Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Figma – сучасний інструмент для створення якісних методичних матеріалів. Від ідеї до реалізації
»

Календарно-тематичне планування навчального матеріалу з курсу географії 10 класу «Географія: регіони та країни»

Географія

Для кого: 10 Клас

15.08.2021

226

33

0

Опис документу:
Календарно-тематичне планування навчального матеріалу з курсу географії 10 класу «Географія: регіони та країни» складено за програмою Географія 10-11 класи (рівень стандарту), затвердженою Міністерством освіти і науки України (Наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407) За підручником Географія (рівень стандарту) : підручник для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В. — К. : УОВЦ «Оріон», 2018.-240с.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Календарно-тематичне планування навчального матеріалу з курсу географії 10 класу «Географія: регіони та країни»

(52 години, 1,5 години на тиждень)

Календарно-тематичне планування навчального матеріалу складено за програмою Географія 10-11 класи (рівень стандарту), затвердженою Міністерством освіти і науки України (Наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)

За підручником Географія (рівень стандарту) : підручник для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В. — К. : УОВЦ «Оріон», 2018.-240с.

Клас

10-А

Дата

Клас

10-Б

Дата

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Примітки



Знаннєвий компонент

Діяльнісний компонент

Оцінно-ціннісний компонент



ВСТУП (2 год.)

1






Що вивчає курс «Географія: регіони і країни». Регіони світу (за класифікацією ООН). Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу. Пізнавальна та конструктивна роль країнознавства у сучасному світі.


називає регіони світу (за класифікацією ООН): Європа, Азія, Океанія, Америка, Африка;

показує на карті регіони світу;

розрізняє поняття «регіон світу», «територія», «акваторія», «держава», «країна», «залежна територія»;

наводить приклади джерел географічних знань про регіони та країни світу;

у сучасному світі.

користується основними джерелами географічних знань про регіони світу;

читає політичні карти світу та регіонів.


розуміє: пізнавальну та конструктивну роль країнознавства






2



Джерела знань про регіони та країни світу. Сучасна політична карта світу та окремих регіонів. Головні об’єкти політичної карти.



Розділ I. ЄВРОПА (16 год. + 1 год.)

Тема 1.Загальна характеристика Європи (6 год. + 1 год.)

3



Європа – найрізноманітніший регіон світу. Особливості економіко-географічного положення Європи. Склад регіону. Сучасна політична карта Європи. Форми державного правління і територіального устрою країн Європи. Прояви сепаратизму. Типи країн Європи за рівнем економічного розвитку. Європа в геополітичному вимірі. Інтеграційні процеси. Міжнародні організації в Європі: Європейський Союз, Рада Європи. Країни Шенгенської зони. Роль НATO у загальноєвропейській системі безпеки.

Дослідження № 1. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у Європі.

називає склад регіону;

розрізняє форми державного правління і територіального устрою країн Європи;

наводить приклади різних типів та підтипів країн Європи за рівнем економічного розвитку; кількісних та якісних змін на політичній карті регіону;

показує на карті:

  • субрегіони Європи (Західна Європа, Північна Європа, Південна Європа, Східна Європа);

  • країни Європи (Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Австрія, Швейцарія, Іспанія, Португалія, Польща, Білорусь, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія, Бельгія, Нідерланди, Ірландія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Словенія, Хорватія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія, Литва, Латвія, Естонія, Греція, Мальта, Кіпр, Росія);

характеризує особливості демографічних та урбанізаційних процесів, розміщення населення в регіоні;

здійснює необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн мінеральними ресурсами;

порівнює чинники міжнародної спеціалізації економічно розвинених країн і країн з перехідною економікою;

обґрунтовує особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків переробної промисловості в Європі;

пояснює причини вузької спеціалізації промислового виробництва економічно розвинених невеликих країн Європи;
вирізняє особливості економіки країн Європи, зумовлені регіональною інтеграцією.

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн і субрегіонів Європи;

прогнозує позитивні риси та ризики вступу України до ЄС;

оцінює роль ЄС та НATO в регіоні; вплив ТНК на економіку регіону;

зіставляє позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі країн Європи.




4



Природні умови та ресурси Європи. Природні умови регіону. Господарська оцінка мінеральних, водних, земельних, біологічних ресурсів регіону. Рекреаційні ресурси.

  • основні райони видобування мінеральних ресурсів (Верхня Сілезія, Північне море, Скандинавія), лісозаготівлі, рекреації;



5



Населення Європи: демографічні процеси, природний та механічний рух. Демографічна політика. Структура населення регіону: статево-вікова, етнічна, мовна, релігійна. Найбільші мовні сім’ї та мовні групи. Українська діаспора у країнах Європи. Урбанізація, субурбанізація, рурбанізація, джентрифікація. Світові міста в Європі, міські агломерації, мегаполіси.

  • «центральну вісь» розвитку Європи, найбільші промислові регіони (Рур у Німеччині, Великий Лондон у Великій Британії, Іль-де-Франс у Франції, Верхньосілезький у Польщі, Придніпров’я в Україні; Центральна Росія, Урал в Росії);

  • Лотаринзький мегаполіс;

  • найбільші морські порти (Роттердам, Антверпен, Лондон, Гамбург, Генуя, Марсель, Гавр, Барселона);

  • аеропорти-хаби (Хітроу, Руассі-Шарль-де-Голль, Франкфурт-на-Майні);

  • найбільші фінансові центри Європи (Лондон, Париж, Цюріх, Амстердам, Франкфурт-на-Майні);

  • світові міста в Європі (Лондон, Париж, Амстердам, Брюссель, Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Женева, Відень, Мілан);

розуміє зміст понять «джентрифікація», «реіндустріалізація».



6



Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор економіки. Добувна промисловість: основні райони видобування палива, рудної та нерудної сировини. Шляхи покриття дефіциту мінеральної сировини та палива. Сільське господарство: зональна спеціалізація європейського регіону. Аквакультура. Лісове господарство.



7



Вторинний сектор економіки. Переробна промисловість: електроенергетика, металургія, машинобудування, хімічна, лісова, легка, харчова промисловість. Основні осередки та регіони промисловості. Реіндустріалізація. Особливості участі економічно розвинених невеликих країн Європи у міжнародному поділі праці. Дослідження № 2. Відновна електроенергетика в країнах Європи: регіональні особливості та відмінності. Дослідження № 3. Структура й просторова організація виробництва чорних металів у країнах Європи.



8



Третинний сектор економіки. Сфера послуг: найбільші фінансові, торговельні, освітні центри, туристичні райони. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли.

Практична робота 1 Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи (на вибір учнів)



9



Узагальнення знань з тем: «Вступ», «Загальна характеристика Європи»



Тема 2. Країни Європи (10 год.)

10



Німеччина: місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці (МГПП). Система розселення і роль федеральних земель в її розвитку.

називає основні показники, які визначають місце країни у регіоні та світі; домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки країн високорозвинених та середньорозвинених країн;

наводить приклади промислових виробництв та послуг, що міжнародну спеціалізацію окремих європейських країн;

показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові та туристичні центри країн.

складає комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Білорусі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

пояснює особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості;

обґрунтовує особливості структури експорту й імпорту товарів та послуг країн Європи.

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у межах країни;

оцінює вплив ТНК на економіку країн регіону;

прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.




11



Німеччина. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Господарство. Домінуючі складники третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Німеччиною.

Дослідження № 4. «Нове обличчя» Руру – постіндустріальний розвиток: «зелені» міста замість похмурих ландшафтів.



12



Франція: місце країни у світі та регіоні.



13



Велика Британія. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни.

Дослідження № 5. Лондон, Берлін, Париж, Київ: схожість і відмінність сучасного розвитку міст.



14



Італія. Місце країни у світі та регіоні.

Дослідження № 6. Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг.



15



Практична робота № 2. Складання картосхеми просторової організації економіки однієї з європейських країн «великої сімки» (на вибір).



16



Польща. Місце країни у світі та регіоні.



17


Білорусь. Місце країни у світі та регіоні.



18



Росія. Місце країни у світі та регіоні.



19



Контрольна робота з теми «Країни Європи»



Розділ ІІ. АЗІЯ (11 год. + 1 год.)

Тема 1. Загальна характеристика Азії (5 год.)

20



Географічне положення, природні умови і ресурси Азії. Особливості економіко-географічного положення Азії. Склад регіону. Сучасна політична карта Азії. Форми державного правління і територіального устрою країн Азії. Типи країн Азії за рівнем економічного розвитку. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси. Міжнародні організації в Азії: АСЕАН, Ліга Арабських Держав. Геополітична структура регіону. Райони збройних конфліктів та проявів тероризму.

Дослідження № 7. Географічне положення країни як чинник її економічного розвитку (на прикладі Туреччини і Сингапуру).

називає склад регіону;

наводить приклади країн Азії, що належать до різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку;

показує на карті:

  • субрегіони (Західна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія, Центральна Азія);

  • країни Азії (Китай, Індія, Японія, Ізраїль, Республіка Корея, Сінгапур, Саудівська Аравія, Іран, Казахстан, Туреччина, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, Ірак, Пакистан, Сирія, Монголія, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка, Мальдівські Острови, В’єтнам, КНДР, Афганістан);

  • світові міста в Азії (Гонконг/Сянган, Сінгапур, Токіо, Шанхай, Дубай, Пекін, Мумбай, Сеул, Нью-Делі, Стамбул, Бангкок);

  • мегаполіси (Токайдо в Японії, Дельта річки Янцзи, Гонконг/Сянган – Гуанчжоу в Китаї);


Діяльнісний компонент:

характеризує: особливості демографічних, урбанізаційних процесів та розміщення населення в Азії, основні риси сучасного стану економіки;

пояснює виникнення міждержавних конфліктів у регіоні;

порівнює: ресурсозабезпеченість, працересурсний потенціал субрегіонів Азії;

особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії;

обґрунтовує розміщення основних районів видобування мінеральних ресурсів, обробної промисловості в Азії;

використовує тематичні карти для порівняння спеціалізації сільського господарства субрегіонів Азії.

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії;

оцінює вплив глобалізації, в т.ч. ТНК на місце країн Азії в міжнародному географічному поділі праці;

висловлює власні судження щодо шляхів вирішення міждержавних конфліктів у регіоні;

ілюструє прикладами вплив політичних та економічних процесів у регіонах Азії на Україну.




21



Природні умови та ресурси Азії. Населення.

Дослідження№ 8. Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії.

Природні умови регіону. Господарська оцінка мінеральних, водних, земельних, біологічних ресурсів регіону. Рекреаційні ресурси. Населення Азії: демографічні процеси, природний та механічний рух. Демографічна політика. Статево-вікова, етнічна, релігійна структура населення регіону. Урбанізаційні процеси. Світові міста, міські агломерації в Азії, мегаполіси Японії та Китаю.



22



Особливості економіки країн Азії. Первинний сектор економіки. Добувна промисловість: основні райони видобування палива, рудної та нерудної сировини. Вплив політичного чинника на розвиток видобувних виробництв. Сільське господарство: вплив агрокліматичних ресурсів, рельєфу, культури і традицій харчування, агротехнологій на спеціалізацію. Аквакультура. Лісове господарство.

  • басейни видобутку нафти і природного газу (Перська затока, Центральноазійський, Зондський);

  • кам’яного вугілля (Карагандинський у Казахстані, Північно-Східний у Китаї, Східний в Індії), країни зі значним видобутком залізних руд (Китай, Індія, Казахстан), мідних руд (Казахстан, Монголія, Іран), олов’яних руд (Китай, Малайзія),

  • вольфрамових руд (Китай); райони лісозаготівлі, рекреації;



24



Практична робота № 3. Порівняння продовольчого кошика жителів країн Західної та Східної Азії.



Тема 2. Країни Азії (6 год. + 1 год.)

25



Японія. Місце країни у світі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення.

називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвивається;

розрізняє поняття «рівень урбанізованості країни» та «темпи урбанізації»;

наводить приклади промислових виробництв та послуг окремих країн регіону;

показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн

аналізує динаміку чисельності та статево-вікову структуру населення окремих країн Азії на основі аналізу статево-вікових пірамід;

проектує вплив демографічних процесів на праце ресурсний потенціал країни;

дає оцінку ресурсозабезпеченості окремих країн;

складає: комплексну економіко-географічну характеристику Японії, Китаю, Індії;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процеси інформаційно-технологічного прориву Японії та Китаю;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення, розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

порівнює чинники міжнародної спеціалізації Японії, Китаю, Індії;

пояснює особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості;

характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг окремих країн регіону;

обґрунтовує основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії.


робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у Китаї, Японії та Індії;

порівнює позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі Японії, Китаю та Індії;

оцінює роль державних інституцій та громадянського суспільства у розвитку країни;
висловлює власні судження що до перспектив взаємовигідного співробітництва України з країнами Азії.




26



Японія. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Дослідження № 10. Острови Кюсю і Хоккайдо: контрасти Японії. Домінуючі складники третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Традиції і технології у сільському господарстві. Транспортна система країни. Характерні риси просторової організації господарства: Тихоокеанський промисловий район, мережа технопарків і технополісів. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Японією.



27



Китай. Місце країни в світі і регіоні. Місце країни у світі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення.



28



Особливості економіки Китаю.

Дослідження № 11. Унікальність економічної системи Китаю. Експортна орієнтація економіки. Особливості розвитку і розміщення виробництв первинної і вторинної сфери. Домінуючі складові третинного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Спеціальні економічні зони. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Китаєм.



29



Індія. Місце країни в світі і регіоні. Практична робота № 4. Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії з метою оцінювання працересурсного потенціалу країн. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення.



30



Особливості економіки Індії.

Дослідження № 12. «Коридори зростання» в Індії. Особливості структури економіки країни, що розвивається. Спеціалізація сільського господарства. Видобування мінеральних ресурсів. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості розвитку третинного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Індією.



31



Контрольна робота з тем «Загальна характеристика Азії», «Країни Азії».



Розділ IІІ. Океанія (3 год.)


Тема 1. Австралія (2 год.)


32



Місце Австралія у світі і регіоні. Дослідження № 13. Національні парки Австралії – основа міжнародного туризму. Дослідження № 14. Канберра як політико-адміністративний центр країни. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Система розселення. Українська діаспора в Австралії.

називає чинники міжнародної спеціалізації країни;

показує на карті:

•райони видобутку корисних копалин на території Австралії (кам’яного вугілля, залізних, алюмінієвих, мідних руд, золота);

•найбільші промислові осередки Австралії (Південно-Східний, Південно-Західний);

•найбільші морські порти (Мельбурн, Сідней, Перт, Брісбен);

•світові міста в Австралії (Сідней, Мельбурн).

аналізує динаміку природного та механічного руху населення країни;

проектує вплив демографічних та міграційних процесів на працересурсний потенціал країни;

дає оцінку забезпеченості мінеральними ресурсами країни;

складає комплексну економіко-географічну характеристику Австралії;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

пояснює особливості зональної спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків добувної та обробної промисловості в країні;

характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг країни;

обґрунтовує основні напрямки експорту сировини та імпорту капіталу й технологій

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів країни;

зіставляє позитивні та негативні насліди діяльності ТНК в Австралії;
висловлює власні судження щодо особливостей державного устрою країни;

оцінює місце Австралії на світовому ринку продукції первинного сектору економіки.




33



Особливості сучасного розвитку Австралії.

Дослідження № 15. Розвиток Західної Австралії у контексті зростання глобального попиту на природні ресурси. Домінуючі складові третинного сектору. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Географія вторинного та третинного секторів господарства. Характерні риси просторової організації виробництва товарів та послуг. Зовнішні економічні зв’язки, міжнародні зв’язки України з Австралією.



Тема 2. Мікронезія, Меланезія, Полінезія (1 год.)


34



Острівні країни Океанії. Дослідження № 16. Нова Зеландія – високорозвинена країна в Океанії. Дослідження № 17. Країни Океанії – регіон екзотичного туризму. Особливості географічного положення регіону. Держави та залежні території, що входять до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Види господарської діяльності, що визначають міжнародну спеціалізацію країн. Кустарні промисли і ремесла. Зовнішні економічні зв’язки. Розташування військових баз іноземних держав.

називає приклади країн, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії;

показує на карті:

  • Мікронезію, Меланезію, Полінезію;

  • держави (Федеративні Штати Мікронезії, Маршалові Острови, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови, Вануату, Палау, Фіджі, Тонга, Науру, Самоа, Кірибаті, Нова Зеландія);

  • залежні території (острів Гуам, Американське Самоа, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Острови Кука, Піткерн).


знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

пояснює особливості міжнародної спеціалізації країн;

обґрунтовує рівень економічного розвитку більшості країн.



висловлює власні судження що до перспектив економічного розвитку країн.




Розділ IV. АМЕРИКА (8 год. + 2 год.)


Тема 1. Загальна характеристика Америки (4 год. + 1 год.)


35



Особливості географічного положення Америки. Склад регіону. Сучасна політична карта Америки. Форми державного правління і територіального устрою країн, типи країн за рівнем економічного розвитку. Міжнародні організації НАФТА, Меркосур, НATO.

називає склад регіону;

наводить приклади країн Америки, що належать до різних форм державного правління, різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку;

показує на карті:

  • субрегіони (Північна Америка, Центральна Америка, Карибський басейн, Південна Америки);

  • країни Америки (США, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина, Перу, Колумбія, Венесуела, Чилі, Еквадор, Уругвай, Парагвай, Болівія, Панама, Ямайка, Гаїті, Домініканська Республіка);

  • залежні території (Аруба, Кайманові острові, Бермудські острови, Віргінські острови, Пуерто-Ріко, Французька Гвіана, Мальвінські/Фолклендські острови);

характеризує особливості формування населення субрегіонів;

порівнює рівні і темпи урбанізаційних процесів, форми сільського розселення в окремих країнах регіону;

визначає забезпеченість окремих країн певними видами природних ресурсів;

вирізняє основні риси господарства ключових країн нової індустріалізації та невеликих країн плантаційного господарства;

класифікує країни за рівнем розвитку третинного сектору господарства;

пояснює розміщення основних промислових районів і центрів, світових міст у регіоні;

обґрунтовує напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні.


робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Америки;
оцінює
вплив інтеграційних процесів у регіоні на економічний розвиток країн;

дискутує щодо ролі США у соціально-економічному розвитку регіону.

висловлює власні судження про роль ТНК в економіці країн регіону;

пропонує власні оригінальні ідеї що до подолання відсталості окремих країн регіону.




36



Природні умови і ресурси регіону. Населення Америки. Урбанізаційні процеси. Система розселення.

  • мегаполіси (Приатлантичний, Приозерний, Каліфорнійський);

  • основні райони видобування мінеральних ресурсів (Техаський, Аляскинський, Каліфорнійський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Центральноамериканський басейни видобування нафти; Аппалацький в США, Західний у Канаді вугільні басейни, рудний пояс Анд-Кордильєр);




37



Особливості економіки країн Америки. Первинний сектор економіки. Роль американських ТНК в економіці регіону. Сільське господарство: вплив природних, історичних чинників та глобалізації на спеціалізацію. Лісове господарство.



38



Вторинний сектор економіки. Дослідження № 18. Панамериканське шосе – дорога через три Америки. Дослідження № 19. «Бананові республіки»: типові ознаки та сучасний розвиток. Дослідження № 20. Туризм як чинник розвитку країн Карибського басейну. Основні осередки промисловості в регіоні. Третинний сектор економіки. Найважливіші міжнародні транспортні магістралі, вузли. Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Америки. Особливості їхньої участі в міжнародному поділі праці. Зв’язки України з країнами Америки.

  • осередки переробної промисловості (Приатлантичний, Приозерний, Примексиканський);

  • трансконтинентальні магістралі (Трансамазонська, Панамериканське шосе);

  • найбільші морські порти (Лос-Анджелес, Ванкувер, Нью-Йорк, Філадельфія, Саванна, Колон, Сантус); аеропорти-хаби (Атланта, О’Хара в Чикаго, Лос-Анджелес, Даллас);

  • найбільші фінансові центри Америки (Нью-Йорк, Вашингтон, Сан-Франциско, Бостон, Торонто, Чикаго);

  • світові міста в Америці (Нью-Йорк, Чикаго, Торонто, Сан-Паулу, Лос-Анджелес, Мехіко, Буенос-Айрес, Сан-Франциско, Вашингтон, Монреаль).




39



Практична робота № 5. Складання картосхеми типології країн Америки за рівнем їхнього економічного розвитку.



Тема 2. Країни Америки (4 год. + 1 год.)


40



США. Місце країни у світі та регіоні. Дослідження № 21. Форми територіальної організації новітніх видів промислового виробництва у США.

Дослідження № 22. Економічна взаємодія вздовж державного кордону між Мексикою і США.

називає домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвиваються;

показує на карті найбільші міста, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші аеропорти, морські порти, фінансові центри та туристичні райони країн;

наводить приклади промислових виробництв та послуг, що визначають міжнародну спеціалізацію країн Америки.

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

аналізує статистичну інформацію щодо динаміку чисельності населення, природного та механічного руху, статево-вікову структуру населення країн;

проектує вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни;

складає: комплексну економіко-географічну характеристику США, Канади, Бразилії;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

установлює чинники міжнародної спеціалізації США, Канади, Бразилії;

ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процес переходу США до інформаційного суспільства;

пояснює особливості розміщення основних промислових районів (центрів) обробної промисловості та формування спеціалізованих районів товарного сільського господарства, існування мало освоєних та неосвоєних районів у межах країн;

характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг США, Канади, Бразилії;

обґрунтовує основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва із США.

робить висновки про доцільність використання досвіду США та Канади, потенціалу української діаспори в цих країнах у реформуванні економіки в Україні;

оцінює роль економічної свободи і підприємництва в соціально-економічному розвитку США;

зіставляє позитивні та негативні економічні та екологічні насліди глобалізації в

Бразилії;

висловлює власні судження щодо перспектив взаємовигідного співробітництва України з Канадою та США;

пропонує власні ідеї щодо об’єднання зусиль людства задля призупинення знеліснення сельви.




41



Канада. Місце країни у світі та регіоні. Дослідження № 23. Складники підприємницького успіху української діаспори в Канаді та США.



42



Бразилія. Місце країни у світі та регіоні.



43



Практична робота № 6. Порівняльна характеристика машинобудування США, Канади та Бразилії.



44



Узагальнення знань з тем «Океанія», «Америка»



Розділ V. АФРИКА (4 год.)


Тема 1. Загальна характеристика Африки (2 год.)


45



Африка – регіон контрастів. Особливості географічного положення Африки. Склад регіону. Населення Африки. Сучасна політична карта Африки. Практична робота № 7. Позначення на контурній карті Африки основних районів видобування нафти, залізних, мідних та алюмінієвих руд, центів їх переробки (збагачення), основних транспортних магістралей та портів експортування.

Дослідження № 24. Кордон на політичній карті Африки: особливості делімітації та демаркації.

називає субрегіони Африки;

наводить приклади кількісних і якісних змін на політичній карті Африки;

показує на карті:

  • субрегіони (Північна Африка, Західна Африка, Південна Африка, Східна Африка, Центральна Африка);

  • країни Африки (Єгипет, Лівія, Алжир, Туніс, Марокко, Ефіопія, Чад, Сомалі, Сенегал, Нігерія, Габон, Гвінея, Гана, Демократична Республіка Конго, Танзанія, Замбія, Зімбабве, Ангола, Намібія, Південна Африка, Мадагаскар, Сейшельські Острови);

  • райони видобутку корисних копалин: Сахарський та Гвінейської затоки басейни нафти і природного газу, Мідний пояс, вугільні басейни ПАР і Зімбабве, алюмінієві руди Західної Африки; залізні руди, золото, алмази Південної Африки; фосфорити Марокко, Тунісу;

  • найбільші морські та авіаційні порти (Александрія, Каїр, Касабланка, Дакар, Лагос, Момбаса, Кейптаун, Дурбан, Дар-Ес-Салам);

  • світові міста в Африці (Йоганнесбург, Каїр, Кейптаун, Дакар, Лагос, Найробі).


характеризує політичну карту регіону;

аналізує статистичну інформацію щодо відтворення населення, рівнів і темпів урбанізації в Африці;

порівнює особливості ресурсозабезпеченості та спеціалізації субрегіонів Африки;

пояснює особливості кордонів, розміщення населення, центрів переробної промисловості, районів товарного сільського господарства, портів, світових міст.

встановлює взаємозв’язки між районами поширення збройних конфліктів та природними ресурсами, які є джерелом фінансування цих протистоянь; районами видобування корисних копалин та товарного землеробства і конфігурацією транспортної системи в субрегіонах;

обґрунтовує напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні;

використовує тематичні карти для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах.

робить висновки про причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки;

оцінює вплив ТНК і розвинених країн на спеціалізацію країн регіону;

дискутує щодо впливу гуманітарної допомоги міжнародних організацій і світової громадськості африканським країнам;

пропонує власні ідеї щодо вирішення проблем знелісення та опустелення в окремих регіонах та країнах.




46



Особливості економіки країн Африки. Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Африки. Особливості їхньої участі в міжнародному поділі праці. Зв’язки України з країнами Африки.

Дослідження № 25. Ангола: успішний розвиток після війни. Дослідження № 26. Вплив колоніального минулого на сучасну міжнародну спеціалізацію країн Тропічної Африки.



Тема 2. Країни Африки (2 год.)


47



Єгипет. Дослідження № 27. «Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм.

називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки Єгипту та ПАР;

показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн.


знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

складає: комплексну економіко-географічну характеристику Єгипту та ПАР;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни;

порівнює чинники розвитку міжнародної спеціалізації Єгипту та ПАР;

ілюструє добірками інформації з різних джерел контрастність соціально-економічних явищ у середньорозвиненій країні (ПАР);

проектує розміщення основних центрів переробної промисловості, особливості спеціалізації сільського господарства;

характеризує структуру експорту товарів та послуг Єгипту та ПАР;

обґрунтовує основні напрямки експорту товарів із ПАР, основних туристичних потоків до Єгипту та ПАР.

робить висновки про доцільність використання досвіду Єгипту у розбудові туристичного комплексу України;

оцінює місце ПАР Південної Африки серед країн Африки;
висловлює власні судження що до перспектив економічного зростання в країнах Африки в умовах глобалізації.




48



Південно-Африканська республіка.

Дослідження № 28. ПАР серед країн Африки. Дослідження № 29. ПАР: одна держава — три столиці.



РОЗДІЛ VI. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНОМУ ПРОСТОРІ (2 год. + 2 год.)


Тема 1. Україна в геополітичному вимірі (1 год.)


49



Геополітична структура сучасного світу. Місце України на сучасній геополітичній карті світу. Основні вектори сучасної української геополітики.

розуміє зміст поняття «геополітична карта світу»;

називає основні геополітичні центри сили.


визначає місце України на геополітичній карті світу;

пояснює вплив окремих чинників, які зумовлюють геополітичну роль України;

аргументує домінуючі вектори зовнішньої політики.


оцінює за певними критеріями вплив на Україну геополітичних центрів сили;

висловлює власні думки й ідеї щодо сценарію геополітичного майбутнього України.




Тема 2. Україна в системі глобальних економічних відносин (3 год.)


50



Просторові аспекти міжнародних економічних зв’язків України з регіонами та країнами світу: географія зовнішньої торгівлі товарами, транспортних і туристичних послуг, прямих іноземних інвестицій, науково-технічного співробітництва.

називає основні регіони й країни-торговельні партнери України;

наводить приклади країн-інвесторів та великих ТНК в України, районів транскордонного співробітництва, приклади міжнародних науково-технічних проектів за участі України;

показує на карті напрямки товарного експорту з України, міжнародні транспортні коридори на території України, основні туристичні потоки до України;


характеризує місце України на світових ринках товарів та послуг, капіталу.


оцінює: зміни міжнародної спеціалізації України у зв’язку з інтеграцією в Європейський економічний простір;

пропонує шляхи оптимізації зовнішньоекономічної діяльності України в контексті сталого розвитку.




51



Великі ТНК в Україні. Участь України в процесах європейської економічної інтеграції. Місце України в системі глобальних економічних відносин у контексті сталого розвитку.



52



Узагальнення знань з курсу. Підсумкова контрольна робота.





Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.