і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Арт-терапія в педагогічній практиці. Емоційний розвиток особистості засобами арт-терапії
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Календарний та історичний час

Перегляд
матеріалу
Отримати код

План-конспект уроку історії України у 5 класі.

Тема. Відлік часу в історії. Календарний та історичний час.

 

Мета:

  •  формувати початкові знання про історичний час, історичний простір та одиниці його вимірювання; знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата, лінія часу, легенда карти;

  • розвивати хронологічні просторові вміння;

  • формувати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання:  Власов В. С. Історія України ( Вступ до історії ): підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. С. Власов. – 2-ге вид. – Київ : Генеза, 2016. – 256 с. Комплект плакатів «Історія України» 5 клас. Мультимедійна презентація «Відлік часу в історії». Відеоролик «Як з’явився календар».

Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу» «календар».

План уроку

  1. Історія – наука про людей у часі.

  2. Одиниці виміру часу, які осягнула людина.

  3. Календар – основна система виміру часу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація знань учнів

Назвіть, на які питання дає відповідь історія.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Щоб зрозуміти, як давно і де саме сталася та чи інша подія, ми повинні навчитися працювати з історичною картою та стрічкою часу.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Працюємо з поняттями

  1. Історія – наука про людей у часі.

У ч и т е л ь.

Досліджуючи минувшину, завжди відповідаєш на запитання: коли сталася та чи інша подія? Дізнатися про це дозволяє хронологія — наука про час. (Записати визначення поняття в зошити.)

Які одиниці виміру часу ви знаєте? (Доба, тиждень, місяць, рік)

У ч и т е л ь.

Оскільки хронологія — наука про час, то основою цієї науки є конкретні дати. Дата — це точний час певної події. (Записати визначення поняття в зошити.) Назвіть по одній даті зі свого життя.

Лічба років від певної події — літочислення або ера. (Записати визначення поняття в зошити.) Великі проміжки часу лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років.

Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2017 рік від Різдва Христового, 2017 рік нашої ери.

Працюємо зі стрічкою часу

 

Показуємо 0 від початку нашої ери.

Наголошуємо на тому, що 100, 200 — останні роки століття, 101, 201 — перші роки наступного століття.

Роздаємо картки з датами кожному з учнів (100 р. до н. е., 359, 782, 814). Учні мають визначити століття, до якого належать запропоновані дати.

Учитель записує на дошці слова «тисячоліття», «ера», «століття», «десятиліття». Учні мають розташувати у зростаючому порядку відрізки часу: тисячоліття, ера, десятиліття, століття.

  1. Одиниці виміру часу, які осягнула людина.

Учитель спираючись на матеріали мультимедійної презентації знайомить учнів із історією розвитку виміру часу, як у побуті так і в історичній науці.

Учитель. Сьогодні найбільш зручно розумітися у часі за допомогою календаря. Календарі бувають різні, як паперові так і електронні. Здається, вони супроводжують нас всюди, адже є і у наших модних гаджетах і прикрашають стіни будинків наших бабусь. Та як же з’явився календар та як вплинув на розвиток історії, як науки про час – давайте поглянемо на екран.

Перегляд відеоролика «Як з’явився календар»

ІV. Підбиття підсумків уроку

Діти утворивши дві команди відповідають, почергово на блок запитань з теми виконуючи online-вправу « Перегони».

Джерела:
1. «Усі уроки «Вступ до історії України. 5 клас». 9 клас»
2. Книга «Вступ до історії України. 5 клас. Дидактичні матеріали.»

  • Перший в світі календар виник в стародавньому Єгипті. Причиною його появи були розливи Нілу, що відбувалися через один і той же проміжок часу, приблизно рівний року. Повені нищили урожай, тож для успішного ведення господарства необхідно було передбачати розливи річки з прийнятною точністю. Єгипетський рік, як і наш, дорівнював 365 дням, але високосного року у них не було. Початком нового року єгиптяни вважали 19 липня нашого календаря – день, коли при сході сонця на східному горизонті з’являється яскрава зірка Сиріус.

  • Створення календаря було складною справою для кожного з народів. Більшість намагалися пов’язати його сітку з рухом небесних тіл, але оскільки місячний і сонячний цикли не співпадають, виникали проблеми. Для усунення плутанини главам держав доводилося проводити календарні реформи. Так були змушені поступити римський імператор Гай Юлій Цезар, його племінник імператор Август, римський папа Григорій XIII. Щоразу літочислення починалося по-новому, так як колишній цикл зрушувався.

  • Стародавні римляни вважали початком року перший весняний молодий місяць. Весь рік вони ділили на десять місяців, або 304 дні. Назви мали лише перші чотири місяці: березень, травень, червень — від імен богів, а квітень — від латинського слова «розкривати». Решта носили числові позначення. Дні, що залишилися до весни, римляни не ділили на місяці й всю зиму жили «поза часом» до початку наступного року.

  • Ще в сиву давнину людина почала шукати способи вимірювати час. На перший погляд, проблема вирішувалася просто – день і ніч. Але тривалість їх не була рівною з-за зміни сезонів. Треба було почати вимірювати час цілодобово. Потім людина придумав календар – з’явилося поняття тижнів, місяців, років. Останні, в свою чергу, обчислювалися десятиліттями, століттями.

  • Одночасно з усім цим людина прагнула більш точно вимірювати короткі проміжки часу. На перших порах цілком влаштовували сонячні години з рівними поділами. Вони були дуже простими і давали непогану точність. Хоча, звичайно, працювали тільки в ясну погоду і тільки вдень.

  • Перші сонячні години з’явилися в Єгипті. Представляли вони собою обеліски. Біля підніжжя їх робилася глибока риса. Падаюча на межу тінь від обеліска показувала, що настав полудень. Примітивно, не зовсім зручно, але іншого нічого не було. І лише багато пізніше люди навчилися ділити час на більш дрібні відрізки. У деяких народів дуже довго в ходу були маловідомі нам годинник.

  • Першими винайшли спосіб вимірювати час вночі єгиптяни. Вони натягували нитка з схилом, розділяючи тим самим зоряне небо. Виходив меридіан. Перетин його певними зірками давало поняття про минулому часі. Ясно, що цей спосіб діяв лише вночі і лише при чистому зоряному небі.

  • Час вимірювався ще і пісочним годинником. Вони були різних розмірів і дозволяли «заміряти» різний час. Можна було вимірювати його та водяними годинниками. До речі, їх теж придумали в Єгипті. У них краплями вода перетікала з однієї посудини в іншу. Потім судини мінялися місцями.

  • Водяні годинники вдосконалили в Індії. Сталося це в середні століття. В котлі робилися тонкі отвори. Котел розраховувався на строго певну кількість води. Для вимірювань часу він містився в басейн. В отвори почала надходити вода. При заповненні котел тонув. Були й інші, але схожі за принципом дії конструкції. Як правило, казани виготовлялися з тонкого металу. Це дозволяло їм довго триматися на поверхні води. В сучасному вимірі обсяг котла – 24 хвилини. Індійські добу – 60 таких котлів. Спеціально призначені люди стежили за кількістю потопельників котлів, ведучи їх рахунок дерев’яними паличками, перекладаючи їх з однієї чаші в іншу.

  • На початку сімнадцятого століття для відліку часу з’явився термін «scrupulus». Запозичений він був у аптекарів. У перекладі на російську мову – скрупль. У аптекарів скруплем називалася 1/24 частину унції. Цікаво, як аптекарській мірою ваги вимірювали час? Дуже просто. Циферблат годинника ділився на кілька частин. Один скрупль – відстань від одного поділу до іншого. В нашому понятті це – секунда.

  • Проблему точного вимірювання часу не вирішили і з’явилися потім конструкції механічних годинників. Знамениті в народі годинник з зозулею і «ходики» щодоби відставали або йшли вперед в середньому п’ять хвилин. Менші похибки давали будильники настільні. Але і їх щодоби потрібно було «підводити». Це стосувалося також наручних і кишенькових годинників. Гострота проблеми в якійсь мірі знизилася лише з появою електронних кварцових годин. Вони давали за добу похибка приблизно в десять секунд. Але складність була в тому, що по мірі розряду батарейки годинник починала «брехати» більше.

  • В принципі, з цим можна було миритися. Не всім з нас летіти в космос, де дуже важлива на старті навіть частка секунди! Але крім вимог космонавтики, є ще й інші сфери, де серйозні вимоги до годинника. Скажімо, наукові експерименти з системами контролю часу. Ось для таких випадків придумали атомні годинники. У них відслідковується час, який потрібно одному атому для зміни заряду. Використовується газ цезій, що вводиться в вакуумний простір. На спеціальному лічильнику заміряється кількість атомів, які змінили свій стан, і кількість що залишилися з колишнім зарядом. Як не дивно прозвучить, але прийнято вважати, що атом – це 1/376-я хвилини. Зрозуміти це звичайній людині складно. Нюанс в тому, що в минулому в англійській мові атомом називали мить. Звідси і пішло нинішнє нерозуміння того, як це атомами можна вимірювати час? В таких годинах вимірюють миті – дуже малі відрізки часу.

  • Ще одна плутанина пов’язана з виразом «один момент». Тобто дуже швидко щось зроблю або почекайте зовсім небагато. Цікаво, а скільки саме? Виявляється, в середні століття «моментом» називався відрізок часу в 90 секунд. Але ми ж не кажемо: «Почекайте півтори хвилини». Хоча часто говоримо більш уживане – «хвилинку». Але ця сама «хвилинка» може бути і у вигляді десятки секунд, а то кількох хвилин.

  • Час – дуже відносне поняття. Про це писав ще Ейнштейн. На Землі його хід може бути одним, а далеко в космосі – зовсім іншим, і там наші способи вимірювань будуть не точними, а то і зовсім неприйнятними. Скажімо, як виміряти час, потрапивши в чорну діру?

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
конспект уроку
  • Додано
    13.08.2018
  • Розділ
    Історія України
  • Клас
    5 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    1352
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    14
  • Номер матеріала
    LH112204
  • Вподобань
    0
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
490 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь