Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Реалізація професійної діяльності та розвиток цифрової компетентності педагога через обмін методичними матеріалами в цифрових бібліотеках
»

Календарно-тематичне планування з географії в 11 класі на І семестр

Географія

Для кого: 11 Клас

04.09.2019

1850

87

0

Опис документу:
Матеріал містить календарно-тематичне планування з курсу географії в 11 класі відповідно навчальної програми з географії (рівень стандарту) для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017 року за підручником: Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. Географія (рівень стандарту). Підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти.Кам’янець-Подільський«Абетка» 2019.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Затверджено

Директор НВК Черненко С.М.

_______2019 р._______________

Календарно - тематичне планування з географії в 11 класі

на І семестр 2019-2020 навчального року

Курс «Географічний простір Землі» розкриває сутність географічної науки в цілому; інтегрує знання про природу,людину і господарську діяльність; формує в учнів чіткі уявлення про основні закономірності будови і розвитку географічної оболонки та загальні суспільно-географічні закономірності світу з метою забезпечення сталого розвитку.

Вивчення географії в 11 класі спрямовано на реалізацію таких завдань:

• розуміння географічної оболонки як системи, її виникнення, функціонування, закономірності будови і розвитку;

• оволодіння вміннями вирішувати комплексні завдання, що потребують виявлення географічної ситуації на конкретній території, моделювання природних, соціально-економічних і геоекологічних явищ і процесів з урахуванням просторово-часових умов і чинників;

• розвиток географічного мислення для орієнтації у проблемах територіальної організації суспільства, його взаємодії з природою, навичок грамотного вирішення побутових та професійно орієнтованих завдань;

• виховання патріотизму, толерантності до інших народів і культур, соціально-відповідального ставлення до навколишнього середовища під час повсякденної трудової і побутової діяльності;

• набуття компетентності в сферах: елементарного геоекологічного моделювання і прогнозування; використання різноманітних географічних знань та умінь в побуті і в підготовці до майбутньої професійної діяльності; забезпечення особистої безпеки, життєдіяльності й адаптації до умов навколишнього середовища.

Структура програми представлена Вступом і трьома розділами. Вступ спрямований на розкриття змісту предмета і завдань сучасної географічної науки, її структури, тенденцій розвитку, місця і ролі географії в системі природознавчих наук, житті суспільства, розв’язанні його проблем.

У Розділі 1 «Топографія та картографія» подано аналіз різних видів географічних карт, розкрито особливості роботи з ними та можливості їх використання у побуті та господарській діяльності.

Розділ 2 «Загальні закономірності географічної оболонки Землі» включає характеристику сфер географічної оболонки Землі, розкриває закономірності та зв'язки в географічній оболонці. Географічна оболонка представлена як середовище життя людини і пов’язані з її діяльністю сучасні екологічні проблеми.

У розділі 3 «Загальні суспільно-географічні закономірності світу» розміщення і розвиток видів економічної діяльності і суспільства в сучасному світі розглядаються як результат людської діяльності, яка перетворює неоднорідний у природному відношенні простір відповідно до об'єктивних економічних законів. Головна увага приділена людині. Такий підхід допомагає вибудувати знання про сучасний світ у струнку схему, зрозуміти просторову логіку розвитку економіки, прогнозувати реальні економічні результати політичних рішень.

Курс безпосередньо пов'язаний не тільки з попередніми курсами географії, він також інтегрує знання, здобуті на заняттях з економіки, історії, інформатики тощо.

Організація освітнього процесу: форми і методи, технології навчання

У старшій школі окремі питання курсу доцільно пропонувати старшокласникам опрацьовувати самостійно. Необхідно стимулювати пізнавальну діяльність старшокласників, спонукати їх до використання типових планів комплексної характеристики територій (регіонів та окремих країн), розвивати навички самостійного інформаційного і наукового пошуку, прогнозування та проектування.

Курс географії у старшій школі має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання практичних робіт, аналітичних завдань та досліджень. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації, а також передбачають розв’язання географічних, екологічних й соціально-економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні- досліджень, дискусій, семінарів, презентацій, експертиз, круглих столів, ділових ігор, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною – мотиваційною, контролюючою тощо.

Програмою передбачено виконання 7 практичних робіт у 10 класі і 10 робіт у 11 класі. Обов’язковими для оцінювання у кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя.

Тематика варіативних досліджень може бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2дослідження (упродовж року) та виконує його індивідуально або у групі. Результати дослідження презентуються учнями й оцінюються вчителем під час захисту чи представлення.

Такі підходи сприятимуть формуванню не лише предметних (географічних), а й ключових компетентностей (інформаційно-цифрової, соціальної і громадянської підприємницької, загальнокультурної та екологічної грамотності тощо).

У курсі «Географія» для старшої школи передбачено засвоєння географічної номенклатури, яка чітко регламентована у знаннєвому компоненті очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Велика роль у вивченні географії відводиться роботі з картою, статистичним матеріалом для встановлення причинно-наслідкових зв'язків, правильного оцінювання найважливіших соціально-економічних питань.

У програмі подано орієнтовний розподіл годинза розділами і темами. Учитель може на власний розсуд змінити розподіл годин між темами. Години резервного навчального часу учитель може використати на свій розсуд для глибшого вивчення або повторення певного навчального матеріалу з урахуванням здібностей і навчальних можливостей учнів або для тематичного оцінювання (уроків систематизації та узагальнення).

У старших класах пропонуються такі форми занять: урок –лекція, урок – семінар, урок – дискусія, урок – «круглий стіл», урок – контроль знань, урок роботи в Інтернеті, урок – практикум, урок – дослідження (міні-проект) тощо.

Основними методами, які використовуються в різних поєднаннях є:

  • пояснювально-ілюстративний, що поєднує словесні методи (розповідь, пояснення, робота з літературними джерелами) з ілюстрацією різних за змістом джерел (довідники, карти, схеми, діаграми, натуральні об'єкти та ін.).

  • частково-пошуковий, що ґрунтується на використанні географічних знань, життєвого і пізнавального досвіду учнів. Прикладом такого методу є бесіда, яка залежно від дидактичних цілей уроку може бути перевірочною, евристичною, повторювально-узагальнюючою.

Дослідницький метод як один з провідних способів організації пошукової діяльності учнів у навчальній роботі сприяє набуттюучнями умінь і навичок самостійної роботи.

Дослідницький метод використовується під час складання графіків, діаграм, схем, звітів, економіко-географічних характеристик територій; роботи з різними джерелами географічного змісту та над творчими завданнями.

Значний вплив на результативність навчального процесу мають освітні технології: проблемного, модульного,особистісноорієнтованого, перевернутого навчання, критичного мислення тощо.

Така організація освітнього процесу передбачає:

  • зв'язок навчання з життям;

  • підвищення мотивації учнів до навчання;

  • реалізацію системно-діяльнісного підходу до навчання;

  • розвиток самостійності й активності учнів;

  • розвиток уміння адаптуватися до дійсності;

  • уміння спілкуватися, співпрацювати з людьми в різних видах діяльності.

Форми, способи і засоби перевірки та оцінювання результатів навчання.

Вивчення курсу «Географія» у старшій школі передбачає два види контролю:

поточний - контроль під час вивчення теми (усне опитування, тестування, самостійні та практичні роботи, захисти проектів і проведених досліджень тощо).

підсумковий – контроль наприкінці вивчення розділу (теми) (усні та письмові роботи, тести, бесіди тощо).

Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів з географії, необхідно враховувати рівень засвоєння теоретичних знань і сформованості практичних умінь, досвід творчої діяльності.

Зведена таблиця розподілу навчального часу в 11 класі згідно програми

Семестр

Загальна кількість навчальних годин

Кількість годин на тиждень

Кількість контрольних робіт

Кількість практичних робіт

Кількість тематичних оцінювань

І

16

1

1

6

2

ІІ

19

1

1

4

3

Всього

35

1

2

10

5

Програма: Навчальна програма з географії (рівень стандарту) для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017 року

Підручник:. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. Географія (рівень стандарту). Підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти.Кам’янець-Подільський«Абетка» 2019.

«Географічний простір Землі»

( 35 год; 1 год на тиждень)

І семестр 2019-2020 н.р.

К-ть год

Дата

Корекція

Орієнтовний зміст теми

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Домашнє завдання

1

1

Вступ

1

Географія як система наук.

Об’єкт дослідження географії.

Поняття «геосистема». Рівні геосистем. Пізнавальна та конструктивна роль географії

Знаннєвий компонент:

називає об’єкт дослідження та структурні компоненти географії; пояснює значення поняття «геосистема».

Діяльнісний компонент:

розрізняє рівні геосистем;

визначає причини та наслідки природних і суспільних процесів.

Оцінно-ціннісний компонент:

висловлює судження щодо пізнавальної та конструктивної ролі географії

За підручником Пестушко

§ 1

5

Розділ І. Топографія та картографія

3

Тема 1. Топографія

2

3

4

1

1

1

Топографічна карта: проекція, розграфлення.

Географічні і прямокутні координати. Прямокутна (кілометрова) сітка.

Практичні робота 1.(початок) Визначення на топографічній карті географічних (з точністю до секунд) та прямокутних координат окремих точок, географічних та магнітних азимутів, абсолютних та відносних висот точок, падіння річки.

Основні умовні позначення топографічних карт для зображення об’єктів місцевості та рельєфу.

Вимірювання на топографічній карті за масштабом і кілометровою сіткою.

Використання азимутів.

Практичні робота 1.(закінчення) Визначення на топографічній карті географічних (з точністю до секунд) та прямокутних координат окремих точок, географічних та магнітних азимутів, абсолютних та відносних висот точок, падіння річки.

Плани населених пунктів.

Практичне використання топографічних карт, планів.

Практична робота 2. Читання схем руху транспорту свого міста (обласного центру)

Знаннєвий компонент:

називає елементи топографічної карти;

знає основні умовні позначення топографічних карт.

Діяльнісний компонент:

розрізняє географічні та прямокутні координати точок, види масштабу, азимута;

визначає за топографічною картою географічний і магнітний азимути, географічні та прямокутні координати точок, абсолютну і відносну висоту місцевості, падіння річки, масштаб плану і карти за прямокутною сіткою;

читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту;

розпізнає на місцевості об’єкти, зображені на топографічній карті;

описує за топографічною картою рельєф ділянки місцевості;

уміє орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти, плану;

розв’язує задачі за топографічною картою.

Ціннісний компонент:

оцінює значення топографічних карт у побуті та господарській діяльності;

робить висновки щодо актуальності знань і навичок роботи з топографічною картою

§2

§ 3

§4

Онлайн-тест

2

Тема 2. Картографія

5

6

1

1

Сучасні картографічні твори.
Математична основа карт.  Способи картографічного зображення об’єктів і явищ на загальногеографічних та тематичних картах. Сутність генералізації.

Практична робота 3. Визначення за градусною сіткою географічних координат точок, азимутів, відстаней у градусах і кілометрах між точками на різних за просторовим охопленням картах.


Електронні карти та глобуси. Картографічні інтернет-джерела. Навігаційні карти.

Географічні інформаційні системи (ГІС), дистанційне зондування Землі, сфери їх практичного застосування.

Дослідження (на вибір)

1. Визначення оптимального маршруту руху між визначними об’єктами свого району за допомогою навігаційної карти своєї області.

2. Сфери використання даних дистанційного зондування Землі

Знаннєвий компонент:

називає елементи карти;

пояснює основні картографічні поняття і терміни, відмінності різних видів масштабу, картографічних проекцій;

знає, де розміщені на електронному глобусі Україна, своя область і свій населений пункт;

наводить приклади використання ГІС.

Діяльнісний компонент:

розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом;

порівнює форми й площі материків на картах світу, побудованих у різних проекціях;

визначає за картами об’єкти, напрямки, відстані, географічні координати;

застосовує сучасні навігаційні системи на практиці;

уміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення географічних карт, географічних інформаційних систем

§5

§6

Тематична

Онлайн-тест

12

Розділ ІІ. Загальні закономірності географічної оболонки Землі

7

1

Тема 1. Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети

Геоїд.

Показники руху Землі навколо своєї осі.

Добова ритміка в географічній оболонці. Основні види часу. Визначення місцевого та поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного.

Пояси освітленості на Землі. Сила Коріоліса. Змінюваність висоти Сонця над горизонтом та тривалості світлового дня.

Орбітальний рух Землі: основні характеристики, географічні наслідки.

Причини зміни пір року. Зміна пір року у Північній та Південній півкулях.

Дослідження

1. Моделювання природних явищ на Землі у дні рівнодень та сонцестоянь.

2. Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості

Знаннєвий компонент:

називає види рухів Землі,

параметри та наслідки осьового й орбітального рухів планети;

розпізнає на схемах руху Землі точки сонцестоянь і рівнодення;знає межі поясів освітленості, види часу.

Діяльнісний компонент:

установлює послідовність зміни пір року у Північній та Південній півкулі, причини зміни пір року;

використовує знання про силу Коріоліса для пояснення причин формування пасатів, циклонів та антициклонів, течій; розв’язує задачі на визначення місцевого і поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює пізнавальну та конструктивну роль знань про рухи Землі

§7

тест

8

1

Тема 2. Географічна оболонка Землі

Склад, межі та будова географічної оболонки.

Закономірності географічної оболонки.

Сучасний етап розвитку географічної оболонки. Антропосфера.

Знаннєвий компонент:

пояснює зміст поняття «антропосфера»;

наводить приклади прояву основних закономірностей географічної оболонки.

Діяльнісний компонент:

розрізняє складові географічної оболонки;

характеризує сучасний етап розвитку географічної оболонки.

Оцінно-ціннісний компонент:

розуміє значення географічних знань для збереження навколишнього середовища

§8

тест

3

Тема 3. Геологічне середовище людства

9

10

11

1

1

1

Властивості літосфери. Поняття «геологічне середовище людства».

Тектоніка літосферних плит. Процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки. Небезпека вулканічних, сейсмічних, гравітаційних (зсувних) процесів.

Рельєф. Тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу. Вплив рельєфу на розселення населення, розвиток і розташування окремих виробництв.

Ресурсні властивості літосфери. Гірські породи та закономірності їх поширення. Мінеральні ресурси як чинник розташування видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв. Забезпеченість мінеральними ресурсами.

Вплив людини на літосферу. Глобальна ресурсна проблема людства.


Практична робота

4. Встановлення за тематичними картами материків та України зв'язку між тектонічними структурами, рельєфом, мінеральними ресурсами і густотою населення, розташуванням видобувних, матеріало-, паливомістких виробництв.

Дослідження

1. Причини заселення схилів вулканів.

2. Сучасні вимоги до будівництва у районах з високою сейсмічністю

Знаннєвий компонент:

називає складові літосфери, структурні елементи літосферних плит;

пояснює поняття «геологічне середовище людства», механізми руху літосферних плит, виникнення землетрусів, вулканів, зсувів, формування рельєфу;

формулює закономірності поширення форм рельєфу, мінеральних ресурсів.

Діяльнісний компонент:

визначає тектонічні структури за формами рельєфу і основними видами корисних копалин (на основі тематичних і комплексних карт);

обґрунтовує розташування основних форм рельєфу на материках, в океанах, на території України;

порівнює тектонічну будову, рельєф, корисні копалини материків, їх частин;

характеризує процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки;

використовує тектонічну карту для визначення ступеня загрози сейсмічних явищ на материках і території України;

моделює комплекс заходів для протидії появі й розвитку зсуву, осипища;

встановлює за тематичними картами зв'язок між тектонічними структурами, рельєфом, корисними копалинами і густотою населення, розташуванням видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв;

розв’язує задачі на визначення показника забезпеченості країни окремими видами мінеральних ресурсів.

Оцінно-ціннісний компонент:

визначає рівень безпеки проживання в районах з різною інтенсивністю вулканічних, сейсмічних, гравітаційних явищ;

робить висновки про вплив геологічних процесів і рельєфу на розміщення населення, господарську діяльність;

оцінює наслідки загострення ресурсної проблеми на планеті

§9

§10

тести

3

Тема 4. Атмосфера та системи Землі

12

13

14

1

1

1

Сонячно-земні взаємодії. Сонячне випромінювання, відмінності випромінювання і поглинання тепла повітрям, поверхнею гірських порід і води.

Тропосфера: температурний режим, зміна атмосферного тиску, вітри, вологість, опади.

Погода. Синоптичні карти.

Клімат. Кліматотвірні чинники. Кліматична карта. Карта кліматичних поясів. Характеристика типів клімату за кліматограмами.

Вплив атмосфери на літосферу: вивітрювання, рельєфоутворення. Кліматичні умови як чинник розселення і розташування виробництва та інфраструктурних об’єктів.

Ресурсний потенціал атмосфери. Енергетичні кліматичні ресурси як чинник розвитку відновлюваної льної енергетики. Агрокліматичні ресурси та їх вплив на спеціалізацію сільського господарства.

Стихійні атмосферні явища, їх прогнозування та засоби протидії.

Кліматичні зміни на планеті.

Практична робота

5. Визначення середніх температур та амплітуди їх коливань за добу, місяць, рік. Аналіз рози вітрів.

Дослідження

1. Ресурсний потенціал атмосфери своєї місцевості та приклади його використання.

2. Система протидії засухам у своїй місцевості

Знаннєвий компонент:

називає складники атмосфери,

кліматотвірні чинники й типи клімату;

наводить приклади взаємодії атмосфери з літосферою, гідросферою, біосферою.

Діяльнісний компонент:

читає синоптичні та кліматичні карти,

графіки зміни (добової, місячної, річної) температури повітря, діаграми хмарності та розподілу опадів, рози вітрів;

розрізняє погоду під час проходження циклону, антициклону, холодного і теплого атмосферних фронтів;

пояснює механізм утворення глобальних і місцевих систем потоків у тропосфері;

визначає типи клімату за кліматограмами;

встановлює сукупність чинників, що формують клімат певної місцевості;

характеризує типи клімату;

порівнює клімат окремих регіонів на материках і території України;

обґрунтовує вплив агрокліматичних ресурсів на спеціалізацію рослинництва.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурсні властивості атмосфери,

рівень безпеки проживання в районах поширення атмосферних стихійних явищ;

усвідомлює загрози кліматичних змін і забруднення атмосфери;

пропонує способи розв’язування проблеми глобального потепління

§11

§12

§13

15

1

Контрольна робота

2

Тема 5. Гідросфера та системи Землі

16

17

1

1

Запаси води на Землі.

Світовий океан та його складові.

Вплив процесів у літосфері на природу океанів. Роль океанів у формуванні гірських порід і рельєфу узбережжя.

Вплив атмосферних процесів (явищ) на Світовий океан. Роль Світового океану у формуванні глобальних і місцевих систем повітряних потоків у нижніх шарах тропосфери.

Ресурсний потенціал Світового океану та вплив людства на стан океанічних вод, запаси мінеральних, біологічних ресурсів.

Практична робота 6. Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані; порівняння впливу холодної та теплої океанічних течії на клімат одного з материків

Води суходолу, чинники їх нерівномірного розподілу на материках та по території України. Взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території. Вплив геологічних процесів на формування озер, пластів підземних вод. Взаємозв’язок клімату і вод суходолу.

Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення та виробництва. Мінеральні й термальні води: поширення, використання. Водозабезпеченість регіонів і країн світу. Чинники дефіциту води. Сучасні системи очищення води. Опріснення морської води

Дослідження

1. Система протидії паводкам, повеням, селям і лавинам в окремих районах України.

2. Карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер.

3. Прозорість води у річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється?

Тематична

Знаннєвий компонент:

називає складові Світового океану, найбільші гідрографічні об’єкти материків, України;

формулює залежність між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом, кліматом і водами суходолу;

знає формулу обрахунку показника забезпеченості водними ресурсами.

Діяльнісний компонент:

розпізнає на контурних картах різного масштабу частини Світового океану, найбільші річки, озера;

класифікує річки, озера, болота, льодовики за різними критеріями;

складає характеристику вод певного регіону (країни) та України;

порівнює водозабезпеченість окремих регіонів світу, України;

аналізує систему течій у Світовому океані, густоту і конфігурацію річкової мережі території, режим річок;

установлює взаємозв’язок між літосферою, атмосферою, гідросферою на прикладі окремих ландшафтів своєї місцевості;

використовує фізичні й топографічні карти для характеристики гідрографічних об’єктів;

застосовує гідрографічні поняття для опису (характеристики) водних об’єктів;

розв’язує задачі на визначення показника водозабезпеченості території.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурси Світового океану та прісних вод на суходолі, вплив запасів водних ресурсів на розташування водомістких виробництв;

визначає рівень безпеки проживання на узбережжях океанів, в районах поширення катастрофічних паводків, повеней, карсту;

усвідомлює загрози забруднення вод Світового океану і суходолу, вплив якості води на здоров’я людей;

пропонує способи розв’язання проблеми забруднення річок і водойм своєї місцевості

§14

§15

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.