Календарно-тематичне планування з Історії України 7 клас на 2021- 2022 навчальний рік (70 годин/2 години на тиждень)

Історія України

Для кого: 7 Клас

06.09.2021

198

13

0

Опис документу:
Складено на основі підручника: Історія України: підруч.для 7 кл. закл. загал. серед. освіти/ В. О.Дрібниця, І. Я. Щупак, О. В. Бурлака, І.О. Піскарьова .- Київ: УОВЦ «Оріон», 2020 . – 176 с., іл (згідно чинної програми МОН)
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Історія України (70 годин, 2 години на тиждень)

Історія України: підруч.для 7 кл. закл. загал. серед. освіти/ В. О.Дрібниця, І. Я. Щупак, О. В. Бурлака, І.О. Піскарьова .- Київ: УОВЦ «Оріон», 2020 . – 176 с., іл

7 клас

з\п

Кіл-ть годин

Дата проведення

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

Примітка



Вступ.



1.

1


Вступ: Запрошуємо в мандрівку історією

середньовічної України V–XV ст.


§1




Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ



2-3.

2


Розселення слов’янських племен на території

України в V–VII ст.

Знаю:

  • час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;

  • території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

  • основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);

  • передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;

  • роль міста Києва в утворенні Русі;

  • поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;

  • історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

  • розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

  • показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

  • охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;

  • визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;

  • визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

укласти історичний портрет руського князя.

§2 стр. 9-12

§2 стр. 12-16




Тема: Виникнення східнослов’янської держави (VIII – середина IX ст.)





4.

1


Утворення Русі-України

§3 ст.17-19




5.

1


Перші руські князі

§3 ст.19





Тема: Становлення Русі-України за Олега та Ігоря (кінець IX – перша половина X ст.)





6.

1


Внутрішня і зовнішня політика князя Олега(812-912 рр.)

§4 ст.21-25




§4 ст.25-27



7.

1


Правління князя Ігоря(912-945 рр.)



Тема:Русь-Україна за Ольги та Святослава

(середина – друга половина X ст.).





8.

1


Становлення Русі-України за правління Ольги(945-964 рр.)

§5 ст.29-31




9.

1


Правління князя Святослава Ігоревича (964-972 рр.)

§5 ст.31-33



10.

1


Практичне заняття. Русь-Україна від літописних антів

до Святослава

§6




11.

1


Узагальнення до розділу « Виникнення і становлення Русі-України»

§7




12.

1


Тематичний контроль до розділу «Виникнення і становлення Русі-України»





Розділ 2. РУСЬ-Україна наприкінці X – у першій половині XI ст.



13-14.

2


Русь-Україна за Володимира Святославича

(Великого, 980–1015 рр.)

Знаю:

  • роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;

  • територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

  • суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);

  • Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;

  • історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);

  • місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;

  • поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;

  • показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

  • охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;

  • визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);

  • зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

§ 8




§ 9



15-16.

2


Русь-Україна за Ярослава Володимировича

(Мудрого, 1019–1054 рр.)

§ 10 ст.47-49




§ 10 ст.49-54



Тема: Політичний устрій, суспільне та господарське життя Русі-України за доби розквіту(кінець Х – перша половина ХІ ст.)





17.

1


Політичний устрій. (кінець Х – перша половина ХІ ст.)


§11 ст.56-57




18.

1


Суспільний устрій Русі України (кінець Х – перша половина ХІ ст.)

§11 ст.57-58



19.

1


Повсякденне життя (кінець Х – перша половина ХІ ст.)

§11 ст.58-59



20

1


Господарське життя (кінець Х – перша половина ХІ ст.)

§11 ст.60-61




21-22.

2


Культура Русі-України наприкінці X –

у першій половині XI ст

§12 ст.62-66




§12 ст.66-68



23.

1


Практичне заняття. Розквіт Русі-України




§13




24.

1


Узагальнення до розділу «РУСЬ-Україна наприкінці X – у першій половині XI ст.»

§14




25.

1


Тематичний контроль до розділу «РУСЬ-Україна наприкінці X – у першій половині XI ст.»






Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень/учениця усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця складає допис, есе про значення родинних традицій у житті людини).



Розділ 3 . РУСЬ-Україна в другій половині XI – першій половині XIII ст.



Тема: Передумови та причини політичного роздроблення Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів (друга половина ХІ – початок ХІІ ст.).






26.

1


Правління Ярославовичів

Знаю:

  • дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;

  • території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

  • передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;

  • період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;

  • існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;

  • показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;

  • визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;

  • охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;

  • встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя.

§ 15 ст.74-76




27.

1


Любецький з’їзд

§ 15 ст.76-77



Тема: Русь-Україна за Володимира Мономаха та Мстислава Великого.





28.

1


Піднесення Русі-України Володимира Мономаха

§ 16 ст.79-81




29.

1


Русь-Україна за Мстислава Великого.

§ 16 ст.81-82








Тема: Роздробленість Русі-України

Роздробленість Русі-України (середина ХІІ –

середина ХІІІ ст.). Київське, Чернігівське

та Переяславське князівства





30.

1


Київське князівство(середина ХІІ – середина ХІІІ ст.)


§ 17 ст.84-86



31.

1


Чернігівське князівство (середина ХІІ – середина ХІІІ ст.)



§ 17 ст.87



32.

1


Переяславське князівство (середина ХІІ – середина ХІІІ ст.)

§ 17 ст.88



Тема: Галицьке і Волинське князівства в середині ХІІ – середині ХІІІ ст. Кочові народи та Крим у Х–ХІІІ ст..





33.

1


Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ століття

§ 18 ст.90-92




34.

1


Кочові народи та Крим у Х–ХІІІ ст..


§ 18 ст.92-95



35-36.

2



Культура Русі-України в другій половині ХІ –

першій половині ХІІІ ст..

§ 19 ст.97-100




§ 19 ст.100-102



37.

1


Практичне заняття. Русь-Україна від Ярославичів

до політичного роздроблення

§ 20




38.

1


Узагальнення до розділу «РУСЬ-Україна в другій половині XI – першій половині XIII ст.»

§ 21




39.

1


Тематичний контроль до розділу «РУСЬ-Україна в другій половині XI – першій половині XIII ст.»






Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Зарубіжна література. Розділ: Билини і балади. Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах (Учень/учениця поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні).



Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)



40.

1


Утворення Галицько-Волинської держави. Правління Романа Мстиславича (кінець ХІІ – початок ХІІІ ст.)

Знаю:

  • дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;

  • території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

  • особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

  • передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;

  • поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;

  • особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;

  • показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

  • охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;

  • встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

§ 22




41-42.

2



Монгольська навала на українські землі.

Утворення Золотої Орди.

§ 23 ст. 112-116




§ 23 ст. 116 -117



43-44.

2



Королівство Руське за Данила Романовича (Галицького)

(1238–1264 рр.)

§ 24 ст.118-120




§ 24 ст.120-121



Тема: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) у періоди стабільності та поступового занепаду (середина ХІІІ – перша половина ХІV ст.).





45.

1


Наступники Данила Галицького

§ 25 ст.123-125




46.

1


Останні князі . Занепад Галицько-Волинського князівства


§ 25 ст.125-126



47.

1


Культура Галицько-Волинської держави

(наприкінці ХІІ – у першій половині ХІV ст.)

§ 26




48

1


Практичне заняття. Королівство Руське

(Галицько-Волинська держава) та монгольська навала.

§ 27




49.

1


Узагальнення до розділу « Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)»


§ 28




50.

1


Тематичний контроль до розділу « Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)»






Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО



Тема: Українські землі у складі Великого князівства Литовського (середина XIV–XV ст.).






51.

1



Руські князівства у складі Великого князівства Литовського

Знаю:

  • час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;

  • територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

  • інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;

  • наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;

  • причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;

  • роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;

  • європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;

  • поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

  • показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

  • визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;

  • охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);

  • визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

§ 29 ст.135-137




52.

1


Кревська унія 1385 р.

§ 29 ст.138-139



53.

1


Боротьба руської та литовської знаті проти польського наступу

§ 29 ст.140-141



Тема: Українські землі у складі Угорщини, Молдавії, Московії, Османської імперії. Князівство Феодоро. Кримське ханство





54.

1


Українські землі у складі Угорщини, Молдавії.

§ 30 ст.143-144




55.

1


Українські землі у складі Московії та

Османської імперії.

§ 30 ст.144-146



56.

1


Князівство Феодоро в Криму

§ 30 ст.146-147



57.

1


Кримське ханство

§ 30 ст.147-150



Тема: Господарство українських земель у XIV–XV ст. Українське суспільство. Магдебурзьке право.





58.

1.


Господарство українських земель у XIV–XV ст.

§ 31 ст.152-155




59.

1.


Міста. Магдебурзьке право.

§ 31 ст.155-157



60.

1.



Українське суспільство у XIV–XV ст.



§ 31 ст.157-159



61-63.

3



Культура українських земель XIV–XV ст.

§ 32 ст. 161-163




§ 32 ст. 164-165



§ 32 ст. 165



64.

1


Практичне заняття. Українські землі в середині

XIV–XV ст. Кримське ханство.

§ 33




65.

1


Узагальнення до розділу «Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство»

§ 34




66.

1


Тематичний контроль до розділу «Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство»





Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ



67.

1


Здобутки середньовічного русько-українського суспільства.

Розумію:

  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

  • встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;

  • визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

  • порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.





68.

1


Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.



69.

1



Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків.



§ 35



70.

1



Підсумковий урок





Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.