Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
»
Взяти участь Всі події

Календарне планування з курсів "Історія України" та "Всесвітня історія" для 8 класу.

Всесвітня історія

Для кого: 8 Клас

25.06.2019

596

12

0

Опис документу:
Календарне планування з курсів "Історія України" та "Всесвітня історія" для 8 класу відповідає діючій програмі та включає практичні заняття, уроки узагальнення, а також визначає результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Історія України Всесвітня історія 8 клас

Історія України (52 години)

Всесвітня історія (35 годин)

8 клас

Курс історії для 8 класу присвячений подіям, явищам та процесам світової (головно європейської) й української ранньомодерної історії – від кінця XV до кінця XVIII ст. Мета вивчення історії у 8 класі: а) надати системні знання про соціально-економічні, політичні, культурно-духовні явища і процеси ранньомодерної доби в Європі та на території України; б) поглибити формування предметних та ключових компетентностей; в) підготувати учнів до сприйняття різних поглядів на історичні факти, додати розуміння відмінності між фактом та його тлумаченням, сформувати вміння аналізувати різноманітні джерела (насамперед під час виконання практичних завдань), висловлювати судження. Допомогти учням співвідносити явища та тенденції історії європейських країн, світу загалом й України, сформувати цілісне уявлення про період від кінця XV ст. до кінця XVIII ст. може синхронізація предметів історії України і всесвітньої історії відповідно до такої послідовності: Всесвітня історія. Повторення. Вступ. — Всесвітня історія. Розділ 1. Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин. — Всесвітня історія. Розділ 2. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі. — Всесвітня історія. Розділ 3. Держави Західної Європи в ХVІ–ХVІІ ст. — Історія України. Розділ 1. Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.). — Історія України. Розділ 2. Становлення козацтва (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.). — Історія України. Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. — Всесвітня історія. Розділ 4. Османська імперія. Країни Східної Європи в ХVІ – першій половині ХVІІІ ст. — Історія України. Розділ 4. Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. — Всесвітня історія. Розділ 5. Епоха Просвітництва. — Історія України. Розділ 5. Українські землі в 20–90-х роках ХVІІІ ст. — Всесвітня історія. Розділ 6. Східний світ у ХVІ–ХVІІІ ст. (оглядово). — Історія України. Узагальнення до курсу: Історія України в контексті епохи Раннього Нового часу.

8 клас

Всесвітня історія

Повторення. Вступ

Всесвітня історія

Розділ 1. Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин

Всесвітня історія

Розділ 2. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі

Всесвітня історія

Розділ 3. Держави Західної Європи в ХVІ–ХVІІ ст.

Історія України

Розділ 1. Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)

Історія України

Розділ 2. Становлення козацтва (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Історія України

Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Всесвітня історія

Розділ 4. Османська імперія. Країни Східної Європи в ХVІ – першій половині ХVІІІ ст.

Історія України

Розділ 4. Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Всесвітня історія

Розділ 5. Епоха Просвітництва

Історія України

Розділ 5. Українські землі в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Всесвітня історія

Розділ 6. Східний світ у ХVІ–ХVІІІ ст.(оглядово)

Історія України

Узагальнення до курсу: Історія України в контексті епохи Раннього Нового часу

Історія України. 8 клас

Структура курсу:

Розділ 1. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

п/п

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Примітка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Статус українських земель у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст.

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство.

Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути.

Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.

Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні.

Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Православні братства.

Полемічна література.

Василь-Костянтин Острозький.

Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви.

Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили.

Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія.

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст.

Учень/учениця знає: дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»; адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої. Розуміє: наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства; роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України; вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій; історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України; поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України; показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії; обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.; охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.; розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств; визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.

13

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні можуть самостійно формувати судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел (на вибір учителя): Василь-Костянтин Острозький, Іван Федорович, Іпатій Потій, Йосип-Веніамін Рутський, Герасим і Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Йов Борецький, Петро Могила та ін.

Практичне заняття. Позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Люблінську унію, Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії, інше; позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої; виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом; описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.; здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

14

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

15

16

17

18

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

Козацькі повстання кінця ХVІ ст.

Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна.

Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

Учень/учениця знає: дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»; напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст. Розуміє: передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану; затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом; місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.; причини козацьких воєн (повстань); поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану; показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану; охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва; описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби; визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань 1590-х і 1620–1630-х років; обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.

19

Практичне заняття: Описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького», інше; позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років); описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські народні думи. Тема: Українські народні думи. «Маруся Богуславка» (Учень усвідомлює, що любов до вітчизни – одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями); 8 клас. Українська мова. Розділ: Словосполучення й речення. Тема: Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні. Граматична помилка та її умовне позначення (практично) (Учень складає статті до вікіпедії «Українські козаки: історія й сучасність» з використанням  простих і складних, двоскладних і односкладних речень).

20

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

21

22

23

24

25

26

27

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. Козацько-кримський союз.

Події 1648–1649 рр. Зборівський договір.

Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи. Зовнішня політика: у пошуку союзників.

Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун.

Битва під Батогом. Молдавські походи. Облога Жванця.

Українсько-московський договір 1654 р.

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз.

Учень/учениця знає: хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького; дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»; устрій Війська Запорозького – української козацької держави. Розуміє: Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну; Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання); особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким; поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня». Уміє:розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами; показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни; розповісти про перебіг Національно-визвольної війни; зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»; визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу; охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави; проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами; обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

28

Практичне заняття: Розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше; відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького; розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня, вибір обґрунтувати).

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Усна народна творчість. Тема: Українські історичні пісні. «Чи не той то Хміль», «Ой Морозе, Морозенку» (Учень усвідомлює роль лицарів-оборонців рідної землі від іноземних поневолювачів).

29

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

30

31

32

33

34

35

36

37

38

Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва.

Початок Руїни. Юрій Хмельницький.

Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я.

Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.

Дем’ян Многогрішний. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».

Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст. Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки. Запорозьке козацтво. Іван Сірко.

Гетьманщина в часи Івана Мазепи.

Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво.

Учень/учениця знає: дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору і «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика; етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України. Розуміє: Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету; поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України; простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України; охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового); проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика; визначити причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи; обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури; розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.

39

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел: гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, кошові отамани Іван Сірко, Кость Гордієнко, полковник Семен Палій, діячі церкви та культури Йосиф Тукальський-Нелюбович, Феофан Прокопович, Стефан Яворський, інші (на розсуд учителя).

Практичне заняття: Проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика;

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Руїни, Гадяцьку угоду, Андрусівський договір, Бахчисарайський договір, «Вічний мир», повстання під проводом Семена Палія, зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавську битву, ухвалення Конституції Пилипа Орлика, інше (на розсуд учителя); позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.; проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Козацької держави.

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські історичні пісні. Тема: Українські історичні пісні. «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» (Учень усвідомлює лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках); 8 клас. Українська мова. Розділ: Просте речення. Двоскладне речення. Тема: Головні і другорядні члени речення (Учень оформлює рубрики, готує стислі описи до проекту «Українське козацьке бароко в пам’ятках історії та культури»).

40

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

41

42

43

45

46

47

48/49

Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Павло Полуботок. Данило Апостол.

Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.

Нова Січ.

Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України.

Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття.

Рух опришків. Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель.

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода.

Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика.

Учень/учениця знає: хронологічні межі існування Нової Січі; період розгортання гайдамацького й опришківського рухів; дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії. Розуміє: причини втрати українцями державності; внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти; поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії; показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів; охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель; встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті; обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.; визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.

44

50

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел: гетьмани Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, кошовий отаман Петро Калнишевський, керівники селянських виступів Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта, діячі культури Григорій Сковорода, Паїсій Величковський та інші (на розсуд учителя).

Практичне заняття: Визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави

Практичне заняття: Здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Завдання для практичних робіт: внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, рух опришків, відновлення діяльності Львівського університету, інше (на розсуд учителя); позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави; здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські історичні пісні. Тема: Українські історичні пісні. «Максим козак Залізняк» (Учень усвідомлює лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках); 8 клас. Українська мова. Розділ: Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами. Тема: Однорідні члени речення (Учень створює відгук про віртуальну екскурсію до музею або історичної місцевості).

51

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

52

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України ХVІ–ХVІІІ ст. Внесок України у формування європейської цивілізації.

Учень/учениця розуміє: взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств. Уміє: встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби; визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину; зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу; оцінити роль козацтва в історії України.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

Всесвітня історія. 8 клас

Структура курсу:

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

Розділ 2. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст.

Розділ 4. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРАЇНИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ – першій половині ХVІІІ ст.

Розділ 5. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

Розділ 6. СХІДНИЙ СВІТ у ХVІ–ХVІІІ ст. (оглядово)

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

п/п

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Примітка

1

Повторення. Середні віки в історії Європи та України.

Вступ. Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби). Ранній Новий час (Ранньомодерна доба): початок культурної та політичної переваги християнського Заходу. Особливості Ранньомодерної доби в історії України

Учень/учениця знає: хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу. Розуміє: Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства; Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.); судження – як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами); як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома. Уміє: визначити характерні ознаки Середньовіччя; перелічити основні здобутки населення України Княжої доби; назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби; виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби); укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».

.

Практичне заняття: розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (за зразком)

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (за зразком):

Період, дата

(століття, десятиліття або рік)

Події на теренах України

Події за межами України

Примітки

Ранньомодерний час

(XVІ–XVIІІ ст.)

Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

2

3

4

5

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV– XVI ст. Подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана.

Цивілізації доколумбової Америки (оглядово). Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій. Зміна поглядів на світ.

Торговельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Становлення капіталістичних відносин.

Повсякденне життя населення Західної Європи.

Учень/учениця знає: час Великих географічних відкриттів і Конкісти; дату першої подорожі Христофора Колумба; напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі. Розуміє: Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ; причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом); вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу; поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ; простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ; визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів; характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці; встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.

6

Практичне заняття: Позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.)

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана; позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.); підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему «Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)»; описати (на основі джерел) становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.

7

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

Розділ 2. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

8

9

10

11

Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження. Високе Відродження.

Культура бароко. Народження нової європейської науки.

Католицька церква напередодні Реформації. Мартін Лютер і народження протестантизму.

Поширення Реформації. Жан Кальвін. Контрреформація в Європі. Ігнатія Лойола. Єзуїти. Тридентський собор. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбурзький релігійний мир 1555 р.

Учень/учениця знає:час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції; дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру; територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу. Розуміє: Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму; світський, нецерковний характер культури Відродження; гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності; бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу; поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко». Уміє:розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко; показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу; розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко; визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації; сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна; розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

12

Практична робота: Здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження (Франческо Петрарки, Мігеля де Сервантеса, Еразма Роттердамського, Нікколо Макіавеллі, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Пітера Брейгеля, Альбрехта Дюрера, інших), вибір обґрунтувати; представити світ природи та людей очима католика, православного, протестанта; здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво в культурі минулого. Тема: Стилі та напрями мистецтва (Учень усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини рідного краю та світу, оцінює та висловлює власне судження щодо творів мистецтва); 8 клас. Зарубіжна література. Розділ: Відродження. Тема: Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури (Учень розуміє особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури; визначає риси гуманізму в літературних творах доби Відродження).

13

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст.

14

15

16

17

18

19

Становлення абсолютної монархії у Франції.

Кардинал Арман-Жан дю Плессі де Ришельє. Абсолютизм за Луї XIV. Жан-Батист Кольбер.

Володіння Габсбургів. Карл V. Національно-визвольна війна в Нідерландах. Утрехтська унія. Вільгельм І Оранський.

Королівська реформація в Англії. Єлизавета І. «Криваве законодавство». Англійська революція. Олівер Кромвель. Утвердження парламентаризму. «Білль про права».

Річ Посполита: шляхетська демократія. Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин

Учень/учениця знає: хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни; дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру. Розуміє: передумови утвердження абсолютизму в європейських державах; абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави; роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками; роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою; історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції; Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету; поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична (шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм», «меркантилізм», «революція», «національно-визвольна війна», «протекторат». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.; простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав; охарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн; обґрунтувати власні судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.; визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

.

20

Практична робота: Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію, утворення Речі Посполитої, Тридцятилітню війну, національно-визвольну війну в Нідерландах, Англійську революцію, інше

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію, утворення Речі Посполитої, Тридцятилітню війну, національно-визвольну війну в Нідерландах, Англійську революцію, інше; позначити на контурній карті регіони поширення католицизму, протестантизму і православ’я; території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.; укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (на вибір учителя або учнів).

21

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст.

Розділ 4. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІІ–ХVІІІ ст.

22

23

24

25

Експансія Османської імперії. Сулейман Пишний.

Народи Південно-Східної Європи під

владою турків-османів. Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика.

Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час.

Правління династії Романових. Внутрішня та зовнішня політика Петра І.

Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.)..

Учень/учениця знає: дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни. Розуміє: період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу; причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.); поняття «опричнина», «Смутний час», «церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі; простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія); охарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.; обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I; визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), російської експансії у Східній Європі, Північної війни, реформ Петра І.

25а

Практична робота: Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі, проголошення Росії імперією, інше; позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Османської імперії, Речі Посполитої і Російської держави (Московського царства, Російської імперії) в XVI–XVIIІ ст.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі, проголошення Росії імперією, інше; позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Османської імперії, Речі Посполитої і Російської держави (Московського царства, Російської імперії) в XVI–XVIIІ ст.; обґрунтувати (або спростувати) судження про суперечливий характер реформ Петра І.

26

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІІ–ХVІІІ ст.

Розділ 5. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

27

28

29

30

31

Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення. Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм. Освічений абсолютизм.

Володіння австрійських Габсбургів. Марія-Терезія. Йосип ІІ. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ.

Російська імперія. Єлизавета І. Катерина ІІ.

Міжнародні відносини. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії.

Колонії Великої Британії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення США. Конституція США

Учень/учениця знає: час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США; дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої. Розуміє: визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя; Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя; освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків; поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм», «масонство», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США; простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.; визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва; встановити причини і наслідки реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія); встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США.

32

Практична робота: Проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів і встановити, які ідеї епохи Просвітництва в ній відображено.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про початок промислової революції, хронологічні межі доби Просвітництва та війни за незалежність США, ухвалення Декларації незалежності та Конституції США, інше; позначити на контурній карті нові держави (зокрема США) й територіальні надбання/втрати Великої Британії, Пруссії, Австрійської монархії, Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст.; проаналізувати повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст., виявити зміни, які стали наслідком промислової революції / поширення ідей Просвітництва; проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів і встановити, які ідеї епохи Просвітництва в ній відображено.

33

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІІ–ХVІІІ ст.

Розділ 6. СХІДНИЙ СВІТ У ХVІ–ХVІІІ ст. (оглядово)

34

Індія. Держава Великих Моголів. Бабур, Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І. Культура Індії та Персії.

Китай. Маньчжурське завоювання. Династія Цин. Культура Китаю. Японія. Сьогунат Токугави. Політика самоізоляції. Культура Японії

Учень/учениця знає: час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави. Розуміє: традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської; поняття «самураї», «політика самоізоляції», «сьогунат». Уміє: розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави; показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії; визначити особливості культур народів Сходу; розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

35

Узагальнення по курсу: «Ранній Новий час в історії людства»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.