Ось короткий огляд матеріалу презентації «ДНК Незламності: Анатомія пісні, що стала головним гімном українського спротиву» (присвяченої пісні «Ой у лузі червона калина»):
Історичне тло та створення: Розвінчання міфу про народну пісню. Насправді твір має конкретних авторів: режисер і поет Степан Чарнецький у 1914 році написав перший куплет для вистави «Сонце руїни», а командир чоти УСС Григорій Трух додав інші куплети, перетворивши її на гімн Січових Стрільців на основі козацьких мотивів XVII століття.
Живий літопис еволюції: Поетапне зростання тексту — від коріння у фольклорі й куплетистки 1914 року до нових доповнень дисидентів у 1980-х роках (Надія Світлична, Леопольд Ященко).
Літературний розтин (Психологічний паралелізм): Використання образу природи («калина похилилася»), що віддзеркалює стан нації («Україна зажурилася»), та динамічний перехід від суму до активної дії — заклику розвеселити й підняти калину.
Полісемантика образу калини: Багатогранне значення символу — держава (втрата і відновлення влади), дівчина/мати (краса й туга за загиблими), жертва (пролита кров) та свобода і честь.
Колірний код гімну: Символіка червоного (кров, краса, ціна свободи), білого (чистота, духовна велич), золотистого (родючість землі) та зеленого (молодість, надія, відродження).
Епоха заборон і сучасний тріумф: Період жорстких радянських заборон (коли пісня жила в підпіллі та діаспорі через згадку про «московські кайдани») і триумфальне відродження — від виконання на проголошенні Незалежності 1991 року до всесвітнього флешмобу 2022 року (виконання Андрієм Хливнюком та Девідом Гілмором із Pink Floyd), що увійшов до Книги рекордів Гіннеса.
