Для вивчення математики, з одного боку, необхідно мати розвинене математичне мислення. А з другого боку слід пам’ятати, що математика вивчає не предмети, а лише зв’язки між ними. Отже всі математичні об’єкти знаходяться в певному відношенні. І це відношення необхідно побачити, зрозуміти та запам’ятати. А для того, щоб його було легше запам’ятати необхідно створити асоціативний ряд з тими фактами, які для людини, що навчається, є близькими, яскравими та зрозумілими. Для розвитку математичного мислення необхідно мати розвинену пам’ять, просторову уяву та уявлення, в розвитку яких не останню роль грають асоціації. Сворення під час вивчення складного математичного матеріалу різноманітних асоціацій, які близьки до того, хто навчається, сприяють засвоєнню теоретичного матеріалу та можливості його використання для розв’язування задач. Людині легше запам’ятати теоретичний матеріал, якщо він подається компактно, у вигляді схем, рисунків, таблиць тощо. Краще запам’ятовуються ті схеми, які були створені власноруч, оскільки в цьому випадку той, хто навчається, відшукує свої асоціативні зв’язки, активізує розумову діяльність, що розвиває його здібності, переводить інформацію у довготривалу пам’ять. Оскільки довготривала пам’ять спирається на логічну структуру матеріалу, то проблема запам’ятовування складного матеріалу розв’язується за рахунок його включення (навіть штучного) в логічні зв’язки з іншими, добре відомими, уявленнями, поняттями й фактами. У роботі продемонстровано, як можна навчати дітей серйозним математичним поняття та твердження, використовуючи казки на прикладі вивчення теми "Співвідношення у прямокутному трикутнику".


