і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Іван Франко.Розповідь про письменника. «Захар Беркут». Історична основа. ТЛ: історична повість

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

7 клас література

Тема: Іван Франко. Розповідь про письменника. «Захар Беркут».

Історична основа. ТЛ: історична повість

М е т а: зацікавити семикласників особою Івана Франка, його творчістю;

поглибити знання про жанри епосу; розвивати навички роботи з

літературно- критичною статтею, виразного читання; допомогти учням

віднайти у тексті те, що є актуальним для них, цікавить, хвилює; сприяти

вихованню активної життєвої позиції.

Т и п у р о к у. Урок вивчення нового матеріалу.

О б л а д н а н н я: виставка творів І.Франка, слайд про І. Я. Франка, його

портрет, таблиці, компютер

Х і д у р о к у

Іван Франко – це розум і серце нашого народу

Це боротьба, мука і передчуття щастя України.

України і людськості.

М. Т. Рильський

І. Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційної готовності до уроку (Визначення настрою за допомогою прикметників (веселий, радісний, бадьорий, сумний …..).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

– Ми починаємо вивчення надзвичайно цікавої теми – „Про далекі минулі часи”. Як ви думаєте, чим цікава ця тема?

– Уявіть, що ви можете подорожувати у минуле. У які часи ви хотіли б потрапити? Що ви там могли б побачити?

  • Давайте переглянемо слайд. Про кого йде мова у ньому? (перегляд з диска «video»)

  • Так. Вірно, про І. Я. Франка.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Вступне слово вчителя.

Учитель, демонструючи портрет І.Франка, читає уривок з реферату М.Коцюбинського „Іван Франко”: „Невеликий, хоч сильний мужчина. Високе

чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачерчена борода. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуси стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить – і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри”. Таким побачив Івана Франка відомий український письменник Михайло Коцюбинський. А з чим ви пов’язуєте ім’я Івана Франка? Адже це не перша наша зустріч із письменником.

Учні пригадують, що їм відомо про І.Франка.

2. Перегляд презентації «Іван Франко».

Доповнення матеріалу про Франка вчителем

1. Він був з гарячим високим чолом, з трохи крученим рудавим волоссям, з рудуватими великими вусами і сірими очима. На його обличчі малювалися розум та енергія. Очі й уста показували на впертість і завзяття. Він був у вишиваній сорочці. Одяг на ньому був невибагливий, навіть убогий. У поведінці скромний. Навіть трохи несміливий».

Мальовниче підгірське село Нагуєвичі на Дрогобиччині. У сім’ї сільського коваля Якова Франка 27 серпня 1856 року народився син Іван, якому судилося стати гордістю України. Малий Івась, набігавшись у полі по бур’янах, понад невеличкою річкою, забирався до батька в кузню, вмощувався десь у закутку і стежив за вогнищем у горні, прислухався до розмов дорослих. Коваль Яць, батько Іванів, був людиною розумною, добре знав свою справу і користувався великою пошаною в громаді. У його кузні завжди було людно. Сюди приходили місцеві селяни поділитися своїм горем, довідатися про якусь новину. У кузню часто заходили заробітчани, яких злидні гнали на промисли в Дрогобич і Борислав. З батьківської кузні спостережливий і допитливий Івась виніс перші знання про нужденне життя галицького селянства. Пізніше І. Я. Франко писав: «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь… Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною у свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі».

Коли Іванові пішов шостий рік, його послали вчитися у сусіднє село Ясеницю Сільну, влаштували у родичів, які жили поблизу школи. Тут Іван пробув два роки. За цей час він опанував початкову грамоту, навчився читати й писати українською, польською та німецькою мовами. Батько, помітивши великий нахил сина до науки, вирішив докласти всіх зусиль, щоб дати йому освіту. Він віддає Івана у так звану «нормальну школу» при монастирі в місті Дрогобичі. Несміливий, убого одягнений сільський хлопець перетерпів багато знущань у цій школі. Його били грубі, безсердечні вчителі, з нього насміхалися паничі-однокласники. Пізніше у своїх оповіданнях «Олівець», «Отець гуморист» Франко показав суворі звичаї «нормальної школи». Минув рік, настав екзамен – і малий Франко здивував усіх: завдяки своїм здібностям та упертій праці він показав найкращі успіхи в навчанні, став першим учнем.

2. Іванові йшов дев’ятий рік, коли помер його батько, залишивши четверо малих

дітей. Мати вийшла заміж за іншого. Жити стало важче. Але вітчим був людиною доброю і не позбавив підтримки Івана.

1868 року, після закінчення «нормальної школи», Франко вступив в Дрогобицьку гімназію. І знову «мужичий син» відчув зневагу паничів та пихатих учителів. Його посадили в кутку на «ослячій лаві!. Але пройшов деякий час, і велике обдаровання та праця дали себе знати: він знову стає першим учнем у класі.

Науки шкільної Франко не любив. Зате читав. Шевченкового «Кобзаря» вивчив напам’ять, а як став старшим, книжка зовсім захопила його. Він читав все, що попадало під руки, без плану і без системи: Шекспіра, Шиллера... Гете, Гейне, Гомера, Софокла, Біблію, а з українських авторів – Стороженка, Марка Вовчка, Руданського, Мирного. Ще з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку – і за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками. Саме перші спроби писати – віршем і прозою – відносяться до тих часів, коли Франко був у гімназії. Тоді ще почав він збирати народні пісні.

Закінчивши гімназію, Іван Франко в 1875 році вступив до Львівського університету на філософський факультет. У Львові 19-літній студент вступає до студентської громади і бере живу участь в редакції студентського журналу „Друг”, де ще в 1874 р. надруковано перші вірші Франка, підписані псевдонімом
Джеджалик. У 1877 році Франка та інших членів редакції заарештовують, після цього арешти відбулися у 1880 та 1889 рр.

У 1893 році він захищає у Відні докторську дисертацію на звання доктора філософських наук.

Доводиться просто дивуватися, коли цей борець, поет, белетрист і публіцист знаходить ще час для серйозної наукової роботи!

Франко зблизька

І.Франко любив ходити в довгі піші мандрівки. В 1884 році він був учасником великої студентської прогулянки вздовж Карпат і видав навіть окрему книжечку „В дорогу”, початковий вірш якої „Сонце по небі колує” з музикою Ярославенка став спортивним гімном на Галичині.

Був письменник завзятим аматором рибної ловитви. Вудкою не любив ловити, зате кохавсь у сітках, які сам плів, ятерах, саках. Друга пристрасть І.Франка – грибництво, яке часто було сполучене з його пішими мандрівками. Довгий час мріяв Франко купити велосипеда, але так і не купив. Зовсім не любив письменник полювання.

 Франко був одним із перших професійних письменників, що заробляли на життя своїми творами. Ось яким був його робочий день: вставав о 9-й ранку, виходив на прогулянку, потім йшов до редакції „Літературно-наукового вісника”, де правив твори та брав участь у засіданнях. Близько 2-ї вдома обідав, після чого

йшов до бібліотеки чи книгарні. Коли мав вільний час, відвідував кав'ярню „Монополь” на площі Міцкевича, де писав статті і зустрічався зі знайомими.

Надвечір повертався додому і сідав до праці (найкраще йому писалося вночі). Працював до 2-ї години ночі.

Франко ніколи не писав вірші за столом. Він ходив вулицями чи по будинку, наспівуючи мелодію-ритм і добираючи слова. І тільки коли у голові мав повну строфу, записував і відкладав. За тиждень повертався до твору і правив його.

Четверте повідомлення

Лише часина літературної творчості великого українського письменника опублікована у 50-ти томах.

За жанрами це: Запис таблиці

Так у невтомній праці і боротьбі проходило життя Івана Франка.

Помер Франко 28 травня 1916 року у Львові. Там же, на Личаківському кладовищі, його поховано. На могилі Івана Яковича згодом було встановлено пам’ятник із зображенням каменяра, який розбиває гранітну скелю.

А ось девіз, життєве кредо письменника: Як син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почуваю себе до обов’язку віддати працю свого життя тому простому народові».

Складання сенкану «І. Я. Франко»

Франко

Освічений, творчий

Пише, творить, друкує

Франко – відомий український письменник.

Каменяр

Розповідь учителя.

– Осінь 1882 р. Іван Франко провів у рідному селі (учитель демонструє фото). У той час через велику нужду письменник мусив покинути Львів і виїхати до Нагуєвичів. Удень він працює у полі, допомагаючи рідним. А увечері подовгу засиджується за робочим столом. „Думка... летить у давні часи, оживляє давніх людей”. Що ж пише Франко? Річ у тім, що редакція журналу „Зоря” у жовтні 1882 р. оголосила конкурс на кращу історичну повість.

– Як ви думаєте, який твір можна назвати історичною повістю? До якого літературного роду належить цей жанр? (Учні висловлюють свої міркування, порівнюють їх із матеріалом підручника).

Однією з вимог редакції було змалювання «світлих проявів нашого життя, яко взірців, достойних наслідування». Отож Франко вирішує написати таку повість

– і за шість тижнів рукопис було надіслано до редакції. Незабаром отримав листа від редактора журналу. Той вважав, що повість «знаменито написана» (Франко отримав третю премію). Проте редактор просив надати розповіді більш документального характеру. Напевно, відповіддю на це зауваження були такі слова у передмові до першої публікації повісті: „Повість історична – се не історія... Праця історична має вартість, коли факти в ній представлені докладно і в причиновім зв’язку; повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе зайняти сучасних живих людей, то значить, коли сама вона жива й сучасна”.

Повість, звичайно ж, має історичну основу. Яку ж? У ХІІІ столітті наша земля не раз була спустошена монголо-татарськими ордами. У 1241 році монголи на чолі із онуком Чингісхана Петою, прямуючи через Карпати до Угорщини, сараною пройшли по південній Галичині (учні відшукують на карті названі місця). В одному галицькому переказі згадується, як русичі, перегородивши потік, витопили монгольську ватагу.

Однак історичні події, що лягли в основу твору, не єдина ознака, що дає підстави назвати його історичною повістю. Автору вдалося відтворити колорит часу і за допомогою мови, ми зустрічаємо й архаїзми (які слова називаються архаїзмами?), і діалектизми (хто спробує дати визначення?). Зміст окремих слів не завжди зрозумілий нам, людям ХХІ століття. З'ясування значення таких слів буде одним із наших завдань.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Усна рефлексія роботи на уроці.

– Що нового про письменника ви дізналися сьогодні?

– Чи знайшли ви сьогодні у творі те, що схвилювало вас, зацікавило?

  • Чи з’явилися запитання до мене, до автора?

  1. Оцінювання учителем роботи учнів, мотивація оцінок.

V. Підсумок уроку. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Створення узагальненого портрета Франка за повідомленнями учнів, розповіддю учителя, творами письменника, за знаннями з попередніх класів

Освічений

Громадянин, борець Любить свій народ, свій край

Гарний сім’янин ФРАНКО Діяльна, активна людина

Творча, обдарована натура Надзвичайно працьовитий

Вірить у людину, в її світле Має багату фантазію,

майбутнє поетичний талант

Домашнє завдання:

а) прочитати подані у підручнику уривки з повісті, придумати заголовки до кожного з розділів твору; б) укласти словничок незрозумілих слів; в) дібрати по 5 запитань для конкурсу „Найкращий знавець тексту повісті „Захар Беркут” (запитання написати на окремих аркушах).

.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Учні зможуть поглибити знання про І. Франка, ознайомитися з історичною повістю "Захар Беркут"

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Селф-коучинг (самонаставництво) як технологія професійного розвитку педагога Нової української школи»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 години
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти