Це вже не просто таймер, це Адаптивна інтервальна система.
Після кожного відрізка ми отримуємо два параметри:
Факт (фізика): встиг добігти чи ні.
Пульс (біологія): наскільки швидко серце відновилося за 1 хвилину (Різниця між піком та пульсом після відпочинку).
Матриця рішень нашого "Штучного тренера":
Встиг + добре відновився (різниця > 20): Молодець! Наступний відрізок біжимо за початковим планом.
Встиг + погано відновився (різниця < 15): дитина виклалася на 200%, але серце не стягує. Щоб уникнути перетренування, система збільшує час на наступний відрізок (робить темп легшим).
Не встиг + добре відновився: сили є, але крокував занадто повільно або "лінувався". Система збільшує частоту метронома (зменшує час) на наступний відрізок, щоб "підганяти" дитину.
Не встиг + погано відновився: план від початку був занадто складним. Дитина не встигла і при цьому виснажилась. Система суттєво збільшує час на наступний відрізок, перемикаючи його майже в режим підтюпця.
Я повністю переписав логіку. Тепер можна додавати кілька відрізків (інтервалів), і після кожного система перевіряє пульс та адаптує наступний етап.
Ось оновлений код (Версія 7.0 - Адаптивний Інтервальний Тренінг):
Як працює ця філософія на практиці:
Етап планування: Вчитель або дитина задає список відрізків. Наприклад, класична витривалість: 600м (час Х), потім 200м (час Y).
Екран забігу: Тепер він візуально темніший (як професійні трекери), щоб не відволікати, з великим неоновим таймером.
Тренерська аналітика (Алгоритм адаптації):
Приклад 1: Учень пробіг 600м, встиг до гудка, але пульс 170 / 160 (відновлення всього 10 ударів). Програма каже: "Ти виклався на максимум, але серцю важко. Наступні 200 метрів я автоматично додаю +15% часу, щоб метроном став повільнішим". Дитина отримує законне послаблення, щоб зберегти здоров'я.
Приклад 2: Дитина не встигла пробігти дистанцію, але пульс 140 / 110 (чудове відновлення). Програма каже: "Сили є, швидкості немає! Ти можеш швидше. Наступний відрізок я роблю жорсткішим, метроном буде пришвидшено!". Програма діє як мотиватор, не даючи халявити.
Це перетворює простий таймер на справжню експертну систему (по суті, базовий штучний інтелект), яка "відчуває" стан учня і реагує так само, як відреагував би хороший тренер на стадіоні, який бачить задишку або, навпаки, легкість у рухах!