Історія вивчення межі поширення черняхівської культури регіону дніпро-донецького лісостепу

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ МЕЖІ ПОШИРЕННЯ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ РЕГІОНУ ДНІПРО-ДОНЕЦЬКОГО ЛІСОСТЕПУ

З 1995 року черняхівські пам’ятки на дніпро-донецькому вододілі досліджує група молодих археологів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна під керівництвом доцента кафедри історії Росії історичного факультету М.В. Любичев, яка 1999 року оформилась у Слов’янську археологічну експедицію (в травні 2005 року рішенням Вченої ради факультету експедиція стала називатися Германо-Слов’янською археологічною експедицією Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна). В полі зору експедиції опинився район верхньої течії Коломака, Мжі, Мерчика, Берестової, деяких витоків Сіверського Дінця. Саме тут розвідками зафіксована велика кількість черняхівських поселень. Була розроблена цільова наукова програма «Пам’ятки пізньоримського часу на вододілі Дніпра та Ворскли». У польовому сезоні 2001 року експедиція розкопувала селище Шлях 2 поблизу залізничної станції Огульци, а в 2002 році – селище Халимонівка поблизу Ков’яг Валківського району, пізніше здійснювала дослідження поселень в районі Високопілля на річці Коломак. В цей час В.В. Скирда проводив невеликі дослідження на поселенні Лозова 2 під Богодуховом. Незначні охоронні дослідження здійснювались на могильнику у села Глибоке на березі Трав’янського водосховища.

У наступні роки Германо-Слов'янська археологічна експедиція зосередилася на вивченні пам’ятки у районі села Війтенки Валківського району Харківської області, де були виявлені могильник та поселення часів черняхівської культури. Крім того експедицією на протязі 2010 -2011 років були зроблені розвідки у верхній течії річки Берестова, в районі селищ Охоче ​​і Мелихівка, а також в області річки Гомільша - правої притоки Сіверського Дінця. Йшлося про пошук пам'яток, що маркують південну межу ареалу культури в лісостепу між Дніпром і Доном.

Раніше дослідники вже займалися питанням кордонів ареалу черняхівської культури в лісостепу схід від Дніпра, в тому числі її південної ділянки, зверненого в степ. Ще в 1927 р. харківський археолог А.С.Федоровскій констатував, що черняхівські пам'ятники відомі на Полтавщині і Харківщині. А.А. Спіцин писав про так званий «Полтавсько-Харківському районі полів поховальних урн». У 1950 р. І.І. Ляпушкін вже набагато точніше визначив межі ареалу черняхівської культури. На його думку південна її границя йшла дещо південніше Змієва до верхів'їв річки Мжі, потім до витоку річки Коломака і гирла річки Орелі.

На карті Е.А. Симоновича південна межа кордону ареалу культури в регіоні від Нижнього Бишкина виділена в південно-західному напрямку до гирла Орелі.

У зв'язку з виявленням у 2012 році зруйнованого могильника біля Зачепилівки постали питання маркування південної межі ареалу черняхівської культури в області дніпро-донецького лісостепу: чи дозволяють результати останніх досліджень відкоригувати її лінію? Розгляд цього питання є досить актуальним: а) є відомості про пам'ятки черняхівської культури в басейні річок Оріль і Гомільша; б) є звіти про останні розвідках Германо-Слов'янської археологічної експедиції в зазначених вище районах; в) можливе введення в науковий обіг матеріалів могильника Зачепилівка; г) є достатня кількість літератури про знахідки черняхівської культури взагалі і її пам'яток в дніпро-донецькому лісостепу зокрема. Отже, робота про сучасний обрис південної межі ареалу черняхівської культури в області дніпро-донецького лісостепу має актуальність, забезпечена джерелами та літературою.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
1
5
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!