Історична дійсність у сюжеті твору Т.Шевченка "Іржавець"

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ІСТОРИЧНА ДІЙСНІСТЬ У СЮЖЕТІ ТВОРУ Т. ШЕВЧЕНКА «ІРЖАВЕЦЬ»

Поезія «Іржавець» написана Тарасом Шевченком у 1847 році. За своїм сюжетом вона охоплює період з 1709 року по середину 30-х років ХVІІІ століття, коли запорозькі козаки заснували Підпільненську (Нову) Січ.

Фактичний матеріал з історії Тарас Шевченко брав з наявних у той час історичних джерел та спеціальної літератури: «Літопис Самовидця», літописи Самійла Величка та Григорія Грабянки, «Історія Русів», праці Миколи Костомарова, Дмитра Бантиш-Каменського, Миколи Карамзіна, Осипа Бодянського, Миколи Маркевича.

«Історія Русів» певною мірою вплинула на формування ранніх історичних поглядів Т.Г. Шевченка, який прочитав її в рукопису ще в кінці 30-х років. З неї він брав теми для своїх історичних творів, зокрема, «Іржавець».

Історичні факти. 30 жовтня 1708 року поблизу села Дігтярка (тепер Новгород-Сіверського району Чернігівської області) відбулася історична зустріч гетьмана Івана Мазепи і шведського короля Карла ХІІ Густава, де було прийнято рішення про формування військово-політичного союзу та спільні дії проти російського царя Петра І з метою створення незалежної української держави. Вірна Мазепі старшина та 4 тисячі козаків приєдналися до шведського війська, а навесні 1709 року до них долучилися запорозькі козаки на чолі з Костем Гордієнком.

В Україні розпочався царський терор:

- у Глухові обрано нового гетьмана Івана Скоропадського;

- до центральних районів Гетьманщини та на Правобережжі введені російські війська;

- знищено гетьманську резиденцію Батурин разом з мешканцями;

- зруйновано Запорізьку Січ;

- в усіх церквах Московщини Івану Мазепі проголосили анафему.

27 червня 1709 року українсько-шведські війська зазнали поразки від російських військ. Іван Мазепа із Карлом ХІІ та залишками їхніх військ тікають до міста Бендери, що перебувало під владою Туреччини.

А для України почалася ліквідація її автономії.

Правда, у Тараса Шевченка послідовність подій дещо порушена – обрання нового гетьмана у Глухові відбулося до Полтавської битви.

Серед причин поразки Мазепиного повстання Тарас Шевченко називає відсутність єдності серед української старшини – Іван Мазепа придушив виступ Семена Палія («фастівського полковника»), а Гнат Галаган («прилуцький полковник») брав участь у руйнуванні Запорозької Січі.

Після зруйнування «матері Січі» запорожці перебралися на «нове горе-Запорожжя» - у володіння кримського хана, де заснували Олешківську Січ. Позбавлені права споруджувати тут військові укріплення і мати гармати козаки виявилися практично беззахисними перед кримськими можновладцями, їх примушували до тяжкої праці, вони повинні також були сплачувати всілякі побори на хана, брати участь у грабіжницьких нападах кримських татар на українські та російські землі. Козаків обмежували в заняттях промислами та торгівлею. Перебування на Олешках було для козаків справжнісіньким пеклом. Неодноразові звернення низовиків до царських і гетьманських урядів з проханням офіційно повернутися на Запорожжя не мало позитивних наслідків. У 1714 році Олешки залишили 3,5 сотні козаків.

Терор після мазепиного повстання, влаштований царськими сатрапами, був настільки жорстоким, що навіть кобзарі не складали пісень про ті часи.

Після Полтавської битви на українських землях почався процес руйнації автономії, встановлення у Гетьманщині загальноімперських порядків. Про це пише український поет, наголошуючи на тому, що українців

погнали на болото

Город будувати.

Як плакала за дітками

Старенькая мати.

Як діточки на Орелі

Лінію копали…

Українських козаків і селян масово використовували на будівництві нової столиці Російської держави – Санкт-Петербургу.

Для захисту поселень, що виникли південніше Білгородської лінії, протягом 1731-1733 років будували Українську укріплену лінію, але роботи по її зміцненню та розширенню проводилися і пізніше. Лінія являла собою суцільний високий земляний вал та широкий і глибокий рів від Сіверського Дінця до Дніпра. Будували лінію козаки і селяни Гетьманщини та Слобідської України. Кожні 100 дворів посилали на будівництво 10 чоловік і споряджали хуру: віз, тягло, знаряддя праці і продукти харчування. На спорудження лінії лівобережні полки вислали 20 тисяч козаків і 10 тисяч селян. Робота на лінії була важкою повинністю для українського населення. Довжина Української лінії становила понад 285 років.

Висновки: Таким чином, у своїй поезії «Іржавець» Т.Г. Шевченко називає конкретні історичні події, що мали місце у першій половині ХVІІІ століття, що призвели до ліквідації автономного устрою Гетьманщини і поневолення українського народу російськими правителями.

Використана література:

Історія Русів /переклад І. Драча; вступна стаття В. Шевчука. – К.: Радянський письменник, 1991. – 381 с.

Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 томах. /Редкол.: М.Г. Жулинський (голова) та ін. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 2: Поезія 1847-1861. – 784 с.

Шевченківський словник: У 2-х томах. – К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1978. – Том 1: А-Мол. – 415 с.; Том 2: Мол-Я. – 410 с.

Кащенко А.Ф. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове: Оповідання; Для середнього та старшого шкільного віку /Переднє слово О.Т. Гончара; Упорядкування, текстологічна підготовка, передмова та примітки С.П. Пінчука. – К.: Веселка, 1992. – 271 с.

Мариненко Д.Т., Рябокінь С.І., Зінченко Л.Ю. Сузір’я талантів рідного краю. – Красноград, 1997. – 156 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
1
7
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!