Іван Андрійович Крилов у селі Казацьке в Україні.

Період у біографії І.А.Крилова 1793-1801 років називають «темним». Частину цього часу – три з половиною роки – він прожив в Україні, у маєтку Козацького князя Сергія Федоровича Голіцина. У той «темний» період Іван Андрійович був схильний до тієї ж пристрасті-гри. Грав Крилов, як це він комусь пояснював, "не з користолюбства, але заради сильних відчуттів". Місцеві легенди переповідають, що й байку "Свиня під дубом" він писав, удосталь намилувавшись сільською сценкою під дубом у Козацькому… Саме тут Крилов здобув репутацію лінивця-добряка і любителя смачно попоїсти. А ще – змінив свій настрій із дещо трагічного на гумористичний. Історія фіксує, що з собою Крилов привіз тільки улюблені речі – Біблію (возив усюди, навіть коли її сторінки розкисли від вологи), старий диван (бо тільки він міг витримати чималу вагу байкаря), скриньку з червоного дерева (в ній замість коштовностей зберігав сигари), старі черевики (про них казав: "Старий черевик – це старий друг, його не міняють")… А ще – орден Святого Володимира, який, за спогадами сучасників, вдягав на сюртук – вдень, на халат – ввечері і на піжаму – вночі. Веселий вдачею і гострий на язик митець організував князеві у Козацькому справжні гумористичні вечори і став серйознішим лише тоді, коли Голіцина призначили губернатором Риги, а той узяв друга до себе у помічники. У витриманій по-європейськи Ризі Крилов став іншим зовні, але про Козацьке не забував ніколи.