Календарно тематичне планування з історії України для 9 класу на 2019-2020 навчальний рік

Історія України

Для кого: 9 Клас

09.02.2020

582

30

0

Опис документу:
Календарно-тематичне планування з історії України до підручника О.В. Гісем, О.О. Мартинюк. Укладено відповідно до навчальної програми для закладів загальної середньої освіти «Історія України 5-9 класи» міністерства освіти і науки України (наказ МОН України від 21.02.2019 № 236)
Перегляд
матеріалу
Отримати код

з/п

Тема уроку

Дата

Приміт-ка

Зміс-това лінія

Д/З

1

Вступ до історії України кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття

П.1

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;

  • адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;

  • чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;

  • хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

Розумію:

  • вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;

  • «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;

  • головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;

  • особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;

  • спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;

  • поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Умію:

  • обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;

  • показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;

  • охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;

пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • підготувати повідомлення (або есе) про європейські зв’язки України в Ранній Новий час;

  • зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України, зокрема адміністративно-територіального устрою: станом на середину XVIII ст. і на початок ХІХ ст.

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття (7 годин)

2

Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії

П.2

3

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин цієї доби

П.3

4

Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України

П.4

5

Початок українського національного відродження

П.5

6

Практичне заняття: проаналізувати програмні документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини. (усно або письмово)

П.6

7

Російський та польський визвольні рухи. Соціальні протести

8

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.

1-6

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;

  • хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»);

Розумію:

  • вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;

  • роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;

  • програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;

  • роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;

  • розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;

  • поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Умію:

  • показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;

  • охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;

  • пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;

  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • проаналізувати (усно або письмово) програмні документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини;

  • проаналізувати (усно або письмово) літературні твори Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного руху;

  • укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів».

Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття (5 годин)

9

Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії

П.7

10

Початок українського національного відродження

П.8

11

Європейська революція 1848-1849 років на західноукраїнських землях

П.9

12

Практична робота: підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху

13

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.7-9

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;

  • період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

  • причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;

  • ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;

  • історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;

  • поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

  • показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;

  • охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;

  • визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху;

підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття

14

Культура України. Розвиток освіти, науки та літератури

П.10

15

Культура України. Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури

П.11

16

Практична робота: підготувати і здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ століття

17

Практична робота: підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ століття

18

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.

10-11

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

  • суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;

  • причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;

  • значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;

  • пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;

  • поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

Умію:

  • охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;

  • визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;

  • пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;

  • узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;

розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.;

  • підготувати і здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;

  • підготувати план доповіді «Наш край в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

в другій половині ХІХ століття (9 годин)

19

Наддніпрянська Україна в системі тогочасних міжнародних відносин

П.12

20

Ліквідація кріпацтва та реформи 60-70-х років ХІХ століття

П.13

21

Особливості модернізації промисловості й сільського господарства

П.14

22

Місто і село в пореформену добу

П.15

23

Український національний рух наприкінці 50-х – у 60-х р.р. ХІХ століття

П.16

24

Український національний рух наприкінці 60-х – у 90-х р.р. ХІХ століття

П.17

25

Практична робота «Підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ століття», «Пам’ятки правової думки в Україні ХІХ століття»

26

Національне відродження кримських татар. Соціал-демократичний та земський рухи

П.18

27

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

  • особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;

  • причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;

  • роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;

  • вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;

  • поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

  • охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;

  • визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;

  • пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;

  • охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме;

  • проаналізувати програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме;

підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ ст.», «Пам’ятки правової думки в Україні ХІХ ст.» та ін.

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ століття (6 годин)

28

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття

П.19-20

29

Розвиток сільського господарства, трудова еміграція та кооперативний рух на західноукраїнських землях

П.19-20

30

Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях у 60-80-ті роки ХІХ століття

П.21

31

Практична робота «Підготувати повідомлення про культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учителя) на території України в ХІХ столітті»

32

Радикальний рух у Галичині. Особливості суспільно-політичного життя в Буковині та Закарпатті в другій половині ХІХ століття

П.22

33

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розумію:

  • особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;

  • поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

  • показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

  • охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;

  • пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;

  • обґрунтувати різниці в цілях українського, польського та єврейського рухів в українських регіонах Австро-Угорщини;

  • визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;

обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • підготувати повідомлення про культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учителя) на території України в ХІХ ст.;

  • скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ (8 годин)

34

Соціально-економічний розвиток українських земель

П.23

35

Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні

П.24

36

Події революції 1905-1907 роках на українських землях

П.25

37

Наддніпрянська Україна в 1907-1914 роках

П.26

38

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ століття

П.27

39

Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях на початку ХХ століття

П.28-29

40

Практична робота «Проаналізувати програмні документи товариства «Просвіта»/«Сокіл»/«Січ» (на вибір учителя) та укласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку ХХ століття»

П.28-29

41

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.23-29

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розумію:

  • тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;

  • вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;

  • значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;

  • поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Умію:

  • показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

  • охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;

  • пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;

  • визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького, Євгена Олесницького.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • підготувати доповідь «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю», «Правозахисні аспекти в діяльності лідерів українського національного руху» та ін.;

  • спираючись на доступні джерела встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією;

  • укласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини»;

- проаналізувати програмні документи товариства «Просвіта»/«Сокіл»/«Січ» (на вибір учителя) та укласти уявний план

діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку ХХ ст.

Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ – на початку ХХ століття (годин)

42

Розвиток освіти й науки

П.30-31

43

Українська література, театр, музика в другій половині ХІХ століття

П.32

44

Українське образотворче мистецтво та архітектура в другій половині ХІХ століття

П.33

45

Традиції та побут української сім’ї

Ст. 274

46

Практична робота «На основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (на вибір учителя або учнів)»

47

Наш край на початку ХХ століття

48

Узагальнення. Тематичне оцінювання

49

Узагальнення вивченого матеріалу за І семестр

50

Узагальнення вивченого матеріалу за ІІ семестр

51

Узагальнення вивченого матеріалу за рік

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розумію:

  • суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);

  • розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;

  • роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;

  • позитивне значення меценатства для розвитку української культури;

  • роль церкви в суспільному житті українців;

  • причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;

  • особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;

  • поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Умію:

  • показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;

  • охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;

  • розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • на основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (на вибір учителя або учнів);

  • підготувати презентацію «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»;

підготувати план доповіді «Наш край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.