Історія вивчення клітини. Методи дослідження клітини. Типи мікроскопії
Історія вивчення клітини починається з XVII століття, коли Роберт Гук уперше побачив клітини під мікроскопом, досліджуючи зріз пробки. Він назвав їх "cellulae" — маленькі кімнатки. Пізніше Антоні ван Левенгук удосконалив мікроскоп і вперше побачив живі клітини — одноклітинні організми, сперматозоїди, еритроцити тощо. У XIX столітті М. Шлейден і Т. Шванн сформулювали клітинну теорію, згідно з якою клітина є структурною й функціональною одиницею всіх живих організмів. Рудольф Вірхов доповнив теорію твердженням, що всі клітини утворюються шляхом поділу вже існуючих клітин.
Сучасне вивчення клітини неможливе без спеціальних методів дослідження. Серед основних: світлова та електронна мікроскопія, центрифугування, метод мічених атомів, молекулярне зондування, конфокальна мікроскопія. Світлова мікроскопія дозволяє бачити живі клітини, але має обмежену роздільну здатність (до 0,2 мкм). Електронна мікроскопія, навпаки, дозволяє розглядати структури до 0,001 мкм, але лише в неживому вигляді. Існує два основних типи електронної мікроскопії — трансмісійна (дає зображення зрізів) і сканувальна (створює об’ємні зображення поверхні). Також використовують флуоресцентну мікроскопію, яка дозволяє досліджувати окремі молекули в клітині.
