і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Історія пісні.

Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
800 грн
240 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №GC175571
За публікацію цієї методичної розробки Карюк Микола Андрійович отримав(ла) свідоцтво №GC175571
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Тема уроку: «Історія пісні.»

Слайд № 2

Мета уроку: Ознайомити з особливостями композиційної будови вокальної музики, будовою та різновидами пісні, основними особливостями популярної пісні, різновидами музичного супроводу до пісні, ознайомлення з творчістю композитора Д. Крижанівського, творчістю поета Т. Шевченка. Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити характерні особливості та побудови пісенного жанру. Виховувати інтерес до слухання вокальних творів відомих пісень, любов до творчості видатного поета Т. Шевченка. Слухання пісні «Квітка-душа» (слова Д. Гольде, музика К. Меладзе) у виконанні Н. Матвієнко та хору «Берегиня»

Слайд № 3

Слайд № 4

Пі́сня — словесно-музичний твір, призначений для співу. Основні показники пісні як жанру лірики — строфічна будова, повторюваність віршів строфи, розмежування заспіву та приспіву (рефрен), виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм, проста синтаксична будова; найдавніший, традиційний різновид лірики користується найрізноманітнішими мовними засобами, передає найтонші переживання. Сьогодні розрізняють фольклорну пісню:як жанр писемної поезії та як самостійний вокально-музичний твір. За жанрами фольклорні пісні бувають :  трудові, обрядові, календарні (колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові), колискові, весільні, похоронні,історичні, баладні, коломийки. Пісня зародилася дуже давно. Ще в античні часи вона була важливим компонентом обрядів: її текст виконували під музичний акомпанемент, супроводжували танцем чи пантомімою. Еллінські поети створили кілька різновидів пісні: елегія, гімн, культова пісня, застільна пісня, пісня про кохання. У музиці Середньовіччя з'явились нові типи пісні: канцона, альба, рондо, серенада, балада, творцями яких були трувери, трубадури, мінезингери. У середньовічній літературі піснею називали також епічні твори про історичних або легендарних осіб («Пісня про Роланда»), У другій половині XVIII століття всередині пісенних жанрів викристалізовується пісня-романс із супроводом клавішного інструмента. Пісенні форми посідають значне місце в опері XVIII століття та інших музично-драматичних жанрах.

Слайд № 5

Музика античних часів. Музика середньовіччя.

Слайд № 6

У другій половині XVIII століття всередині пісенних жанрів викристалізовується пісня-романс із супроводом клавішного інструмента. Пісенні форми посідають значне місце в опері XVIII століття та інших музично-драматичних жанрах.

Слайд № 7

У XIX столітті у зв'язку із загальним розквітом ліризму в мистецтві, а також завдяки зростанню інтересу до фольклору пісенні жанри інтенсивно розвиваються, розділившись на власне пісню та романс. Паралельно з творчістю професійних композиторів розвивається пісенна традиція, представлена поетами, які самі складали мелодії для своїх пісень і самі їх виконували. Так з'явилась авторська пісня та пісня бардів.

Слайд № 8

На початку XX століття в багатьох країнах спостерігається піднесення революційної робітничої пісні (серед них — «Інтернаціонал»), У XX столітті з'явилась масова популярна пісня, а в країнах Європи та США розвиток естрадної пісні був пов'язаний із мистецтвом джазу. Які ж характерні ознаки популярної естрадної пісні та її музичної форми? Більшість сучасних пісень пишуть у куплетній (перший куплет, приспів, другий куплет, приспів) або простій двочастинній формі (куплет, приспів).

Слайд № 9

Музичний словничок Популярна пісня — різновид загальнодоступного пісенного жанру музики, який легко запам'ятовується максимальною кількістю слухачів.   Сучасні пісні співають з інструментальним супроводом (виконує один інструмент, ансамбль чи оркестр) або під фонограму (запис музики, що виконується на електронних музичних інструментах, В електронному варіанті за допомогою новітніх інформаційних технологій).

Слайд № 10

Жанр пісні в популярній музиці. В сучасній популярній музиці пісня стає найпоширенішою музичною формою. Більшість сучасних пісень пишуться у куплетній формі або у простій двочастинній формі, що у популярній музиці називається 32-тактовою формою, або формою aaba. Куплетна форма містить від трьох до п'яти різних секцій, які розташовуються приблизно в наступному порядку: 1.Вступ 2.Куплет 3.Приспів (рефрен) 4.Куплет 5.Приспів (рефрен) 6.Інструментальний програш 7.Повторення приспіву Зазначена форма є найпоширенішою в сучасній популярній музиці, зокрема в таких напрямках як хіп-хоп, рок, та більшості інших напрямків. Кількість куплетів може варіюватись в незначній кількості. Окремі пісні можуть складатися лише з однієї секції, що декілька разів повторюється з незначними варіаціями. Популярні пісні мають також свої особливості римування. Часто зустрічається схема ABAC ABAD.

Слайд № 11

Музичний супровід сучасної пісні Живий інструментальний звук Фонограма

Слайд № 12

Тарас Шевченко

Слайд № 13

Реве́ та сто́гне Дніпр широ́кий» — українська народна пісня літературного походження. Автор — Тарас Шевченко (пісня є початком балади «Причинна»). Пісня описує пейзаж в романтичному дусі: бурю на Дніпрі, місяць на небі і передранковий стан природи. Текстом цієї пісні стали дев'ять строф з балади Тараса Шевченка«Причинна», написаної орієнтовно в 1837 році в Петербурзі. Це один з ранніх творів поета. Датується орієнтовно на підставі свідчень Шевченка в автобіографії (де він називає «Причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в III відділі у справі Кирило-Мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837), а також на підставі повідомлення Євгена Гребінки в листі до Григорія Квітки-Основ'яненка від 1 листопада 1838 року про передачу Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка» Мелодія пісні — народна. Музику до неї написав педагог і композитор Данило Крижанівський (* 1856— † 1894). Зверху над нотами він написав: «Присвячую Марку Кропивницькому». Коли Кропивницький прибув на гастролі з українською трупою в Одесу, Крижанівський показав йому нотний аркуш з присвятою. Програвши її на фортепіано,режисер обійняв гостя і назвав пісню шедевром. Незабаром, після однієї з вистав, оркестр і хор почали цю пісню, і її підхопив зал, люди підвелися… Так уперше прозвучала пісня, яка стала своєрідним гімном українців.

Слайд № 14

Перші два надруковані наклади збірки пісень з нотами (1884 та 1886 року), де була і ця пісня, конфіскувала поліція. З третьої спроби — вперше разом текст вірша Тараса Шевченка і ноти Данила Крижанівського були надруковані у 1886 році. «Реве та стогне Дніпр широкий»

Слайд № 15

РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ Слова Тараса Шевченка Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів.

Слайд № 16

Слайд № 17

Квітка – душа. Муз.К.Меладзе Сл.Д. Гольде. Ой, не зоря в небі запалала, То на землі квітка розквітала, Там де трава, як зелений шовк, Ранок прийшов, але квітку не знайшов. Ой то цвіла та не квітка красна, Ой то душа, що шукала щастя, Квітка-Душа ніжна і жива, Вітер почув і приніс її слова. Приспів: Весен і зим - дай Бог! Віри і сил - дай Бог! Щастя усім - дай Бог! Ой де Весна коси розплітала, Квітка цвіла і не облітала, Мрії і сни, зелена трава, Тільки душа і квітуча, і жива!

Слайд № 18

Виконавця пісні « Квітка – душа.» Ніна Матвієнко

Слайд № 19

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    23.02.2018
  • Розділ
    Музика
  • Клас
    6 Клас
  • Тип
    Презентація
  • Переглядів
    7479
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер матеріала
    GC175571
  • Вподобань
    0
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти