«Його руками творить Бог». Іван Марчук.

Опис документу:
Науково-дослідницькі матеріали до уроку художньої культури

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

«Його руками творить Бог».

Іван Марчук.

Науково-дослідницькі матеріали

до уроку художньої культури

вчителя СЗШ№33 м.Львова

Юхимчук В.В.

Зміст

 

1. Життєвий шлях

2.0%9C%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" Творчість

3.87%22.1%A0Періодизація%20творчості"HYPERLINK "%87%22.1%A0Періодизація%20творчості" Періодизація творчості

4.87%22.2%A0Погляди%20відомих%20людей"HYPERLINK "%87%22.2%A0Погляди%20відомих%20людей" Погляди відомих людей

5.Відзнаки і нагороди

6. Книги

7. Музей Марчука

Висновки

 Література

Вступ

Він поза простором і часом.

Його руками творить Бог

Ірина Фаріон

Іван Степанович Марчук народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка, нині Лановецького району Тернопільської області. Ріс у родині відомого на всю округу ткача. Степан Маркіянович, батько майбутнього художника, був майстром на всі руки: тесля, швець, ткач. Батькову роботу «засновування» світу спостерігав змалку Іван. І згодом відтворював на полотні. В родині панували любов і злагода завдяки матері – Наталці Варламівні. Вона виховувала дітей здебільшого казкою та піснею. Як згадував митець, сім’я була в них бідною, всі тяжко працювали. Дитинство у малого Іванка минало як світ неймовірних пригод і фантастичних мрій, коли нема межі між реальністю і вигадкою, коли казка може стати дійсністю.

Після закінчення 7-річної школи вступив до Львівського училища прикладного мистецтва ім. І. Труша на відділ декоративного розпису, де навчався у 1951-1956 роках. Відслуживши в армії, Марчук вирішив продовжити свою освіту. Закінчив (1965 р.) Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва, де навчався на керамічному факультеті.

Комуністична влада негативно ставилася до творчості митця. Івана Марчука неодноразово викликали до КДБ, погрожували, але зламати його було неможливо. Творчiсть Марчука насправді «не влiзала» в офiцiйний формат. Вiн наче не помiчав «радянську дiйснiсть», вiдтворюючи власну, омрiяну Україну. Казкова, невмируча, поетична країна, її природа, села, люди, квiти були постiйними темами Марчука. Його твори притягували вiдвiдувачiв виставок як бажана «iнша реальнiсть», як таємнича, заборонена релiгiя предкiв.

Завдяки своєму таланту і наполегливій праці Іван Марчук отримав звання Народного художника України, став лауреатом Національної премії України імені Т. Г. Шевченка.

Всесвітньовизнаний майстер (єдиний із українців, хто потрапив до списку нині сущих 100 геніїв світу, що його опублікувала в жовтні 2007 року міжнародна консалтингова компанія «Creators Synectics» на основі опиту чотирьох тисяч британських інтелектуалів). У 2006 році Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це – перший випадок, що українського художника визнала інституція такого високого рівня. Сьогодні «Золота гільдія» нараховує 51 художника з усього світу.

Великий вплив на нього мали визначні художники й педагоги Роман Сельський, Карло Звіринський і Данило Довбошинський.

Іван Марчук є одним із творців нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонталізму». Це – назва, яку митець жартома дав своєму стилю. Походить від слів «плести», «пльонтати»: картини нiби створенi з клубочкiв чудернацьких ниток. Стиль майстра справдi не пiддається жодним хитромудрим класифiкацiям. Належнiсть свою до будь-якої з них вiн вiдкидає. Бо є у нього все: пейзажi, портрети, наїв, «ню», і щось взагалi казкове…

Грандiозний цикл абстрактних робіт… Усе це неможливо сплутати з роботами iнших митців – принаймнi у світовому мистецтві. Сьогодні його картини приємно вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставляти роботи в найкращих залах світу, і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню у рідній державі – Україні.

Творчість Івана Марчука можна поділити на такі періоди: «Голос моєї душі», «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрет», «Абстрактні композиції». Твори кожного періоду відрізняються за стилем та малярською манерою. Замість звичайного мазка він винайшов спосіб нанесення на полотно найтонших цівок кольору, що створює дивовижне мереживо, завдяки якому митець досягає неймовірного світіння та відтінків кольору.

Художник багато мандрував, бачив культуру й звичаї інших народів, але все-таки повернувся на батьківщину. Напевне, тому, що засумував за українськими мальовничими краєвидами, степами, ріками, та й за домівкою теж.

Зараз працює митець у тій самій тісній майстерні під дахом старого будинку («без зручностей») з раннього ранку й до ночі, без свят і вихідних. Живе у тій самій, що й до Америки, небагатій однокімнатній квартирі. Щоправда, нині І. Марчук має ще й будиночок із садом у Каневі, неподалік Тарасової могили, де йому добре працюється, а його автомашина потрібна йому лише для поїздок до Канева. Не прикрасив Іван Степанович своє земне життя жодною коштовністю, «колекційним» предметом, що ласкає погляд.

Сьогодні він – загальновизнаний класик українського й (не біймося цього слова) світового мистецтва, продовжує інтенсивно працювати; серед його нових картин – нові шедеври пейзажного живопису, а отже, властиво Марчуківський внесок пластики й філософії у розвиток тисячолітньої історії світового пейзажного жанру.

Дослідження життєвого і творчого шляку видатного художника Івана Марчука на сторінках цієї книги сприятиме глибшому вивченню його творчості у загальноосвітніх закладах з курсу мистецтвознавства. Також ця робота допоможе популяризації мистецьких доробків генія серед широкого загалу шанувальників. Надіюсь це маленьке видання поглибить знання пластунів та громаду міста про генія Івана Марчука.

Творчість

«Для мене мистецтво — це життя й одкровення. Іншої альтернативи нема. Й водночас мистецтво. Доробок митця налічує більш ніж 4 000 творів і понад 100 персональних виставок.

До 1988 року Спілка художників офіційно не визнавала творчість Івана Марчука, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього  СРСР (перші виставки 1979 і 1980 років у Москві) 22515D"HYPERLINK "%87%.

І лише 1988 року його прийняли у члени Спілки художників України.

Є засновником нових стилів у мистецтві,зокрема  22http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D%F%D%BB%D%C%D%BE%D%BD%D%82%D%B%D%BD%D%96%D%B%D%BC&action=edit&redlink="пльонтанізмуHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D%F%D%BB%D%C%D%BE%D%BD%D%82%D%B%D%BD%D%96%D%B%D%BC&action=edit&redlink="»"«HYPERLINK "%22%ABHYPERLINK%20%22http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC&action=edit&redlink=1"пльонтанізмуHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC&action=edit&redlink=1"»"пльонтанізмуHYPERLINK "%22%ABHYPERLINK%20%22http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC&action=edit&redlink=1"пльонтанізмуHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC&action=edit&redlink=1"»"» 

(таку назву митець жартома дав своєму стилю - від слів «плести», «пльонтати»: картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток).

Сьогодні його картини вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу, і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню в Україні.

Про періоди своєї творчості художник говорить:

«Було дев'ять періодів творчості, „дев'ять Марчуків“, і кожен з них чимось дивує. Я, в першу чергу, себе повинен дивувати. Щось весь час крутиться в голові, треба щось нове робити. І „десятий“ Марчук буде обов'язково. Визріває».

Про мистецтво:

«Це каторга. Я працюю 365 днів на рік і без цього не можу. Це присуд долі, карма, вирок, приреченість. І нікуди не дінешся. Я мрію погрітися на пляжі, полежати у траві, слухаючи як вона росте, я хочу дивитися, як пливуть у небі хмари, хочу тішитися, веселитися, спілкуватися в компанії, не відмовився б піти до школи, щоб когось там чогось навчити. А потім думаю: а мені ж теж хочеться самому щось зробити. Непереможна думка!»

Про одну зі своїх унікальних технік:

« Колись малював пейзажі, як усі. Я казав: якщо не знайду себе, то беру пилку, лопату, сокиру, граблі і бавлюся в землі. Бо я селянин. Я не хотів малювати так, як всі. Я в інституті вже мучився. Казав: не такий, не такий. Але не знав, який.

От я побачив голі дерева. І думав. Бо всі малюють так: щіткою мазонув - і наче весна, бо рожевенький ріденький такий колір. І так я графічно придумав спеціальну технологію. Робиться все в майстерні, по пам’яті. Я замальовую конкретний пейзаж , але колір і настрій – це стаціонар. Таку картину тиждень треба малювати. А інші виходять на природу і за годину-дві етюд уже приносять. Можна продавати.І зими у мене фантастичні. Жартую, що я "лунных и снежных дел мастер".

Періодизація творчості

Митець ділить свою творчість на 5 періодів: «Голос моєї душі», «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрет», «Абстрактні композиції». Твори кожного періоду відрізняються за стилем та малярською манерою. Замість звичайного мазка він винайшов спосіб нанесення на полотно найтонших цівок кольору, що створює дивовижне мереживо, завдяки якому досягає неймовірного світіння й відтінків кольору.

Погляди відомих людей

Олесь HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%94%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE"Доріченко:

«Іван Марчук уміє перетворити звичайне буденне життя — у сцену, в театр, а в своїх картинах — показати сокровенні глибини буття. Але при цьому Марчук — таємничий, він нікому до кінця не відкриває своєї душі, та й сама його творчість — якась насторожена тиша, перехідний стан — ніби перед великим вибухом. Це — Велика Тайна, яка є не простим спогляданням, а викликає зворотні шалені емоції.»

Відзнаки і нагороди

Зірка Івана Марчука на Алеї зірок в Тернополі, осінь 2013

1989 емігрував до Австралії, потім жив у Канаді та США. Широке визнання митця за кордоном спричинило прийняття його до 22http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D%A%D%BF%D%96%D%BB%D%BA%D%B_%D%85%D%83%D%B%D%BE%D%B%D%BD%D%B%D%BA%D%96%D%B_%D%A%D%A%D%A%D%A&action=edit&redlink=" художниківСРСР"СпілкиHYPERLINK "%22СпілкиHYPERLINK%20%22http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0&action=edit&redlink=1" художниківСРСР" художників СРСР без його відома.

1990 — Марчук відвідав Україну й відбулася його перша офіційна виставка у Києві — у Державному художньому музеї українського образотворчого мистецтва (нині — Національний художній музей України).

1996 — отримав звання  Заслуженого художника України.

7 HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/7_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F"березня 1997 — став лауреатом  Г.%AШевченка"Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

2001 — остаточно повернувся в Україну.

2002 — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного образотворчого мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність присвоєно почесне звання «Народний художник України».22545D"[HYPERLINK "%87%22%5B4%5D"

2004 — у Києві заклали музей Івана Марчука, який, проте, досі не збудований.

2006 — Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня. Сьогодні «Золота гільдія» нараховує 51 художника з усього світу 

У жовтні 2007 був включений до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності» (72-е місце).22555D".. HYPERLINK "%87%22%5B5%5DНа формування рейтингу впливали: роль в зміні системи поглядів, суспільне визнання, сила інтелекту, досягнення та культурна значимість кожного з кандидатів.

КартиниІвана Марчука зберігаються в багатьох колекціях

у різних країнах світу.

Книги

У видавництві «Атлант ЮЕмСі» побачили світ три книги, присвячені творчості художника. Перший в часі — 500-сторінковий альбом-каталог «Іван Марчук» (2004). Видання ілюструє всі етапи творчого шляху. Після презентації книги галерея «Триптих» провела найбільшу виставку Івана Марчука, яка зайняла чотири поверхи 22http://uk.wikipedia.org/wiki/%D%A%D%BA%D%80%D%B%D%97%D%BD%D%81%D%C%D%BA%D%B%D%B_%D%B%D%96%D%BC%2220дому"УкраїнськогоHYPERLINK "%BC%22УкраїнськогоHYPERLINK%20%22http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%96%D0%BC%22%20дому" дому  (2005). До виставки видано ще один альбом, про 40-річний творчий період 1965–2005. У серії «Живопис» випущено альбом «Іван Марчук. Дорога додому» (2008).

Музей Марчука

2005 рік - Президент України  Віктор Ющенко обіцяв створити всесвітньовідомому художнику музей його картин на Андріївському узвозі у Києві. Було навіть закладено капсулу на місці майбутньої споруди. Музей не було створено.

Перший музей художникові створили його земляки у рідному селі Москалівці 2010 року. На його відкритті був сам І.Марчук.

Література

  • Іван Марчук : альбом-каталог. — К. : ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2004. — 519 с. — 9.7-X"Х.(укр.) (англ.)

  • Іван Марчук. Творчий період 1965–2005 : [альбом]. — [К. : ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2005]. — 28 с. (укр.) (англ.)

  • Іван Марчук. Дорога додому : альбом. — К. : ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2008. — [135] с. — 22ISBN%209789668968228"(укр.) (англ.)

Висновок

В його творчому доробку — тисяча картин. Він впевнений у собі й у тому, що має право бути дещо незрозумілим через те, що часто "химерить".  

Творча еволюція класика українського живопису, його талант настільки багатогранний, що важко усвідомити та оцінити уповні його роль не лише в українському, а й у світовому мистецтві. І не лише творчість, а й саме життя художника вражають незвичністю й неординарністю. Іван Степанович Марчук —з тих, хто просто приречений на успіх, знання і мудрість якого, безперечно, представлять світові ще не один мистецький шедевр.

Він — з плеяди славних бунтарів, справжніх поетів живопису. У своїх творах І.С.Марчук звертається до вічних тем людського буття; це послання до людей, в якому постають добро і зло, життя і смерть, прекрасне і потворне.

Олесь Доріченко

«Іван Марчук уміє перетворити звичайне буденне життя — у сцену, в театр, а в своїх картинах — показати сокровенні глибини буття. Але при цьому Марчук — таємничий, він нікому до кінця не відкриває своєї душі, та й сама його творчість — якась насторожена тиша, перехідний стан — ніби перед великим вибухом. Це — Велика Тайна, яка є не простим спогляданням, а викликає зворотні шалені емоції.»

Джерела

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
1
міс.
2
9
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!