Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Виховні заходи з теми прав дитини. Практичні кейси
»
Взяти участь Всі події

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ КАТЕРИНИ ІІ

Всесвітня історія

Для кого: 8 Клас

27.06.2021

91

3

0

Опис документу:
Катерина II (рос. Екатерина II; 21 квітня (2 травня) 1729 — 6 (17) листопада 1796) — російська імператриця (1762–1796). Представниця німецького роду Ангальт-Цербст. Народилася в Штетіні, Пруссія. Дружина російського імператора Петра III (з 1745). Перейшла з лютеранства у православ'я. Народила майбутнього російського імператора Павла І. Зійшла на трон внаслідок палацового перевороту і вбивства чоловіка (1762).
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ КАТЕРИНИ ІІ

Катерина ІІ (Софія Августа Ангальбк Цербстська) (1729-1796) — російська імператриця з 1762 р.

Катерина II, уроджена Софія Фредеріка Августа Ангальт-Цербстська, з'явилася на світ (21 квітня) 2 травня 1729 року в невеликому містечку Штеттіна в Східній Пруссії в збіднілої княжій сім'ї. З дитинства вона відрізнялася допитливістю, здібностями до навчання, наполегливістю.

1744 року вийшла заміж за майбутнього царя Петра ІІІ і прийняла православ’я. Після вбивства чоловіка 1762 року царювала в державі одноосібно.

Катерина II провела ряд реформ: реорганізувала Сенат, оголосила секуляризацію церковних земель, скасувала гетьманство в Україні. Вона заснувала і очолила покладену комісію 1767-1769 років по систематизації законів. Імператриця видала Установи для управління губернією в 1775 році, жалувану грамоту дворянству і жалувану грамоту містам в 1785 році. Здійснила реформи державного управління, адміністративного поділу, вжила заходів, що призвели до остаточного закріпачення селян.

За її правління відбулася Селянська війна 1773-1775 рр. під проводом О. Пугачова. Унаслідок російсько-турецьких воєн 1768-1774 рр. та 1787-1791 рр. були приєднані Північне Причорномор’я, Крим, Кубань, Східна Грузія. Брала активну участь у трьої розділах Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), в результаті яких у складі Росії опинились 80 відсотків українських земель. Сприяла розвиткові торгівлі і промисловості, освіти і культури. Епоха її царювання дістала назву «освіченої монархії» і вважається «золотим віком» російського імперського абсолютизму.

Катерина вела переписку з Вольтером та іншими учасниками французького Просвітництва. Вона сама написала безліч художніх, публіцистичних та науково-популярних творів.

Померла Катерина Велика (6) 17 листопада 1796 року.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.