Інтегрований курс "Мистецтво"9 клас "Українське кіно"

Опис документу:
Конспект уроку "Українське кіно" знайомить учнів з галуззю українського кіно, з основними видами та жанрами українського кінематографу, з відомими режисерами, акторами і композиторами. Також, дається уявлення про жанр української анімації і т.д.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Інтегрований курс 9 клас

«Кіно — це новий спосіб пізнати людину… яка сама по собі анітрохи не змінилася»

Луї Деллюк

Тема: Українське кіно.

Мета: Розширити знання учнів в галузі українського кіномистецтва ;

Розглянути основні види і жанри українського кінематографу;

Познайомити з відомими режисерами, акторами, композиторами українського кіно;

Дати уявлення учням про жанр української анімації;

Розвивати естетичні смаки та вміння висловлювати власні судження під час спілкування ; виховувати шанобливе ставлення до шедеврів українського кіномистецтва та мультиплікації.

Тип уроку: комбінований

Наочність і обладнання: Комп’ютер, ТВ, мультимедійна презентація «Український кінематограф», фрагменти із кінофільмів та мультфільмів «Тіні забутих предків», В бій ідуть тільки « старики»», «За двумя зайцями», «Пригоди капітана Врунгеля» ,підручник «Мистецтво. 9 клас. Автор Л.М.Масол», стор. 148-159)

Мистецька скарбничка:

Анімація - вид кіномистецтва, о полягає у зйомці мальованих або об'ємних персонажів

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Вітання. Перевірка наявності учнів на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання

-Назвіть творчі професії задіяні у кіноіндустрії?

-Розкажіть про особливості однієї з них, що найбільше зацікавила?

-Назвіть композиторів, які писали музику до улюблених фільмів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми уроку.

Слово вчителя:

Український кінематограф веде свою історію з 1907 р, коли в Одесі було створено перше кіноательє. Легендарною зіркою німого кіно була Віра Холодна. Вона знімалась на Одеській кіностудії, яка стала центром кіновиробництва, а згодом і в Києві було відкрито кінофабрику.

Якщо європейські кінематографісти віддавали перевагу жанрам комедії, мелодрами, то українські кіномитці приділяли увагу екранізації популярних вистав, у яких грали корифеї українського театру. Наприклад «Наталка –Полтавка», «Наймичка».

Від початку свого існування і до 40х років 20 ст. український кінематограф входив до світового кінематографа.

З іменем Дзиги Вертова, винахідника техніки монтажу, методу прихованої камери та операторських прийомів, пов’язана поява першого вітчизняного документального фільму «Ентузіазм. Симфонія Донбасу». Цей фільм високо оцінив Ч.Чаплін.

З появою кольору і звуку розпочався новий етап розвитку українського кінематографа. Першою кольоровою стрічкою було комедія «Сорочинський ярмарок» режисера М. Екка. Вона була першою стрічкою Національної кіностудії ім. О. Довженка.

Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня 1894 р. в с. В'юнище (тепер м. Сосниці) Чернігівської області в селянській родині. Навчався в Сосницькій початковій школі, а потім – у початковому чотирикласному училищі. Йому здавалося, що може все: мріяв про архітектуру, живопис, плавання морями, учителювання. Закінчивши училище на відмінно, в 1911 р. вступив до Глухівського учительського інституту.

Протягом 1914-1917 pp. Олександр викладав фізику, природознавство, географію, історію та гімнастику у Житомирському вищому початковому училищі, дуже багато читав, брав участь у виставах, малював, організував український етнографічний хор в одному з ближчих до Глухова сіл.

У 1917р. О. Довженко перейшов на вчительську роботу до Києва і вступив до Комерційного інституту, а коли в місті відкрилася Українська академія мистецтв, вступив до неї.

З осені 1921 р. О. Довженко працював на посаді секретаря губернського відділу народної освіти, завідував відділом мистецтв, організував профспілку працівників освіти, а також був комісаром у Першому державному драма-тичному театрі ім. Т. Г. Шевченка.

Незабаром він перейшов на дипломатичну роботу. З 1921 р. служив в українському посольстві у Варшаві. Наступного року – в Німеччині на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва України у Німеччині.

Повернувшись до Харкова від осені 1923 до літа 1926 рр. працював художником-ілюстратором в редакції газети «Вісті ВУЦВК», був автором політичних карикатур, які підписував псевдонімом «Сашко».

Протягом 1926–1933 pp. він працював на Одеській кінофабриці та Київській студії художніх фільмів. Саме на Одеській кіностудії творчий доробок О. Довженка був багатогранний: «Вася - реформатор», «Ягідка кохання» (1926), «Сумка дипкур’єра» (1927), «Звенигора» (1928). В основу сюжету наступного фільму «Арсенал» (1929) він поклав події Січневого збройного повстання 1918 р.

У 1930р. О. Довженко зняв картину «Земля» - своєрідний гімн героїзму праці на землі, глибині й силі людських думок, почуттів, пристрастей. В стрічці, яка вивела українське мистецтво на широкі міжнародні обшири й принесла митцю світову славу, автор змалював запеклу класову боротьбу, новітні перетворення на селі. Але на батьківщині робота О. Довженка була нещадно розкритикована - «Землю» заборонили в Україні. Попри все, О. Довженко продовжував мріяти, писати, говорити з екрану про минуле та майбутнє України. Після прем’єри в Берліні про О. Довженка опублікували 48 статей, у Венеції італійські кінематографісти назвали митця «Гомером кіно». В Радянському Союзі стрічку реабілітували лише в 1958 р., після того, як «Земля» ввійшла до числа 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.

Чарлі Чаплін зазначав: «Слов'янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».

У 1932р. О. Довженко зняв перший звуковий фільм «Іван». Конфлікти О. Довженка на Київській студії, особливо після постановки фільму «Іван», загострилися. Тому митець прийняв рішення виїхати до Москви і з 1933р. працював на «Мосфільмі».

У 1935 р. О. Довженка нагороджують орденом Леніна, а восени того ж року на екранах з'явився «оптимістичний» «Аероград». У 1939р. вийшов на екрани «Щорс» (поставлений на Київській кіностудії). Фільм швидко став популярним, глядачеві подобались подані з гумором колоритні народні, національні характери головних героїв.

Сценарій про життя І. Мічуріна шість театрів попросили переробити для сцени - так з’явилася п’єса «Життя в цвіту» (1948).

За «ідеологічно правильний» біографічний фільм «Мічурін» (останній твір О. Довженка) митець у 1949 р. одержав Сталінську премію другого ступеня, яка означала офіційну його реабілітацію після «України в огні».

У цей період митець створив художньо-документальний фільм про Вірменію «Країна рідна» з власним дикторським текстом, почав роботу над романом «Золоті ворота», написав п’єси «Молода кров», «Міра життя», оповідання «У полі», «Слава», «Сіятель» (1946), сценарій «Прощай, Америко!» (1950) і «Відкриття Антарктиди» (1952), завершив п’єсу «Потомки запорожців» («На зламі тисячоліть» (1953)), кіноповість «Зачарована Десна» (1954-1955), розпочату ще 1942 р. Протягом 1949-1956 pp. викладав у ВДІКу (Всесоюзному Державному інституті кінематографії), працював у сценарній студії, допомагаючи кінодраматургам-початківцям.

Незважаючи на загострення хвороби серця, восени 1951 р. О. Довженко поїхав у Каховку, на будівництво греблі. Побачене там митець планував відтворити у кінокартині «Поема про море». У 1956 р. у березневому номері журналу «Дніпро» була опублікована «Зачарована Десна», з цього приводу     О. Довженко дуже радів. У цей час була завершена й «Поема про море». У листопаді розпочались зйомки однойменного кінофільму. Але здійснити задумане Олександр Петрович не встиг - він помер 25 листопада 1956 р.

Похований Олександр Петрович на Новодівичому цвинтарі у Москві. У 1957 р. з'явилася друком збірка повістей митця «Зачарована Десна», від якої фактично почався «відлік» письменницької слави. На всесвітній виставці в Брюсселі в 1958р. 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн, добираючи 12 найкращих фільмів усіх часів і народів, назвали і «Землю» О. Довженка.

Фільми «Поема про море» (1958), «Повість полум’яних літ» (1960) і «Зачарована Десна» (1964) поставила вже його дружина Ю. Солнцева. Крім того, вона зняла стрічки «Незабутнє» (1968) та «Золоті ворота» (1969) на основі літературних творів О. Довженка.

У 2004 р. Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету у 2 гривні, присвячену 110-річчю від дня народження О. Довженка. У Києві, на території Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, росте яблуневий сад. Посаджений майстром понад піввіку тому. Посіяні ним творчі зерна проросли в новому українському кінематографі, в нових обрисах України та факті української державності.

УКРАЇНСЬКЕ ПОЕТИЧНЕ КІНО

Робота учнів з підручником ( с.152-155)

Шестидесяті роки в ознаменовані з появою поетичного кіно. Це самобутнє явище, яке стало носієм українського світогляду з яскравим національним забарвленням. Цей напрям знайшов яскраве втілення у творчості видатних кінорежисерів С. Параджанова «Тіні забутих предків», Ю. Ілленка « Криниця для спраглих» « Білий птах з чорною відзнакою» ( в якому дебютував Б. Ступка), Л. Осика «Кам’яний хрест» за мотивами новели В. Стефаніка. У цих кінострічках показане життя людей, невід’ємне від природного оточення, рідної землі, звичаїв та обрядів. Використано фольклорні мотиви, специфічні операторські прийоми, які сприяли відтворенню правдивих почуттів, і водночас портрети героїв постали реалістичними і символічними.

Перегляд фрагменту кінофільму «Тіні забутих предків»

Дискусія про роботу творців кінострічки

Слухання музики з кінофільму: М. Скорик Концерт «Карпатський»

НАПРЯМ «МІСЬКА ПРОЗА» пов’язана з іменем Кіри Муратової. Кінорежисера цікавить відображення на екрані моральних та психологічних проблем сучасності: людських взаємин пересічних городян, їх самотності. У першому своєму фільму «Короткі зустрічі», режисер зіграла головну роль разом з В. Висоцьким. Всі її фільми здобули всесвітнє визнання.

Комедія режисера В. Іванова за п’єсою М. Старицького« За двома зайцями» завжди мала величезний успіх завдяки грі талановитих акторів насамперед М. Яковченка. Цього актора називають «найзаслуженішим серед народних».

Перегляд фрагменту кінофільму « За двома зайцями».

Робота учнів з підручником ( с.155-156)

Про долі видатних діячів України було створено багато історичних фільмів: «Богдан Хмельницький» І. Савченка, «Данило- князь Галицький» Я. Лупія, «Ярослав Мудрий» Г. Кохана, «Легенда про княгиню Ольгу» і «Молитва за гетьмана Мазепу» Ю. Іллєнка, « Богдан –Зіновій Хмельницький» М. Мащенка, «Нескорений» О. Янчука, який також розкрив трагедію в Україні у фільмі «Голод- 33»

Воєнну тему репрезентує картина «У бой ідуть лише «старики»» Л. Бикова, в якій режисер зіграв одну з головних ролей. Картина містить і сцени повітряних боїв, і трагічні епізоди гибелі льотчиків, проте вона пронизана щирим ліризмом і добрим гумором.

Перегляд фрагменту кінофільму «У бій ідуть лише «старики»».

Сучасні українські кінематографи плідно розвивають традиції українського кіно, опановують нові теми і жанри, виходять на міжнародну арену. Все більше уваги кіно митці приділяють проблемам сучасної молоді. Уперше, в українському кінематографі «Золоту пальмову гілку» на фестивалі в Каннах в номінації «кращий короткометражний фільм» І. Стрембіцького за стрічку «Подорожні» 2005 р. Аналогічної золотої відзнаки удостоїлась М. Вроди картина «Крос» 2011р. Найтитулованіший український фільм, що має понад 40 нагород, серед яких три призи Канського кінофестивалю «Плем’я» 2014р. М. Слабошпицького. Вперше було знято мовою жестів.

Анімація- вид кіномистецтва, що полягає у зйомці мальованих або об’ємних персонажів.

Українській анімації нараховується майже 90 років. У 1927 році на Одеській кіностудії були зняті перші українські мультиплікаційні фільми. Перше міжнародне визнання – на фестивалі дитячих фільмів у Чехословаччині отримав «Ведмедик і той, що живе у річці» ( реж. А. Грачова).

Візитною карткою української анімації став комедійний «козацький серіал» режисера А. Дахна, який складається з 9 короткометражних фільмів, створених на студії «Київнаукфільм»: «Як козаки куліш варили», «Як козаки у футбол грали», «Як козаки мушкетерам допомагали» і таке інше. Музику до кінофільму створювали М.Скорик, Б.Буєвський, В.Губа, І.Поклад. В окремих стрічках використовували українські народні пісні, традиційну вишивку. Серіал мав великий успіх, став класикою жанру і не старіє й досі.

До кращих творів Д.Черкаського належать мультсеріал «Пригоди капітана Врунгеля» з 13серій, «Лікар Айболить», «Острів Скарбів». В останній стрічці оригінальну музику до якої написав В.Бистряков, використано комбіновану зйомку- поєднане анімаційне і ігрове кіно.

«Пластилінова ворона» О.Татарського в пісенній формі розповідає про жанри живопису: пейзаж, натюрморт і портрет.

Низьку нагород на міжнародних кінофорумах отримали «Йшов трамвай дев’ятий номер»(реж.С.Коваль) і «Засипає сніг дороги»( реж.Є. Сивокінь). Мультсеріал з 50 серій «Народна мудрість» (реж. С.Коваль і В.Задорожний)в якому за допомогою приказок і прислів’я зображено український побут.

Перегляд фрагменту мультфільму « Пригоди капітана Врунгеля»

IV. Закріплення матеріалу з уроку:

Кого вважають фундатором українського кіномистецтва?

Які картини ввійшли до світового кіномистецтва?

Найбільше мене вразило…

VI. Підсумок уроку: в українському кінематографі було багато яскравих, творчих особистостей: акторів і режисерів, які піднесли мистецтво до світового рівня.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн
395 грн