Насамперед слід підкреслити, що дослідження і висвітлення теми материнства/батьківства в традиційному українському суспільстві ніколи не належали до пріоритетів етнологів, на відміну від етнографії дитинства. Підґрунтя для цього склалося ще у ХІХ столітті, коли українська інтелігенція наділяла селянство доброчесними і високоморальними рисами і протиставляла їх культурі еліт, зіпсованих іноземними впливами. Селян досі часто ідеалізують як високоморальних, духовних, безкорисливих, справжніх тощо,