Календарно-тематичне планування (синхронізований варіант) з історії для 8 класу на 2019-2020 навчальний рік (оновлено згідно наказу МОН від 21.02.2019 №236)

Всесвітня історія

Для кого: 8 Клас

31.08.2019

909

98

0

Опис документу:
Складено згідно навчальної програми «Істрія України. Всесвітня історія. 5-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами наказ МОН України від 21.02.2019 № 236)
Перегляд
матеріалу
Отримати код

8-й клас

Всесвітня історія (35 год., 1 год. на тиждень)

Історія України (52 год., 1,5 год. на тиждень)

Складено згідно навчальної програми «Істрія України. Всесвітня історія. 5-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами наказ МОН України від 21.02.2019 № 236)

Підручник, який використовується на уроках _____________________________________________________________________________

уроку

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

Домашнє завдання

1

Знаю:

хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу.

Розумію:

– Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства;

– Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.);

– судження – як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами);

– як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома.

Умію:

– визначити характерні ознаки Середньовіччя;

– перелічити основні здобутки населення України Княжої доби;

– назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби;

– виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби);

– укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Повторення. Середні віки в історії Європи та України.

Вступ. Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби). Ранній Новий час (Ранньомодерна доба): початок культурної та політичної переваги християнського Заходу. Особливості Ранньомодерної доби в історії України.

Початок роботи над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці “Європа в Ранньомодерну добу/ за зразком/

–розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (за зразком):

2

3

4

5

6

Знаю:

час Великих географічних відкриттів і Конкісти;

– дату першої подорожі Христофора Колумба;

– напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

Розумію:

– Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ;

– причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);

– вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;

– поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».

Умію:

розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;

– простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;

– визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;

– характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці;

– встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.

Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV– XVI ст. Подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана.

Цивілізації доколумбової Америки (оглядово). Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій. Зміна поглядів на світ.

Торговельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Становлення капіталістичних відносин.

Повсякденне життя населення Західної Європи.

Практичне заняття. Підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему «Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)»;

–внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана;

–позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрями нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.);

–підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему «Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)»;

–описати (на основі джерел) становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.

7

8

9

10

11

12

Знаю:

час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;

– дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугсбурзького релігійного миру;

– територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.

Розумію:

Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму;

– світський, нецерковний характер культури Відродження;

– гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності;

– бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу;

– поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко».

Умію:

розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко;

– показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу;

– розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко;

– визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації;

– сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна;

– розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

Розділ 2. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження. Високе Відродження.

Католицька церква напередодні Реформації. Мартін Лютер і народження протестантизму.

Поширення Реформації. Жан Кальвін. Контрреформація в Європі. Ігнатія Лойола. Єзуїти. Тридентський собор. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбурзький релігійний мир 1555 р.

Культура бароко. Народження нової європейської науки.

Практичне заняття. Вирізнення гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження і мистецьких шедеврах Високого Відродження

Узагальнення. Тематичне оцінювання

–вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження (Франческо Петрарки, Мігеля де Сервантеса, Еразма Роттердамського, Нікколо Макіавеллі, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Пітера Брейгеля, Альбрехта Дюрера, інших), вибір обґрунтувати;

–представити світ природи та людей очима католика, православного, протестанта;

–здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

Знаю:

  • хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;

  • дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розумію:

  • передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;

  • абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;

  • роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками;

  • роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою;

  • історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;

  • Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;

  • поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична (шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм», «меркантилізм», «революція», «національно-визвольна війна», «протекторат».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;

  • простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав;

  • охарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;

  • обґрунтувати власні судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.;

  • визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст.

Становлення абсолютної монархії у Франції.

Кардинал Арман-Жан дю Плессі де Рішельє. Абсолютизм за Луї XIV. Жан-Батист Кольбер.

Володіння Габсбургів. Карл V.

Національно-визвольна війна в Нідерландах. Утрехтська унія. Вільгельм І Оранський.

Королівська реформація в Англії. Єлизавета І. «Криваве законодавство».

Англійська революція. Олівер Кромвель. Утвердження парламентаризму. «Білль про права».

Річ Посполита: шляхетська демократія.

Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин.

Практичне заняття. Укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (на вибір учителя або учнів).

Узагальнення. Тематичне оцінювання

–внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію, утворення Речі Посполитої, Тридцятилітню війну, національно-визвольну війну в Нідерландах, Англійську революцію, інше;

–позначити на контурній карті регіони поширення католицизму, протестантизму і православ’я; території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.;

–укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (на вибір учителя або учнів).

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Знаю:

  • дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;

  • адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розумію:

  • наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;

  • роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;

  • вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;

  • історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;

  • поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;

  • показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;

  • обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.;

  • охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;

  • розкрити цілі та напрями діяльності православних братств;

  • визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);

розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

Статус українських земель у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст.

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство.

Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути.

Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.

Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні.

Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Полемічна література. Православні братства. Василь-Костянтин Острозький.

Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви.

Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили.

Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія.

Містобудування, архітектура,

образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст.

Практичне заняття. Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Люблінську унію, Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії, інше;

  • позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої;

  • виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом;

  • описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;

- здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

13

14

15

16

17

18

19

Знаю:

  • дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;

  • напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розумію:

  • передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;

  • затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;

  • місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;

  • причини козацьких воєн (повстань);

  • поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;

  • показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;

  • охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;

  • описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;

  • визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань

1590-х і 1620–1630-х років;

-обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький.

Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво.

Становлення козацького стану. Козацькі повстання кінця ХVІ ст. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст.

Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна.

Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

Практичне заняття. Опис повсякденного життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

Узагальнення. Тематичне оцінювання

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького», інше;

  • позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років);

- описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

20

21

22

23

24

25

26

Знаю:

  • хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;

  • дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;

  • устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розумію:

  • Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;

  • Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);

  • особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;

  • поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».

Умію:

  • розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;

  • показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;

  • розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;

  • зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;

  • визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;

  • охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;

  • проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

  • обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. Козацько-кримський союз.

Події 1648–1649 рр. Зборівський договір.

Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун. Битва під Батогом.

Молдавські походи. Облога Жванця.

Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи. Зовнішня політика: у пошуку союзників.

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансільванський союз.

Практичне заняття. Розробка порівняльної характеристики особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір)

Узагальнення. Тематичне оцінювання

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;

  • відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;

  • розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня, вибір обґрунтувати).

23

24

25

26

27

  • дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни.

Розумію:

  • період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;

  • причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст);

  • поняття «опричнина», «Смутний час», «церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі;

  • простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія);

  • охарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;

  • обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;

визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), російської експансії у Східній Європі, Північної війни, реформ Петра І.

Розділ 4. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІІ–ХVІІІ ст.

Експансія Османської імперії. Сулейман Пишний. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів. Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика.

Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час.

Правління династії Романових

Внутрішня та зовнішня політика Петра І.

Практичне заняття. Дати оцінку суперечливого характеру реформ Петра І.

Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.).

Узагальнення. Тематичне оцінювання

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня

  • 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі, проголошення Росії імперією, інше;

  • позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Османської імперії, Речі Посполитої і Російської держави (Московського царства, Російської імперії) в XVI–XVIIІ ст.;

  • обґрунтувати (або спростувати) судження про суперечливий характер реформ Петра І.

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

Знаю:

  • дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору і «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика;

  • етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.

Розумію:

  • Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;

  • поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;

  • простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України;

  • охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

  • проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;

  • визначити причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи;

  • обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;

розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Козацька Україна після Національно-визвольної війни.Гадяцька угода. Московсько-українська війна. Конотопська битва. Початок І перебіг Руїни.

Внутрішня боротьба за владу та впливи. Розкол Гетьманської держави.

Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщин.

Україна в системі міжнародних відносин.

Правобережне козацтво, Слобідська Україна, Запорожжя (Військо Запорозьке Низове) в останній чверті ХVІІ ст.

Гетьманщина в часи Івана Мазепи.

Бендерська Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

Церковне життя.

Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво.

Практичне заняття. Устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) на основі аналізу «гетьманських (договірних) статей»

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Руїни, Гадяцьку угоду, Андрусівський договір, Бахчисарайський договір, «Вічний мир», повстання під проводом Семена Палія, зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавську битву, ухвалення Конституції Пилипа Орлика, інше (на розсуд вчителя);

  • позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;

  • проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Козацької держави.

VVІІІ

28

29

30

31

32

33

Знаю:

  • час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США;

  • дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої.

Розумію:

  • визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;

  • Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя;

  • освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;

  • поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм», «масонство», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США;

  • простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;

  • визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;

  • встановити причини і наслідки реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія);

  • встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США.

Розділ 5. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення. Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм.

Освічений абсолютизм. Володіння австрійських Габсбургів. Марія-Терезія. Йосип ІІ. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ. Російська імперія. Єлизавета І. Катерина ІІ.

Міжнародні відносини. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії.

Колонії Великої Британії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення США. Конституція США.

Практичне заняття. Повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст..

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про початок промислової революції, хронологічні межі доби Просвітництва та війни за незалежність США, ухвалення Декларації незалежності та Конституції США, інше;

  • позначити на контурній карті нові держави (зокрема США) й територіальні надбання/втрати Великої Британії, Пруссії, Австрійської монархії, Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст.;

  • проаналізувати повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст., виявити зміни, які стали наслідком промислової революції / поширення ідей Просвітництва;

- проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів і встановити, які ідеї епохи Просвітництва в ній відображено.

38

39

40

41

42

43

44

45

46

Знаю:

  • хронологічні межі існування Нової Січі;

  • період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;

  • дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.

Розумію:

  • причини втрати українцями державності;

  • внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;

  • поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;

  • показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;

  • охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;

  • встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті;

  • обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;

  • визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Павло Полуботок.

Нова Січ. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.

Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України. Правобережна Україна.

Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків.

Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель.

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія.

Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика.

Практичне заняття. Визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави.

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Завдання для практичних робіт:

  • внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, рух опришків, відновлення діяльності Львівського університету, інше (на розсуд учителя);

  • позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства;

  • визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;

  • здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

34

35

Знаю:

  • час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.

Розумію:

  • традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської;

  • поняття «самураї», «політика самоізоляції», «сьогунат».

Умію:

  • розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;

  • показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;

  • визначити особливості культур народів Сходу;

розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

Розділ 6. СХІДНИЙ СВІТ У ХVІ–ХVІІІ ст.

Індія. Держава Великих Моголів. Бабур, Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І. Культура Індії та Персії.

Китай. Маньчжурське завоювання. Династія Цин. Культура Китаю. Японія. Сьогунат Токугави. Політика самоізоляції. Культура Японії.

Узагальнення

47

48

49

50

51-52

Розумію:

  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Умію:

  • встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;

  • визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

  • зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;

оцінити роль козацтва в історії України.

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи раннього нового часу

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України ХVІ–ХVІІІ ст.

Внесок України у формування європейської цивілізації.

Практичне заняття. На підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

Узагальнення. Річне оцінювання

Резерв

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.