Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

Календарне планування інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України», 6 клас

Всесвітня історія

Для кого: 6 Клас

20.09.2020

593

24

0

Опис документу:
Календарне планування інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України», 6 клас (згідно з навчальною програмою, затвердженою наказом МОНУ від 21.02.2019 №236. Оновлена програма укладена відповідно до наказів МОНУ №52 від 13.01.2017 і №201 від 10.02.2017.)
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Згідно з навчальною програмою, затвердженою наказом МОНУ від 21.02.2019 №236.

Оновлена програма укладена відповідно до наказів МОНУ №52 від 13.01.2017 і №201 від 10.02.2017.

Календарне планування

інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України», 6 клас

(70 годин, 2 години на тиждень)

Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс): підручник для 6 кл. закладів загальн. серед. освіти /

О.Бандровський, В.Власов. – Київ, - Генеза, 2019.

Тема

Дата

Результати

ВСТУП. КОЛИ І ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА

1.

Вхідне оцінювання за тематикою уроків 5 класу.

Знаю:

час появи людини на теренах України;

послідовність періодів історії людства, якими послуговуються богослови, антропологи, археологи й історики.

Розумію:

предмет і завдання історії;

сутність наукових і релігійних теорій походження людини;

періодизацію як спосіб упорядкування історії;

давню історію України як складову світової історії;

критерії, які історики й археологи використовують для періодизації історії

України та світової історії;

поняття «ера (історична доба)», «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія».

Умію:

співвіднести дату події з історичним періодом (з допомогою шкали часу);

розв’язати історичну задачу на обчислення часу;

вправно користуватися підручником для виконання завдань у класі й удома.

2.

Систематизація, узагальнення та закріплення навчального матеріалу, який опрацьовувався дистанційно.

3.

Як працювати з підручником інтегрованого курсу історії (Всесвітня історія. Історія України). Робота з контурною картою.

4.

Предмет і завдання історії.

5.

Теорії походження людини.

6.

Періодизації історії людства (антропологічна, археологічна, історична).

7.

Практичне заняття № 1. Лічба часу в історії Стародавнього світу (завдання: встановити особливості літочислення до нашої ери (за допомогою шкали часу); збудувати та зіставити археологічну й історичну часові шкали; визначити (за датою), до якого періоду належить подія (за допомогою археологічної та історичної часових шкал).

8.

Урок-узагальнення.

РОЗДІЛ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

9.

Як працюють археологи. Природні умови, спосіб життя первісних людей.

Знаю:

назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України;

винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України).

Розумію:

сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального (збиральництво, мисливство, рибальство ) до продуктивного (відтворювального) господарства (землеробства, скотарства і ремесел);

сутність первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму, анімізму та магії;

риси господарства, суспільного устрою й світосприйняття як основу історичного опису життя людей у минулому;

поняття «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова громада (рід)», «територіальна (сусідська) громада», «плем’я», «ремесло», «мораль», «звичай».

Умію:

співвіднести археологічну й історичну періодизацію історії стародавнього світу;

показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури;

описати спосіб життя первісних людей;

розпізнавати пам’ятки трипільської культури.

10.

Суспільна організація, світорозуміння і мораль первісних людей.

11.

Основні стоянки і пам’ятки первісних людей на території України (Королеве (Закарпаття), Мізин (Чернігівщина), Кирилівка (м. Київ), Межиріч (Черкащина), Киїк-Коба (Крим).

12.

Практичне заняття № 2. Трипільська археологічна культура (завдання: позначити на контурній карті стоянки первісних людей на теренах України, а також межі поширення і протоміста трипільської культури; описати спосіб життя трипільців на основі археологічних речових джерел; проаналізувати основні загадки трипільської цивілізації).

13.

Урок-узагальнення.

14.

Тематичний контроль до розділу «Первісні спільноти. Археологічні культури»

РОЗДІЛ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

15.

Що в історії називають цивілізацією. Цивілізація долини Нілу. Природно-географічні умови розвитку давньоєгипетської цивілізації .

Знаю:

  • хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства;

  • час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі;

  • роки правління царів Давида і Соломона;

  • назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона).

Розумію:

  • цивілізацію як історично-культурний феномен;

  • вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств;

  • причини виникнення міст, соціальних верств і держави;

  • поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис»;

  • вплив світогляду на спосіб життя давніх людей і суспільств;

  • причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств;

  • організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії;

  • значення Біблії як історичного джерела.

Умію:

  • позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста;

  • охарактеризувати давні суспільства і держави;

  • описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств;

  • осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту та Передньої і Центральної Азії;

  • зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту і Передньої та Центральної Азії.

16.

Повсякдення й господарське життя.

17.

Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті.

18.

Практичне заняття № 3. Міфологія, писемність і мистецтва єгиптян. Будівництво пірамід (розглянути основні види мистецтва Давнього Єгипту, дослідити вплив на нього природний\х умов; сформувати основні причини будівництва пірамід та ознайомитися з найвідомішими з них).

19.

Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону. Повсякдення і господарське життя.

20.

Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя. Закони Хаммурапі.

21.

Міфологія, писемність і мистецтво. Епос про Гільгамеша.

22.

Фінікія. Ізраїльсько-Юдейське царство. Природно-географічні умови розвитку.

23

Повсякдення й господарське життя. Фінікійська колонізація. Карфаген. Алфавіт.

24

Ізраїльсько-Юдейське царство: організація влади й суспільства. Єрусалим. Біблія як історичне джерело

25.

Практичне заняття № 4. Характерні ознаки суспільств Північної Африки, Передньої і Центральної Азії ( у вигляді порівняльної таблиці зіставити умови розвитку й характерні ознаки Єгипетського, Вавилонського, Ізраїльсько-Юдейського царств, міст-держав Шумеру та Фінікії; оцінити (на основі витягів із Книги мертвих, законів Хаммурапі) правове становище населення в цих державах; підготувати повідомлення про повсякденне життя представників різних верств у стародавніх суспільствах).

26

Урок-узагальнення.

27.

Тематичний контроль до розділу «Стародавні цивілізації Азії та Африки».

РОЗДІЛ 3. АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

28.

Періодизація історії давніх Греції та Риму.

Природно-географічні умови Балканського півострова.

Знаю:

  • часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій;

  • хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів);

  • часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів;

  • хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;

  • час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію);

  • пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.);

  • час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;

  • самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.

Розумію:

  • ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;

  • особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів;

  • причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави;

  • передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;

  • внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;

  • виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку;

  • історичне значення християнства;

  • поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».

Умію:

  • охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв;

  • охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя/учительки);

  • визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви;

  • пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;

  • охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян;

  • визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;

  • показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів та ін.).

29.

Археологічне відкриття Мінойської й Ахейської палацових цивілізацій. Давньогрецьке суспільство.

30.

Практичне заняття № 5. Суспільний устрій Афін і Спарти.(позначити на контурній карті Балканський і Апеннінський півострови, античні грецькі поселення (Мікени, Афіни, Спарта, Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес), кордони Боспорського царства, Перської держави); у вигляді таблиці порівняти суспільний устрій Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст).

31.

Греко-Перські війни.

32.

Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції.

33.

Грецька релігія та міфологія. Античні Олімпійські ігри.

34.

Сім’я, освіта та виховання афінян і спартанців.

35.

Підкорення Греції Філіпом II. Александр Македонський.

36.

Елліністичні держави. Культура елліністичної доби.

37.

Урок-узагальнення.

38

Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на території України (у Північному Причорноморї).

39.

Практичне заняття № 6. Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України (позначити напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів; охарактеризувати спосіб життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами); дослідити взаємини греків і місцевого населення).

40.

Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.

41.

Практичне заняття № 7. Скіфські племена за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах» (охарактеризувати спосіб життя скіфських племен, а також спробувати сформулювати життєву позицію Геродота на основі висловів з його творів).

42

Урок-узагальнення

43.

Природно-географічні умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима

44.

Римська республіка в V–І ст. до н.е.: соціальний устрій та організація влади.

45.

Воєнна експансія Риму . Диктатура Юлія Цезаря

46.

Римська імперія. Октавіан Август.

47.

Практичне заняття № 8. Римське право (порівняти у вигляді таблиці правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у Стародавньому Римі).

48.

Пантеон римських богів. Мистецтво Давнього Риму

49.

Кризові явища в Римській імперії.

50.

Виникнення та поширення християнства. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.

51.

Розпад Римської імперії. Велике переселення народів. Падіння Західної Римської імперії.

52.

Урок-узагальнення

53.

Походження (витоки) слов’янських народів.

54.

Природно-географічні умови історичної прабатьківщини слов’ян

55

Практичне заняття № 9. Суспільне та господарське життя слов’янських народів. Духовний світ (позначити на контурній карті прабатьківщину слов’ян і напрямки їх розселення, територіальні межі союзів антів і склавинів; охарактеризувати суспільне та господарське життя слов’ян, їх духовний світ, звичаї та обряди).

56.

Передумови розселення слов’ян. Розвиток слов’янських племен у процесі розселення.

57.

Анти і склавини на теренах України.

58.

Урок-узагальнення

59.

Тематичний контроль до розділу «Антична цивілізація».

РОЗДІЛ 4. ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ІНШИХ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

60.

Причини зникнення стародавніх цивілізацій. Сучасні цивілізації на мапі світу

Знаю:

хронологічні межі Великого переселення народів;

час формування європейської, китайської, індійської, ісламської та інших сучасних цивілізацій;

пам’ятки культури китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.

Розумію:

вплив культурних запозичень на розвиток відкритих і закритих цивілізацій, пов’язаність культур зниклих і сучасних цивілізацій;

соціальний досвід і культурні здобутки народів Середземноморського культурного простору, Велике переселення народів, поширення християнства й падіння Західної Римської імперії як витоки й умови формування сучасної європейської цивілізації;

досвід античної цивілізації як запоруку ефективної відповіді європейців на цивілізаційні виклики сучасності;

поняття «цивілізація», «історичний досвід», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам».

Умію:

визначити внесок давніх греків і римлян у культуру сучасних європейських народів, зокрема українців;

показати на карті: а) територіальні межі європейської, китайської, індійської, ісламської цивілізацій; б) долини річок Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи, терени давніх Індії й Китаю;

визначити особливості господарства, суспільного життя й культури давніх Індії та Китаю

61.

Головні ознаки європейської цивілізації та її історичне підґрунтя.

62.

Китайська, індійська, ісламська та інші цивілізації.

63.

Практичне заняття № 10. Цивілізаційні взаємодії (добрати інформацію про правила і переконання (звичаї, юридичні норми, фразеологізми тощо), а також елементи побутової культури (будівлі, меблі, одяг, їжа), запозичені українцями в давніх греків і римлян, а також представників східних культур).

64.

Урок-узагальнення

65.

Тематичний контроль до розділу «Витоки європейської та інших сучасних цивілізацій»

66.

Узагальнення з курсу. «Внесок цивілізацій Стародавнього світу в історію людства»

67-70

Резервні уроки

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.