Зараз в ефірі:
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

Календарно-тематичне планування з екології для 11 класу (академічний рівень) на 2018-2019 навчальний рік

Екологія

12.11.2018

2104

47

0

Опис документу:
Календарно-тематичне планування з екології для 11 класу (академічний рівень) на 2018-2019 навчальний рік. Відповідає діючій навчальній програмі. Містить вимоги до навчальних досягнень учнів, розбивку по темах.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Екологія. 11 клас (17 годин (0,5 години на тиждень))

за/п

Дата

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Тема 1. Екологія як наука про довкілля

Учень:

розуміє екологію як комплексну складну багатогранну науку про взаємовідносини живої і неживої природи про тактику і стратегію збереження та збалансованого розвитку життя на землі;

знає складну структуру екології яка об’єднує два основні напрямки: теоретичний (класичний) і прикладний.

1

Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля.

2

Структура сучасної екології та її місце в системі наук.

Тема 2. Природа і людина: системний підхід

Учень:

розуміє сутність складних систем;

роль живої природи в організації біосфери; місце природи у житті суспільства; рушійну силу людського розуму у формуванні ноосфери; місце людини у природі;

досліджує особливості основних етапів взаємодії суспільства і природи;

аналізує наслідки змін і перетворень природних процесів і компонентів природи антропогенною діяльністю.

3

Властивості складних систем. Біосфера, основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу. Еволюція уявлень про роль і місце природи у житті суспільства.

4

Ноосфера. Еволюція уявлень про місце людини у природі.

5

Історичні етапи взаємодії суспільства і природи та їх екологічні особливості.

Масштаби і наслідки антропогенного впливу на природне середовище на сучасному етапі.

Практична робота:

„Аналіз особливостей історичних етапів взаємодії суспільства і природи”.

Тема 3. Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень

Учень:

знає джерела, види забруднень навколишнього середовища, їх негативний вплив на живі організми та здоров’я людей;

розуміє взаємопоєднаність таких категорій як „забруднення середовища” і „стійкість геосистем”;

пояснює залежність стійкості геосистем від біорізноманіття, біомаси і біопродуктивності;

6

Категорія „забруднення”. Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища. Види забруднень та їх вплив на компоненти природи, живі організми.

7

Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень. Форми стійкості геосистем. Стійкість природних і антропогенізованих геосистем.

Практична робота:

„Порівняння обсягів і структури забруднення міст України”.

Тема 4. Проблема деградації природних компонентів

Учень:

характеризує взаємопов’язаність понять „забруднення” і „деградація”;

порівнює причини і наслідки деградації компонентів природного середовища;

розуміє небезпечну тенденцію деградації геосистем;

аналізує вплив інтенсивності забруднення на ступінь деградованості геосистем.

8

Поняття „деградація природи”. Основні причини деградації природних компонентів. Типологія компонентів природи за ступенем стійкості до антропогенних чинників. Поняття стійкого „консервативного” і нестійкого „прогресивного” компонента природи.

9

Наслідки деградації природних компонентів. Категорія деградована геосистема.

Практична робота:

„Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву”.

Тематична

Тема 5. Проблема зміни ланок колообігу речовин та енергії

Учень:

розуміє наслідки зміненості ланок колообігу речовин і енергії;

аналізує антропогенні зміни на схемах колообігу речовин і енергії;

співставляє маси природних та техногенних поступлень хімічних речовин у колообіги.

10

Колообіг речовин і енергії як основний системотворчий фактор. Поняття біогеохімічного циклу та його ролі у функціонуванні та розвитку геосистем. Колообіги речовин, енергії, інформації та їх зміни антропогенною діяльністю.

11

Практична робота:

„Аналіз схем колообігу основних речовин у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю”.

Тема 6. Проблема збалансованого природокористування

Учень:

розуміє категорію „збалансований розвиток”;

характеризує етапи еволюції цієї категорії;

уявляє необхідність дотримання збалансованого розвитку, як гаранта невиснажливого природокористування;

аналізує оптимальну модель збалансованого розвитку природокористування України, своєї місцевості;

знає категорії біологічна продуктивність, споживання біопродукції.

12

Категорія „збалансований розвиток”, її еволюція. Найважливіші баланси у сфері природокористування. Досягнення пропорцій між природо-ресурсним потенціалом і особливостями його використання. Збалансованість між біологічної продуктивністю і споживанням біологічної продукції. Поняття „невиснажливого природокористування”. Досягнення балансу між основними сферами господарської діяльності.

Практична робота:

„Існуюча і оптимальна структура природокористування в Україні”.

Тема 7. Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіть

Учень:

розуміє багатоаспектність категорії „біорізноманіття”;

пояснює причини і наслідки деградації біорізноманіття;

знає основні категорії природозаповідання;

має уявлення про екомережу, як цілісну природоохоронну систему;

розглядає основні структурні елементи екомережі;

аналізує роль міжнародних та національних програм у збереженні біорізноманіття.

13

Категорія „біорізноманіття”. Генетичне видове і екосистемне біорізноманіття. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. Природозаповідання як одна із ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних об’єктів.

14

Уявлення про екомережі. Міжнародні та

національні програми збереження біорізноманіття.

Практична робота:

„Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України”.

Тема 8. Проблема оптимальної ландшафтно-екологічної організації території

Учень:

знає сутність категорії „оптимізація”;

пояснює етапність оптимізації геосистем;

вміє визначати ландшафтно-екологічні пріоритети розвитку регіону з допомогою ранжування видів функцій геосистем;

аналізує територіальну структуру місцевих геосистем на предмет її оптимальності.

15

Категорія „оптимізація”. Критерії та пріоритети ландшафтно-екологічної оптимізації території. Ієрархія цілей організації. Найвищий пріоритет природоохоронної та антропоекологічної функцій. Оптимізація „природного каркасу” території. Оптимальне співвідношення природних та господарських угідь. Обґрунтування територіальної структури природних угідь. Нормування антропогенних навантажень.

16

Практична робота:

„Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району і порівняння їх з оптимальними показниками”.

17

Контрольна робота.

Тематична

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.