Сьогодні о 18:00
Кабінет психолога:
«
Здатність до саморегуляції – основа духовного розвитку. Нові інструменти й підходи
»
Взяти участь Всі події

Календарно-тематичне планування уроків для 7 класу з історії України

Історія України

Для кого: 7 Клас, Дорослі

14.07.2020

238

1

0

Опис документу:
До вашої уваги пропонується розробка календарно-тематичного планування уроків з історії України для 7 класу. Планування складено відповідно до програми: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804., розміщена на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua)
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Історія України 7 клас

(35 годин)

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Примітка

7-А

7-Б

Розділ 1. Виникнення та становлення Руси-України

1

2

3

Розселення слов’янських племен на території України. Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян.

Утворення Русі-України.

Руські князі середини IX - X ст.

Знаю:

- час утворення Руси-України, дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;

- території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших руських князів.

Розумію:

- основні версії походження назви «Русь» («Русь-У країна»);

- передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;

- роль міста Києва в утворенні Руси-України;

- поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;

- історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

- розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Русі-України, правління князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, їхні походи/реформи;

- показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів руських князів середини IX – X ст.;

- охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;

- визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших руських князів;

- визначити внесок у розбудову Руси-України її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

- укласти історичний портрет руського князя.

4

Практична робота «Князь Святослав та його походи»

Урок узагальнення до теми «Виникнення та становлення Руси-України»

5

Урок узагальнення й контролю знань учнів з теми

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

- внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Русі-України, правління перших князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, їхні походи/реформи;

- позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів руських князів середини ЕХ - X ст.;

- визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в IX - X ст.;

- на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

Розділ 2. Русь-Україна наприкінці X - у першій половині XI ст.

6

7

8

Внутрішня і зовнішня політика руських князів наприкінці X - у першій половині XI ст. Впровадження християнства.

«Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя.

Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Культура.

Знаю:

- роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;

- територію Русі-У країни за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Розумію:

- суспільну роль різних верств населення Русі- У країни;

- Русь-Україну часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію - імперію;

- історичне значення впровадження християнства як державної релігії Русі-У країни, кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);

- місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;

- поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

- розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі- України та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;

- показати на карті територію Русі-У країни за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

- охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі-У країни в X - XI ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших руських князів;

- визначити передумови та причини впровадження християнства як державної релігії Русі-України;

- зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в XI ст.;

- розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Русі-України

9

Практична робота «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

10

Урок узагальнення до теми «Русь-Україна наприкінці X - у першій половині XI ст.»

11

Урок узагальнення й контролю знань учнів з теми

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

- внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі-України, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші {на розсуд учителя/учительки)',

- позначити на контурній карті територію Русі-України за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

- зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (IX - перша половина X ст.) і розквіту (кінець X - перша половина XI ст.) Русі-України;

- охарактеризувати - на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) - правове становище різних верств населення Русі-України;

- визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства;

- здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень/учениця усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця складає допис, есе про значення родинних традицій у житті людини).

Розділ 3. Русь-Україна у другій половині XI- першій половині XIII ст

12

13

14

Передумови та причини політичного дроблення Русі-України. Любецький з’їзд князів.

Русь-Україна в другій половині XI - першій третині XII ст. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII - першій половині XIII ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Галицьке і Волинське князівства в другій половині XII ст. (оглядово).

Культура Русі-України в другій половині XI - першій половині XIII ст. Кочові народи степів України X - XIII ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

Знаю:

- дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;

- території князівств у період роздробленості Русі-України та половецьких земель.

Розумію:

- передумови та причини політичної децентралізації (дроблення) Русі-України;

- період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі-України, перетворення її у федеративну монархію;

- існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі-України, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

- розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Русі-України;

- показати на карті території князівств періоду роздробленості Русі-України, половецькі землі;

- визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у XII - першій третині XIII ст.;

- охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі-України в XII - першій половині XIII ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;

- встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

- укласти історичний портрет руського князя.

15

Практична робота «Повчання дітям» Володимира Мономаха – кодекс настанов князівської родини

16

Урок узагальнення до теми «Русь-Україна у другій половині XI- першій половині XIII ст»

17

Урок узагальнення й контролю знань учнів з теми

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

- внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші {на розсуд учителя/учительки);

- позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Русі- України та половецькі землі;

- визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича {на вибір учня/учениці) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обгрунтувати власну думку про цього князя.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Зарубіжна література. Розділ: Билини і балади. Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах (Учень/учениця поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні).

Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

18

19

20

21

22

23

Утворення Галицько-Волинської держави.

Походи монголів на Русь-Україну. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді).

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в період піднесення (друга третина - середина XIII ст.).

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в періоди стабільності та поступового занепаду (середина XIII - перша половина XIV ст.).

Практична робота «Зовнішня політика князя Данила Романовича»

Культура королівства Руського (Галицько-Волинської держави) XIII - першої половини XIV ст.

Знаю:

- дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь-Україну, дату коронування Данила Романовича;

- території королівства Руського (Галицько- Волинської держави) та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь-У країну. Розумію:

- особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

- передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах королівства Руського (Галицько-Волинської держави);

- поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;

- особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

- розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі-У країни, розбудову королівства Руського (Галицько-Волинської держави);

- показати на карті територію королівства Руського (Галицько-Волинської держави), території держав - сусідів королівства Руського (Галицько-Волинської держави), напрямки монгольських походів на Русь-У країну в 1239- 1242 рр.;

- охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;

- встановити історичне значення коронації

Данила Романовича, причини розпаду о

королівства Руського (Галицько-Волинської

держави);

-укласти і представити історичний портрет одного з правителів королівства Руського

(Галицько-Волинської держави).

24

Урок узагальнення до теми «Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)»

25

Урок узагальнення й контролю знань учнів з теми

Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство

26

27

28

29

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства.

Суспільне і церковне життя на теренах України в XIV - XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля.

Міста, магдебурзьке право. Пам’ятки середньовічної культури XIV - XV ст.

Знаю:

- час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;

- територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

- інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;

- наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;

- передумови та причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;

- роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;

- європейський характер культури русько- українського суспільства післякняжої доби;

- поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

- розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

- показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XIV - XV ст. до складу сусідніх держав;

- визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Великого князівства Литовського,

Руського і Жемайтійського / королівства Польського;

- охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);

- визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

- укласти історичний портрет русько- українського діяча XIV - XV ст. (Костянтина Івановича Острозького, Юрія Котермака- Дрогобича)

30

Практична робота «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя (ХІV—ХV ст.)»

31

Урок узагальнення до теми «Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство»

32

Урок узагальнення й контролю знань учнів з теми

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

- внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя/учительки)',

- позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XIV - XV ст. до складу сусідніх держав;

- зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському та королівстві Польському в XV ст.;

- порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XIV - XV ст. представників різних станів, верств і етносів;

- укласти історичний портрет Костянтина Івановича Острозького.

Узагальнення до курсу. Історія Руси-України в контексті епохи середніх віків

33

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Розумію:

- взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

- встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;

- визначити внесок русько-українського суспільства IX - XV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

- порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

- розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

- на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-У країни в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

34

Резервний урок

35

Резервний урок

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили