Сьогодні відбулась
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Календарно тематичне планування з історії України для 8 класу на 2019-2020 навчальний рік

Історія України

Для кого: 8 Клас

09.02.2020

636

31

0

Опис документу:
Календарно-тематичне планування з історії України до підручника О.В. Гісем, О.О. Мартинюк. Укладено відповідно до навчальної програми для закладів загальної середньої освіти «Історія України 5-9 класи» міністерства освіти і науки України (наказ МОН України від 21.02.2019 № 236)
Перегляд
матеріалу
Отримати код

з/п

Тема уроку

Дата

Приміт-ка

Зміс-това лінія

Д/З

Розділ І. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ В СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

VІ – перша половина ХVІІ століття) (9 годин)

1

Статус українських земель у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ століття

Ст.5-7

2

Соціально-економічний розвиток українських земель

П.9

3

Церковне життя в ХVІ столітті

П.5

4

Соціальна структура суспільства та економічне життя

П.1

5

Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель

П.2

6

Практичне заняття «Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства ХVІ - першої половини ХVІІ століття»

7

Культура України в ХVІ столітті. Розвиток української мови, освіти, книговидання і літописання

П.6

8

Берестейська церковна унія та її наслідки

П.8

9

Культура України в ХVІ столітті. Розвиток архітектури, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва

П.7

10

Культура України наприкінці ХVІ – у першій половині ХVІІ століття

П.14-15

11

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.1,3-7-9, 14,15

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;

  • адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розумію:

  • наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;

  • роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;

  • вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;

  • історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;

  • поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;

  • показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;

  • обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.;

  • охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;

  • розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;

  • визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);

розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Люблінську унію, Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії, інше;

  • позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої;

  • виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом;

  • описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;

здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА

(ХVІ – ПЕРША ПОЛОВИНА ХVІІ СТОЛІТТЯ) (6 годин)

12

Виникнення українського козацтва та перших січей.

П.3

13

Запорозька Січ - козацька республіка

П.4

14

Практичне заняття «Повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.» (опис на основі джерел)

15

Походи козаків першої чверті Х’ІІ століття. Петро Конашевич-Сагайдачний

П.11

16

Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького»

П.13

17

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.3,4,

11,13

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;

  • напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розумію:

  • передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;

  • затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;

  • місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;

  • причини козацьких воєн (повстань);

  • поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;

  • показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;

  • охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;

  • описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;

  • визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у

Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань 1590-х і 1620–1630-х років;

  • обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького», інше;

  • позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років);

  • описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво,

РОЗДІЛ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII СТОЛІТТЯ (9 годин)

18

Початок Національно-визвольної війни

П.16

19

Розгортання Національно-визвольної боротьби в 1648-1649 років

П.17

20

Заснування української козацької держави – Війська Запорозького

П.18

21

Воєнно-політичні події 1650-1653 років

П.19

22

Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносини

П.20

23

Воєнно-політичні події 1650-1657 років

П.21

24

Практичне заняття «Порівняльна характеристика особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. «(на вибір учня/учениці, вибір обґрунтувати).

25

Наш край у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття

Ст.148

26

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.16-21

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;

  • дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;

  • устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розумію:

  • Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;

  • Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);

  • особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;

  • поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».

Умію:

  • розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;

  • показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;

  • розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;

  • зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;

  • визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;

  • охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;

  • проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;

  • відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;

розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня, вибір обґрунтувати).

РОЗДІЛ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ 50-Х РОКІВ ХVІІ –

НА ПОЧАТКУ ХVІІІ СТОЛІТТЯ (11 годин)

27

Гетьманство І. Виговського. Розкол Гетьманської держави. Андрусівське перемир'я

П.23

28

Правобережна та Лівобережна Гетьманщина в 60-70-х р.р. ХVІІ століття

П.24

29

Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ століття. Закріплення розподілу Української козацької держави між Московським царством і Річчю Посполитою

П.25

30

Слобідська Україна та Запорозька Січ у другій половині ХVІІ століття. Кошовий отаман І. Сірко

П.26

31

Лівобережна Гетьманщина наприкінці ХVІІ століття. Початок гетьманування І. Мазепи

П.27

32

Північна війна Московської держави зі Швецією та Україна. Повстання С. Палія

П.28

33

Виступ гетьмана І. Мазепи проти царської влади. П. Орлик і його Конституція

П.28

34

Практичне заняття: аналіз змісту «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя/учительки), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Козацької держави

35

Культура наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття

П.29

36

Наш край наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ століття

37

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.23-29

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору і «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика;

  • етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.

Розумію:

  • Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;

  • поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в перід «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;

  • простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України;

  • охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

  • проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;

  • визначити причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи;

  • обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;

розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел:

гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, кошові отамани Іван Сірко, Кость Гордієнко, полковник Семен Палій, діячі церкви та культури Йосиф Тукальський-Нелюбович, Феофан Прокопович, Стефан Яворський, інші (на розсуд учителя).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Руїни, Гадяцьку угоду, Андрусівський договір, Бахчисарайський договір, «Вічний мир», повстання під проводом Семена Палія, зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавську битву, ухвалення Конституції Пилипа Орлика, інше (на розсуд учителя);

  • позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;

  • проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Козацької держави

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ століття

38

Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація гетьманату

П.29

39

Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини

П.30

40

Південна Україна. Ліквідація Запорозької Січі

П.31

41

Правобережжя та західноукраїнські землі в другій половині ХVІІІ століття.

П.32

42

Національно-визвольна боротьба українського народу

П.32

43

Культура України в другій половині ХVІІІ століття

П.33

44

Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода.

П.33

45

Практична робота «Уявна мандрівка до-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва) »

46

Наш край у 20-90-х роках ХVІІІ століття

47

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.25-33

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • хронологічні межі існування Нової Січі;

  • період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;

  • дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.

Розумію:

  • причини втрати українцями державності;

  • внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;

  • поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;

  • показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;

  • охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;

  • встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті;

  • обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;

  • визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел:

гетьмани Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, кошовий отаман Петро Калнишевський, керівники селянських виступів Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта, діячі культури Григорій Сковорода, Паїсій Величковський та інші (на розсуд учителя).

Завдання для практичних робіт:

  • внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, рух опришків, відновлення діяльності Львівського університету, інше (на розсуд учителя);

  • позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства;

  • визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;

здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

48

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи раннього Нового часу

49

Узагальнення вивченого матеріалу за І семестр

50

Узагальнення вивченого матеріалу за ІІ семестр

51

Узагальнення вивченого матеріалу за рік

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Розумію:

  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Умію:

  • встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;

  • визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

  • зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;

  • оцінити роль козацтва в історії України.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.