Інтегрований урок у 7 клас "Рух молекул. Дифузія."

Опис документу:
Мета уроку: використовуючи основні положення молекулярно-кінетичної теорії, узагальнити знання учнів і пояснити явища дифузії, розвивати пізнавальний інтерес, використовуючи уривки з літературних творів; розвивати різні типи компетенцій: пізнавальної — учитися й оперувати отриманими знаннями, формувати світогляд учнів, виховувати інтерес до предмета;

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Рух молекул. Дифузія. Інтегрований урок у 7 класі

Карпова Лариса.

Вчитель фізики ЗОШ № 3 м. Запоріжжя

Мета уроку: використовуючи основні положення молекулярно-кінетичної теорії, узагальнити знання учнів і пояснити явища дифузії, розвивати пізнавальний інтерес, використовуючи уривки з літературних творів; розвивати різні типи компетенцій:

пізнавальної — учитися й оперувати отриманими знаннями, формувати світогляд учнів, виховувати інтерес до предмета;

самоосвітньої — розвивати здатність до самоосвіти, організації прийомів самоосвіти, уміння аналізувати почуте, робити висновки й узагальнення, розвивати логічне мислення й зв’язний виклад своїх думок і висновків;

соціальної — здатність приймати правильні рішення;

полікультурної — популяризація художньої, науково-популярної літератури з погляду вивчення фізики й т. ін.

Тип уроку: інтегрований урок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Перевірка раніше засвоєних знань: повторення основних фізичних понять у формі конкурсу «Далі, далі...» із гри «Щасливий випадок».

1.   Як називається найменша частинка речовини, що не ділиться при хімічних реакціях? (Атом)

2.  Чи однакові атоми в різних хімічних елементів? (Ні, тому що хімічні елементи різні)

3.   Як називаються найменші частинки речовини, що зберігають її основні хімічні властивості? (Молекули)

4.  Що об’єднує всі тіла навколо нас? (Вони складаються з молекул, розділених проміжками)

5.  Як взаємодіють молекули в речовині? (Вони зіштовхуються, розлітаються, перебуваючи в безперервному хаотичному русі.)

Відповідаючи на ці питання, учні одержують бали за правильні відповіді.

II. Повідомлення теми уроку й мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми.

У ч и т е л ь. Послухайте невелике оповідання Анатолія Мітлева «Запах хліба».

«За давніх часів для солдатів пекли дуже великі хліби. Кожний везли за військом на возу. Космонавти беруть із собою на орбіту хлібці величиною із сірникову коробку. Найбільші хліби й найменші, й ті, що між ними, — короваї, коржі, буханці, колобки, — пахнуть однаково ситно й весело. Жоден інший продукт не має такого розкішного аромату. Хлібом пахне тільки хліб».

1.   Як ви думаєте, чому пахне хліб?

2.   Як можна пояснити це явище з погляду фізики?

III. Новий матеріал

На столі — три мензурки з водою. Учитель у першу мензурку додає кілька кристаликів мідного купоросу; в 2-у — трішки розчину з 1-й мензурки, одержуючи із блакитного розчину слабко-голубий; в 3-ю — додає з 2-ої, одержуючи практично «чистий» розчин.

А в цей час учитель розповідає:

Був ранок звичайного робочого дня. Молекули води ліниво рухалися в різні сторони, свято пам’ятаючи заповідь: «Будь завжди у вічному русі!»

Нелегка доля випала їм — ні дня, ні хвилинки відпочинку. Спокій міг би їм тільки наснитися, але вони, на жаль, були позбавлені й сну.

Але, що б там не казали, а їм не позаздриш!

Рухаючись без єдиної мети в якомусь напрямку, вони, крім того, ще дуже часто зіштовхувалися одна з одною. А, зіштовхнувшись, як ошпарені, вони зі злістю розліталися в різні сторони, щоб через якусь мить знову зіштовхнутися. Але чим тільки не пожертвуєш заради вічного руху на Землі!

І раптом сталася незвичайна подія. Якісь чужі молекули, зовсім не схожі на них, зненацька з’явилися у воді (у цей момент учитель додає у воду кристалики мідного купоросу і розмішує воду).

Вони намагалися проникнути між молекулами води й дуже часто досягали своєї мети (додає з 1-ої мензурки розчин у 2-у).

Робили вони це спокійно і якось навіть урочисто. Зіштовхуючись із молекулами води, чужинці-молекули поштиво вибачалися перед ними, ніби говорячи: «Не наша в тім провина, такий закон природи». Одним словом, зла вони нікому не коїли. Така доброзичливість і галантність дуже сподобалися нашим молекулам води. Вони перейнялися довірою до своїх, хоч і не проханих, але гостей,— і дружно пішли їм назустріч (з 2ої мензурки розчин переливаємо в 3ю).

Не страшно, що колір води змінився, зате життя відтепер буде цікавіше — вони навіки побраталися з молекулами мідного купоросу.

А, говорячи традиційно, сталася звичайна дифузія».

Дифузія — взаємне проникнення дотичних речовин одна в одну, що відбувається внаслідок безладного руху молекул речовини.

Проведемо ще один дослід. Візьмемо ванночку й розділимо її пластиліном, зробивши перегородку на дві частини: одну частину заповнимо холодною, а іншу гарячою водою.

Додаючи в обидві частини кристалики мідного купоросу, бачимо: дифузія йде швидше в гарячій воді, тобто в гарячій воді молекули рухаються швидше.

Який висновок можна зробити, спостерігаючи цей дослід?

Дифузія відбувається й у газоподібних речовинах.

«Черемшина ця росла не кущем, а деревом... кучерява і вся обсипана яскравим, білим запашним цвітом. Здалеку чутний був її аромат» (Л. М. Толстой).

А степь под пологом зелёным,

Кадит черёмуховый дым.

И за долинами по склонам

Свисает полынья над ним.

(С. О. Єсенін)

Гроза прошла, и ветка белых роз

В окно мне дышит ароматом... (О. Блок)

Прослухавши ці рядки, подумайте, чому дифузія в газах відбувається швидше, ніж у рідинах.

Якщо дифузію в газах і рідинах легко спостерігати, то у твердих речовинах це зробити складніше. Чому?

Поправляючи й коментуючи відповіді учнів, учитель показує в широкій посудині шар парафіну, у який додано кілька кристаликів марганцю. У парафіні навколо кристаликів утворюються бурі плями. Учням обов’язково слід сказати, скільки часу тривав дослід. Дослід підготовляється за 23 дні до уроку.

Явище дифузії має велике значения в житті людини й тварин.

Проводиться дослід з коментарем.

Береться свіже куряче яйце, звільнене вдома від умісту через отвір у вузькому кінці. У цей отвір вставляють скляну трубку й укріплюють за допомогою пластиліну Вільниййнець трубки занурюють у склянку з водою. Зверху шкаралупу із трубкою накривають перекинутою банкою, і під «дзвін» пускають підігріте повітря.  Відбувається дифузія: молекули теплого повітря заходять через пори шкаралупи усередину, за рахунок цього в ній збільшується кількість молекул повітря (збільшується тиск), і рідина в трубці в склянці з водою опускається. Якщо взяти іншу шкаралупу, покриту фарбою або шаром парафіну, тоді буде видно, що дифузія не відбувається.

Саме тому «освячені» (великодні) яйця тривалий час не псуються.

Потім учні наводить свої приклади дифузії, які їм знайомі з життя (засолювання огірків, просолювання риби, запах парфумів, свіжоспечених булочок і т. ін.)

IV. Закріплення нового матеріалу

1.   У якому розсолі (холодному або гарячому) швидше засолюються огірки? Чому?

2.   Середня швидкість руху молекул газу при кімнатній температурі становить сотні метрів у секунду — це швидкість артилерійського снаряда! Чому запахи поширюються повільніше?

3.   Чому вершки в молоці відстоюються швидше в холодній кімнаті?

V. Домашнє завдання й оголошення оцінок учням

1.   Чому дифузія в повітрі відбувається швидше, ніж у воді?

2.   Чи будуть поширюватися запахи в герметично закритому приміщенні, де немає протягів?

3.   Рибам для дихання потрібний кисень. Глибина перебування багатьох риб сотні метрів. Як потрапляє кисень на таку глибину?

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності соціального педагога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн