантаження варто надавати перевагу вчителям історії та правознавства, як викладачам курсу «Громадянська освіта».

Всеукраїнською Асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба», на основі багаторічного досвіду імплементації освіти для демократичного громадянства в Україні, створено онлайн-платформу підручника нового інтегрованого курсу під назвою «Громадянська освіта». Підручник з громадянської освіти містить 7 розділів, що висвітлюють особливості життя і діяльності людини у демократичному суспільстві. Кожен розділ складається з низки тем, що визначають окремі заняття. Текст підручника, викладений на цій онлайн-платформі, постійно доповнюється різними навчальними матеріалами: визначеннями основних термінів і понять, ілюстраціями, аудіо- та відеоматеріалами, цікавими фактами і прикладами з життя.

Вчителі, які викладають зазначений курс з допомогою зазначеної платформи мають змогу навчатися у зручний час, слідкувати за своїм прогресом у вивченні курсу громадянської освіти, здобувати додаткові бали за ознайомлення з додатковими матеріалами до теми, брати участь в опитуваннях, виконанні практичних завдань у «Майстерні громадянина» тощо.

У контексті російської інформаційної агресії особливе місце в нашому суспільстві посідає медіаграмотність. З 2015 року відбувається методологічне та кваліфікаційне забезпечення процесу упровадження медіаграмотності та методик критичного мислення до викладання суспільних дисциплін у закладі загальної середньої освіти. Потсібник «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін та електронний посібник для вчителя «Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства» сприятиме набуттю медіаграмотності та навичок критичного мислення старшокласниками під час вивчення курсу «Громадянська освіта» та інших суспільствознавчих курсів. На базі онлайн-бібліотеки з медіаосвіти АУП з вересня 2013 є портал «Медіаосвіта та медіаграмотність» (http://www.medialiteracy.org.ua/), у тому числі з відеоархівом, з метою створення інтерактивної платформи для спілкування медіапедагогів, задля сприяння відкритості та публічності процесів у медіаосвітньому середовищі.

На порталі розміщуються новини медіаосвіти, поповнюється електронна бібліотека, календар подій, плани уроків, презентації тощо).

Аналітичні матеріали, а також дані багатьох сучасних досліджень показують, що в наш час у країні склалася ситуація, коли реально існуюче культурне розмаїття недооцінюється, а іноді сприймається як гальмо на шляху національної консолідації. Незважаючи на фактичне культурне, етнічне та конфесійне розмаїття в країні, більшість населення не бажає приймати світ у всьому його різноманітті. Протягом багатьох десятиліть формувались забобони і стереотипи до різних груп населення. Велика кількість внутрішньо переміщених осіб із Криму й Сходу країни стала ще одним викликом, що спонукає шукати дієві інструменти для адаптації та соціалізації в регіонах України людей, відмінних своїми мовними, релігійними, культурними та іншими характеристиками. Також надзвичайно актуальними є розвиток громадянської освіти й системна цілеспрямована робота по об’єднанню країни, розвитку міжрегіональних зв’язків, інтеграційних процесів і співпраці. Відповіддю на ці виклики може бути увага до регіональних особливостей й їхнє широке представлення у загальноукраїнському контексті, а також системний, інтегрований, компетентністний підходи до знайомства з оточуючим середовищем і інклюзія у широкому сенсі цього слова. Формування громадянської та соціальної компетентності дітей є також важливим компонентом розвитку дитини й підготовки її до реалій життя у світі, що швидко змінюється.

Саме для набуття практичних навичок й компетентностей для життя й був розроблений наскрізний інтегрований курс «Культура добросусідства». Його програми успішно пройшли апробацію й схвалені до використання. Зміст курсу є інтегрованим і, таким чином, дозволяє здобувачеві освіти побачити явища навколишнього життя в їх взаємозв'язку і взаємовпливі. Пріоритетність виховних та розвиваючих завдань через активну практичну діяльність сприятиме формуванню певних навичок і моделей поведінки, у першу чергу, спрямованих на розвиток особистості, її культурної компетентності, громадянської свідомості й повагу до різноманіття.

Зазначені програми дозволяють широко використовувати новітні освітні технології в навчанні, стимулюють введення інноваційних форм роботи, таких як інтерактивні заняття, тренінги, дискусії, ділову гру, кейс-стаді та ін. Курс «Культура добросусідства» може стати важливою складовою частиною сучасної громадянської освіти дітей різного віку, а також їхніх батьків, бо дає змогу широко залучати до освітнього процесу дорослих і громаду, що також сприяє розвиткові інтеграційних процесів у суспільстві.

Навчальний курс “Культура добросусідства” може бути введений, починаючи з будь-якого класу, як спецкурс за рахунок годин варіативної частини навчальних планів (35 годин на рік), за відсутності годин у варіативній частині - як виховна година. Викладання курсу може здійснюватися класними керівниками - вчителями початкових класів і вчителями-предметниками, шкільними психологами, соціальними працівниками, за умови проходження ними відповідної методичної підготовки.

Основні навчальні програми з історії 2019/2020

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи»

Сайт МОН

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. 10-11 (рівень стандарту)

Сайт МОН

Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Всесвітня історія. 10-11 (рівень стандарту)

Сайт МОН

Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. 10-11 (профільний рівень)

Сайт МОН

Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Всесвітня історія. 10-11 (профільний рівень)

Сайт МОН

Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. 10-11 (профільний рівень (суспільно-гуманітарний напрям, історичний профіль)

Сайт МОН

Наказ МОН від 14.07.2016 № 826

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Всесвітня історія. 10-11 (профільний рівень (суспільно-гуманітарний напрям, історичний профіль))

Сайт МОН

Наказ МОН від 14.07.2016 № 826

Програми для закладів загальної середньої освіти "Історія України для 5-9 та 10-11 класів зі змінами"

Сайт МОН

Наказ МОН від 21.02.2019 № 236

Перелік навчальних програм правознавства 2019/2020

Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Ремех Т.О. Муза О.В., Євтушенко Р.І., Сутковий В.Л., Зорнік Т.Є., Лоха Л.О., Силенко В.В.)

Сайт МОН

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Правознавство. 10–11 (профільний рівень)»

Сайт МОН

Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Правознавство. 10-11 (профільний рівень )» (авт. Ратушняк С.П., Ремех Т.О.)

Сайт МОН

Наказ МОН від 14.07.2016 № 826

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Правознавство. 10–11 (профільний рівень)»

Сайт МОН

Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Громадянська освіта (інтегрований курс). Програма для 10-х класів ЗНЗ

Сайт МОН

Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

УЧНІВ З ПРАВОЗНАВСТВА

Під час оцінювання навчальних досягнень із правознавства враховується:

  • рівень оволодіння знаннями про систему об'єктивно існуючих державно-правових реалій;

  • рівень умінь аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою;

  • рівень сформованості навичок діяти згідно з нормами права в конкретних життєвих ситуаціях.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

І. Початковий

1

Учень (учениця) усно в загальних рисах відтворює один-два юридичні терміни окремої теми

2

Учень (учениця) на рівні «так-ні» усно відтворює кілька термінів, вибирає правильний варіант відповіді із двох запропонованих

3

Учень (учениця) одним простим реченням передає зміст частини теми, знаходить відповідь на закрите запитання в тексті підручника

 

ІІ. Середній

4

Учень (учениця) відповідає на окреме запитання за допомогою вчителя, репродуктивно відтворює частину навчального матеріалу теми одним-двома простими реченнями, формулює визначення юридичного поняття

5

Учень (учениця) відтворює окрему частину основного змісту навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя, визначає одну-дві окремі ознаки правових понять

6

Учень (учениця) у цілому відтворює частину навчального матеріалу теми, у цілому правильно використовує окремі юридичні терміни, аналізує прості юридичні ситуації, розв'язує тестові завдання першого рівня; може користуватися за допомогою вчителя (зразок, пам'ятка) окремими положеннями нормативних актів

 

ІII. Достатній

7

Учень (учениця) самостійно відтворює окрему частину теми, застосовуючи мінімальну юридичну термінологію, уміє дати визначення понять, аналізує зміст правових документів за простим планом, розв'язує елементарні юридичні задачі за допомогою вчителя, знаходить окремі правові норми в тексті нормативних актів

8

Учень (учениця) в основному володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією; може співставляти, узагальнювати інформацію за допомогою учителя; складати прості таблиці, схеми, аналізувати положення нормативно-правового акта за допомогою вчителя

9

Учень (учениця) оперує вивченим матеріалом на рівні теми, може самостійно його відтворювати, аналізувати положення нормативно-правових актів, підтверджувати одним-двома аргументами висловлене ним судження про правове явище; самостійно розв'язувати юридичні задачі середнього рівня складності

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) вільно викладає правові питання, застосовуючи необхідну юридичну термінологію; уміє вирішувати за допомогою вчителя тестові завдання вищого рівня; самостійно складати таблиці, структурно-логічні схеми з правових питань, аналізувати правові ситуації, дати відгук (рецензію) на відповідь іншого учня

11

Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно висловлювати власні судження та аргументує їх, самостійно користується окремими джерелами права; може підготувати повідомлення з юридичної тематики; самостійно вирішує тестові завдання вищого рівня та певні правові ситуації, може використовувати інформацію з додаткової літератури (використання додаткової літератури не є обов'язковою вимогою)

12

Учень (учениця) ґрунтовно викладає правові питання, висловлює власну позицію й переконливо її аргументує; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела юридичної інформації, зокрема наочні, уміє узагальнити вивчений матеріал, використовує набуті знання й уміння у практичній урочній діяльності (участь у дискусіях, засіданнях «круглих столів» тощо); може самостійно вирішувати юридичні задачі, застосовуючи правові знання

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІСТОРІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:

  • рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

  • рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;

    Рівні навчальних досягнень

    Бали

    Критерії навчальних досягнень учнів

     

    І. Початковий

    1

    Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти

    2

    Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії

    3

    Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту

     

    ІІ. Середній

    4

    Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт

    5

    Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій

    6

    Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації

     

    ІІІ. Достатній

    7

    Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань

    8

    Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти

    9

    Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти

     

    ІV. Високий

    10

    Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії

    11

    Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії

    12

    Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її

  • рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня до історичної події, явища, діяча.

Розподіл годин

Клас

Предмет

Годин за програмою

Годин за планом

всього

І

сем

ІІ

сем

5

Вступ до історії України

35

35

16

19

6

Всесвітня історія. Історія України

70

70

34

36

7

Історія України

35

35

16

19

7

Всесвітня історія

35

35

16

19

7

Історія рідного краю

35

35

16

19

8

Історія України. ІРК

52

52

24

28

8

Всесвітня історія

35

35

16

19

9

Історія України. ІРК

52

52

24

28

9

Всесвітня історія

35

35

16

19

9

Основи правознавства

35

35

16

19

10

Історія України. ІРК

52

35

16

19

10

Всесвітня історія

35

35

16

19

10

Громадянська освіта

70

70

34

36

11

Історія України. ІРК

52

52

24

28

11

Всесвітня історія

35

35

16

19

Перелік підручників, за якими вивчаються предмети

5 кл. "Вступ до історії. 5 клас" Щупак І., Піскарьова І., Бурлака О.; Київ, "Оріон", 2018 р.

5кл. Історія рідного краю: Запорізька область (початковий курс): Підручник для 5 класу

загальноосвітніх навчальних закладів. - Щупак І.Я., Запоріжжя: Прем’єр, 2009. –

128с.; іл.. – Укр.мова.

6 кл. Історія рідного краю: Запорізька область (початковий курс): Підручник для 6 класу

загальноосвітніх навчальних закладів. – Тощев Г.М., Андрух, С.І., Дровосекова

О.В.,Запоріжжя: Прем’єр, 2007. – 96с.; іл.. – Укр.мова.

7 кл. Всесвітня історія : підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Гісем, О. О.

Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок», 2015. — 224 с. : іл.

7 кл. Історія України : підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Гісем, О. О.

Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок»,2015. — 240 с. : іл.

7 кл. Історія рідного краю: Запорізька область (початковий курс): Підручник для 7 класу

загальноосвітніх навчальних закладів. – Тощев Г.М., Андрух, С.І., Дровосекова

О.В., Єльніков М.В. Запоріжжя: Прем’єр, 2007. – 96с.; іл.. – Укр.мова.

8 кл. Історія України. Власов В.С., Генеза, 2016

8 кл. Всесвітня історія. Гісем О.В., Мартинюк О.О., Ранок, 2016

8кл. Історія рідного краю: Запорізький край у козацьку добу (ХVI -XVIII): Підручник

для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Лях С.Р., Лях О.К. -

Запоріжжя: Прем’єр, 2007. – 176с.; іл.. – Укр.мова.

9 кл. Історія України.: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В.С.

Власов. – Київ: Літера ЛТД, 2017. – 304 с.

9 кл. Всесвітня історія: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів /

Гісем О.В., Мартинюк О.О. – Харків: Вид-во «Ранок»,2017. – 256 с.: іл.

9 кл. Основи правознавства: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних

закладів/Т.О.Ремех, О.І. Пометун. – Київ: Літера ЛТД, 2017. – 224 с

9 кл. Історія рідного краю (Запорізька область) XVIII – початок ХХ ст./ Ф.Г. Турченко:

Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - Запоріжжя:

Прем’єр, 2005. – 128с.; іл.. – Укр.мова.

10 кл. Історія України [рівень стандарту] : підручник для 10 кл. закладів загальн. серед. освіти /

Н.М. Сорочинська, О.О. Гісем. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2018.— 256 c. :

іл.

10кл. Всесвітня історія [рівень стандарту] : підручник для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти /

Н.М. Сорочинська, О.О. Гісем. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2018. — 256

с. : іл.

10 кл. Історія рідного краю(Запорізька область): 1914-1939 рр./ Ігнатуш О.М., Ткаченко

В.Г., Турченко Г.Ф.: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних

закладів. - Запоріжжя:Прем’єр, 2006. – 160с.; іл.. – Укр.мова

11кл. Історія України [рівень стандарту] : підручник для 11 кл. закл. загальн. серед.

освіти / Н. М. Сорочинська, О. О. Гісем. — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2019.

240 с. : іл.

11кл. Всесвітня історія (рівень стандарту) : підручник для 11 класу закладів загальної середньої

освіти / І. Я. Щупак. — К. : УОВЦ «Оріон», 2019. — 256 с. : іл., карти.

Всесвітня історія : (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Тетяна

Ладиченко. – Київ : Генеза, 2019. – 160 с. : іл., карти.

11 кл. Історія рідного краю(Запорізька область): 1939- 2005 рр./ Мороко В.М., Турченко

Г.Ф.: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів.

- Запоріжжя:Прем’єр, 2007. – 176с.; іл.. – Укр.мова.

Історія України. Історія рідного краю

5 клас

На рік - 35 годин

На тиждень – 1 година

На І семестр - 16 годин

На ІІ семестр – 19 годин

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол

год

Дата

І семестр

16

1

Вступ. Що таке історія. Що вивчає історія рідного краю. (1год.)

1

Тема 1. Відлік часу в історії (4год.)

2

Календарний та історичний час.

1

3

Культурні епохи європейської історії та Україна. Перші люди на берегах Дніпра.

1

4

Практична робота: Відлік часу в історії.

1

5

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Відлік часу в історії» (тести)

1

Тема 2. Де відбувається історія (5 год.)

6

Географічний та історичний простір. Основні події історії Запорізького краю

1

7

Українська держава в різні часи свого існування

на історичних картах. Скифська столиця назапорізькій землі.

1

8

Походження назв народів і географічних об’єктів.

Історико-географічні регіони України. Легенди Запорізького краю

1

9

Практична робота: Територіальне розташування

та історичне походження рідного міста (села).

1

10

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Де відбувається історія» (усний залік)

1

Тема 3. Джерела до вивчення історії (6 год.)

11

Історичні джерела та їхні різновиди

1

12

Робота з історичними джерелами

1

13

Де зберігаються історичні пам’ятки.

1

14

Практична робота: Про що можна дізнатися із сімейного фотоальбому.

1

15

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Джерела до вивчення історії» (тести)

1

16

Узагальнення знань

1

ІІ семестр

19

Тема 4. Історія України в пам’ятках (11год.)

17

Пам’ятки і пам’ятники історії. Джерела, які зберігають пам’ять про історію княжої Русі - України.

1

18

Кримське ханство.

1

19

Козацька Україна. Лицарі Запорізького краю

1

20

Українські землі під владою двох імперій. Українське національне відродження. Олександрівськ – місто фортеця.

1

21

Українська революція і боротьба за збереження державності (1917-1921 рр.). Революційна хвиля на Запоріжжі.

1

22

Голодомор 1932-1933 рр.

1

23

Україна в роки Другої світової війни. Війна на запорізькій землі.

1

24

Проголошення незалежності України.

1

25

Революція Гідності 2013-2014 рр. Агресія Росії проти України. Запоріжжя вчора й сьогодні.

1

26

Практична робота: Розповідь про пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї (на вибір).

1

27

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Історія України в пам’ятках» (усний залік)

1

Тема 5. Дослідники історії (4 год.)

1

28

Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.

1

29

Історія, історики, письменники та поети.

1

30

Практична робота: Повідомлення з історії родини, презентація родового дерева.

1

31

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Дослідники історії» (тести)

1

Тема 6. Усе має минуле (4 год.)

32

Праця і господарство: колись і сьогодні. Міста й села в минулому й зараз.Слава землі запорізької.

1

33

Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах. Практичне заняття: Ігри і дозвілля мої та моїх близьких.

1

34

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Усе має минуле» (усний залік)

1

35

Узагальнення знань

1

Історія України

7 клас

На рік - 35 годин

На тиждень – 1 година

На І семестр - 16 годин

На ІІ семестр – 19 годин

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол

год

Дата

І семестр

16

1.

Вступ: історія України в Середні віки (IX—XV ст.) (1 год.)

1

Розділ 1. Виникнення та становлення Русі–України (6 год.)

1

2.

Східні слов’яни у VI—IX ст.

1

3

Київська держава (РусьУкраїна) за перших князів

1

4

РусьУкраїна за князювання Ольги та Святослава

1

5

Суспільно-політичний устрій та господарське життя РусіУкраїни в IX—X ст.

1

6

Практичне заняття. Скласти історичний портрет Святослава

1

7

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Виникнення та становлення Русі- України» (усний залік)

1

Розділ 2. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X – у першій половині XI ст.

(6 год.)

8

Володимир Великий

1

9

Ярослав Мудрий

1

10

Суспільний і політичний устрій та господарське життя Русі України наприкінці X — у першій половині XI ст.

1

11

Практичне заняття. «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

1

12

Культура РусіУкраїни

1

13

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Київська держава (Русь-Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.» (тести)

1

Розділ 3. Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII ст. (6 год.)

14

Київська держава за Ярославичів

1

15

Правління Володимира Мономаха та його сина

Мстислава Великого

1

ІІ семестр

19

16

Роздробленість Київської держави

1

17

Культура РусіУкраїни в другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.

1

18

Практичне заняття. “Повчання дітям” Володимира Мономаха - кодекс настанов князівської родини»

1

19

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Київська держава у другій половині ХІ ст. – у першій половині ХІІІ ст.» (усний залік)

1

Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) (7 год.)

20

Утворення ГалицькоВолинської держави

1

21

Монгольська навала. Утворення Золотої Орди

1

22

ГалицькоВолинське князівство за князя Данила Галицького

1

23

Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича

1

24

ГалицькоВолинська держава за наступників Данила Романовича

1

25

Культура ГалицькоВолинської держави у другій половині ХІ—ХІІІ ст.

1

26

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)» (тести)

1

Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство (9 год.)

27

Українські землі у складі Великого князівства Литовського

1

28

Українські землі у складі Угорщини, Молдавії, Московії та Османської імперії. Кримське ханство

1

29

Соціальна структура населення українських земель у другій половині ХІV — ХV ст.

1

30

Господарський розвиток українських земель у другій половині ХІV — ХV ст.

1

31

Культура українських земель у другій половині ХІV — ХV ст.

1

32

Культура українських земель у другій половині ХІV — ХV ст.

1

33

Практичне заняття. «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя (ХІV—ХV ст.)»

1

34

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство» (усний залік)

1

35.

Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків..

1

Всесвітня історія

7 клас

На рік - 35 годин

На тиждень – 1 година

На І семестр - 16 годин

На ІІ семестр – 19 годин

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол

год

Дата

І семестр

16

Повторення. Вступ ( 2год.)

Цивілізаційна спадщина Стародавнього світу (повторення)

1

Що і як вивчається в курсі історії Середніх віків

1

Розділ 1. Перші середньовічні держави (6 год.)

Становлення середньовічної Європи

1

Утворення «варварських королівств». Імперія Карла Великого

1

Візантійська імперія

1

Арабський світ

1

Практичне заняття. Зіставити організацію влади у «варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Перші середньовічні держави» (тести)

1

Розділ 2. Середньовічний світ Західної Європи (6 год.)

Середньовічне європейське суспільство

1

Практичне заняття. Життя і традиції рицарів і селян

1

Місто в Середньовіччі

1

Світ середньовічного міста

1

Практичне заняття. Повсякденне життя людини в Середні віки

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Середньовічний світ Західної Європи» (усний залік)

1

Розділ 3. Європейське суспільство і держави в Х – ХV ст. (8 год.)

Походи вікінгів і нормандські завоювання. Вільгельм Завойовник

1

Хрестові походи. Взаємовідносини європейського та східного світів

1

ІІ семестр

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

1

Англія та Франція у ХІІ–ХV ст.

1

Практичне заняття. Велика Хартія Вольностей

1

Німеччина та Італія в Х–ХV ст.

1

Іспанія та Реконкіста

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Європейське суспільство і держави в Х – ХV ст.» (тести)

1

Розділ 4. Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя (5 год.)

Освіта, наукові дослідження та винаходи Середньовіччя

1

Вплив Церкви на середньовічне суспільство

1

Раннє Відродження і гуманізм

1

Практичне заняття. Середньовічні замки та собори: візитна картка туристичної Європи

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя» (усний залік)

1

Розділ 5. Країни Центральної та Східної Європи в Х – ХV ст. (5 год.)

Держави Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст.

1

Новгородська боярська республіка. Александр Невський.

1

Московська держава у ХІІ–ХV ст.

1

Практичне заняття. Виявити в пам’ятках культури народів Центрально-Східної Європи прояви візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій

1

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ

1

Розділ 6. Середньовічний Схід (3 год.)

Середньовічне суспільство Індії та Китаю

1

Узагальнення навчального матеріалу з тем «Країни Центральної та Східної Європи в Х – ХV ст.», «Середньовічний Схід» (тести)

1

35.

Узагальнення до курсу: «Середні віки в історії людства».

Історія рідного краю, Запорізької області

7 клас

На рік - 35 годин

На тиждень – 1 година

На І семестр - 16 годин

На ІІ семестр – 19 годин

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол

го

Дата

І семестр

16

Вступ (2 год.)

1

Середні віки на теритоорії Запоріїзької області.

1

2

Джерела з середньовічної історії Запоріїзької області.

1

Розділ І. Землі рідного краю у VІІІ – першій половиніи ХІ ст.

Тема 1. Запорізька земля у VІІІ – Х ст. (8 год.)

3

Велика Болгарія

1

4

Хозарський каганат

1

5

Салатово-маяцька культура

1

6

Угорські племена

1

7

Святослав і Хозарський каганат

1

8

Київська Русь і кочовики

1

9

Практичне заняття. Історичний портрет князя Святослава

10

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Запорізька земля у VІІІ – Х ст.» (усний залік)

1

Тема 2. Запорізька область у середині ХІ ст. – першій половині ХІІІ ст. (6 год.)

11

Походжження половців. Відносини Київської держави з половцями

1

12

«Слово о полку Ігоревім»

1

13

Побут і звичаї половців

1

14

Практичне заняття. Як процювати з історичними документами

1

15

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Запорізька область у середині ХІ ст. – першій половині ХІІІ ст.» (тести)

1

16

Узагальнення знань

1

ІІ семестр

19

Розділ ІІ. Запорізькі землі у другій половині ХІІІ –ХV ст.

Тема 3. Запорізькі землі у 20 – 50-х рр. ХІІІ ст. (8 год.)

17

Монгольська держава

1

18

Битва на Калці

1

19

Навала орд хана Батия

1

20

Становище підкорених народів у середині ХІІІ ст.

1

21

Розквіт Золотої Орди. Хан Узбек

1

22

Мамаєва Орда. Занепад Золотої Орди

1

23

Практичне заняття.

1

24

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Запорізькі землі у 20 – 50-х рр. ХІІІ ст.» (усний залік)

1

Тема 4. Передкозацькі часи на Запоріжжі (11 год.)

25

Велике князівство Литовське

1

26

Практичне заняття. Історичний портрет князя Вітовта

1

27

Запорізькі землі у Х V ст. Кримське ханство

1

28

Топографія і природа Запорізького краю

1

29

Виникнення запорізького козацтва

1

30

Заняття запорізьких козаків

1

31

Практичне заняття. Запрізкий край в легендах та переказах

1

32

Збирачі запорозьких старожитностей

1

33

Найвідоміші аррхеологічні памятки Запорізького краю

1

34

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Передкозацькі часи на Запоріжжі» (тести)

1

35

Узагальнення знань

1

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ІРК

9 клас

На рік - 52 годин

На І семестр - 24 годин

На ІІ семестр – 28 годин

На тиждень – 1,5 години

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол

год

Дата

І семестр

24

Повторення. Вступ (2год.)

Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій і національне та соціальне становище. Запорізька спадщина після зруйнування Запорозької Січі.

1

Українські землі у складі Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій і національне та соціальне становище

1

Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. (9 год.)

Українські землі в системі міжнародних відносин.

1

Соціально-економічний розвиток. Колонізація та заселення Запорізького краю наприкінці ХVІІІ

1

Населення Запорізького краю наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Азовське козацьке військо. Задунайська Січ

1

Що таке промисловий переворот. Як він відбувався в Україні.

1

Економічний розвиток Запорізького краю

1

Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести

1

Початок українського національного відродження

1

Практичне заняття. Укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів»

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.» (усний залік)

1

Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. (5 год.)

Соціально-економічне становище земель підавстрійської України

1

Початок національного відродження

1

Практичне заняття. Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів.

1

Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.» (тести)

1

Розділ 3. Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

(8 год.)

Освіта, наука, музика і театр

1

Розвиток української мови і літератури. Тарас Шевченко

1

Архітектура та образотворче мистецтво

1

Побут і освіта в Запорізькому краї кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

1

Практичне заняття. Віртуальна мандрівка «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;

1

Практичне заняття. Історичні джерела про повсякденне життя українських селян.

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.» (усний залік)

1

Підсумкове узагальнення за І семестр

1

ІІ семестр

28

Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. (7 год.)

Кримська війна 1853–1856 рр. та реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. Запорізький край у роки Кримської війни (1853-1856)

1

Модернізація промисловості. Економічний розвиток Запорізького краю в другій половині ХІХ ст.

1

Модернізація сільського господарства. Селянська реформа на Запоріжжі

1

Національний рух і суспільно-політичне життя в 60-х рр. ХІХ ст.

1

Національний рух і суспільно-політичне життя у 70–80-х рр. ХІХ ст.

1

Практичне заняття. Проаналізувати програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.» (тести)

1

Розділ 5. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст. (6 год.)

Соціально-економічний розвиток

1

Суспільно-політичне життя у 60–80-х рр. ХІХ ст.

1

Практичне заняття. Культурне життя поляків/євреїв/німців на території України в ХІХ ст.

1

Політизація українського національного руху в 90-ті рр.

ХІХ ст.

1

Практичне заняття. Скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.» (усний залік)

1

Розділ 6. Україна початку ХХ століття перед викликами модернізації (9 год.)

Соціально-економічний розвиток в складі Російської імперії. Промисловість і торгівля Запорізького краю на початку ХХст

1

Політизація українського національного руху на території Російської імперії

1

Російська революція 1905–1907 рр. на території України

1

Суспільно-політичне становище у 1907–1914 рр. Суспільно-політичний рух у Запорізькому краї в 1900-1917 рр.

1

Практичне заняття. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.

1

Економічне та суспільно-політичне життя у складі Австро - Угорщини

1

Піднесення українського національного руху

1

Практичне заняття. Проаналізувати програмні документи товариства «Просвіта»/«Сокіл»/«Січ» та укласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку ХХ ст.

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Україна початку ХХ століття перед викликами модернізації» (тести)

1

Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст. (6 год.)

Освіта, наука, вплив процесів модернізації на суспільне та повсякденне життя. Література, театр і музичне мистецтво

1

Архітектура та образотворче мистецтво. Культура Запорізького краю в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

1

Практичне заняття. На основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

1

Практичне заняття. «Запорізький край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.»

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.» (усний залік)

1

52

Узагальнення до курсу. Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України ХVІІІ - ХІХ ст.

1

Всесвітня історія

9 клас

На рік - 35 годин

На тиждень – 1 година

На І семестр - 16 годин

На ІІ семестр – 19 годин

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол

год

Дата

І семестр

16

1

ВСТУП. (1 год.)

Місце другої частини Нового часу у всесвітній історії

1

Розділ 1. Європа в час Французької революції та Наполеонівських війн (5 год.)

2

Початок Великої французької революції кінця XVIII ст.

1

3

Завершення Великої французької революції

1

4

Практичне заняття. На основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет діяча Французької революції

1

5

Консульство та Імперія Наполеона Бонапарта. Наполеонівські війни та їх наслідки.

1

6

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Європа в час Французької революції та Наполеонівських війн» (тести)

1

Розділ 2. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815–1870 рр.)

(10 год.)

7

Початок становлення індустріального суспільства. Велика Британія

1

8

Франція. Бельгійська революція

1

9

Німеччина та Італія

1

10

Австрійська та Російська імперії

1

11

Революції 1848—1849 рр..

1

12

Об’єднання Німеччини. Об’єднання Італії.

1

13

Сполучені Штати Америки.

1

14

Практичне заняття. Зміни в житті й побуті різних верств населення

1

15

Узагальнення навчального матеріалу з теми

«Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815–1870 рр.)» (усний залік)

1

16

Підсумкове узагальнення за І семестр

1

ІІ семестр

19

Розділ 3. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії (11 год.)

17

Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвиткупровідних країн Західної Європи та Америки. Франція

1

18

Німеччина

1

19

Велика Британія

1

20

Італія

1

21

Сполучені Штати Америки

1

22

Російська імперія

1

23

Австро-Угорщина — дуалістична монархія. Російсько-турецька війна 1877—1878 рр. Утворення нових незалежних держав на Балканах

1

24

Японія та Китай

1

25

Спроби модернізації Османської імперії

1

26

Практичне заняття. Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності

1

27

Узагальнення навчального матеріалу з теми

«Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії» (тести)

1

Розділ 4. Міжнародні відносини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) (8 год.)

28

Міжнародні відносини наприкінці XIX — на початку XX ст.

1

29

Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст.

1

30

Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.

1

Розділ 5. Розвиток культури і повсякденне життя (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) (5 год.)

31

Наука і техніка

1

32

Література та мистецтво

1

33

Практичне заняття. Зародження масової культури

1

34

Узагальнення навчального матеріалу з тем

«Міжнародні відносини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)», «Розвиток культури і повсякденне життя (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)» (усний залік)

1

35

Узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ століття

1

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА

9 клас

На рік - 34 годин

На тиждень – 1 година

На І семестр - 16 годин

На ІІ семестр – 19 годин

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол.

год

Дата

І семестр

16

Вступ до «Основ правознавства» (1 год.)

Право і закони в житті людини й суспільства

1

Розділ 1. Основи теорії держави і права (4 год.)

Причини виникнення держави. Поняття й ознаки держави

1

Державний лад. Форми держави. Державна влада. Функції держави

1

Соціальні норми. Право

1

Практичне заняття. Соціальні норми в житті людей

1

Розділ 2. Правовідносини. Правопорушення. Юридична відповідальність

(5 год.)

Правовідносини

1

Правопорушення

1

Юридична відповідальність

1

Практичне заняття. Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння

1

Узагальнення навчального матеріалу з тем «Основи теорії держави і права» та «Правовідносини. Правопорушення. Юридична відповідальність» (тести)

1

Розділ 3. Взаємозв’язок людини і держави (6год.)

Конституція — Основний закон держави. Людина, особа, громадянин

1

Конституційні права, свободи й обов’язки людини і громадянина в Україні

1

Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні

1

Практичне заняття. Звернення громадян

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Взаємозв’язок людини і держави» (усний залік)

1

Підсумкове узагальнення за І семестр

1

ІІ семестр

19

Розділ 4. Неповнолітні як суб’єкти цивільних, сімейних, трудових, адміністративних і кримінальних правовідносин (13 год.)

Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх.

1

Практичне заняття. Власність неповнолітніх

1

Практичне заняття. Захист прав споживачів

1

Сім’я. Шлюб. Взаємні права й обов’язки батьків і дітей

1

Державні органи з охорони прав дітей

1

Практичне заняття. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування

1

Неповнолітні як учасники трудових правовідносин

1

Практичне заняття. Працевлаштування неповнолітніх

1

Адміністративні правопорушення.

1

Злочини. Кримінальний проступок.

1

Адміністративна та кримінальна відповідальність неповнолітніх.

1

Практичне заняття. Особливості адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Неповнолітні як суб’єкти цивільних, сімейних, трудових, адміністративних і кримінальних правовідносин» (тести)

1

Розділ 5. Якщо право - це професія (6 год.)

Професія «юрист»

1

Юристи в нашому житті

1

Нова українська поліція

1

Практичне заняття. Ігровий суд

1

Узагальнення навчального матеріалу з теми «Якщо право - це професія» (усний залік)

1

Узагальнення до курсу основи правознавства

1

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ

10 клас/ Рівень стандарту

На рік - 52 годин

На тиждень – 1,5 години

На І семестр - 24 годин

На ІІ семестр – 28 годин

Розроблено відповідно до програми "Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи" (Рівень стандарту), що затверджена «Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 № 236. Складено відповідно до нової освітньої програми з курсу історії України (рівень стандарту: 1,5 години на тиждень, 52 години на рік).

Укладачі програми Мудрий М., Байкєніч Г., Баханов К. та ін.

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол.

год.

Дата

І семестр

24

1

Вступ. (1 год.)

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст. Особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

1

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (5 год.)

2

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав. Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. Союз Визволення України. Загальна українська рада.

1

3

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр. Запорізький край під час Першої світової війни. Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці.

1

4

Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр.

5

Практичне заняття. Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військово-

полонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел).

1

6

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 1 «Україна в роки Першої світової війни» (тести)

1

Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (8 год.)

7

Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Запорізький край в умовах Української національно-демократичної революції Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський. Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

1

8

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради. Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників.

1

9

Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР. Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР.

Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

1

10

Події 1917 року в Криму. Революційна боротьба в Запорізькому краї. Курултай і Кримська Народна Республіка. Кримськотатарський національний рух.

1

11

Більшовицько-російська окупація України. Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із

території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.

1

12

Законотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР.

1

13

Практичне заняття.

– Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки.

– Українська революція: загальноукраїнський і регіональний виміри.

– Брестський мирний договір: Політичні наслідки та реакція

суспільства.

1

14

Узагальнення навчального матеріалу з розділу ІІ «Початок Української революції» (усний залік)

1

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ (10 год.)

15

Українська Держава за доби Гетьманату. Запорізький край у часи Української держави (Гетьманату). Павло Скоропадський. Українська Держава. Внутрішня та зовнішня політика. Зародження повстанського руху. Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України.

1

16

УНР за доби Директорії. Антигетьманське повстання і

відновлення УНР. Директорія. Трудовий конгрес. Симон Петлюра.

1

17

Західноукраїнські землі в 1918-1919 рр. Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР. Державне будівництво. Євген Петрушевич. Польсько-українська війна. Галицька армія. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення. Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання.

1

18

Військова присутність Антанти на півдні України. Радянсько-російська окупація. Запорізький край між Директорією, радянською владою, Денікіним і Махно. Друга війна більшовицької Росії з УНР. Антибільшовицький повстанський рух. Реорганізація Директорії УНР. Державне будівництво та національна політика. Більшовицько-російська окупація України. Отаманщина. Нестор Махно. Холодноярська республіка. Український націонал-комунізм. Формування державної системи УСРР. Політика Воєнного комунізму. Червоний терор.

1

19

Наступ польських військ. Україна в другій половині 1919 – на початку 1920 р. Військово-політична боротьба в Запорізькому регіоні у другій половині 1919 – 1920 рр. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР. Наступ об’єднаних українських армій. Наступ білогвардійських військ на Київ. Денікінський режим в Україні. Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму. Український націонал-комунізм.

1

20

Україна навесні 1920- у 1921 р. Варшавська угода. Війна союзницьких українсько-польських військ проти більшовиків у 1920 р. Розгром більшовиків під Варшавою–Замостям. Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму. Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка та наслідки українського визвольного руху.

1

21

Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр. Національно-культурне життя Запорізького краю в 1914–1921 рр. Освіта. Наука. Мистецтво. Георгій Нарбут. Релігійне життя. Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Повсякденне життя.

1

22

Практичне заняття.

– Повсякдення українців у 1917–1921 роках.

– Місця пам’яті Української революції в моєму населеному пункті.

– Отаманщина і повстанський антибільшовицький рух: ідейні основи і практика.

– Більшовизм та український націонал-комунізм: порівняльна характеристика.

– Портрет Симона Петлюри на тлі епохи.

1

23

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 3 «Розгортання Української революції. Боротьба за українську державність» (тести)

1

24

Підсумкове узагальнення за І семестр

1

ІІ семестр

28

Розділ 4. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО

РЕЖИМУ В УКРАЇНІ (11год.)

25

Внутрішнє і міжнародне становище радянської України на початку 1920-х рр. Утворення Радянського Союзу. Радянське будівництво на Запоріжжі в 1920 р. Формальний та реальний статус УСРР у “договірній федерації” радянських республік. Християн Раковський. Утворення СРСР: наслідки для України. Адміністративно-територіальний поділ УСРР.

1

26

Упровадження нової економічної політики. НЕП на Запоріжжі. Антибільшовицький повстанський рух. (Холодноярська республіка та інші). Масовий голод 1921–1923 рр. Впровадження непу в УСРР. Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності.

1

27

Зміни в суспільно-політичному житті. Політика коренізації в УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський. Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник. Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР. Національна політика радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР. Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ).

Василь Липківський.

1

28

Форсована індустріалізація радянської України. Будівництво Дніпрогесу. Хлібозаготівельні кризи. Форсована індустріалізація. Створення військово-промислового комплексу. Згортання непу і перехід до директивної економіки.

1

29

Суцільна колективізація сільського господарства в радянській

Україні. Голодомор 1932–1933 рр. Розкуркулення і насильницька колективізація. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі. Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни.

1

30

Практичне заняття. Голодомор мовою документів, свідчень, чисел.

1

31

Громадсько-політичне життя. Громадсько-політичне життя Запорізького краю у 20-ті – 30-ті рр. Формування культу особи Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання. Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Великий терор. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій. Припинення українізації. Посилення русифікаторської політики. Розстріляне відродження. Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ. Конституція УРСР 1937 р.

1

32

Практичне заняття. Ідеологізація суспільного життя та репресії в радянській Україні.

1

33

Ідеологізація національно-культурного життя радянської України. Культура і побут Запорізького краю в 20- 30-ті роки. Освіта. Наука. Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр. Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму. Кінематограф. Олександр Довженко.

1

34

Практичне заняття. Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя.

1

35

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 4 «Встановлення і утвердження комуністичного режиму в Україні» (усний залік)

1

Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (7 год.)

36

Правовий статус українських земель у складі Польщі. Національна політика та міжнаціональні відносини. Осадництво. Пацифікація. Економічне і соціальне становище населення. Українська кооперація. Просвітні організації краю. Андрей Шептицький.

1

37

Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання. Українська військова організація й Організація українських націоналістів. Євген Коновалець.

1

38

Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія.

1

39

Українські землі у складі Чехословаччини. Правовий статус

Закарпаття. Суспільно-політичне й економічне життя. Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин Волошин.

1

40

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Політичне та культурне життя української політичної еміграції.

1

41

Практичне заняття.

– Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.

– Срібна земля. Третя спроба утвердити незалежність України в ХХ столітті.

1

42

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 5 «Західноукраїнські землі в міжвоєнний період» (тести)

1

Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (10 год.)

43

Початок Другої світової війни. Німецько-радянські

договори 1939 р. Запорізький край на початку Другої світової війни. Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії. Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера. Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр.

1

44

Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників. Політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни. Бойові дії в 1941–1942 рр. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Тактика “випаленої землі” та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму. Опір окупантам. Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець).

1

45

Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок. Колабораціонізм. Самоврядування під

німецькою окупацією. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори. Масове знищення мирного населення. Голокост.

Трагедія Бабиного Яру. Праведники народів світу в Україні. Олена Вітер.

1

46

Рух Опору та його течії в Україні. Українська повстанська армія. Роман Шухевич. Українсько-польське протистояння. Українська головна визвольна рада. Радянський партизанський рух. Сидір Ковпак.

1

47

Бойові дії 1942–1944 рр. Бої на Лівобережжі влітку–восени 1943 р. Чорносвитники. Битва за Дніпро. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Правобережної та Південної України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Завершення бойових дій на території України.

1

48

Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй.

Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях.

Ціна війни.

1

49

Культура в роки війни. Освіта і наука. Література. Образотворче мистецтво. Музика та кіно.

1

50

Запоріжжя в період радянсько-німецької війни.

Практичне заняття. Війна в пам’ятниках рідного краю (краєзнавча експедиція).

1

51

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 5 «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)» (усний залік)

1

52

Підсумкове узагальнення

1

Весвітня історія

10 клас/ Рівень стандарту

На рік - 35 годин

На тиждень – 1 години

На І семестр – 16 годин

На ІІ семестр – 19 годин

Розроблено відповідно до програми "Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи" (Рівень стандарту), затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 №  236. Складено відповідно до нової освітньої програми з курсу історії України (рівень стандарту: 1 години на тиждень, 35 години на рік).

Укладачі програми Мудрий М., Байкєніч Г., Баханов К. та ін.

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол.

год

Дата

І семестр

16

1

Вступ. (1 год.)

Поняття «ХХ століття» у світовій історії. Основні тенденції світового соціально-економічного, політичного та культурного розвитку 1914-1945 рр.

1

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ (3 год.)

2

Перша світова війна (1914–1916 рр.). Початок «Великої війни».

Стратегічні плани ворожих сторін. Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній. Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу.

1

3

Перша світова війна (1917–1918 рр.) Економічна та політична

кризи в російській імперії та австро-Угорщині. російська

революція 1917 р. Поразка Німеччини та її союзників.Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.

1

4

Практичне заняття.

- «Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу».

- «Світовідчуття європейця: наслідки Великої війни (на основі мемуарів і художніх творів)»

1

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ (4 год.)

5

Паризька мирна конференція. «14 пунктів» В. Вілсона. Паризька мирна конференція. Українське та російське питання на Паризькій конференції. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини.

1

6

Вашингтонська конференція. Завершення формування. Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності. Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.

1

7

Практичне заняття. Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.

1

8

Узагальнення навчального матеріалу з розділів 1, 2 «Передумови Першої світової війни. Війна та революції», «Облаштування повоєнного світу» (тести)

1

Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (8 год.)

9

США, Велика Британія, Франція в міжвоєнний період. Сполучені Штати америки. Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба «проспериті». Велика депресія. «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта, його складові та основні наслідки.Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії у 1920–1930-ті рр. Спроби реформування Британської імперії. Дж. р. Макдональд. Франція. Політичний та соціально-економічний роз виток Франції у 1920–1930-х рр. Народний фронт та його уряди. Е. Даладьє.

1

10

Італія в міжвоєнний період. Італія. Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Б. Муссоліні.

1

11

Німеччина в міжвоєнний період. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.

1

12

Радянський Союз. Радянський Союз. «Договірна федерація» радянських республік. Утворення СРСР. Нова економічна політика. Спланована модернізація. Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.

1

13

Європа: виклики міжвоєнного часу. Виклики міжвоєнного часу. Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою. Запровадження державного регулювання соціально-

економічних процесів.Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. радикалізація політичного життя. Громадянська війна в Іспанії. Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний

націоналізм, фашизм і нацизм.

1

14

Практичне заняття.

Європа: політика економії та протекціонізму, впровадження державного контролю над

економікою.

Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.

Комуністичний тоталітаризм: світоглядне наповнення і спрямованість.

1

15

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 3 «Провідні держави світу в міжвоєнний період» (усний залік)

1

16

Підсумкове узагальнення за І семестр

1

ІІ семестр

19

Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ (4 год.)

17

Польща та Чехословацька республіка в між воєнний період. Відновлення польської державності. Становлення Другої

речі Посполитої. Переворот 1926 р. Ю. Пілсудський.

Чехословацька республіка. Т. Масарик

1

18

Угорщина та Румунія в міжвоєнний період. Угорська революція. режим М. Горті. Румунія в міжвоєнні роки.

Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску

1

19

Країни Балканського півострова. Міжнаціональні відносини в державах Центрально-Східної Європи. Болгарія у міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії. Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.

1

20

Практичне заняття.

Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом.

Міжнаціональні відносини у державах Центрально-Східної Європи.

1

Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ(4 год.)

21

Японія і Китай. Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення. Зовнішня експансіоністська політика.Китай. Національна революція та боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші.

1

22

Індія та країни Передньої Азії. Латинська Америка. Індія. розгортання антиколоніальної боротьби. Магатма Ганді.

Країни Передньої Азії. розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Кемаль Ататюрк. Основ ні аспекти Близькосхідної проблеми. Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів

1

23

Практичне заняття. Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

1

24

Узагальнення навчального матеріалу з розділів 4, 5 «Держави Центрально-Східної Європи», «Держави Азії та Латинської Америки» (тести)

1

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (3 год.)

25

Руйнування Версальської системи в першій половині 1930-х рр. Спроби перегляду Версальської системи міжнародних

договорів. Утворення осередків війни на Далекому Сході,

африці та Європі.Вісь «Берлін–рим–Токіо». Нарощення озброєнь.

1

26

Від Аншлюса австрії до пакта Молотова–Ріббентропа. Політика «умиротворення» агресора. Задоволення тери-

торіальних претензій Німеччини: «аншлюс» Австрії та

Мюнхенська угода. Підтримка Радянським Союзом гітлерів- ського режиму в 1933 – на початку 1941 рр. Підготвчі заходи Сталіна до військового вторгнення в Європу. Антикомінтернівський пакт. Англо-франко-радянські переговори в Москві. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова–Ріббентропа) і таємні протоколи до нього.

1

27

Практичне заняття.

Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел.

Імперська політика Радянського Союзу.

1

Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (4 год.)

28

Початок Другої світової війни. Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних періодів війни. Основні театри воєнних дій.

1

29

Дипломатія часів війни. Утворення антигітлерівської

коаліції, її значення.

1

30

Особливості окупаційного режиму та руху Опору. Особливості окупаційного режиму і руху Опору. Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу.

1

31

Капітуляція Німеччини та її союзників. Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

1

Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (4 год.)

32

Повсякденне життя та культура у міжвоєнний період. Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей. Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період. Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський рух.

1

33

Практичне заняття.

Виставка творів у стилях модернізму (віртуальна екскурсія).

–“У передчутті війни…” (літературно-мистецька композиція з творів на антивоєнну тематику).

Доля митців і мислителів в умовах протистояння демократії і тоталітаризму (дослідницький проект).

Кіно: хитання між масовою культурою і мистецтвом (фестиваль кінотрейлерів).

1

34

Узагальнення навчального матеріалу з розділів 6, 7, 8 «Передумови Другої світової війни», «Друга світова війна», «Повсякденне життя та Культура в міжвоєнний період» (усний залік)

1

35

Підсумкове узагальнення

1

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

інтегрований курс / рівень стандарту

10 клас

На рік - 70 годин

На І семестр - 34 годин

На ІІ семестр – 36 годин

На тиждень – 2 година

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол.

год

Дата

І семестр

34

1

Вступ до курсу «Громадянська освіта» (1 год.)

1

РОЗДІЛ 1. ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ІДЕНТИЧНІСТЬ ( 7 г.)

2

Що таке ідентичність? Ідентичність. Види ідентичності. Громадянська ідентичність. Змінний характер ідентичності. Самовизначення. Ідентифікація. Особиста гідність. Совість.

1

3

Соціалізація особистості. Поняття соціалізації. Етапи соціалізації. Суб’єкти соціалізації. Соціалізація як ресурс формування громадянської ідентичності.

1

4

Соціалізація особистості. Соціалізація в сім’ї. Партнерські стосунки в сім’ї. Трансформація моделей сім’ї.

1

5

Соціалізація особистості. Соціалізація серед однолітків. Молодіжні субкультури.

1

6

Самореалізація людини. Самореалізація і розвиток. Індивідуальність особистості. Життєві цінності й пріоритети. Активна громадянська позиція. Мобільність і адаптивність людини. Креативність.

1

7

Практичне заняття.

- «Хто я?» (усвідомлення своєї ідентичності).

- «Чи може людина бути творцем власного життя, або як стати успішною людиною?».

- «Визначаємо найнеобхідніші умови для самореалізації людини».

1

8

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 1«Особистість та її ідентичність». (тести)

1

РОЗДІЛ 2. ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ ( 9 г.)

9

Людська гідність і права людини. Поняття людської гідності. Людська гідність основа природного права. Рівноправність. Охорона й захист людської гідності.

1

10

Еволюція прав людини. Природа прав людини. Основоположні права і свободи людини. Покоління прав людини.

1

11

Еволюція прав людини. Класифікація прав людини. Борці за права людини. Майбутнє прав людини.

1

12

Людина і держава. Взаємовідносини «людина держава». Верховенство права.Права і свободи людини та відповідальність держави за їх дотримання, гарантування та захист. Позитивні і негативні зобов’язання держави.

1

13

Права дитини. Поняття прав дитини. Конвенція ООН про права дитини. Захист прав дитини.

1

14

Механізми захисту прав людини і прав дитини. Порушення прав людини.

1

15

Механізми захисту прав людини і прав дитини. Поняття механізмів захисту прав людини. Міжнародні та європейські стандарти захисту прав людини. Національні механізми захисту прав людини, їх класифікація. Правозахисні організації. Як побудувати ефективний механізм захисту прав дитини в школі.

1

16

Практичне заняття.

- «Європейський суд з прав людини»

- «Чи можна пожертвувати правами однієї людини для захисту прав багатьох?»

- «Організовуємо кампанію на захист прав людини у нашому місті».

- «Порушення прав дитини та як забезпечити їхнє дотримання в Україні».

1

17

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 2 «Права і свободи людини». (усний залік)

1

РОЗДІЛ 3. ЛЮДИНА В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ( 8 г.)

18

Соціокультурна багатоманітність. Поняття суспільства. Соціальна структура суспільства. Соціальна згуртованість, солідарність і відповідальність. Соціальні цінності.

1

19

Соціокультурна багатоманітність. Гендерна, етнічна, конфесійна різноманітність. Рівність.

1

20

Ефективна комунікація. Роль спілкування в житті людини й суспільства. Вербальна й невербальна комунікація.

1

21

Стереотипи та упередження. Поняття стереотипів і упереджень. Забобони. Шляхи подолання стереотипів.

1

22

Дискримінація. Поняття дискримінації. Основні форми та прояви дискримінації. Міжнародні та національні засоби захисту від дискримінації. Толерантність та інклюзія

1

23

Конфлікти. Поняття конфлікту та його види. Стадії конфлікту. Способи подолання конфліктів. Переговори і медіація.Консенсус і компроміс.

1

24

Практичне заняття.

- «Мистецтво спілкування»

- «Подолання стереотипів»

- «Розв'язання конфліктів у нашій школі». Вчимося вирішувати проблему (у класі, школі).

- «Створення шкільного центру медіації»

- «Культурне різноманіття нашого краю»

- «Гендерна різноманітність»

- «Організовуємо кампанію проти ксенофобії».

1

25

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 3 «Людина в соціокультурному просторі». (тести)

1

РОЗДІЛ 4. ДЕМОКРАТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО ЦІННОСТІ ( 9 г.)

26

Демократична держава. Виникнення і зміст демократії. Цінності демократії. Демократичні інститути. Конституція та її призначення. Законодавча, виконавча та судова влада в демократичних країнах. Принципи виборчого права. Етапи виборчого процесу. Роль політичних партій в розвитку демократії. Правовий статус політичних партій в Україні. Діяльність та вплив політичних партій на демократію. Громадські організації: правовий статус, діяльність та вплив на демократію.

1

27

Громадянське суспільство. Поняття громадянського суспільства. Функції громадянського суспільства. Роль громадян у становленні й функціонуванні громадянського суспільства. Громадянське суспільство та правова держава.

1

28

Громада. Поняття громади. Роль громади в житті людини, суспільства, держави. Реалізація та захист громадою своїх прав і законних інтересів. Вплив громадян на вирішення проблем громади.

1

29

Громадянська участь у житті суспільства

Роль громадянина у демократизації суспільства. Демократичний громадянин. Культура громадянськості. Активна громадянська позиція.

1

30

Школа простір демократії. Шкільна громада. Взаємодія учнів, учителів, батьків, шкільної адміністрації в організації шкільного життя. Врядування та управління школою. Шкільне самоврядування (учнівське, вчительське, батьківське). Принципи та цінності учнівського самоврядування. Моделі учнівського самоврядування. Школа і місцева громада.

1

31

Дитячі й молодіжні громадські об'єднання. Свобода асоціацій. Дитячі й молодіжні об'єднання й рухи. Створення молодіжної громадської організації. Молодіжні соціальні проекти. Учнівське самоврядування он-лайн

1

32

Практичне заняття:

- «Вибори до органів місцевого самоврядування».

- «Організація і проведення загальношкільного громадського слухання щодо…(користування мобільними телефонами, повсякденного носіння шкільної форми, створення електронного класного журналу…)» - «Повага до меншин – умова збереження миру» (Папа Римський Іоан Павло ІІ).

- «Створюємо дитячу організацію в школі».

- «Учнівський моніторинг:  «Статут школи та забезпечення прав дитини в навчальному закладі».

- «Створюємо шкільні правила разом» (написання та внесення змін до шкільного статуту).

- «Участь шкільної молоді у прийнятті рішень в місцевій

громаді».

1

33

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 4 «Демократичне суспільство та його цінності» (усний залік)

1

34

Узагальнення знань

1

ІІ семестр

РОЗДІЛ 5. СВІТ ІНФОРМАЦІЇ ТА МАС-МЕДІА (12 г.)

35

Комунікація, інформація, .медіа. Поняття мас-медіа(медіа). Роль інформації та медіа в сучасному світі. Мас-медіа, комунікація, аудиторія.медіатекст

1

36

Комунікація, інформація, .медіа. Різновиди медіа (книга, преса, фото, радіо, кіно, телебачення, Інтернет, мобільний зв’язок) та їхній розвиток. Реклама. Вплив мас-медіа на формування громадської думки та власної позиції людини.

1

37

Медіа і демократія. Свобода, етика і відповідальність. Свобода слова. Обмеження свободи слова. Баланс між свободою вираження поглядів та відповідальністю. Свобода мас-медіа – критерій демократичності суспільства. Що таке цензура.

1

38

Медіа і демократія. Свобода, етика і відповідальність. Замовні матеріали («джинса») та їхні ознаки.Суспільні медіа і їхня місія. Шкільні медіа.

1

39

Маніпулятивний вплив медіа. Маніпуляції в медіапросторі. Як розпізнати фейкову інформацію, пропаганду. Роль медіа у провокуванні конфліктів та поширенні стереотипів. Що таке «мова ворожнечі», і як її розпізнати.

1

40

Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа. Достовірність інформації в мас-медіа. Джерела інформації. Факт та судження. Авторство медіа тексту Стандарти подання інформації. Критичний аналіз медіа текстів.

1

41

Інтернет. Приватність та конфіденційність у віртуальному світі. Цифрова ідентичність.

1

42

Інтернет.Соціальні мережі. Права людини в Інтернеті.

1

43

Інтернет. Безпека та етика поведінки у мережі. Кіберзлочинність. Особливості захисту прав дітей та молоді в Інтернеті.

1

44

Практичне заняття. «Аналіз медіатексту»

1

45

Практичне заняття.

  • «Створюємо шкільні медіа».

- «Твоя соціальна інформаційна кампані я в школі/громаді».

1

46

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 4 «Світ інформації та мас-медіа». (тести)

1

РОЗДІЛ 6. ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯН І ДЕРЖАВИ В ДОСЯГНЕННІ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ (15 г.)

47

Соціальні цілі економіки. Завдання економіки. Економіка як сфера життя людей. Економічні потреби та блага.

1

48

Соціальні цілі економіки. Завдання економіки. Процеси, що забезпечують задоволення потреб: виробництво, розподіл, обмін і споживання. Учасники (субʼєкти ) економічних відносин.

1

49

Сталий розвиток. Обмеженість ресурсів. Необхідність раціонального та ефективного використання ресурсів. Вплив діяльності людини на довкілля.

1

50

Сталий розвиток. Сталий розвиток як спосіб збереження довкілля.

1

51

Ринкова економіка. Принципи ринкової економіки. Кругообіг в ринковій економіці. Попит і пропозиція, ринкова ціна, конкуренція.

1

52

Ринкова економіка. Функції держави в ринковій економіці. Державний бюджет, податки, напрямки видатків.

1

53

Економіка домогосподарства. Домашнє господарство як власник і споживач. Поняття про раціональне споживання.

Права споживачів.

1

54

Економіка домогосподарства. Бюджет домогосподарств: види доходів, напрямки витрат, заощадження.

1

55

Підприємництво. Підприємницька діяльність. Мета і соціальна відповідальність підприємця. Правовий захист бізнесу.

1

56

Ринок праці. Учасники ринку праці: роботодавці і наймані працівники. Поняття професії, спеціальності, кваліфікації працівника. Заробітна плата як дохід найманого працівника.

1

57

Любіювання інтересів та корупція. Поняття лобізму. Сутність корупції та корупціогенних ризиків.

1

58

Любіювання інтересів та корупція. Причини та наслідки корупції в економіці та політиці. Шляхи подолання корупції.

1

59

Практичне заняття.

  • «Родинний бюджет».

  • Місцевий бюджет:основні статті доходів та видатків».

1

60

Практичне заняття.

  • «Створюємо бізнес-план власного підприємства».

- «Аналіз попиту на ринку праці і складання резюме».

1

61

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 6 «Взаємодія громадян і держави в досягненні суспільного добробуту» (усний залік)

1

РОЗДІЛ 7. УКРАЇНА, ЄВРОПА, СВІТ (9 г.)

62

Інтеграція та глобалізація. Поняття інтеграції та глобалізації. Вплив глобалізаційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину. Витоки та процес європейської інтеграції.

1

63

Інтеграція та глобалізація. Міграційні процеси. Види та форми сучасної міграції. Виклики сучасного світу

1

64

Міжнародні відносини та міжнародне право. Поняття міжнародних відносин. Особливості міжнародного права.

1

65

Міжнародні відносини та міжнародне право. Система безпеки. Міжнародне гуманітарне право. Урядові і неурядові міжнародні організації.

1

66

Україна – член європейського та світового співтовариства.

Європейське і світове співробітництво. Участь України в ООН, ОБСЄ, Раді Європи, СОТ тощо.

1

67

Україна – член європейського та світового співтовариства.

Європейський вибір України. Угода про асоціацію Україна – ЄС.

1

68

Практичне заняття.

- «Економічні, соціальні та політичні переваги вступу до ЄС». - - «Організовуємо Місію ООН з подолання наслідків стихійного лиха».

- «Молодіжні ініціативи та волонтерство в різних країнах світу».

- «Шукаємо ровесників та однодумців із інших країн для співпраці у рамках соціального проекту засобами Інтернету».

- «Глобальні проблеми сучасності».

1

69

Узагальнення навчального матеріалу з розділу 7 «Україна, Європа, світ». (тести)

1

70

Узагальнення до курсу «Громадянська освіта».

1

Історія України. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ

11 клас

На рік - 52 годин

На І семестр - 24 годин

На ІІ семестр – 28 годин

На тиждень – 1,5 година

Складено згідно з навчальною програмою, затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України

 від 21.02. 2019 № 236

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол.

год

Дата

І СЕМЕСТР

24

1

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП (1 год.)

Уроки вітчизняної історії 1914-1945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914-1945 рр. Поразка спроб відновити українську державність. Друга світова війна в історичній памяті.Періодизація історії України другої половини ХХ- початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945-2019  рр.

1

Тема 1. УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (7 год.)

2

Україна в системі міжнародних відносин. Україна — співзасновниця ООН. Участь України в міжнародних організаціях.  Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами внаслідок переділу західноукраїнських земель. Масові депортації (1944—1946 рр.). Операції «Вісла». Обмін територіями 1951 року. Передання Кримської області до складу УРСР.

1

3

Економічна ситуація в  УРСР. Становище сільського господарства. Масовий штучний  голод 1946—1947 р. Відбудова промисловості. Відновлення Запорізького індустріального комплексу. Запорізьке село. Рівень життя і побут населення.

1

4

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Репресивні кампанії радянської влади.

1

5

Радянізація   західноукраїнських  областей УРСР. Національно- визвольний рух у 1944—1950-х рр . на території України. «Велика блокада»  проти УПА. Ліквідація греко-католицької церкви в УРСР. Операція «Захід».Українці в повстаннях у таборах ГУТАБу 

(ГУЛАГу).

1

6

Практичне заняття.

- Повсякденне життя повоєнних років. 

- Депортації українців у 1944–1951 рр.: причини, етапи, наслідки

1

7

Особливості розвитку культури. Освіта та наука.

1

8

Узагальнення навчального матеріалу з теми «УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД» (тести)

1

ТЕМА 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (7 год.)

9

Внутрішньополітична ситуація. XX з’їзд КПРС. Десталінізація. Реабілітація жертв політичних  репресій. Ліквідація ГУТАБу (ГУЛАГу).

1

10

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості. Становище сільського господарства. Запорізький край у 1950-1960 рр.

1

11

Зміни соціальної політики.

1

12

Шістдесятництво. Київський клуб творчої молоді. «Сучасник». Національно-визвольний рух: підпільні групи та організації. Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи. 

1

13

Практичне заняття.

- Входження Кримської області до складу УРСР: міфи та реальність (дослідження документів).

- Феномен українського шістдесятництва.

1

14

Зміни в освіті. Зросійщення (росіянізація, русифікація). Особливості розвитку культури. Антирелігійна кампанія. Повсякденне життя.

1

15

Узагальнення навчального матеріалу з теми «УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ» (усний залік)

1

Тема 3. УКРАЇНА У ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ  КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ (9 год.)

16

Зміни в системі влади.  Конституція УРСР 1978 р. Комуністична диктатура. Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні.

1

17

Арешти творчої інтелігенції.  Іван Дзюба: “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Активізація дисидентського  руху: течії, форми і методи боротьби. Самвидав. “Український вісник”. Михайло Брайчевський: “Приєднання чи возз’єднання”. 

1

18

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ). 

1

19

Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на батьківщину.

1

20

Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості. Провал Продовольчої програми. Етносоціальні зміни в УРСР. Життєвий рівень населення.Запорізький край в 1971-1985роки.

1

21

Особливості  розвитку культури. Освіта й  наука. Українське поетичне кіно. Культурний розвиток Запоріжжя.

1

22

Практичне заняття.

- Український самвидав: теми, ідеї, автори.

- Українські дисиденти — виклик системі.

- Повсякденне життя в місті та селі: переваги і проблеми (на прикладі України 1970–1980-х рр.).

1

23

Узагальнення навчального матеріалу з теми «УКРАЇНА У ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ  КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ» (тести)

1

24

Узагальнення знань

1

ІІ СЕМЕСТР

28

Тема 4. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (10 год.)

25

Україна в умовах перебудови  в СРСР. Міжнародна ситуація. Інформаційна революція: від дозованої гласності до скасування цензури. Відродження пам’яті про Голодомор 1932-1933 рр.

1

26

Українська діаспора та її внесок у відродження України.

1

27

Крах командної економіки. Невдача реформаторських зусиль. Поглиблення диспропорцій і падіння рівня життя населення. Чорнобильська катастрофа.

1

28

Практичне заняття.

- «За живе…» Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії.

- Злочини комуністичного режиму. Уроки для України сьогодні.

1

29

 Поява неформальних організацій. Українська Гельсінська спілка. Народний Рух України за перебудову. Перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР (березень 1990 р). Зародження багатопартійності. Шахтарські страйки. Суспільно-політичне життя Запоріжського краю в роки «перебудови.»

1

30

Особливості розвитку культури. Відродження релігійного та церковного життя.

1

31

Декларація про державний суверенітет України. Революція на граніті. 

1

32

Перетворення Кримської області в  Автономну Республіку Крим. Створення Меджлісу кримськотатарського народу. Спроба державного перевороту в СРСР.Акт проголошення незалежності України. Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р. 

1

33

Роль України в розпаді  СРСР. Міжнародне визнання.

1

34

Узагальнення навчального матеріалу з теми «ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ» (усний залік)

1

Тема 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВ (7 год.)

35

Державотворчі процеси. «Партія влади». Особливості багатопартійної системи.  Прийняття Конституції України 1996 р.

1

36

Формування ринкової економіки. Запровадження гривні. Зміни в сільському господарстві. Специфіка приватизації. Матеріальне становище населення. Економічне становище Запорізької області в умовах незалежності.

1

37

Демографічна ситуація. Етносоціальна структура. Протидія сепаратизму. Повернення кримських татар на історичну  Батьківщину. Соціальне становище запоріжців.

1

38

Відносини України з ЕЄ, НАТО, США та Росією. Проблема Чорноморського флоту. Ідея Єдиного економічного простору (ЄЕП).Тузлівська криза.

1

39

Президентські вибори 2004 р. Помаранчева революція. Конституційна реформа.Суспільно-політичне життя України в 2005-2009 рр.Конституційні зміни, соціально-політичне життя України в 2010-2013 рр. Харківські угоди 2010 р.

1

40

Практичне заняття.

-Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки, проблеми.

- Основний закон України: умови створення та аналіз основних положень.

- Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді.

1

41

Узагальнення навчального матеріалу з теми «СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВ» (усний залік)

1

Тема 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ (11 год.)

42

Загострення дискусії навколо геополітичного вибору України.

1

43

Євромайдан. Революція Гідності. Небесна Сотня. Окупація та анексія Росією  Криму.

1

44

Збройна агресія Росії на Сході України. АТО. Реакція світової спільноти на збройну агресію Росії. Санкції проти Росії. Мінські угоди. ООС.

45

Відновлення владної вертикалі в ході президентських та парламентських виборів 2014 рр.

1

46

Соціально-економічне становище України. Угода про асоціацію між Україною та ЄС.  Безвізовий режим для громадян України в країни ЄС.

1

47

Релігійне життя. Створення Православної церкви. Надання Томосу.

1

48

Особливості розвитку культури. Реформи в освіті.  Тенденції в розвитку науки. Культурний розвиток Запорізької області.

1

49

Українці у світі. Зв’язки з українською діаспорою.

1

50

Практичне заняття. Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах «гібридної війни».

1

51

Узагальнення навчального матеріалу з теми «ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ» (тести)

1

52

Узагальнення знань

Всесвітня історія

11клас / Рівень стандарту

На рік - 35 годин

На І семестр - 16 годин

На ІІ семестр – 19 годин

На тиждень – 1 година

За новою програмою   відповідно до

наказу Міністерства освіти і науки України  від 21.02.2019 № 236

п/п

ТЕМА УРОКУ

Кол.

год

Дата

І СЕМЕСТР

16

1

Вступ. Основні тенденції соціально- економічних та політичних перетворень у другій половині ХХ ― на початку ХХІ ст. Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси.

1

Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ 

2

Риси Ялтинсько – Потсдамської системи міжнародних відносин. ООН. Радянська окупація Східної Європи. Початок Холодної війни. Поділ Німеччини. НАТО та ОВД.

1

Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

1

3

Концепція постіндустріального суспільства. Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини. Падіння авторитарних режимів у Південно – Західній Європі в 70х рр.

1

4

Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартин Лютер Кінг.

1

5

Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіпі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, баскське питання). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин. 

1

6

Транснаціональні корпорації. НТР і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності.

1

7

“Німецьке економічне диво”. Рейганоміка. Тетчеризм. Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель.Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Проблема брексіту.Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах.

1

8

Практичне заняття: 

– Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки/

– Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу. (на вибір)

1

9

Узагальнення навчального матеріалу з тем «ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ», «ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА» (усний залік)

1

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

10

Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи. Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Особливості розвитку Югославії. Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”. Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. РЕВ.

11

11

Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р. і “Празька весна” 1968 р. Спроби модернізації суспільно-політичного устрою та радянська інтервенція в Чехословаччину.

1

12

Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”. Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст. Перебудова в СРСР.

1

13

“Оксамитові революції” в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації. 

1

14

Країни Центрально-Східної Європи на початку ХХІ ст., їх роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії в регіоні.

1

15

Узагальнення навчального матеріалу з теми «ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ» (тести)

1

16

Узагальнення знань

1

ІІ СЕМЕСТР

19

Розділ 4. ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ

17

Японія. Повоєнне реформування держави. Хірохіто. Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети.

1

18

Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Великий стрибок, комуни, культурна революція. Трансформаційні процеси в Китаї на зламі ХХ–ХХІ ст. Ден Сяопін.

1

19

Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. ІНК. Індіра Ганді. Індія на зламі ХХ–ХХІ ст.

20

Утворення Ізраїлю. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. Ісламська революція в Ірані. “Арабська весна”. Конфлікт у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту.

1

21

Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону на зламі ХХ–ХХІ ст.

1

22

Латинська Америка: особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону. Революція на Кубі. Фідель Кастро. Проблеми політичного та економічного життя латиноамериканських держав на зламі ХХ–ХХІ ст.

1

23

Практичне заняття. Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.

1

24

Узагальнення навчального матеріалу з теми «ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ» (усний залік)

1

Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

25

Динаміка Холодної війни. Протистояння НАТО і ОВД. Прояви міжнародної напруженості (Берлінська криза, війна в Кореї, Карибська криза, війни у В’єтнамі й Афганістані). 

1

26

Період “розрядки” в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви Холодної війни на зламі ХХ–ХХІ ст. 

1

27

Від біполярного до багатополярного світу. Проблема міжнародного тероризму. Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.

1

28

Практичне заняття:

-Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів/

-Демонтаж результатів періоду “розрядки”: причини і наслідки (на вибір)

1

29

Узагальнення навчального матеріалу з теми «МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ»

1

Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА

30

Основні напрямки науково-технічної революції в другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Наукові відкриття, поява нових галузей науки, високих технологій, інтеграція науки і виробництва.

1

31

Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу. Розвиток систем соціального забезпечення. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура “віртуальної реальності”.

1

32

Освітні системи. Університети як автономні осередки науки й освіти. Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції.

1

33

Практичне заняття:

Модерне (і Модерне (індустріальне)та постмодерне (інформаційне) суспіл: тяглість та зм та зміни.

1

34

Узагальнення навчального матеріалу з теми «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА» (тести)

1

35

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ

Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Національні та глобальні виклики.

Виміри цінностей людського буття в сучасному світі.

Україна у світовому співтоваристві

1

Опис документу:
У 2019/2020 навчальному році чинними програмами є такі навчальні програми: «Історія України. 5–9 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 № 236; «Всесвітня історія. 7–9 класи» затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; «Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 № 236.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності соціального педагога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн
590 грн