Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Шляхи формування української ідентичності в новій українській школі
»
Взяти участь Всі події

Календарне планування з курсів "Історія України" та "Всесвітня історія" для 7 класу.

Історія України

Для кого: 7 Клас

25.06.2019

657

34

0

Опис документу:
Календарне планування курсів "Історія України" та "Всесвітня історія" відповідає діючій програмі та включає практичні заняття, уроки узагальнення а також визначає результати навчально-пізнавальної діяльності учнів стосовно кожної теми.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Всесвітня історія. Історія України 7 кл.

Клас

Предмет

Розділ навчальної програми

7 клас

Всесвітня історія

Повторення. Вступ

Всесвітня історія

Розділ 1. Перші середньовічні держави

Історія України

Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України

Всесвітня історія

Розділ 2. Середньовічний світ Західної Європи

Всесвітня історія

Розділ 3. Європейське суспільство і держави в Х–ХV ст.

Історія України

Розділ 2. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Історія України

Розділ 3. Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Історія України

Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

Всесвітня історія

Розділ 5. Країни Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст.

Історія України

Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство

Всесвітня історія

Розділ 4. Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя

Всесвітня історія

Розділ 6. Середньовічний Схід

Історія України

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи Середніх віків

Історія України (35 годин). Всесвітня історія (35 годин)

7 клас

Курс історії для 7 класу передбачає вивчення періоду Середньовіччя (V–XV ст.) і складається з двох окремих предметів: історії України та всесвітньої історії. Зважаючи на завдання формування в семикласників цілісних уявлень про події, явища, процеси періоду Середніх віків, взаємовплив народів і цивілізацій цієї доби, розуміння значущості внеску Середньовіччя, зокрема українського, у світову політичну й культурну спадщину, програма пропонує такий порядок синхронізації названих курсів: Всесвітня історія. Повторення. Вступ. — Всесвітня історія. Розділ 1. Перші середньовічні держави. — Історія України. Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України. — Всесвітня історія. Розділ 2. Середньовічний світ Західної Європи. — Всесвітня історія. Розділ 3. Європейське суспільство і держави в Х–ХV ст. — Історія України. Розділ 2. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X – у першій половині XI ст. — Історія України. Розділ 3. Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII ст. — Історія України. Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). — Всесвітня історія. Розділ 5. Країни Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст. — Історія України. Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство. — Всесвітня історія. Розділ 4. Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя. — Всесвітня історія. Розділ 6. Середньовічний Схід. — Історія України. Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи Середніх віків. До семикласників висуваються складніші, порівняно з 6 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Особливого значення набуває робота з історичними картами, укладання історичних портретів, засвоєння і використання понять і термінів, усвідомлення відмінності між такими елементами змісту, як подія, явище, процес; актуалізуються логічна та аксіологічна компетентності.

Історія України. 7 клас

Структура курсу:

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Розділ 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Розділ 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

п/п

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Примітка

1

2

3

4

5

Вступ до Середньовічної історії. Розселення слов’янських племен на території України.

Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян.

Утворення Русі-України.

Київські князі Аскольд, Олег, Ігор,

Київські князі Ольга, Святослав.

Учень/учениця знає: час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря; території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів. Розуміє: основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»); передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України; роль міста Києва в утворенні Русі; поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»; історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів. Уміє: розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи; показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.; охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України; визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів; визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава; укласти історичний портрет руського князя.

6

Практичне заняття: На підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи; позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.; визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.; на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

7

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Розділ 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

8

9

10

11

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Впровадження християнства.

Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда».

Суспільний устрій. Влада князя.

Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

Культура

Учень/учениця знає: роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»; територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Розуміє:суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України); Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію; історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»); місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства; поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права; показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів; визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України); зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

12

Практичне заняття: Здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя); позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави; охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України; визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства; здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень складає допис, есе про значення родинних традицій у житті людини).

13

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Розділ 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

14

15

16

17

19

20

Передумови політичного дроблення Київської держави. Любецький з’їзд князів.

Правління Володимира Мономаха.

Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст.

Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл (оглядово).

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

Учень/учениця знає: дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»; території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель. Розуміє: передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави; період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію; існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями. Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави; показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі; визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.; охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період; встановити історичне значення Любецького з’їзду князів; укласти історичний портрет руського князя.

18

Практичне заняття:Визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учителя); позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі; визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Зарубіжна література. Розділ: Билини і балади. Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах (Учень поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні).

21

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

22

23

24

25

27

Утворення Галицько-Волинської держави.

Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді).

Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави.

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад.

Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст.

Учень/учениця знає: дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича; території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь. Розуміє: особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді); передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського; поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»; особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання. Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави; показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила; встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави; укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави

26

Практичне заняття: Підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя); позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.; виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському; підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня).

28

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

29

30

31

32

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.

Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

Пам’ятки середньовічної культури XІV–XV ст. Костянтин Острозький. Юрій Дрогобич

Учень/учениця знає: час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії; територію русько-українських земель у складі різних держав. Розуміє: інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів; наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства; причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії; роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп; європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби; поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав; визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського; охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду); визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

.

33

Практичне заняття: Порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя); позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав; зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.; порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів; укласти історичний портрет Костянтина Острозького. 

34

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО.

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

35

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації

Учень/учениця розуміє: взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств. Уміє: встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя; визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину; порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя; розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

35а

Практичне заняття: На підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

Всесвітня історія. 7 клас

Структура курсу:

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

Розділ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Розділ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД (оглядово)

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

п/п

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Примітка

1

2

Повторення: Велике переселення народів та його наслідки. Розселення слов’ян.

Вступ: Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація

Учень/учениця знає: хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів; види джерел з історії Середньовіччя; напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян. Розуміє: Середні віки (доба Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією; Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племiнних князівств i союзів (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовіччя (середина V ст. – кінець IХ ст.); б) період існування Русi (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удільних князівств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пізнього Середньовіччя (XІV–XV ст.); як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома. Уміє: охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу; перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів; назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків; укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

Практична робота: розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» (за зразком).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» (за зразком):

Період, дата

(століття або рік)

Події на теренах України

Події поза Україною

Примітки

Раннє Середньовіччя

Зріле (Високе) Середньовіччя

Пізнє Середньовіччя

Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

3

4

5

6

Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.

Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.

Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

Природно-географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо-мусульманської культури

Учень/учениця знає: хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу; територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів. Розуміє: поняття «варварське королівство», «халіфат», «іслам», «Коран», «експансія». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів); показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах; визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

7

Практичне заняття: Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Велике переселення народів, Франкське королівство, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів), об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення; позначити на контурній карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Велике переселення народів, Франкське королівство, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів), об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення; позначити на контурній карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; зіставити організацію влади у «варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах.

8

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

Розділ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

9

10

Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.

Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм. Організація християнської церкви в Середньовіччі

Учень/учениця знає: основні стани середньовічного суспільства; найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства. Розуміє: станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві; причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи; роль християнської церкви в Середньовіччі; поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація». Уміє: показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства; описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі; охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства

11

Практична робота: Підготувати (з використанням кількох видів джерел) і представити усне повідомлення (п’єску, живу картинку) на теми «У феодальному замку», «У міському будинку (майстерні, крамниці)», «У селянській господі» (на вибір учителя або учнів); зіставити (на основі витягів з доступних джерел) правове становище різних груп середньовічного населення Західної Європи

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: підготувати (з використанням кількох видів джерел) і представити усне повідомлення (п’єску, живу картинку) на теми «У феодальному замку», «У міському будинку (майстерні, крамниці)», «У селянській господі» (на вибір учителя або учнів); зіставити (на основі витягів з доступних джерел) правове становище різних груп середньовічного населення Західної Європи.

12

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

13

14

15

16

15

16

17

Скандинавія в добу середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання.

Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени.

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій.

Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Жанна Д’Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Луї ХІ.

Англія в ХІ–ХV ст. Генрі ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.

Священна Римська імперія: устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями.

Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція). Реконкіста. Династична унія Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія.

Учень/учениця знає: час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд; дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення Великої хартії вольностей; території походів вікінгів, Хрестових походів. Розуміє:причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви Хрестових походів; суспільне значення самопожертви Жанни Д’Арк; значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації;феодально-теократичний характер Священної Римської імперії; поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «теократія», «станово-представницька монархія», «парламент» («кортеси», «Генеральні штати», «сейм»), «Реконкіста», «династична унія». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), Хрестові походи і держави хрестоносців; показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави; розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни Д’Арк; описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи; охарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.); охарактеризувати напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших); визначити наслідки Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд.

18

Практичне заняття: Позначити на контурній карті територію поширення християнства, кордони Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про походи вікінгів, нормандське завоювання Англії, Хрестові походи, Реконкісту, утворення королівства Іспанія, Столітню війну, утворення Священної Римської імперії, перше скликання англійського парламенту і Генеральних штатів у Франції, інші (на розсуд учителя); позначити на контурній карті територію поширення християнства, кордони Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів; зіставити устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи (монархіях, середньовічних республіках); тезово (усно або письмово) представити результати зіставлення (висновки); встановити (на основі витягів з тексту документа) цінність «Великої хартії вольностей» для сучасних європейців, її значення для становлення європейської правової культури.

19

18.12

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

20

21

22

23

Середньовічні школи та університети. Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування.

Церковний розкол 1054 р. Католицька церква в ХІ–ХV cт. Тома Аквінський. Середньовічні єресі й боротьба з ними.

Раннє Відродження. Гуманізм.

Архітектура і мистецтво

Учень/учениця знає: хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування; основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя; університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков. Розуміє:основні відмінності між католицизмом і православ’ям; роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;значення книгодрукування для розвитку європейської культури; історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гуттенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Ботічеллі, Донателло та ін.; поняття «вітраж», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, раннє Відродження; показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков; обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту; визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження; розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів

24

Практичне заняття: Підготувати ілюстровану уявну екскурсію «Середньовічні замки та собори: візитна картка туристичної Європи».

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про розкол християнської церкви, час поширення романського і готичного мистецьких стилів, винайдення книгодрукування; раннє Відродження; позначити на контурній карті та надписати університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження, межі поширення впливу католицької і православної церков; створити повідомлення «Книга і культура читання в Середньовіччі»; описати (на основі доступних джерел) повсякденне життя середньовічного студента/учня; підготувати ілюстровану уявну екскурсію «Середньовічні замки та собори: візитна картка туристичної Європи».

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства).

25

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Розділ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

26

27

28

29

Чернечі лицарські ордени (Тевтонський, Лівонський, орден Мечоносців) та християнізація Східної Європи.

Велике князівство Литовське за правління Ольгерда (Дмитра) Гедиміновича. Польське королівство за Казимира ІІІ. Угорське королівство за Іштвана І. Ян Гус. Гуситські війни у Чехії.

Монгольське панування. Новгородська боярська республіка. Устрій та територіальні надбання Великого князівства Московського ХІV – на початку ХVІ ст. Іван ІІІ.

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії.

Учень/учениця знає: час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя; території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів. Розуміє: наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи; роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи; значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи; поняття «гусити», «гуситські війни», «боярська республіка». Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи; показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи; обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

30

Практичне заняття: Позначити на контурній карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого Московського князівства, Грюнвальдську битву, падіння Константинополя і гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи; позначити на контурній карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів; виявити в пам’ятках культури народів Центрально-Східної Європи прояви візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

31

Узагальнення. Тематичне оцінювання по темі: КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД (оглядово)

32

33

Держава і суспільство в середньовічному Китаї. Досягнення китайської культури.

Індія в період політичної децентралізації (дроблення). Делійський султанат. Досягнення індійської культури. Японія.

Учень/учениця знає: території середньовічних Індії та Китаю. Розуміє:значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору; поняття «Піднебесна імперія», «каста», «індуїзм». Уміє:показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії; розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя.

34

Практичне заняття: Підготувати індивідуальний або колективний проект (вікторину, квест та ін.) про культурні досягнення середньовічного Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного простору.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: провести уявну екскурсію до середньовічних пам’яток культури Китаю та Індії; підготувати індивідуальний або колективний проект (вікторину, квест та ін.) про культурні досягнення середньовічного Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного простору.

35

Узагальнення по темам: «КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х – ХV ст.», «Середньовічний світ».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.