Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ НА ДОНЕЧЧИНІ:"ЗНАЙДИ УКРАЇНУ В СОБІ".

Історія України

Для кого: 11 Клас

18.05.2021

73

0

0

Опис документу:
У нову добу сучасної незалежності українська національна ідея вийшла з підпільного існування на арену публічного громадянського осмислення і ми повинні навчитися бачити не себе в Україні, а Україну в собі . Загально відомо, що чіткого визначення національної ідеї поки що не існує. Але із усіх трактувань, найчастіше звучить: національна ідея – це концентрований вираз національних інтересів та почуттів, форма духовного самоусвідомлення, показник того, як народ усвідомлює себе, свою роль і місце
Перегляд
матеріалу
Отримати код

9

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ НА ДОНЕЧЧИНІ:»ЗНАЙДИ УКРАЇНУ В СОБІ».

Вступ. Я обрав цю тему не просто так, бо для мене, жителю Донецької області, даний досвід є дуже важливим. Також мене турбує одне питання, а що робити нам, українцям, в яких окупантом було забрано все - права на національну ідею, духовні можливості та матеріальні ресурси її реалізації, рідну мову, освіту, Помісну церкву. Де імперська ідеологічна система роками насильно й тотально втокмачувала, що матеріальне попереду духовного.

Однак, розчаровуватися легко, набагато важче: розумно і як найшвидше вийти з цього стану. Як і чим склеїти суспільство, згуртувати націю, надихнути її надією, а відтак – почати продуктивно працювати задля України, її та нашої з вами Національної Ідеї? А зводити добротний дім треба було ще на початку нашої Незалежності. І це слід робити із закладення міцного фундаменту. Я погоджуюсь з тим, що кожна країна прагне закласти у будівлю свого дому державотворення та становлення нації якнайміцніший фундамент. Україна повинна це робити, як мінімум, із потрійним запасом, ураховуючи не лише своє більш, ніж трьохвікове колоніальне минуле, а й сучасні постімперські загрози і прогнозовані виклики майбутніх періодів. Не тільки ми, а й багато країн пройшли у своїй історії різні форми колоніальних утисків.

Основні результати дослідження. У нову добу сучасної незалежності українська національна ідея вийшла з підпільного існування на арену публічного громадянського осмислення і ми повинні навчитися бачити не себе в Україні, а Україну в собі [1]. Загально відомо, що чіткого визначення національної ідеї поки що не існує. Але із усіх трактувань, найчастіше звучить: національна ідея – це концентрований вираз національних інтересів та почуттів, форма духовного самоусвідомлення, показник того, як народ усвідомлює себе, свою роль і місце в світі[2]. Також хочу зауважити, що наш регіон завжди оцінюють як антистоличну козацьку землю, що завжди створюватиме проблеми для центру. Куромія вважає, що Донбас утілює риси Дикого поля – волелюбність, жорстокість, схильність до терору, войовничість[3]. Тому нас активно контролювала влада.

Я вважаю, що серед молоді 1840-х років найвище підносилась постать однієї людини – Тараса Шевченка. Можна сперечатися про те, чи хтось з українців тієї доби справив на своїх співвітчизників сильніший вплив, ніж Шевченко. Але те, що в історії народу, який підводився на ноги у середині XIX ст., таке видатне місце посів саме поет, не було чимось винятковим. Культурна діяльність була єдиною цариною, де позбавлені держави українці могли виразити свою самобутність: тому часто провідну роль будителів народувідігравали поети, письменники, вчені. І все ж важко знайти інший приклад людини, поезія та особистість котрої такою повною мірою втілила національний дух, як це для українців зробив Шевченко. Руська Правда – програма Південного товариства декабристів визнавала за Україною право увійти в складі рівноправних областей до майбутньої Російської республіки. Товариство обєднаних словян , яке приєдналося до Південного товариства, бачили Україну як суверенну республіку в складі федерації словянських держав[4].

Багато хто в Україні вважає, що українська національна ідея слабка. Можливо, вони мають рацію. Але звернімо увагу, якою була держава і її національна ідея, наприклад, у Німеччині після поразки у Другій світовій війні. Ситуація напевно була не краща, аніж тепер у нас: країна поділена на дві частини – Схід і Захід, безробіття, бідність, невизначеність у завтрашньому дні. Але за короткий час, засудивши фашизм, німецька національна ідея, німецьке суспільство подолали усі повоєнні негаразди і збудували успішну демократичну країну. Згадаймо, яким слабким був Китай, або якою була пригніченою Японія. Ці країни, і кожен зі мною погодиться, займають тепер перші місця у світі за силою своїх економік і рівнем життя громадян. Їхні національні ідеї зуміли стати сильними, консолідувати нації і домоглися поставленої мети. Так, я вважаю, розібратися у нашій українській національній ідеї не просто. Багато що потрібно з’ясувати, наприклад: хто є, чи стане головним носієм української ідеї, хто її пропагуватиме – еліта, політичні сили, партії, громадські організації, держава, ЗМІ? За рахунок чого відбуватиметься консолідація – патріотизму громадян, циркулярів чиновників чи пожертви відчайдухів?

Після здобуття Україною суверенітету формування загальноукраїнської національної ідентичності зіштовхнулося на Донеччині з тиском комуністичного режиму. Після десятиліть незалежності України Донецький край залишився носієм радянської політичної культури, де населення сповідувало радянські цінності. Соціологічні опитування у 2014 році засвідчили, що 61% жителів регіону шкодують про розпад СРСР[5].

У добу незалежності внаслідок потужної пропагандистської кампанії ми зіткнулися з нав’язаною думкою, що поширення української мови та культури, національної версії історії – це прояв націоналізму, а отже нацизму та фашизму. В маси просувалася ідея про особливість та окрему ідентичність Донбасу, яку активно використовували антиукраїнські політики.

Один з донецьких істориків говорив:“Oдин з прорахунків ініціаторів Майдану, на мою думку, у тому, що першорядну роль відіграли питання національної ідентичності. У той час як карта соціально-економічного протесту була розіграна недостатньо. А це для Донбасу було значно важливішим. Люди не зрозуміли Євромайдан, їх шокувала хвиля насильства під час революції з боку протестувальників[6].

І також, хочу згадати телепередачі російських та телеканалів з ОРДЛО про виховання та освіту в школах Донецька й Луганська, послухаємо що і як говорять пересічні мешканці ОРДЛО про нас, українців, як ставляться до всього українського. Нам одразу стане зрозуміло, що сім років російської окупації і тридцять останніх років пропаганди “унікальності” та зверхності Донбасу зробили з його мешканців “народ” іншої національної ідентичності. Звісно, такими стали далеко не всі. Ті, хто зберігав українську національну ідентичність стали вимушеними переселенцями, втікачами з Криму та східного Донбасу. Українськість зберігає і частина тих, хто змушений був залишитися на окупованих землях.

Таким чином, поширювалися радянські та імперські інтерпретації історії, спрямовані на формування регіональної ідентичності, базованої на фундаменті антиукраїнських інсинуацій. Історія розумілася як різновид пропаганди. Культивується думка, що Донбас створено Російською імперієюі СРСР, що це територія формування “новоросів”, “народу Донбасу”, які мають свій менталітет і майже нічим не пов’язані з Україною, що знищувало загальноукраїнську національну ідею. Ідея “особливості Донбасу в Україні” грунтується на переконанні , що Схід України (Новоросія, Всесоюзна кочегарка тощо), а з урахуванням етнічного характеру населення краю, коли визначальним стає радянський етап з комбінацією символічних елементів комуністично-індустріального характеру: Донбас – головна економічна база держави та героїзації людської праці. Культивувався місцевий патріотизм, що базувався на ідеї “малої батьківщини” вбудованої у Радянський Союз. Тому сьогодні нас намагаються залякати бандерівщиною, “західноукраїнським фашизмом” і найстрашніше є те, що це діє, і все частіше люди вірять в цю брехню [7].

Висновки. На мою думку, сьогодні все залежить від осмислення минулого регіону, оскільки відтворення правдивої історії повинно послужити відновленню зв’язків всередині розділеного суспільства та допомогти створити спільне майбутнє. З огляду на важливість проблеми очевидно, що корисним буде широке обговорення істориками, політиками, представниками громадянського суспільства та преси питання: якою має бути історична політика на шляху примирення та повернення моєї маленької Батьківщини у склад великої.

Пам’ятайте, головним мотивом для української культури є любов до свого краю, орієнтація на європейські цінності, тоді як домінантою російської культури є тема протиставлення усьому світу, ідея російської зверхності та агресії до всього чужого. У центрі духовного життя українців завжди була воля й свобода. . Тоді як російська духовна традиція спрямована на виправдання власного рабства та залежності. Але головною темою моєї розповіді було надихнути всіх українців від Сяну до Дону, стати пліч-о-пліч проти спільного ворога та витіснити їх з території нової об’єднаної України, і показати, що нашу ідею не зламати! Слава Україні!

Рисунок 1. Зрозуміти Донбас

Джерело:[3] "Зрозуміти Донбас": історик з США видав книгу про ...

https://www.istpravda.com.ua

Рисунок 2. Василь Гайворонський

Джерело: Письменники української діаспори: Донбаський вимір / [упоряд. В. А. Просалова]. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 336 с.

Рисунок 3.

Джерело: Донбас это еще Украина? Uainfo.org

Рисунок 4.

Джерело:[7] Війна і мир національних ідентичностей | Український ...

https://uain.press

Література:

1.УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ЯК ДУХОВНО ...

http://ird.gov.ua

2.Українська національна ідея – яка вона? | Українська правда

https://www.pravda.com.ua

3."Зрозуміти Донбас": історик з США видав книгу про ...

https://www.istpravda.com.ua


4.Пробудження української національної ідеї на початку 19 ...

https://ru.osvita.ua

5.Донбас: як вели війну проти української ідентичності

https://www.ukrinform.ua


6."Донбаський вузол": менталітет і сепаратизм - BBC News ...

https://www.bbc.com

7.Війна і мир національних ідентичностей | Український ...

https://uain.press

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.