Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Побудова дисципліни у ЗДО: профілактика проблемної поведінки
»
Взяти участь Всі події

Календарно-тематичне планування "Всесвітня історія" 10 клас

Всесвітня історія

Для кого: 10 Клас

23.07.2018

1862

48

0

Опис документу:
Календарно-тематичне планування з всесвітньої історії 10 клас за новою програмою, 2018/2019 н.р.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Календарно тематичне планування всесвітньої історії 10 клас

п/п

Дата уроку

Тема уроку

Очікувані результати навчально – пізнавальної діяльності учнів / учениць

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Примітка

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

1.

Початок “Великої війни”.

Знають:

– зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид, репарація, контрибуція;

– хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я;

– вплив економічних і політичних процесів на хід війни; війну – розпад багатонаціональних імперій;

наслідки вступу у війну США та виходу з війни

Початок “Великої війни” Стратегічні плани ворогуючих сторін. Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній. Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу.

2.

Російська революція 1917р.

Російська революція 1917 р. Поразка Німеччини та її союзників. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

3.

“14 пунктів” В. Вілсона. Паризька мирна конференція.

Знають:

– зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;

– час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

– вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

– статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції;

– суперечності Версальсько-Вашингтонської системи; цілі та організацію діяльності Ліги Націй;

– причини ревізії повоєнних міждержавних угод;

“14 пунктів” В. Вілсона. Паризька мирна конференція. Українське та російське питання на Паризькій конференції.

4.

Версальський договір. Створення Ліги Націй.

Вашингтонська конференція.

Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори з союзниками Німеччини.

Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності.

5.

Пакт Бріана-Келлога.

Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.

6.

Урок узагальнення та повторення знань

7.

Тематичне оцінювання за розділами І та ІІ

Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

8.

Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба “проспериті”.

Знають:

– зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм, антисемітизм;

– хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, нової економічної політики та спланованої модернізації в СРСР, Громадянської війни в Іспанії, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;

– характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;

– “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

– цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР;

– сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

– світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Сполучені Штати Америки. Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба “проспериті”. Велика депресія. “Новий курс” Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.

9.

Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр.

Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр. Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.

10.

.

Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр.

Становище Італії після Першої світової війни.

Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр. Народний фронт і його уряди. Едуард Даладьє.

Італія. Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Беніто Муссоліні.

11.

Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки.

Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.

12.

“Договірна федерація” радянських республік. Утворення СРСР.

Радянський Союз. “Договірна федерація” радянських республік. Утворення СРСР. Нова економічна політика. Спланована модернізація. Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.

13.

Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою.

Виклики міжвоєнного часу. Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів.

14.

Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом.

Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя. Громадянська війна в Іспанії.

15.

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя.

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.

16.

Узагальнення й повторення знань.

17.

Тематичне оцінювання за розділом ІІІ

Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

18.

Становлення Другої Речі Посполитої. Юзеф Пілсудський.

Знають:

– зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;

– час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;

– особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації, осадництва та полонізації;

– труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;

– особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;

– перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

– сутність національних проблем у регіоні.

Знають:

– час національних революцій в Китаї і Туреччині;

– зміст понять: гандизм, етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;

– вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;

витоки та сутність Близькосхідної проблеми;

– тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Відновлення польської державності. Становлення Другої Речі Посполитої. Переворот 1926 р. Юзеф Пілсудський.

19.

Чехословацька республіка. Томаш Масарик.

Угорська революція. Режим М. Горті.

Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску.

Чехословацька республіка. Томаш Масарик.

Угорська революція. Режим М. Горті.

Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску.

20.

Болгарія в міжвоєнний період.

Болгарія в міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.

21.

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії.

Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.

22.

Японія.

Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення. Зовнішня експансіоністська політика

23.

Китай. Індія..

Китай. Національна революція та боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші.

Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді.

24.

Країни Передньої Азії.

Латинська Америка.

Країни Передньої Азії. Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Кемаль Ататюрк. Основні аспекти Близькосхідної проблеми.

Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів

25.

Узагальнення й повторення знань

26.

Тематичне оцінювання за розділами 4 та 5

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

27.

Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів.

Знають:

– зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, “Вісь”;

– час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

– причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

– зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

– причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;

– сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

– співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Знають:

– зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;

– хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;

– характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;

– внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН;

– особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

– рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.

Знають:

– зміст понять: модерн, авангардизм, втрачене покоління, масова культура, джаз, мюзикл, олімпійський рух;

– провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду,

– мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму;

– передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;

– вплив кінематографу на розвиток культури

Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.

Вісь “Берлін – Рим – Токіо”.Нарощення озброєнь.

28.

Політика “умиротворення” агресора.

Політика “умиротворення” агресора. Задоволення територіальних претензій Німеччини: “аншлюс” Австрії та Мюнхенська угода. Антикомінтернівський пакт.

29.

Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємні протоколи до нього.

Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр. Підготвчі заходи Сталіна до військового вторгнення в Європу.

Англо-франко-радянські переговори в Москві. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємні протоколи до нього.

30.

Причини, характер, періодизація Другої світової війни.

Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних періодів війни. Основні театри воєнних дій.

31.

Утворення антигітлерівської коаліції. Голокост.

Дипломатія часів війни. Утворення антигітлерівської коаліції, її значення. Особливості окупаційного режиму і руху Опору.

Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу.

32.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

33.

Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

34.

Масова культура в міжвоєнний період.

Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період. Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський рух.

35.

Узагальнення й повторення знань. Тематичне оцінювання за розділами 6 та 7, 8

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.