До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
5
міс.
2
6
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Календарно-тематичне планування з біології і екології (11 клас, 2019-2020 навчальний рік

Опис документу:
Календарно-тематичне планування з біології і екології для учнів 11-х класів на 2019-2020 навчальний рік. Розроблено відповідно програми МОН (рівень стандарту) за підручником: "В.І. Соболь Видавництво підручника: Кам’янець-Подільський, «Абетка» Рік видавництва: 2019.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Золотівська багатопрофільна гімназія

Попаснянської районної ради

Луганської області

«ПОГОДЖЕНО»

Заступник директора з НВР

_______________ _____________

«____» ______________ 20___ р.

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

ДИРЕКТОР

___________ ______________

«____» _______________ 20___ р.

Календарно-тематичне планування

з біології та екології

у 11 класі

на 2019 /2020 н. р.

Автор: Козаченко Вікторія Леонідівна

Розглянуто на засіданні МО вчителів природничо-математичного напрямку

Протокол № ______ від «_____»______________20_____р.

Голова МО Булкот С.Г._________________

Перелік програм, підручників, відповідно до яких складено

Календарно-тематичне планування

Предмет

Клас

Назва

навчальної програми,

автори

Видавництво,

рік видання

Документ, яким затверджено програму

Підручник

Біологія і екологія

11

10-11 класи – Навчальна програма

для закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту

Інтернет ресурси –

http://old.mon.gov.ua/ua

Програма, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407

В.І. Соболь

Видавництво підручника: Кам’янець-Подільський, «Абетка»

Рік видавництва: 2019

Особливості організації програмового матеріалу.

Програма із біології і екології на рівні стандарту в 11 класі розрахована на 70 годин (2 години на тиждень).

Курс біології і екології  одинадцятого класу  покликаний сформувати у випускників  школи ключеві компетентності, які забезпечують знання та розуміння фундаментальних принципів біології, осмисленні уміння, сформовані навички, усвідомлене ставлення до вибору шляху подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей.

У змісті всіх тем реалізовано три взаємопов’язані компоненти, важливі  для формування ключових компетентностей:

- екологічній  розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок живого зі своїм довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних ієрархічних рівнів життя, визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних проблем та досягнення сталого (збалансованого) розвитку;

- здоров’язбережувальний – ознаки та критерії здоров’я, визначає роль ендогенних та екзогенних чинників, забезпечує набуття навичок безпечної поведінки, спрямованих на збереження власного здоров’я та здоров’я інших людей;

- соціально-громадянський –  відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, за стан довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах.

Основна концептуальна ідея нової навчальної програми з біології і екології для 11 класу базується на реалізації функціонального, системно-структурного та екологічного підходів і забезпечує розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку науки біологія  та її значення у забезпеченні існування біосфери.

Зміст курсу «Біологія і екологія» є логічним продовженням курсу біології основної школи у формуванні природничо-наукової компетентності.

Зміст теми «Адаптації» має теоретико-прикладний характер.  Метою вивчення  має бути формування в учнів комплексного уявлення про адаптації, що проявляються на  різних рівнях організації біологічних систем. Тема націлена на  розуміння, яким чином зміна умов середовища впливає на стан, сталість і розвиток живих істот; усвідомлення, що на підставі вивчення життєвих циклів видів та особливостей їх життєвих стратегій можна контролювати чисельність небезпечних інвазійних та патогенних організмів або, навпаки, створювати відповідні умови для підвищення продуктивності організмів, що використовуються в якості харчових, технічних, лікарських; в який спосіб можна досягти підвищення стійкості організмів в процесі їх адаптації до стрес-факторів; як підвищити власний адаптивний потенціал тощо.

Термін «адаптації» використовують для позначення еволюційного процесу характерного для популяції і виду (еволюційні/ філогенетичні/генотипові адаптації) і для означення фізіологічного процесу, властивого окремому організму (фізіологічна/фенотипова адаптація). Останній процес у світовій науці називають «акліматизацією», а здатність до нього — «фенотиповою пластичністю». У загальносвітовій практиці прийнято еволюційне трактування поняття «адаптації». Поняття «симбіоз» має ширше значення, ніж воно вживається в даній темі. Тому  варто донести до учнів, думку про те, що цей термін тут вжито у вузькому значенні для позначення взаємодій у випадку, коли один організм є середовищем існування для другого. Про решту типів симбіозу, що не потребують тісного співіснування організмів, йтиметься у темі  «Екологія».

Згідно з Концепцією «Нова українська школа» однією з  ключових компетентностей випускника школи є екологічна грамотність, тобто «уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках збалансованого  розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини».

Однім із шляхів реалізації цих завдань є включення в курс 11 класу тем «Екологія» та «Сталий розвиток та раціональне природокористування». Зміст тем базується на принципах інтегральності і міждісциплінарності, що пов’язано з глобальністю і всебічністю сталого розвитку як явища. Спираючись на базові біологічні та екологічні знання старшокласників  учителю важливо націлити учнів на розуміння основних принципів збалансованого розвитку людства – забезпечення діалектичного взаємозв’язку між поведінкою і цінностями особистості, активності суб’єкта і мотивації до діяльності, єдності з життям.

Розглядаючи тему «Сталий розвиток та раціональне природокористування» найкраще зосередитись на локальних змінах, які можуть здійснити учні в своєму житті та їх впливі на глобальну екологічну ситуацію («думай — глобально, дій — локально»): майбутнє в руках у кожного, а не в знеособленої влади. Під час вивчення теми варто приділяти якомога більшу увагу екологічним проблемам України та можливими шляхам їх вирішення – що мусимо робити вже зараз. Не варто дуже детально розбиратися у критеріях забруднення довкілля та його якості,  буде достатньо знання про основні характеристики різних критеріїв і розуміння їх штучного характеру (вони визначені людиною). Потрібно зосередити увагу на глобальних змінах клімату на противагу поняттю про глобальне потепління — перший процес є наслідком другого, однак потепління проявляється не у всіх регіонах і неоднаково у різних, тож варто пояснити чому поняття «зміна клімату» є кращим за «глобальне потепління».

Розвиток понять про селекцію, біотехнологію, генетично модифіковані організми, про методи класичної селекції та сучасної біотехнології, значення досягнень генетичної та клітинної інженерії, уявлення про які учні отримали вивчаючи біологію в основній школі,  реалізується в процесі вивчення теми «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології». Виклад сучасних аспектів репродуктивної медицини, клітинної і тканинної інженерії, трансплантології, генної інженерії людини та біотехнології потребують набуття викладачем сучасних актуальних знань, ґрунтовних відомостей про останні досягнення в цих галузях. Важливо обговорити з учнями біоетичні та безпекові проблеми репродуктивної медицини та генної модифікації людини, особливо у світлі останніх повідомлень про редагування геномів людських ембріонів. Новою темою у цьому розділі є поняття про біологічну безпеку й біологічну зброю, під час вивчення якої варто зосередити увагу на безпекових аспектах біологічних досліджень, робіт з біологічними об’єктами і створення ГМО, а також обговорити неконтрольовані небезпеки, що постають під час використання біологічної зброї. Завдання теми – формування  усвідомленого ставлення молоді до досягнень сучасної біології, розуміння, що принципи збалансованого розвитку обов’язково поєднуються з такими загальнолюдськими моральними принципами, як справедливість, відповідальність перед теперішніми і майбутніми поколіннями.

Тема «Біологічні основи здорового способу життя» включена в зміст курсу біології 10-11 класу з метою реалізації Державного стандарту у частині компоненту «Здоров’я». Місце вивчення цієї теми у структурі курсу визначає вчитель. Під час вивчення теми  поглиблюються знання учнів отримані на уроках з основ здоров’я про основні поняття: здоров’я, здоровий спосіб життя, інфекційні та неінфекційні  захворювання, їх профілактика. Оскільки чинники і засади здорового способу життя вивчались на уроках курсу «Основи здоров’я»,  під час розгляду цієї теми потрібно звертати увагу саме на біологічні основи тих чи тих дій, а також максимально залучати вже наявні знання і досвід учнів з цієї теми (учні можуть проводити уроки у себе в класі чи в молодших класах, готувати цікаві проекти про різні аспекти здоров’я, проводити акції в школі, створювати мозкові мапи тощо). Під час вивчення питань у сфері репродуктивного здоров’я  доцільно проаналізувати ефективність різних методів контрацепції, здатність їх захищати від інфікування ІПСШ, а не лише назвати їх. Плануючи вивчення теми доцільно  передбачити достатню кількість навчальних годин на вивчення питань щодо функціонування імунної системи, імунокорекції, імунотерапії, які раніше не розглядались в курсі шкільної біології. Не варто приділяти багато уваги кількісним характеристикам впливу на здоров’я різних груп чинників, оскільки у різних джерелах вони значно різняться. Важливо зосередитися здебільшого на ціннісному компоненті очікуваних результатів навчальної діяльності: зорієнтувати учнів на усвідомлення важливості рухової активності, раціонального харчування та особистої гігієни для збереження здоров’я і профілактики різних захворю­вань. Окремою лінією має проходити формування негативного ставлення до куріння, вживання психоактивних речовин, як фактора емоційного благополуччя для здоров’я і професійного успіху. Головне завдання теми полягає в тому, щоб досягти позитивних змін у ставленнях і намірах випускників щодо власного здоров’я.

Система вправ і завдань, що використовуються  у навчанні біології, має бути дидактично доцільна та спрямована на вдосконалення різних практичних умінь і навичок, формування та розвиток досвіду предметної, міжпредметної та загальнонавчальної діяльності учнів, стимулювати в них уміння користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності для спілкування і пізнання, уміння взаємодіяти з іншими людьми, виконувати різні соціальні ролі в групі та колективі.

Доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки навчальних досягнень: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне), письмова контрольна робота. Обов’язковим елементом контрольної роботи мають бути завдання з короткою та  розгорнутою  відповіддю. Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, і забезпечувати виявлення не тільки базових  знань учнів, а й вміння їх застосовувати у життєвих ситуаціях.

Основними видами оцінювання є поточне і підсумкове (тематичне, семестрове, річне). Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі  лабораторні (практичні) роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми.

Проведення семестрової (річної) контрольної роботи програмами з біології не передбачено.

Календарне планування 11 клас

(70 годин, 2 год. на тиждень)

№п/п

Дата

Зміст

Лабораторні і практичні роботи

Вимоги програми

Д/З

Тема 5. Адаптації (19 год.)

1

Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Принцип єдності організмів та середовища мешкання.

Вступний інструктаж з ТБ під час занять з біології.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

адаптація, преадаптація, постадаптація, адаптивний потенціал, екологічна ніша, адаптивна радіація, коеволюція, коадаптації, життєва форма, адаптивні біологічні ритми, фотоперіодизм

формулює:

- принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання;

- правило обов’язкового заповнення екологічної ніші;

називає:

- основні властивості адаптацій; - параметри екологічної ніші; - способи терморегуляції організмів; - основні форми симбіозу організмів; - форми паразитизму;

- типи адаптивних біологічних ритмів організмів;

наводить приклади:

- адаптацій організмів до різних середовищ мешкання;

- адаптацій людини до різних умов проживання

- адаптивного характеру поведінкових реакцій тварин;

описує:

- адаптації людини та інших організмів до різних умов проживання;

характеризує:

- коадаптації організмів;

  • типи біологічних ритмів: зовнішні та внутрішні, добові, місячні, припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні;

пояснює:

- молекулярні та клітинні механізми адаптацій біологічних систем; - відносний характер адаптацій;

- біологічне підґрунтя правил Алена та Бергмана;

- генетичну основу формування адаптацій.

Діяльнісний компонент:

визначає:

- ступінь адаптованості організмів до середовища мешкання;

розпізнає :

- приналежність певних видів тварин та рослин до певної життєвої форми;

порівнює:

- особливості терморегуляції пойкілотермних та гомойотермних тварини;

- адаптації різних груп організмів до певного середовища мешкання;

складає схеми:

- комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу життєву форму організмів;

моделює:

- наслідки значного перекривання екологічних ніш конкуруючих видів;

Ціннісний компонент

робить висновок:

- про значення преадаптацій та адаптацій в еволюції органічного світу,

- про коеволюцію як основу функціонування стабільних екосистем;

- про адаптивне значення фотоперіодизму.

дотримується правил:

- здорового способу життя для підвищення власного адаптивного потенціалу;

обґрунтовує судження:

- про адаптивний потенціал екологічно пластичних та екологічно непластичних видів,

виявляє ставлення до:

- підвищення власного адаптивного потенціалу шляхом регулярних занять фізичною культурою та загартовування організму.

§ 1, стор.7 – робота з ілюстрацією.

2

Загальні закономірності формування адаптацій. Поняття про преадаптацію та постадаптацію. Властивості адаптацій.

§ 2

3

Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації. Стратегії адаптацій організмів.

§ 3, стор.14 – робота з ілюстрацією

4

Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види. Поняття про адаптивну радіацію.

§ 4

5

Життєві форми тварин та рослин як адаптації до середовища мешкання.

§ 5, стор.20 – робота зі схемою

6

Екологічна ніша як наслідок адаптацій організмів певного виду до існування в екосистемі.

§ 6, стор.23 –виконати вправу Біологія + Біорізноманіття. Функціональне місце видів

7

Поняття про спряжену еволюцію (коеволюцію) та коадаптацію.

§ 7, стор 26 виконати завдання Біологія + Література. Сойка та екосистеми

Виставлення тематичної без дати.

8

9

10

11

Основні середовища існування та адаптації до них організмів.

  • водне середовище

  • наземно-повітряне

  • ґрунтове

§ 8

§ 9, стор. 33 – робота з ілюстрацією

§ 10, стор.37 – Біологія + Музика. робота з ілюстрацією

§ 12,

12

Способи терморегуляції організмів.

§ 11

13

Симбіоз та його форми..

§ 13

14

Організм як середовище мешкання.

Практичні роботи

1. Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування

§ 14

15

Поширення паразитизму серед різних груп організмів.

§ 15, стор.56 – робота з ілюстрацією

16

Адаптації паразитів до мешкання в організмі хазяїна.

§ 16, , стор.59 – робота з ілюстрацією Біологія + Нобелівська премія

17

Відповідь організму хазяїна на оселення паразитів.

§ 17

18

Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації. Типи адаптивних біологічних ритмів організмів. Фотоперіодизм та його адаптивне значення

§18, стор.67– робота з ілюстрацією Біологія + Спелеологія

19

Узагальнення з теми «Адаптації»

Стор. 68

Тема 6. Біологічні основи здорового способу життя ( 15 год.)

20

Науки, що вивчають здоров’я людини.

Знаннєвий компонент

оперує термінами:

- здоров’я, здоровий спосіб життя, гіподинамія, інфекційні захворювання;

називає:

- науки, що вивчають здоров’я людини;

- шляхи зараження інфекційними хворобами;

- чинники неінфекційних хвороб людини;

наводить приклади:

- профілактичних заходів щодо хвороб людини;

Діяльнісний компонент

характеризує:

- принципи здорового способу життя;

- імунну систему людини, особливості її функціонування;

пояснює:

- механізми взаємодії системи антиген-антитіло;

- заходи профілактики захворювань людини (неінфекційних, інфекційних, інвазійних, захворювань, що передаються статевим шляхом);

Ціннісний компонент

оцінює:

- вплив регулярних тренувань і рухової активності, на здоров’я людини;

- вплив харчування на здоров’я людини;

обґрунтовує судження про:

- необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини, тварин і рослин в сучасних умовах;

- необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті;

- негативний вплив тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків на організм людини;

виявляє власне ставлення:

- до перспектив ліквідації найбільш небезпечних інфекцій;

- до особистої та громадської профілактики захворювань

робить висновки:

- активний спосіб життя це основа збереження здоров’я;

- особиста гігієна це умова ефективної профілактики різних захворю­вань.

§19, стор.71– робота з ілюстрацією Біологія + Психологія

21

Принципи здорового способу життя. Складові здорового способу життя: раціональне харчування, рухова активність, особиста і побутова гігієна, відпочинок.

§20

22

Безпека і статева культура.

§21

23

Негативний вплив на здоров’я людини алкоголю

§22, стор.83– виконати завдання Біологія + Література

24

Негативний вплив на здоров’я людини куріння

§23, стор.87– виконати завдання Біологія + Анг. мова

25

Негативний вплив на здоров’я наркотиків.

§24

26

Вплив стресових факторів на організм людини.

§25, стор.95– виконати завдання

27

Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини.

§26, стор.99– закінчити таблицю

28

Імунна система людини, особливості її функціонування.

§27

29

Імунокорекція. Імунотерапія.

§28, стор. 106– виконати завдання

30

Профілактика неінфекційних, захворювань людини.

§29, стор.110– виконати завдання

31

Профілактика інфекційних, захворювань людини.

§30, стор.114– закінчити таблицю

32

Профілактика інвазійних захворювань людини.

§31, стор.118– виконати завдання

33

Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом.

Практична робота

2. Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань

§ 32

34

Узагальнення знань з теми

Навчальний проект

1. Особиста програма зміцнення здоров’я

Стор.123

Тема 7. Екологія ( 14 год.)

35

Предмет вивчення екології, її завдання та методи.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

екологія, екологічні чинники, обмежувальні чинники, толерантність, екологічна взаємодія, популяція, екосистема, біогеохімічні цикли, біосфера, ноосфера;

називає:

  • екологічні закони і їхнє значення;

  • шляхи асиміляції, передачі та розсіювання енергії в екосистемах;

  • основні біоми Землі;

  • ключові біогеохімічні цикли;

наводить приклади:

  • екологічних чинників та їхньої взаємодії;

  • типів взаємодій популяцій у екосистемах;

  • трофічних ланцюгів та трофічних сіток;

  • закономірностей формування екосистем;

характеризує:

- процеси і явища у популяціях, екосистемах та біосфері;

- дію екологічних чинників;

- принципи застосування екологічних закономірностей в практичній діяльності людини та їхні прояви в природі;

- потоки енергії в екосистемах;

- властивості та характеристики екосистем.

Діяльнісний компонент

встановлює:

- елементарні причинно-наслідкові зв'язки між екологічними процесами та явищами;

аналізує:

- залежність життєдіяльності організмів від середовища існування;

пояснює:

-дію в природі законів оптимуму, взаємокомпенсації екологічних факторів;

- закономірності структур популяцій;

- причини нерівноцінності біологічного різноманіття екосистем;

- механізми екологічного балансу біосфери;

- механізми дії екологічних чинників;

- механізми інтеграції складових екосистеми;

складає схеми:

- біогеохімічних циклів;

- трофічних ланцюгів та трофічних сіток;

порівнює:

- особливості організації та функціонування агроценозів і природних екосистем.

Ціннісний компонент

висловлює судження щодо:

- значення встановлення характеристик мінімальної життєздатної популяції тварин для збереження виду;

- ролі та значення екології у сучасному світі.

§33, стор.127– закінчити таблицю

36

Зв’язки екології з іншими науками. Екологічні закони.

§34, стор.131– робота з ілюстрацією

37

Екологічні чинники та їхня класифікація.

§35, стор.135– робота з ілюстрацією

38

Закономірності впливу екологічних чинників на організми та їх угруповання. Стено- та еврибіонтні види.

§36, стор.138– робота з графіками

39

Популяції. Класифікація популяцій.

§37, стор.143– виконати завдання Біологія+Червона книга

40

Структура та характеристики популяцій. Механізми регуляції густоти (щільності) та чисельності популяцій.

§38, стор.147– виконати завдання Біологія+Червона книга

41

Функціональна роль популяцій в екосистемах.

Проект

Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних).

§39

42

Властивості та характеристики екосистем. Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах.

§40, стор.155– закінчити таблицю

43

Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем. Причини сукцесій та їхні типи. Закономірності сукцесій.

§ 41, стор.158– виконати завдання

44

Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Шляхи підвищення продуктивності агроценозів.

§42, стор.162– виконати завдання Біологія+ Дизайн

45

Біосфера як глобальна екосистема, її структура та межі.

§43, стор.166– робота з ілюстрацією

46

Біогеохімічні цикли як необхідна умова існування біосфери.

§44

47

Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи.

§45, стор.174– робота з таблицею

48

Узагальнення з теми «Екологія»

Стор. 175

Тема 8. Сталий розвиток та раціональне природокористування ( 10 год.)

49

Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

сталий розвиток, екологічне мислення, природні ресурси, раціональне природокористування;

називає:

- екологічні проблеми в Україні та в світі;

- види забруднення довкілля;

- критерії забруднення довкілля;

- напрямки охорони природи в Україні та в світі;

описує:

- екологічний стан свого регіону;

наводить приклади:

- видів-вселенців свого регіону;

- джерел забруднення довкілля;

- видів, занесених до Червоної книги України;

характеризує:

- наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема;

- проблеми акліматизації та реакліматизації видів;

пояснює:

- необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів;

- необхідність міжнародної взаємодії державних установ та громадських організацій у справі охорони навколишнього природного середовища;

- необхідність раціонального використання природних ресурсів;

Діяльнісний компонент

складає карту:

- екологічного стану свого регіону;

моделює:

- способи утилізації відходів;

порівнює:

- ступінь забруднення окремих територій України; застосовує:

- екологічні знання в повсякденній діяльності.

Ціннісний компонент

дотримується правил:

- охорони навколишнього середовища;

- екологічної етики;

оцінює:

- вплив діяльності людини на стан навколишнього середовища та його компонентів;

висловлює судження щодо:

- значення екологічних знань;

- значення концепції сталого розвитку;

- шляхів вирішення екологічних проблем свого регіону;

- шляхів раціонального використання природних ресурсів;

виявляє власну позицію щодо:

- дієвості екологічної політики в Україні.

§46, стор.179 – робота з ілюстрацією біологія+ географія

50

Види забруднення, їхні наслідки для природних і штучних екосистем та людини. Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля.

§47, стор.183– виконати завдання Біологія+ Побут

51

Антропічний вплив на атмосферу Наслідки забруднення атмосферного повітря та його охорона.

§48, стор.183– виконати завдання Біологія+ Поезія

52

Антропічний вплив на гідросферу. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм. Охорона водойм.

§49, стор.191– виконати завдання Біологія+ Географія

53

Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів, їхні наслідки. Необхідність охорони ґрунтів.

§ 50, стор.195– виконати завдання Біологія+ Економіка

54

Антропічний вплив на біорізноманіття. Проблеми акліматизації та реакліматизації видів. Збереження біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери.

§ 51, стор.199– виконати завдання Біологія+ Екоетика

55

Екологічна політика в Україні: природоохоронне законодавство України, міждержавні угоди.

§ 52, стор.203– робота з таблицею

56

Червона книга та чорні списки видів тварин. Зелена книга України.

Практична робота

Оцінка екологічного стану свого регіону.

§ 53

57

Концепція сталого розвитку та її значення. Природокористування в контексті сталого розвитку. Поняття про екологічне мислення. Необхідність міжнародної взаємодії у справі охорони довкілля

§ 54, стор.212– виконати завдання Біологія+ Естетика

58

Узагальнення з теми «Сталий розвиток та раціональне природокористування

Стор.123

Тема 9. Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології (14 год.)

59

Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

селекція, біотехнологія, генетично модифіковані організми, клонування, біологічна безпека

називає:

- сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів;

наводить приклади:

- застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції;

- використання стовбурових клітин;

характеризує:

- явище гетерозису та його генетичні основи;

- досягнення репродуктивної медицини, трансплантології та донорства.

- пояснює:

- значення досягнень генетичної та клітинної інженерії.

Діяльнісний компонент

порівнює:

  • - ефективність методів класичної селекції та сучасної біотехнології.

робить висновки про:

- застосування біотехнології в охороні навколишнього природного середовища;

  • - застосування результатів біологічних досліджень у сучасній селекції та біотехнології

Ціннісний компонент

висловлює судження про:

  • внесок вітчизняних учених у розвиток селекції, біотехнології і медицини;

  • перспективи використання генетично модифікованих організмів;

  • клонування організмів;

- досягнення та ризики генної інженерії людини;

  • небезпеку створення та застосування біологічної зброї;

виявляє власну позицію щодо:

- дотримання біоетики в біологічних та біомедичних дослідженнях.

§ 55, стор.217– робота з таблицею

60

Сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів. Явище гетерозису та його генетичні основи.

§ 56

61

Значення для планування селекційної роботи вчення М. І. Вавилова про центри різноманітності та походження культурних рослин, закону гомологічних рядів спадкової мінливості.

§ 57, стор.225– виконати завдання Біологія+ Нумізматика

62

Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції.

§ 58, стор.229– робота з таблицею

63

Сучасна біотехнологія та її основні напрямки

§ 59, стор.233– робота з таблицею

64

Генна інженерія людини: досягнення та ризики.

§ 60

65

Біоетичні проблеми сучасної медицини.

§ 61, стор.241– виконати завдання Біологія+ Етика

66

Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології.

§ 62, стор.245– робота з таблицею

67

Проект (один на вибір; створення бук-трейлеру, презентації, буклету, скрайбу, постеру тощо)

  • Клонування організмів.

Нанотехнології в біології.

Трансгенні організми: за і проти.

§ 63

68

Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації.

§ 64, стор.253– виконати завдання Біологія+ Логіка

69

Узагальнення: роль біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людства

Стор. 254

70

Узагальнення курсу біології

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Мовленнєва майстерність педагога Нової української школи. Вербальний і невербальний імідж»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.