Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Figma – сучасний інструмент для створення якісних методичних матеріалів. Від ідеї до реалізації
»

Календарно-тематичне планування з історії України (11 клас ) на 2021/2022 навчальний рік (Зі змінами від 21.02.2019 р.)

Опис документу:
Пропонується вашій увазі готове до використання календарно-тематичне планування з історії України. 11 клас. Теми розбиті по годинах. Наявні також колонки для чотирьох змістових ліній, а також державні вимоги до рівня загально-освітньої підготовки учнів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Історія України. 11 клас. (52 год.)

п/н

Дата

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Наскрізна лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»

Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність»

Наскрізна лінія «Здоров’я і безпека»

Наскрізна лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів



1








2.




3.




4.




5.




6.




7.



8.




1








1




1




1




1





1




1





1




Повторення. Вступ

Уроки Другої світової війни. Післявоєнна карта світу. Друга світова війна в історичній пам'яті.

Загальні тенденції світової історії. Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945–2017 рр. Завдання і структура курсу.

 

Розділ 1. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ

Посилення радянізації та репресії у західних областях УРСР. Український визвольний рух у 1944–1950-х рр. Василь Кук.

Велика блокада. Обмін населенням між Польщею й УРСР. Масові депортації (1944–1946 рр.). Операції “Вісла” і “Захід”. Ліквідація УГКЦ у 1946–1949 рр.


Україна – співзасновниця ООН. Встановлення кордонів УРСР у міжнародних договорах. Обмін територіями 1951 р. Участь УРСР в міжнародних організаціях.


Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР. Масовий голод 1946–1947 рр. Ідеологічні кампанії. Чистки” творчої інтелігенції.

Культура в перші повоєнні роки. Відбудова системи освіти. Наука. Література. Володимир Сосюра. Максим Рильський. Образотворче мистецтво. Музика та кінематограф.

Повсякденне життя в перші повоєнні роки.


Практичне заняття. Вирвані з коренем. Депортації українців у 1944–1951 рр.: причини, етапи, наслідки (дослідження тематичних документів).


Урок узагальнення. Урок контролю теми.

































Співпе-реживання за долю рідних і

близьких, інших осіб









Шанування національної історії, культури; усвідомлення факторів, що визначають важливість законів


Л


Знати:

– зміст понять: воєнний злочин, злочин проти людства, права людини, нформаційне (постіндустріальне) суспільство, науково-технічна революція, глобалізація, глобальні проблеми людства;

– приреченість і безперспективність намірів установити світове панування;

– особливості дослідження джерел залежно від способу виникнення та передачі інформації;

– постання інформаційного суспільства, глобалізацію та загострення глобальних проблем людства як ключові тенденції світової історії;

– основні етапи розвитку українського суспільства від другої половини ХХ століття до сьогодення;

– фактори, які вплинули на перехід від одного етапу до іншого, та як це відбилося на повсякденні і свідомості людей.

Уміти:

– застосувати знання про періодизацію світової історії та історії України як інструмент для розуміння особливостей суспільного розвитку в цей період;

– співставити й узагальнити інформацію кількох карт, що відображають різні періоди історії сучасного українського суспільства;

– визначити політичні й суспільні зміни, до яких спонукала Друга світова війна.


Знати:

зміст понять: відбудова, репатріанти, спецпоселення, космополітизм, лисенківщина, ждановщина, депортація, обмін населенням, операція “Вісла”, операція “Захід”;

вплив статусу УРСР як однієї із країн-засновниць ООН на її подальшу долю;

провідні рушії відбудови промисловості та сільського господарства;

причини, мотиви та наслідки ідеологічних кампаній та “чисток” активної інтелігенції радянською владою; їх вплив на культурно-освітній розвиток в УРСР;

основні методи радянізації західних областей УРСР;

депортаційні процеси повоєнних років як військово-політичні акції комуністичної влади та злочин проти українців;

причини та форми тривалого опору Української повстанської армії радянській владі на західноукраїнських землях;

протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя українців повоєнного часу.

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням, посилення радянізації та репресії у західних областях, український визвольний рух у 1944–1950-х рр., процеси відбудови господарства і культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й чистки післявоєнного періоду;

визначити причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі; масового голоду 1946–1947 рр.;

за допомогою карти показати зміни в адміністративно-територіальному поділі УРСР;

– висловити аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму;

виявити особливості діяльності українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;

представити власну оцінку ролі УГКЦ на західноукраїнських землях і наслідків її примусової самоліквідації в СРСР;

визначити тенденції й суперечності розвитку освіти, науки, літератури;

охарактеризувати науковий/творчий доробок Катерини Білокур, Олександра Богомольця, Сергія Лебедєва, Андрія Малишка, Олександра Палладіна, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Володимира Філатова, Юрія Яновського; діяльність Олеся Гончара, Василя Кука, Йосипа Сліпого.



9.




10.




11.





12.




13.



14.




1





1




1





1




1




1

Розділ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

Внутрішньополітична ситуація в УРСР у першій половині 1950-х рр. Стан промисловості і сільського господарства. Військово-промисловий комплекс.


Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах. XX з’їзд КПРС. Десталінізація і лібералізація суспільного життя. Реабілітація жертв сталінських репресій.


Адміністративно-територіальні зміни. Входження Кримської області до складу УРСР. Зміни в управлінні господарством. Раднаргоспи. Соціальні наслідки економічної політики другої половини 1950-х – першої половини 1960-х рр.


Зародження дисидентського руху в Україні та його течії. Левко Лук’яненко. Антирадянські виступи 1960-х рр.


Науково-технічна революція: внесок українців. Сергій Корольов. Реформи освіти та процеси зросійщення. Антирелігійна кампанія. Відлига в мистецтві. Ліна Костенко. Іван Драч. Василь Стус. Розвиток спорту.

Практичне заняття. Входження Кримської області до складу УРСР: міфи та реальність (дослідження документів).





Знати:

зміст понять: десталінізація, культ особи, відлига, лібералізація, реабілітація, шістдесятники, атеїзм, раднаргоспи, децентралізація управління, зросійщення, абстракціонізм;

причини та наслідки приєднання Кримської області до УРСР;

основні тенденції та протиріччя реформування промисловості і сільського господарства;

особливості функціонування репресивної машини часів сталінізму, її жертви та зміни у становищі бранців концтаборів із настанням відлиги;

суть хрущовських надпрограм;

природу зародження і форми проявів дисидентського руху в Україні;

зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами в державі.

Уміти:

встановити послідовність подій, пов’язаних з десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, соціальною переорієнтацією та модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям республіки у цей період;

синхронізувати події історії України та всесвітньої історії, що відображають модернізаційні процеси в економіці;

використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, його зміни;

визначити причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;

оцінити темпи впровадження науково-технічної революції в господарське життя;

– обстоювати власні судження щодо тенденцій розвитку культури у період відлиги та зародження дисидентського руху й шістдесятництва;

– охарактеризувати громадську/ наукову/ мистецьку діяльність Віктора Глушкова, Алли Горської, Івана Драча, Ліни Костенко, Сергія Корольова, Левка Лук’яненка, Сергія Параджанова, Івана Світличного, Василя Стуса, Леся Танюка.

15.


16.


1


1

Урок узагальнення.


Тематичне оцінювання








17.




18.






19.




20.




21.






1





1






1





1




1

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ

Економічна ситуація в УРСР. Продовольчі програми.

Ідеологічні орієнтири партійно-радянського керівництва. Конституція УРСР 1978 р. Зміни в соціальній та національній структурі населення.


Дисидентський рух: течії, форми і методи боротьби. Іван Дзюба: “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Михайло Брайчевський: “Приєднання чи возз’єднання”.

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ). Самвидав. “Український вісник”. “Смолосокип”. В’ячеслав Чорновіл.

Відродження пам’яті про Голодомор. Українська діаспора та її внесок у відродження України.

Кримськотатарський національний рух. Мустафа Джемілєв.


Розвиток освіти та науки. Формування опозиційних течій у культурі. Українське мистецтво. Досягнення українських спортсменів. Молодіжний неформальний рух в Україні.


Практичне заняття. Повсякденне життя в місті та на селі (на прикладі кількох українських населених пунктів 1970–1980-х рр.).

 



Види потреб і шляхи їх задоволення. Рі

вень задоволення потреб



Знати:

зміст понять: застій, дефіцит, розвинений соціалізм, партійна номенклатура, системна криза, Українська гельсінська група, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління;

взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в добу застою;

суть спроб реформувати командну економіку в другій половині 1960-х рр.;

причини активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ, застосування заходів примусового лікування, висунення звинувачень у кримінальних злочинах;

особливості основних течій дисидентського руху (національної, правозахисної, релігійної);

протиріччя розвитку культури, освіти, науки в період застою.

Уміти:

встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби застою, розгортання діяльності різних течій дисидентського руху в УРСР, культурне життя в УРСР та участь української діаспори у процесах національного відродження;

використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя УРСР у цей період;

визначити причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;

порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– оперувати ключовими поняттями теми для характеристики соціальної сфери;

– оцінити методи і засоби реалізації учасниками УГГ мети і завдань правозахисного руху, їхні здобутки у сфері захисту прав людини в СРСР;

виявити суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури;

охарактеризувати кримськотатарський національний рух, політичну діяльність Петра Шелеста і Володимира Щербицького, правозахисну – учасників УГГ;

– висловити аргументовані судження щодо громадської/ наукової/ творчої діяльності Миколи Амосова, Олега Антонова, Михайла Брайчевського, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Роберта Конквеста, Платона Майбороди, Володимира Маняка, Джеймса Мейса, Івана Миколайчука, Євгенії Мирошниченко, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Омеляна Пріцака, Миколи Руденка, Євгена Сверстюка, Василя Симоненка, Анатолія Солов’яненка, В’ячеслава Чорновола, Романа Шпорлюка, Тетяни Яблонської, Петра Яцика.

22.


23.


1


1

Урок узагальнення.


Тематичне оцінювання





24.



25.





26.



27.




28.



29.



30.




1




1





1


1




1





1

1

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. Початок перебудови в СРСР. Чорнобильська катастрофа. Стан економіки. Шахтарські страйки. Поглиблення диспропорцій рівня життя населення.

Гласність і політичний плюралізм на українських теренах. Активізація національно-демократичного руху. Зміни в політичному керівництві УРСР. Формування багатопартійної системи.


Культурно-мистецьке життя як вираз суспільних настроїв. Фестиваль “Червона рута”. Релігійне відродження.


Вибори до Верховної Ради УРСР і до місцевих рад 1990 р. Декларація про державний суверенітет України. Революція на граніті.


Створення Автономної Республіки Крим. Меджліс кримськотатарського народу. Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р.


Акт проголошення незалежності України. Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Леонід Кравчук.

Розпад СРСР. Міжнародне визнання України.


Практичне заняття. Злочини комуністичного режиму. Уроки для України сьогодні. 


















Недоторканість особи,

життя і здоров’я

громадянина



Знати:

зміст понять: системна криза, перебудова, гласність, плюралізм, інфляція, андеграунд, неформальні організації, путч, національно-демократичний рух, суверенітет, Революція на граніті;

передумови, протиріччя та наслідки політики перебудови і гласності в УРСР;

тенденції соціально-економічного і політичного життя та зовнішньополітичні обставини, що сприяли розгортанню національно-демократичного руху, падінню авторитету КПУ і формуванню багатопартійності;

значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України;

Референдум 1 грудня як акт підтримки абсолютною більшістю населення України проголошення державної незалежності.

Уміти:

встановити хронологічність і синхронність подій перебудови;

– використовувати історичну карту для інтерпретації, реконструкції та пояснення подій цього періоду;

виявити послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловити аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1991 р.;

пояснити причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності;

скласти характеристики історичних діячів періоду боротьби за відновлення державної незалежності України: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола.

31.


32.


1


1

Урок узагальнення.


Тематичне оцінювання







33.



34.






35.




36.




37.





1




1






1





1



1


Розділ 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

 

Державотворчі процеси в умовах незалежності України. Повернення кримських татар на історичну батьківщину. Питання адміністративно-політичного статусу Криму.

Суспільно-політичне життя. Особливості формування багатопартійності в незалежній Україні. Конституція України 1996 р.

Економіка України в 1991–1998 рр. Запровадження гривні. Демографічні процеси. Трудова еміграція.

Економіка України в 1998–2004 рр. Олігархічна система. Початок інтеграції української економіки в європейський і світовий економічний простір.

Політична розбудова суспільства. Леонід Кучма. Рухи протесту на початку 2000-х рр. Конфронтація навколо острова Тузла.

Помаранчева революція. Віктор Ющенко. Конституційна реформа 2004 р.

Україна в системі міжнародних відносин.

 

 Практичне заняття. Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки, проблеми.





Знати:

зміст понять: державотворення, купоно-карбованець, тіньова економіка, інвестиції, дефолт, корупція, багатовекторність зовнішньої політики, євроінтеграція, приватизація, без’ядерний статус, меморандум, мажоритарна виборча система, конституційний договір, депопуляція, прожитковий мінімум, відплив умів, Помаранчева революція;

основні державотворчі процеси та зміни в політичному, соціально-економічному устрої України в 1990-х і першій половині 2000-х рр.;

історичну вагу та значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію;

основні ідеї та положення Конституції України;

причини нової хвилі масової трудової еміграції;

– природу походження, рушійні сили та значення Помаранчевої революції.

Уміти:

встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають трансформаційні процеси і державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;

використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;

визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1998–2004 роках; пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів у перше десятиліття незалежності;

визначити причини і наслідки впливу азійської фінансової кризи та дефолту Росії 1998 р., світової фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. на розвиток України;

висловити аргументовані судження щодо перебігу державотворчих процесів в Україні в 1991–2004 рр.; впливу олігархічної системи в Україні;

охарактеризувати державно-політичну діяльність Леоніда Кучми і Віктора Ющенка.


38.39.


1


1

Урок узагальнення.


Тематичне оцінювання






40.



41.


42.





43.


44.




45.




46.



47.




48.


49.




1



1


1





1



1




1





1



1




1


1

Розділ 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ

 Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичне життя України в 2005–2013 рр. Віктор Янукович.

Загострення відносин із Російською Федерацією.

Революція Гідності. Небесна Сотня.


Окупація та анексія Криму Російською Федерацією. Агресія Росії проти України. Російсько – українська війна. Олександр Турчинов. Петро Порошенко.

Гібридна війна. Бойові дії на сході України. Антитерористична операція в Донецькій і Луганській областях. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Реакція світової спільноти на агресію Російської Федерації проти України. .Спроби мирного врегулювання.


Соціально-економічний розвиток України після 2014 р. Євроінтеграційний поступ України: економічні та політичні аспекти. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Режим безвізового в’їзду в країни ЄС для громадян України.


Особливості культурного розвитку України останнього десятиліття. Релігійне життя. Зміни в системі національної освіти. Основні тенденції розвитку науки. Розвиток спорту та здобутки українських спортсменів. Література та мистецтво. Міжнародні пісенні конкурси Євробачення в Україні. Українці у світі.

 

Практичне заняття. Екологічні проблеми України наприкінці ХХ — на початку XXI ст. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Практичне заняття. Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах гібридної війни.
































Шанування національної історії, культури; усвідомлення факторів, що визначають важливість законів










Повагу до закону, свідоме

ставлення до обов’язків і

відповідальність за власні вчинки і поведінку



Знати:

зміст понять: конфронтація, економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, нормандська четвірка, Мінські угоди, люстрація, тимчасово неконтрольована територія, антитерористична операція (АТО), гібридна війна, волонтерський рух, безвізовий режим;

домінуючі тенденції державотворчого процесу в Україні часів незалежності;

особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

природу походження, рушійні сили та значення Євромайдану і Революції Гідності;

причини та наслідки агресії Російської Федерації проти України;

зовнішню загрозу щодо територіальної цілісності і недоторканності державних кордонів України як посягання на незалежність держави та безпеку її громадян;

територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з Європейським Союзом.

Уміти:

встановити хронологію подій незалежної України, які мали вплив на формування національної свідомості;

використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в незалежній Україні;

визначити історико-географічні умови розвитку свого населеного пункту і залежність від них дій та поглядів його мешканців;

визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2005–2008, 2008–2014 і після 2014 р.;

охарактеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього десятиліття;

– обгрунтувати на основі аналізу документів визнання Російської Федерації державою-агресором щодо України;

проаналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

визначити передумови, ознаки та наслідки агресії Росії проти України;

обстоювати власні судження щодо розвитку освіти, науки і культури в сучасній Україні;

спрогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– охарактеризувати діяльність сучасних українських політиків, науковців, митців, церковних діячів, спортсменів (Віктора Януковича, Петра Порошенка, Мирослава Поповича, Любомира Гузара, Богдана Ступки, Юрія Андруховича, Руслани Лижичко, Сусани Джамаладінової (Джамали), Святослава Вакарчука, Сергія Бубки, Віталія Кличка, Володимира Кличка, Андрія Шевченка та ін.). 

50.


1

Урок узагальнення.




51.



1

Тематичне оцінювання








Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.