Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Побудова дисципліни у ЗДО: профілактика проблемної поведінки
»
Взяти участь Всі події

Історія виникнення книги

Виховна робота

Для кого: 5 Клас

05.03.2018

4042

46

0

Опис документу:
В роботі надані матеріали з ознайомлення та значення книги як найважливішого засобу людського пізнання, її роль у людському житті; історією книгодрукування.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Історія виникнення книги

( бібліотечний урок – дослідження 5 – 6 кл. )

Мета : розкрити значення книги як найважливішого засобу людського пізнання, впливу, її роль у людському житті; ознайомити з історією книгодрукування, найдавнішими та сучасними бібліотеками; професією бібліотекар; формувати читацьку самостійність; розвивати усне й писемне мовлення.

Обладнання: Виставка книг « Книга – джерело знань», мультимедійна презентація.

Книга – мій прекрасний квітник, в якому

Розпускаються бутони троянд.

Книга – мій сад, який приносить

Сто тисяч різноманітних плодів.

Книга – моє червневе небо, що посилає

З краплини мов із мушлі.

Копальня моя багата, в якій срібла і

Золота безліч, - книга!

( Садик )

Бібліотекар. Отож , сьогодні ми будемо говорити про книги. Ми довідаємося про історію виникнення книги, про першу друковану книгу, її першодрукаря, про професію-бібліотекар, розвиток книгодрукування в Україні. « Книги мають здатність безсмертя. Вони найдовговічніші плоди людської діяльності,» - писав англійський письменник Самюел Смайлс.

Існує невеличка казка, в якій підкреслюється вагомість книги, що несе у собі мудрість поколінь.

( інсценізація казки «Казка про книжку і газету» Лії Вест )

Казкар: Якось у домі з’явилась нова газета. Її поклали поряд зі старою книжкою. Газета вгледілася і почала розмову з книжкою.

Газета: - яка ти стара, пошарпана…

Казкар: Книжка у відповідь нічого не сказала. Та газета не вгавала.

Газета: - А я новенька, тільки-но віддрукована. На мене всі чекають, поспішають дізнатися останні новини.

Казкар: Книжка мовчала. Але через деякий час усі в домі прочитали газету і викинули її геть. А стару книжку читають і перечитують ще і сьогодні, бо в ній зібрано багатовікову мудрість людську.

Бібліотекар. Так, серед усіх джерел інформації книга завжди буде займати чільне місце. Що таке книга? Чи задумувався хто над цими словами? Упродовж усього життя ми неодноразово звертаємось до книги. Але такою, як зараз, книга була не завжди. У минулому в неї було багато прообразів.

У стародавні часи на землі не було книжок, бо люди не вміли їх робити. А потреба записувати, передавати іншим свої знання, відомості виникла давно.

Отож, сторінками найдавніших книжок ставали камені, стінки печер. Записи замінювали малюнки. Наприклад, якщо потрібно було розповісти про полювання – малювали диких звірів, людські фігурки зі списом, спрямованим

на дичину. Згодом люди додумались писати на глиняних табличках, які потім сушили і випалювали на вогні. Пізніше на кам’яних плитах почали з’являтися надписи - ієрогліфи- найстаріші зображувально-образні знаки єгипетського письма.

З часом виникло найбільш просте письмо - буквене, а приблизно з ХІІ ст.до н.е. з’явився перший алфавіт, який належав фінікійцям. На його осноі був сформований візантійський ( грецький ) алфавіт. Винайдення слов’янської азбуки пов’язано з буквеною системою, яку ми називаємо кирилицею.

Подорожуючи країнами, букви з каміння переходили на папірус, з папірусу – на воскову дощечку, з воскової дощечки – на пергамент або бересту, з пергаменту – на папір. Книги з тонкої козячої чи телячої шкіри були зручні, легкі. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, у стародавньому місті Пергамі. Тому папір із шкіри й називали пергаментом. Але ці книги були дуже дорогими. Зразки рукописних книг, зроблених на пергаменті, ви можете побачити в Музеї книги, що знаходиться на території Києво-Печерської Лаври. Саме на пергаменті писав літопис Нестор – літописець.

Книги на сухих стеблах папірусу – болотяної рослини з берегів річки Нілу, придумали стародавні єгиптяни ( ІІІ тис. до н.е. ). Відтоді з’явилася книжки, а краще сказати – сувої з папірусу. Писати на папірусних сувоях було зручно, але через кілька років такі книги ламалися і розпадалися. І лише у ХІІІ столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким ми користуємося сьогодні.

В античному світі й у середні віки книги розмножували шляхом переписування. Першим способом множинного репродукування книги була ксилографія ( гравюра на дереві ). Першою друкованою книгою вважають тексти, відтворені ксилографічним шляхом у Кореї в період з 704 до 751 року. Друкарство виникло на Далекому Сході в ХІ столітті.

У Європі друкарство почало поширюватися в середині ХУ століття, коли Іоанн Гутенберг усередині ХУ століття в м. Майнус у Німеччині надрукував так звану 42 - рядкову Біблію – перше багатооб’ємне друковане видання в Європі, визнане шедевром раннього друку. Датою народження друкарського верстату був 1440 рік.

У нашій країні книжка ще за часів Київської Русі була у великій пошані. Київський князь Володимир Святославович відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували книги. А за часів князівства Ярослава Мудрого у Києві, при Софійському соборі було засновано першу на Київській Русі бібліотеку.

Учень. З «Повісті минулих літ» ми дізнаємось : «… любив Ярослав книги, читав їх часто, і вдень, і вночі. І зібрав літописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди, тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу. Велику користь мають люди від навчання книжного…».

Бібліотекар. Як ви гадаєте, яка українська книга є найдавнішою? Що сьогодні, як і впродовж останніх п’ятдесяти років, викликає найбільше суперечок серед істориків та культурологів? Який український текст за рівнем філософського осмислення людського буття можна сміливо зіставити з Біблією? На всі ці запитання відповідь може бути одна : «Велесова книга». «Велесова книга» - це єдина українська літописна пам’ятка, написана на дерев’яних дощечках. Розміри дощечки нагадують глиняні таблички – 22 сантиметра завширшки, 38 сантиметрів завдовжки і до одного сантиметра завтовшки. Текст на дереві писався гострим предметом на зразок сучасного шила, а потім покривався спеціальним розчином. Текст на дошках-сторінках писано з обох боків, а поля на деяких з них було проілюстровано малюнками: зображення різноманітних тварин – бика. Вівці, собаки, а також сонця. Тут, очевидно, йдеться про символічне виділення місяців року. Створення книги датують 70-ми роками ІХ століття.

Роблячи екскурс в історію книги і друкарства в Україні, давай всі разом, діти, замислимось, який шлях зроблено книгою, скільки праці вкладено в неї. Особлива роль у становленні друкарської справи належить Івану Федорову. Російський першодрукар став першодрукарем українським. Він друкував книги в Московській державній друкарні в білоруського магната Григорія Ходкевича в Заблудові. В Україні, у власній типографії у Львові, у друкарні князя Костянтина Острозького в Острозі. Виданий ним у Львові «Буквар» - перший у Європі друкований підручник. Задумаємося на хвилину – це перша книга, що вчить грамоті. Вона повинна бути бездоганною. Читати малюк повинен вільно і правильно, бо наука навчитися читати – на все життя. Єдиний примірник « Букваря» знаходиться в Гарвардському університеті (у бібліотеці). Іван Федоров багато знав і вмів, був найосвіченішою людиною свого часу, володів кількома мовами, розумівся на військовій техніці, створив дослідний зразок розбірної багатоствольної гармати, винайшов новий тип мушкета.

Бібліотекар. Спадкоємцем традицій першодрукаря Івана Федорова стала друкарня Львівського братства, що з невеликими перервами діяла, починаючи з 1591 року, упродовж кількох століть. Незважаючи на важкі умови, у яких доводилося працювати, українські друкарі випустили чимало цікавих за змістом і цікавих за художнім оздобленням книг, які, як і видання інших видавничих осередків, відіграли значну роль у розвитку української культури.

З незабутніх часів з’явилися бібліотеки. Слово «бібліотека»- грецького походження, а перекладається так: « бібліо» - книга, « тека» - зберігання, тобто місце для зберігання книг. Я хочу, вам, розказати одну легенду. « Було у батька три сини. Перед смертю він подарував кожному по книзі і звелів розпорядитися подарунком як хто захоче, а ще розпорядився посадити на могилі кожному по жолудю.

Поховали батька. Як він сказав, так і зробили. Старший син продав свою книгу і купив щось потрібне для господарства. Середній поставив на полицю як пам’ять про батька. А молодший взяв свою і пішов до людей. Куди б він не заходив, в кожній хаті давав почитати батькову книгу або читав і розповідав сам. І люди були дуже вдячні юнакові, годували його, давали притулок на ніч. А коли бували в його селі, то відвідували могилу батька і дякували за хорошого сина, який за допомогою розумної книги подарував їм багато гарних думок, зробив добрішими їхні серця.

Пройшов час. Жолудь старшого сина згнив і пропав, середнього сина дав кволий росток, який пожовтів і засох. А з жолудя молодшого сина почав швидко рости молодий дубок, який перегнав берізки і сосни та пішов вгору, розкинув назустріч небу і хмарам свої могутні гілки.

Багато весен і зим сплили з того часу. Люди забули імена синів того чоловіка. Але мудре насіння знань із батькової книги дало міцні ростки. Ті знання передавались із покоління в покоління збагачувались новими. Давно змінилось одно покоління іншим, і тільки вічнозеленим залишається той дуб, підпирає гілками небо, грізно сперечається з блискавками».

Така легенда - легенда про юнака – бібліотекаря, який приніс людям знання. Його справа стала безсмертною. Я хочу вам, діти, сказати що деякі бібліотеки мають свої давні історії. Наприклад, бібліотека у Давньому Єгипті - «Притулок мудрості».Але користуватися ними могли тільки багаті, заможні люди, для простих людей бібліотеки були зачинені.

А за Ярослава Мудрого у Києві при Софійському соборі була заснована перша у Київській Русі бібліотека. На жаль, ми не знаємо, які саме книги були в бібліотеці Ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище. Після захоплення Києва Ханом Батиєм у 1240 році доля їх не відома.

Зараз в Україні діє понад 60500 різних бібліотек. Найбільша з них – це Державна Історична бібліотека України. Сучасна бібліотека збирає не тільки твори друку, а також аудіо- і відеокасети, компакт-диски, комп’ютерні програми бази даних. Найбільші електронні бібліотеки : бібліотека Максима Машкова – 20000 тис. текстів; бібліотека Альбебарон – 50000 тис. книг; велика електронна бібліотека – 30000тис. книг. Невеликою частиною бібліотек України є й шкільні книгозбірні, в яких працюють самовіддані люди. Всі вони вважають свою професію не просто роботою, а своєю місією на землі, покликанням своєї душі.

Якщо Ви були уважні, чи зможете відповісти на запитання вікторини :

- Як називається спеціально оброблена шкіра молодих телят чи ягнят? (Пергамент )

- Багаторічна трав’яниста рослина, з якої виготовляли папір у Єгипті? (Папірус )

- Коли на Русі з’явилися перші книжки і як вони називалися? ( в ХІ ст., називалися вони берестяними книгами )

- Що означає слово « бібліотека»? Коли і де з’явилися перші бібліотеки? Назвіть відомі вам бібліотеки давнини. ( перші бібліотеки з’явилися в Давній Греції – Афіни, Фіви, Пергам. Найдавніша бібліотека у світі - Олександрійська )

- Назвіть найдавнішу бібліотеку на території України. Хто був її засновником? ( бібліотека Ярослава Мудрого в Софійському соборі в Києві )

- Як називався перший духовний російський підручник? ( « Азбука», 1574 р. Першодрукар Іван Федоров )

- Хто був першодрукарем? Як називалася перша друкована книга? ( Йоган Гуттенберг надрукував 42-сторінкову « Біблію» - перше друковане видання в Європі )

- Коли й ким в Україні була заснована перша друкарня? ( 1573 р. в м. Львові першодрукар Іван Федоров заснував першу типографію в Україні )

Сьогодні ми з вами обговорили лише деякі питання теми «Історія виникнення

книги», теми невичерпної та дуже цікавої. Я хочу побажати вам, щоб ви частіше відвідували бібліотеку і прочитали багато корисних книг!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.