• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Українська мова
  • ІНТЕГРАЦІЯ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ З РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ НАУКИ В РАМКАХ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

ІНТЕГРАЦІЯ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ З РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ НАУКИ В РАМКАХ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Опис документу:
У поданому матеріалі подано інтеграційні підходи до навчання і виховання, які відомі у педагогіці досить давно. Вони й нині активно використовуються у шкільній практиці, що дає змогу реалізувати міжпредметні зв’язки, які сприяють формуванню в учнів єдиної картини світу та наукового світогляду. У поданому методичному посібнику розміщено вправи та завдання з тем «Іменник», «Числівник», «Дієслово», які тісно переплітаються з базовими дисциплінами природничого циклу: хімії, фізики, геогра

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

45

ІНТЕГРАЦІЯ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ З РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ НАУКИ В РАМКАХ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Корнієць І.В.,

вчитель української мови та літератури,

спеціаліст першої категорії

Передмова

Оновлення змісту освіти в XXІ столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ «інформаційного вибуху», який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.

Отже, головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто формування в неї необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція навчальних дисциплін. Інтеграція може вирішити основні суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами.

У поданому матеріалі подано інтеграційні підходи до навчання і виховання, які відомі у педагогіці досить давно. Вони й нині активно використовуються у шкільній практиці, що дає змогу реалізувати міжпредметні зв’язки, які сприяють формуванню в учнів єдиної картини світу та наукового світогляду.

Інтеграція на уроках української мови

Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня. «Ти можеш!»- повинен нагадувати вчитель учневі. «Він може!»- повинен нагадувати колектив. «Я можу!» - повинен повірити в себе учень.

Як відомо «інтеграція» означає об’єднання, глибоке взаємопроникнення, злиття в одному навчальному матеріалі узагальнених знань з різних навчальних предметів, що дасть можливість досягнути цілісності знань.

Метою інтегрованого навчання є:

формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ, системи знань і вмінь;

досягнення якісної, конкурентоздатної освіти;

створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів в процесі вивчення загальноосвітніх предметів;

активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках;

ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання.

Переваги інтегрованого навчання:

інтеграція пожвавлює навчальний процес;

економить навчальний час;

позбавляє від перевтоми.

В межах інтеграції можна вирішувати проблеми навчання: ущільнити, стиснути, спростити знання, зробити їх компактними, з метою економії часу.

За рахунок інтегрованих вправ та уроків можна максимально диференціювати предмети, які становлять ядро майбутньої професійної діяльності випускника. Очевидно, що інтеграція змісту освіти – це творчість, а вона не має сталої форми. Провідний дидактичний інструмент інтеграції- це міжпредметні зв’язки. Здійснюючи інтеграцію через міжпредметні зв’язки, треба знайти смислові відповідності елементів змісту навчального матеріалу, що належить двом чи більше дисциплінам, спланувати комплексне використання знань під час вирішення навчальних завдань, поєднаних інформацією так, щоб її визнала багатогранна єдність.

Такий підхід до підготовки учнів з використанням міжпредметних зв’язків відповідатиме найвищим принципам інтеграції.

Інтеграція уроків української мови з історією, математикою, біологією, географією, фізикою, музикою та іншими навчальними предметами дозволяє багатогранно розглянути багато важливих явищ, зв’язати уроки мови з життям, показати багатство і складність навколишнього світу, дати дітям заряд творчої енергії, допитливості. В учнів з’являється можливість створити не тільки власну модель світу, а й виробити свій спосіб взаємодії з ним.

У 5 класі йде підготовка учнів до вивчення в 7-9 класах базових дисциплін природничого циклу: хімії, фізики, біології, географії. Тому на уроках української мови я, як вчитель-словесник, використовую словникові диктанти, взаємоперевірні та самоперевірні диктанти. Основу таких диктантів складає інформація та опорні слова з вищезазначених галузей. Вивчаючи правопис слів діти знайомляться з певними поняттями та термінами, їх тлумаченням та лексичним і граматичним значенням. Також діти залюбки відгадують загадки, де основне слово-відгадка є тлумаченням якогось явища природи, фізичного чи хімічного поняття.

Так, у 6 – 7 класах, вивчаючи розділ мовознавства «Морфологія» широко використовую вправи та завдання з тем «Іменник», «Числівник», «Дієслово», які тісно переплітаються з базовими дисциплінами природничого циклу: хімії, фізики, географії, біології, а також з історією та математикою.

У 8- 9 класах у складі вивчення такого розділу мовознавства як «Синтаксис. Пунктуація» використовую вправи та завдання з теми «Розділові знаки при відокремлених членах речення», які переплітаються з природознавством, біологією, українознавством і навіть фізикою. Саме з нею я використовую тісний зв'язок на уроках мови та літератури. Об’єднуючим заходом між фізикою та українською мовою і літературою можна провести конкурс «Фізики – лірики», де учням пропонують різні завдання, відгадати вченого, письменника, за деякими явищам природи скласти прислів`я і т.д. На уроках з’ясовуємо і доводимо з точки зору фізики достовірність і правильність описання в літературі фізичних явищ. Діти залюбки виконують домашнє завдання, де треба знайти в художньому творі опис фізичного явища.

Практика моєї роботи показала плідність інтеграції, виявила перспективи подальшого розвитку та удосконалення такого підходу до навчання. Застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагоджуванню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці викладачів та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів. Я помітила, що на уроці беруть участь і найменш комунікативні діти, що сприяє їх самоствердженню, дозволяє розкрити свої можливості, повірити у свої сили. Нерідко результатом таких уроків є виконання учнями творчих домашніх завдань (складання кросвордів, ребусів, ігор-загадок, створення різноманітних проектів).

Таким чином, інтеграція – необхідна умова, важливий засіб сучасного навчального процесу, для забезпечення системних знань учнів з різних галузей наук, соціалізації особистості.

Інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх одна – розвинена, креативна, соціалізована особистість, здібна до творчого пошуку.

«У наших руках – найбільша з цінностей світу – Людина. Ми творимо Людину, як скульптор творить свою статую з безформного шматка мармуру: десь в глибині цієї мертвої брили лежать прекрасні речі, які належить добути, очистити від усього зайвого»

В.Сухомлинський

6 клас

МОРФОЛОГІЯ

ІМЕННИК

Українська мова і біологія

Виконати завдання індивідуальних карток

КАРТКА № 1

Кропива мала (жигавка, жалива)

  1. Списати тексти.

  2. Виписати іменники, указати спосіб їхнього творення.

  3. Позначити в них суфікси й обґрунтувати їхнє написання.

  4. Скласти діалог між людиною та кропивою, використовуючи іменники із суфіксами емоційного забарвлення (за бажанням).

* * *

Її можна побачити скрізь: на пустирищах, дорогах, на узліссях і лісових галявинах, у ярах, на смітниках, біля хат. Навесні вона чи не першою серед трави викидає маленькі листочки до сонечка, а відтак зеленіє густим листячком на гінких і чіпких стеблиночках. Це кропива. Споконвіку водиться за нею неславонька. Її лають і обминають, часто можна побачити, як її виривають, нищать, наче підступного ворога.

Та чи завжди ми маємо радію? Хоч і жалюча вона, але не варто аж так її ганити. У природі немає нічого зайвого. Окрім усього іншого, вона ще й надзвичайно корисна. Листя та стебла кропиви— добрий харч для свійських тварин. А ще вона лікує. Так, люди помітили, що, коли свиням щоденно домішувати в раціон посічену сиру (а взимку — й висушену) кропивку, вони рідше хворіють, значно набирають вагу.

* * *

Дощ полив — і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові.

Лиш дідок, старесенький, кропив'яний. Блискавки визбирує в траві.

КАРТКА № 2

Верба плакуча

  1. Списати текст.

  2. Виписати іменники III відміни.

  3. Провідміняти іменники: мати, ніч, любов.

  4. Скласти художній опис верби, використовуючи виписані іменники (за бажанням).

* * *

Одна жінка вдень жила зі своєю сім’єю, а на ніч перетворювалася на вербу. Якось про це дізнався її чоловік і зрубав вербу — жінка померла. Але материнська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена зі зрубаної верби колиска, заколисовувала осиротілого хлопчика. А коли він підріс і зробив собі сопілку зі старої верби, вона розмовляла з хлопчиком, немов рідна мати.

З легенди

У Європі часів середньовіччя верба була деревом співаків та поетів, оскільки люди вважали, що вона наділяла їх красномовством.

В Україні з вербою пов'язували уявлення про жіночу красу, про весну, зокрема про такі риси, як свіжість, м’якість, податливість. Відомо, що вербові колиски, вербові відра, сопілки тощо набули тут великої популярності.

Животворна здатність цієї рослини закарбована також у приказках та прислів’ях: «Де ростуть верби, там чисті джерела», «Де срібліє вербиця — там здорова водиця», «Там криниця, де вербиця».

З календаря

КАРТКА №3

Вишня звичайна

  1. Списати тексти.

  2. Виписати іменники, указати їхні відмінкові форми й закінчення.

  3. Записати ці іменники в кличному відмінку.

  4. Скласти діалог на тему: « Подорож у село (місто) за «вишневою» назвою», використовуючи іменники в кличному відмінку (за бажанням).
    * * *

Це запам’яталося мені як найкращий спомин дитинства. Недалеко від нашої хати росла вишня. Стара-стара, вже половина гілок зовсім засохла, а на половині ще родили-ой які ж смачні ягоди Запам’яталося: весною зацвіла тільки одна гілка. Батько хотів зрубати вишню, бо вмирає ж вона... Та мати сказала:

Батьку! Не треба рубати. Цю вишню посадив ще твій дідусь. Хай вродять вишні на оцій гілці...

Вродили востаннє вишні. Зібрала мама кісточки й посадила в землю. Виросли з тих кісточок молоденькі вишні. Стара вишня засохла, а молоді вже цвітуть і плодоносять.

Ось бачиш, синочку, вишня не вмерла, а продовжила свій рід, сказала мати, так і народ ніколи не вмирає. Поки живе народ, доти живе й Батьківщина.

Василь Сухомлинський

* * *

Ой ти, вишне, солодкувата.

Чого довго в полі стоїш?

  • Я в полі стою і літечка жду.

  • Коли ти рясно вишеньки зродиш?

  • Ой ти, вишне солодкувата,

Літечко прийде — сильно зацвіту.

- Я в полі стою і літечка жду.

Сильно зацвіту, вишеньку зроджу.

Зроджу вишеньку чорнявеньку.

Поливайте мене, хоч і раненько.
З гаївки

КАРТКА № 4

Терен (слива колюча)

  1. Списати тексти.

  2. Виписати іменники, указати серед них географічні назви.

  3. У кожному з виписаних іменників указати закінчення, рід і число.

  4. За поданим зображенням скласти художній опис терну, використовуючи виписані іменники (за бажанням).

* * *

Очевидно, різноманітних пісень про терен у нашому фольклорі так багато тому, що ця рослина в давнину в Україні була дуже поширеною. Її колючі кущі росли повсюдно колоніями в байраках, балках, ярах, на кам’янистих схилах, утворюючи терняки. З її темно-синіх їстівних плодів з терпким кисло-солодким присмаком виготовляли чудовий напій — тернівку. Народні назви свідчать про пошану до цієї рослини: терночок, теренок, тернівник, теренець. Є й чимало назв поселень, пов’язаних із нею: Терни, Теренці, Теренівка, Тернівщина, Тернове, Тернові Поля, Тернова Балка, Терновиця тощо.

Із журналу

На середній течії річки Серет із сивої давнини проживали люди, їх приваблювали сюди риба, водна птиця, різноманітна звірина навколишніх лісів, родючі поля. Широкі розливи Серету з непрохідними болотами охороняли людські оселі на лівому березі від злих нападників.

Мешканці кількох халупок із правого берега Серету казали:

То з піль люди, то — пільці...

Відтоді й пішла перша назва поселення — Топільче. У давні часи сюди забігали татари й шаблею та вогнем нищили Топільче. Дуже довго тут ніхто не поселявся, а родючі ниви заростали терном. Тож цю обезлюднену місцевість стали називати Терновим полем.

А звідки ви будете, дядьку? — запитували в сусідніх селах.

  • Ми з Тернового поля.

  • Звідки, звідки? — допитувалися.

  • Та з Тернополя.

Кажуть, що звідси й пішла назва Тернопіль.

З легенди

КАРТКА № 5

Чорнобривці

(жовтяки, оксамитки. бархатки)

  1. Списати текст.

  2. Записати улюблені квіти, указати їхній рід і число.

  3. Виписати іменники чоловічого, жіночого, середнього родів (в три колонки).

  4. Скласти твір-розповідь з елементами опису про український віночок, використовуючи іменники в різних формах роду (за бажанням).

* * *

Ці квіти називають у народі по-різному: жовтяки, оксамитки, бархатки. Їхні яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних, золотистих, жовтих, оранжевих, червонясто- коричневих барв.

Найбільш поширена назва цих квітів — чорнобривці.

Вона пов'язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли дуже гарні святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви й чорні голівки — «чорнобривці».

З легенди

* * *

Віночок в українців був символом чистоти та краси. Дівчатка починали носити його вже з трьох років.

Перший віночок дитині плела матуся.

Це була не просто прикраса, а оберіг, знахар душі, бо люди щиро вірили в його лікувальну силу. Переповідали, що в ньому криється чаклунська сила, яка знімає біль, оберігає красу волосся й захищає від зурочень. Ця сила — у квітах: чорнобривцях, ромашках, незабудках, барвінку, безсмертнику, маках, волошках.

З календаря

КАРТКА № 6

Ожина сиза, або звичайна (ожинник, глуха малина)

  1. Списати тексти.

  2. Виписати іменники - назви істот і неістот.

  3. Визначте рід, число, відмінок, відміну виписаних іменників.

  4. За поданим зображенням скласти в художньому стилі опис ожини, використовуючи виписані іменники (за бажанням).

* * *

Тихо в диких заростях ожини. Тільки іноді зашарудить опалим листям на землі якийсь лісовий звірок.

І птахам, і комашкам — усім затишно й безпечно в ожиннику. Адже він добряче поколе того «природолюба», котрий напрямки сунеться на його гілки. Дістанеться й ведмедю, ласому до лісових ягід.

Попри це, люди з давніх-давен збирали біля шляхів, у заростях, байраках, по берегах річок, на вологих місцях духмяні, соковиті й дуже смачні ягоди ожини. Тим часом на присадибних ділянках її почали висаджувати з кінця XIX століття, але промислових плантацій ожини немає й досі, хоча з плодів цієї рослини здавна готують настойки, вина, кондитерські вироби.

* * *

Медики-науковці ожину сизу вивчили недостатньо, тимчасом як народ застосовує її дуже широко.

Стиглі плоди, ожиновий мед радять уживати хворим на застуду. Свіжі стиглі ягоди насичують організм вітамінами, а недостиглі поліпшують роботу органів травлення, діють як в'яжучий засіб при діареї. Через незначний вміст вуглеводів ожина корисна хворим на діабет.

Настій з листя лікує людей, які страждають на розлади нервової системи та серця, а примочки із цього настою прискорюють загоєння ран. Той, хто хоч раз скуштує ожиновий мед, який бджоли збирають на кущах з білих квіток, надовго запам'ятає чарівний смак цієї прозорої й світлої рідини, що здатна втамувати кашель.

Ось така вона — дика недоторкана лісова красуня!

Із журналу

КАРТКА № 7

Мак снодійний (городній мак)

  1. Виразно прочитати тексти, визначити типи мовлення.

  2. Виписати іменники, указати їх лексичне значення.

  3. Записати виписані іменники в початковій формі.

  4. За поданим зображенням скласти невеликий твір-опис «Сей світ, як маків цвіт», використовуючи виписані іменники (за бажанням).

  5. Списати тексти.

  6. У виписаних іменниках визначити рід, число, відмінок і відміну.

***

Неповторна краса, рідкісне видовище природи, коли мак цвіте!

Як і на городі коло хати, а ще пишніш, ще більш вражаюче, коли на згірках

десь, серед зела пшеничного, купочками, що порозбігалися, або в степу…

Це мак-самосіїв, самосійка.

У народній свідомості й дотепер побутують перекази й живуть уявлення

про високі та пишні трави, які росли колись у степах українських. А серед них і маки цілими плесами процвітали.

Ой по горах та сніги біліють,

По долинах усе цвітуть маки.

То ж не маки, то наші козаки,

А козаки усе новобранці.

За Андрієм Кондратюком

***

Мак для власних потреб сіяли в середині посту, у середу. Цю пору називали хрестцями. Оскільки сіяння маку було важливою подією, до нього належним чином готувалися. Інколи цей день випадав ще досить ранньої весни, коли й сніг лежав, а все-одно мак сіяли, тільки б ґрунт скопати можна було. Зазвичай сіяли мак тільки дівчата й молоді хлопці. При цьому примовляли та ще й співали:

Край долини мак, мак:

Край широко мак, мак –

Мак чистий, головистий;

Головочки, як ріпочки;

Молодії молодочки

Завивали головочки.

З календаря

КАРТКА № 8

Тополя чорна

(осокір, сікора)

  1. Визначити тему, головну думку тексту, дати йому назву.

  2. Виписати іменники, обґрунтувати вживання великої літери.

  3. Указати рід кожного з виписаних іменників. Навести приклади іменників спільного роду.

  4. Скласти зв’язне висловлювання про тополю, використовуючи іменники спільного роду (за бажанням).

  5. Списати тексти.

***

Із прадавніх часів у нашому народі зберіглося Свято тополі. Обирали найстрункішу дівчину, піднімали їй руки над головою, на них вішали хустки, стрічки, намисто й водили її селом, полем, лугом, співаючи:

Стій, тополенько,

Стій, не розвивайсь,

Буйному вітроньку

Не піддавайсь…

У суботу перед Зеленими святами – Трійцею – гілки тополі разом з гілками інших дерев втикали у ворота, щоб відігнати нечисту силу. Біля придорожніх тополь здавна зупинялися на відпочинок мандрівники, в їх затінку відпочивали чумаки.

Щось справді осяйне, оберігаюче є в цьому дереві:

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

Як символ рідної землі, України, виступає тополя у вірші Василя Симоненка:

І коли впадеш ти

На чужому полі,

Прийдуть з України

Верби і тополі…

Наші предки на честь цього дерева називали й поселення: Тополі, Тополівка, Тополя, Тополеве, Топольне та ін.

Андрій Кондратюк

КАРТКА № 9

Мальва звичайна

(рожева рожа, калачики)

  1. Виразно прочитати тексти, дати їм назви.

  2. Виписати іменники: а) у формі однини; б) у формі множини.

  3. Утворити словосполучення з виписаними іменниками, вказати відмінки.

  4. Скласти творчий переказ, використовуючи виписані іменники, висловлюючи власне ставлення до сказаного (за бажанням).

  5. Списати тексти.

***

Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кандиби. Під час одного зі спустошливих набігів турки захопили село, у якому жила ця красуня. Батько дівчини загинув, порубаний мечами, матір забрали в полон, а Мальві та її подругам пощастило втекти до лісу. І тоді Мальва вирішила помститися ворогам і взяла до рук зброю. Усіх ворогів на її шляху чекала неминуча смерть. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підступний зрадник видав її, і турки, порубавши тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. На тому місці виросли яскраво-червоні гарні квіти, які й назвали мальвами.

З легенди

***

Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем розвихрені мальви, шугають червоними язиками багаття під самісіньку стріху, того й гляди, від їхнього полум’я загориться хата…Ніхто не знає, коли й хто посадив їх на сонячному причілку.

Мати кажуть, що ті мальви посадила колись давним-давно ще бабуся в свої дівочі літа… Чи не відтоді бере свій початок пісня «Посадила мальву я край вікна»? Мабуть, разом із цими чудесними квітами, що ростуть на високих стеблах, народилася й пісня та пішла в люди.

КАРТКА № 10

Картопля

(бульба, бараболя, крумплі)

  1. Виразно прочитати тексти, указати стилі мовлення.

  2. Виписати іменники I відміни.

  3. Провідміняти іменники: картопля, Європа, Іспанія.

  4. Скласти розповідь на тему «Моя улюблена страва з картоплі», використовуючи іменники І відміни (за бажанням).

  5. Списати тексти.

***

Як-не-як, а «другим хлібом» називають у нас картоплю. Смачна вона і розварена, і товчена, і в лушпинні. Картопля ніколи не приїдається, кажуть у народі. Десятки різноманітних страв уміють приготувати з неї вигадливі господині. Картопля в нас щодня. Без неї просто неможливо уявити сучасної української кухні.

Але чи завжди так було? Шлях до масового поширення «земляних яблук» на нашому континенті не завжди був легким, із цією рослиною пов’язано чимало цікавих історій, курйозів, дотепних бувальщин.

Вважають, що в Європу «земляні яблука» привезли мореплавці вже після відкриття Нового Світу в XVI столітті. І вперше ця незвична для європейців рослина з’явилася в Іспанії. Тоді ж кілька «земляних яблук» подарували папі римському. У Ватикані заморський гість викликав зацікавлення, і духовенство всіляко підтримувало поширення цієї рослини. До речі, саме в Італії «земляні яблука» отримали назву, фонетично близьку до сучасної.

Їх почали називати «тартуффолі». Мабуть, тому, що бульби були схожі на відомі італійцям гриби трюфелі.

Із журналу

***

Я росла в темній темниці,

Як зросла – взяли в світлиці.

З мене шкуру всі деруть,

Мене варять, мене труть,

Пироги з мене печуть,

Відгадайте, хто ж я є,

І яке ж ім’я моє.

Загадка

КАРТКА № 11

Ялина європейська

  1. Виразно прочитати тексти, указати в кожному з них головну думку.

  2. Виписати іменники І відміни й указати групу, до якої належить кожен із них.

  3. Провідміняти іменники: ялинка, століття, сторожа.

  4. Скласти творчий переказ, використовуючи слова І відміни, висловити власні міркування з приводу прочитаного (за бажанням).

  5. Списати тексти.

***

Звичай зустрічати Новий рік з ялинкою в наших краях існує з 1700 року.

Свято є свято, радість новорічна радістю, але триває вона лише кілька днів.

А чи завжди ми замислюємося, зрубуючи з такої нагоди молоді ялинові деревця, що 1,5 - 2-метрової висоти ялина сягає тільки за 10-15 років свого життя?

У місцях рідних, що серцю любі й дорогі, отака картина витворилася. За чверть століття посадили довкола хвойника молодого і ялинку – на площі в 2-3 гектари. Як тільки підросла вона – зрубувати в передноворічну пору почали. Несамовито. Дорослі, підлітки й діти. З поселень ближчих і віддалених. Сторожу виставляли, штрафували. Та що з того – лише поодинокі деревця залишилися. Та й тим верхи стинають – ушир деревця-каліки кульбачаться, утративши дароване природою право красиво розростатися. Поруч самосівом берізки, осички, лоза де-не-де в ріст пішли, каліцтво темно-зеленої красуні затуляють.

За Андрієм Кондратюком

***

Ніколи ніякої ялинки у нас удома не було. Різдвяних свят ми теж чекали, але не для ялинки – ми ходили до дядька й до дядини колядувати та щедрувати, носили бабусі вечерю. За це нам давано цукерок та по «золотій»

копійці – для цього дядько та бабуся приберігали нові-новісінькі копійки, «золоті», як ми їх узивали…

Остап Вишня

КАРТКА № 12

Дуб черешчатий

  1. Виразно прочитати тексти, визначити в кожному з них тему й основну думку.

  2. Виписати іменники ІІ відміни, указати, до якої групи вони належать.

  3. Указати особливості їхньої вимови й обґрунтувати написання.

  4. Скласти й розіграти діалог на тему «Міцний, як дуб» (за бажанням).

  5. Списати тексти.

  6. Визначити рід, відмінок виписаних іменників.

***

Як спаде вбрання барвисте, -

Кожна гілка – мов кілок.

А поглянь: дубове листя

Не опало із гілок!

Дуб міцний, завжди поважний

І привітний, наче дід.

Ти вивчай його уважно!

Силу цю любити слід!

Терень Масенко

***

Під захистом предковічних лісів стародавні слов’яни виконували свої таємничі обряди. Найсвятішим вважався старий дуб: жодна жертва не була принесена без того, щоб не прикрасити її гіллям священного дуба. Під дубами відбувалися найважливіші обряди та зібрання…

Вінки як оздоба також є залишком звичаїв давнини. Їх плели з тих дерев, які присвячувалися божествам. Саме звідси пішов звичай увінчувати дубовими вінками видатних, заслужених людей…Про це докладно розповідає у своїй книзі «Звичай нашого народу» Олекса Воропай.

Дубове листя на гербі держави чи роду символізує міцність і силу.

КАРТКА № 13

Клен (явір)

  1. Виразно прочитати тексти, указати стилі мовлення.

  2. Виписати іменники середнього роду, указати їхню відміну.

  3. Провідміняти іменники: мати, вбрання, суцвіття. Пояснити правопис відмінкових закінчень.

  4. Письмове скласти невеличку розповідь за темою «Дерева рідної землі», використовуючи iменники IVвідміни (за бажанням).

  5. Списати тексти.

***

Перетворення людини в явір – один з популярних мотивів слов’янських балад. Згадаймо традиційний поминальний плач матері: «Ой ти, синочку, ти мій яворочку!» Оскільки люди вірили в те, що в явір був заклятий чоловік, то здавна не використовували кленове дерево на дрова, не підкладали листя під хліб у печі (воно схоже на п’ять пальців на долоні), не виготовляли.

Кленових домовин («гріх гноїти в землі живу людину»). За сербським повір’ям, якщо до зеленого явора торкнеться нещаслива чи ображена людина, то він засохне, а якщо безвинно засуджена – зазеленіє ще більше.

У слов’ян на Трійцю, у день Божого Тіла та в інші свята гіллям клена прикрашали ворота, оселю, господарське приміщення.

Із журналу

***

Найпоширенішим в Україні є клен гостролистий та оспіваний клен-явір, із чудової деревини якого виготовляють скрипки, флейти, кларнети. Із клена виготовляють лише окремі деталі скрипки. Зокрема, нижню деку, яка «працює» на верхній регістр: щільність клена відповідає цим частотам.

Дерево – природний матеріал, який може змінювати свої властивості залежно від зовнішнього впливу: погоди, способу відтворення звуку музикантом, навіть від маси його підборіддя.

Під час гри скрипка звикає до манери виконавця. На хорошому, дорогому інструменті не кожному вдається досягти необхідного спектра звучання. Для цього необхідний високий виконавський рівень, в іншому разі скрипка «звикне» до того, що ви вмієте.

КАРТКА № 14

Калина звичайна

  1. Виразно прочитати тексти, дати йому назву.

  2. Виписати іменники – власні назви.

  3. Обґрунтувати написання великої букви та лапок у виписаних іменниках.

  4. Скласти міні-розповідь на тему «Ой у лузі при долині зацвіла калина…», використовуючи іменники - власні назви (за бажанням).

  5. Списати тексти.

  6. Визначити рід, відміну, відмінок виписаних іменників.

***

«Без верби і калини нема України», - кажуть у народі. І справді, калина – символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати, дівочої вроди, символ безсмертя, невіддільний від життя. Образ калини зринає у творчості багатьох українських письменників. Згадаймо Шевченкове:

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

У вірші «Червона калино, чого в лузі гнешся?» Іван Франко звертається до калини, як до живої істоти:

Червона калино, чого в лузі гнешся?

Чого в лузі гнешся?

Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?

До сонця не пнешся?

Образ калини часто зустрічаємо і в поезії Івана Драча. Ось його вірш «Калина»:

Та знаю: мене колисала калина

В краю калиновім тонкими руками.

Калиною рясніє також пісенна народна творчість. Пісень про калину не злічити. Їхні назви зазвичай барвисті й милозвучні. Мабуть, усі знають народну пісню «Ой у лузі при дорозі зацвіла калина…». Чимало й віршів та легенд про калину назбиралося. А скільки ще назбирати можна по всій Україні. І найбільше, мабуть, у поселеннях, які калиновим знаком помічені.

Лише назву Калинівка мають 70 поселень. А ще є поселення Калини,

Калинів, Калинів Міст, Калинова Балка, Калинове, Калиновий Гай.

Із журналу

КАРТКА № 15

Катран татарський

(крамба, морська капуста)

  1. Списати тексти, указати стилі мовлення.

  2. Виписати іменники, указати серед них іменники 2 відміни.

  3. Провідміняти запропоновані іменники 2 відміни: кущ, дух, рум’янець.

  4. Використовуючи іменники 2 відміни, висловити міркування за поданим початком: «Людина, яка не цікавиться минулим свого народу, - перекотиполе на вітрах історії» (за бажанням).

* * *

Чималий кулястий кущ катрану десь у травні всуціль укривається сотнями дрібних білих квіточок. Дивишся на це квітобуйство й завмираєш від захвату. Навколо катранового квіткового гейзера стоїть густий медвяний дух нектару.

Коли сходить сонце й степ займається легенькими рум’янцями весни, скільки око сягає, червоніє там усе роздолля – по цьому червоному полю, мов по яскравому полтавському килимі, всюди світять льолями якісь недоторкані білаши… Та то не лебеді, а тільки білий катран, чи крамба, красовитий родич морської капусти. Колись він ріс кущами завбільшки з козака. Гей, гей, буйноцвітний катране, яка ж бо то краса, коли ти квітнеш у степу! Саме про катран татарський співають «Ой, не цвіти буйним цвітом, зелений катране…»

Сьогодні величну картину катранового буйноцвіття можна побачити лише в заповідному Хомутівському степу, невеликими групами – у Криму.

* * *

Катран під назвою «морська капуста» культивують у Південній Європі як овоч. Поряд з перцем гірким і хроном, він належить до групи гостросмакових рослин. Використовують молоде листя й корені. У насінні є речовини, які затримують проростання будь-яких рослин.

Катран є прикладом цікавої життєвої форми рослин – перекотиполе, що виробилася в ході еволюції як пристосування до поширення плодів. Восени стебло біля основи перегниває й відламується. Сильні вітри перекочують кулястий кущ неозорими степовими просторами, розсіваючи насіння. Своєрідна природна сівалка.

КАРТКА № 16

Барвінок малий

(хрещатий барвінок, могильник)

  1. Списати тексти, визначити типи мовлення.

  2. Визначити відмінок, відміну, рід і число іменників.

  3. Вказати у виписаних іменниках початкову форму.

  4. Скласти невеликий твір-опис «Барвінковий край», використовуючи виписані іменники (за бажанням).

Барвінок малий – вічнозелена трав’яниста рослина зі сланкими розгалуженими стеблами, що легко вкорінюються, утворюючи із часом суцільні килимки. На стеблах містяться супротивні ланцетні листки, темно-зелені й блискучі. Сині квітки розпускаються в травні – червні. Барвінок найчастіше трапляється в широколистих лісах, у чагарниках, на родючих і вологих ґрунтах. Усі частини барвінку дуже отруйні. Разом з тим – це лікарська рослина.

* * *

Недовго ще гула метелиця,

іще лежить в низинах сніг,

а вже барвінку листя стелиться

зеленим килимом до ніг.

Воно під снігом і під кригою

всю зиму зелень берегло

і перше стрінуло з відлигою

весняне сонце і тепло.

Із перемогою і славою

весна з’являється на світ,

і квітне радістю яскравою

барвінковий зірчастий цвіт.

КАРТКА № 17

Капуста городня

  1. Списати тексти.

  2. Виписати іменники, указати відміну і відмінок кожного з них.

  3. Письмово провідміняти іменники: капуста, листя, бадьорість.

  4. Скласти зв’язне висловлювання за одним з поданих прислів’їв, використовуючи іменники, що належать до різних відмін (за бажанням).

* * *

Про капусту багато писали античні вчені й письменники. А давньогрецький математик Піфагор сказав, що капуста – це «овоч, який підтримує бадьорість і веселий, спокійний душевний настрій».

Вважають, що першими почали вирощувати капусту стародавні іберійці, які населяли теперішню Іспанію, що її батьківщиною є європейське узбережжя Атлантики й береги Середземномор’я. Тут і сьогодні можна побачити дикорослих пращурів капусти. Щоправда, високоросла, з грубим м’ясистим листям, вона мало схожа на сучасні тугі круглі качани. Це є наслідком багатовікового добору, гібридизації та невтомного пошуку селекціонерів.

Важливо й те, що небагато знайдеться рослин, які мають таку рідкісну здатність до сортоутворення, як капуста. Ще в античні часи вона набула широкого розповсюдження серед древніх греків, римлян, єгиптян, мандрувала по всіх усюдах.

* * *

  • І між капустою доброю буває багато гнилих качанів.

  • Капуста-то гарна, та качан гнилий.

  • Капуста тлуста – сама йде до уста.

КАРТКА № 18

Волошка синя (блават)

  1. Списати тексти.

  2. Виписати іменники, указати відміну, до якої належить кожен з них, і групу (якщо є).

  3. Провідміняти іменники: волошка, невдячність, небо.

  4. Скласти діалог між волошками, використовуючи іменники в різних відмінкових формах (за бажанням).

* * *

Старі люди розповідають, що якось небо дорікнуло польовим рослинам за невдячність:

- Багато квітів вітають мене своїми пахощами, своїм таємничим шепотом. Тільки ви, невдячні, мовчите й на мене не зважаєте. А я ж напуваю вас дощиком, зігріваю сонечком.

- Ні, ми не такі, - відповіли польові квіти. – Ми дуже вдячні тобі, але не вміємо про це розказати.

- Гаразд, якщо ви не можете піднятися до мене, то я прихилюся до вас.

І небо попросило землю виростити серед колосків квіти, схожі на нього самого. Так небесна голубінь розлилася серед золотих хлібних ланів. І всі польові рослини стали нахилятися до голубих квіток, пестити їх і розповідати про свою любов до синього неба. Волошки – це небесні очі землі. Може, саму тому їхніми квітами лікують захворювання очей.

* * *

Синьоока чарівниця

Часто в полі в нас вертиться;

Де вінки вона спліта,

Пшениці рідкі й жита.

Де волошки, там хліба трошки.

КАРТКА № 19

Фіалка триколірна

(брат-і-сестра, братки, зозульки, сирітки)

  1. Списати тексти.

  2. Виписати іменники, указати, у якій відмінковій формі вони вжиті.

  3. Провідміняти іменники: бур’ян, фіалка, стебло.

  4. Скласти легенду про походження однієї з народних назв фіалки триколірної, використовуючи іменники в різних відмінкових формах (за бажанням).

* * *

Ця невеличка однорічна рослина росте як звичайний бур’ян у посівах, здебільшого – серед озимини. Але трапляється й на узліссях, побіля доріг, у ярках. Її стебло заввишки 10-15 см, гіллясте, з ребристою поверхнею. Листя дрібне, ланцетне. П’ятипелюсткова квіткова чашечка забарвлена білим, жовтим або фіолетово-синім кольорами. На покинутих орних землях модна побачити так звану польову фіалку – тільки з білими та жовтими пелюстками, яка в народній медицині використовується так само, як і триколірна.

* * *

Шанували її і в Римі, і в Німеччині, і у Франції. У греків, наприклад, фіалка – улюблена квітка, символ пробудження природи. У деяких народів її вважали квіткою смутку і смерті, нею прибирали смертне ложе й могили молодих, передчасно померлих дівчат. В Україні ще з міфологічних часів фіалка була квіткою радості та дівочої вроди. Щось близьке відчув і поет у цій скромній синьоокій квітці:

Галузкою котиків

Мені усміхається квітень

Пучечком фіалок

Всміхаюсь йому

В оддарунок.

КАРТКА № 20

Первоцвіт весняний

  1. Списати тексти.

  2. Виписати спочатку власні назви, а потім – загальні. Пояснити написання великої літери.

  3. Зробити словотвірний розбір слова первоцвіт.

  4. Скласти розповідь з елементами опису про перші квіти весни, використовуючи іменники – власні назви (за бажанням).

* * *

Первоцвіт квітне ранньою весною, про що свідчить його назва. Він є окрасою передусім гірських лісів, проте трапляється і в інших місцевостях України. Його квітконосні стебла безлисті, але є розетка прикореневих листків. Квітки зібрані в зонтикоподібні суцвіття – переважно жовті або рожево-фіолетові.

Подейкують, буцімто первоцвіт дарує людині здоров’я. Цілющі властивості первоцвіту були відомі ще древнім грекам, які вважали його квіткою священної гори богів Олімпу. Вони називали його квіткою дванадцяти богів, рослиною, що містить ліки від усіх хвороб. На честь первоцвіту влаштовували народні свята, весняні гулянні.

У вірші «Пісні кавказькі» Микола Чернявський подав поетичний малюнок первоцвіту:

-Вийди, мамо, з хати, подивись на чудо:

На горі з-під снігу трави сходять всюди!

Вийди на покрівлю, стань на край острішка:

Первоцвіт з-під криги глянув на моріжку!

Якщо дівчина першою на свято Великодня знайде квітку первоцвіту, то неодмінно цього річ заміж вийде.

КАРТКА № 21

Конвалія травнева

  1. Списати тексти.

  2. Визначити рід, відмінок і відміну виписаних іменників.

  3. Провідміняти іменники Лариса Петрівна, Петро Ілліч.

  4. Скласти творчій переказ з елементами опису конвалії «Пані ніжність» (за бажанням).

* * *

Конвалія – улюблена квітка багатьох видатних людей. На одному з прижиттєвих портретів славетного польського вченого Миколая Коперника він зображений з конвалією в руці. «Царем квітів я визнаю конвалію», - писав видатний російський композитор Ілліч Чайковський. Оселившись у місті Клин, він висадив цілу «долину конвалій» біля дому в парку. Ці чарівні квіти й досі ростуть серед квіткового розмаїття, поруч Будинку-музею великого композитора.

Чудову рослину П. І. Чайковський оспівав також у вірші «Конвалії». Про цей вірш у листі до свого брата Модеста Ілліча він писав так: «Я працював над ним з таким самим задоволенням, як і над музикою».

* * *

У літературних творах конвалія символізує недовговічність, нетривкість переможної ходи весняного зелен-квіту, скороминущість людського щастя, юних літ, молодості. Ця прекрасна квітка, яку зривають для миттєвого задоволення й несуть до власних помешкань люди, близька серцю поета. Не можна читати без хвилювання вірш «Конвалії» Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач):

Ой понесла конвалію

У високу залу,

Понесла її з собою

Панночка до балу.

КАРТКА № 22

Соняшник звичайний

  1. Списати тексти.

  2. Визначити рід, відміну, відмінок виписаних іменників.

  3. Навести приклади іменників, які мають лише множину.

  4. Скласти діалог між соняшником і сонцем (або іншим персонажем), Використовуючи різні форми числа іменників (за бажанням).

* * *

Соняшники мов кулі вогню, той вогонь із пелюстками, він висить на стеблах над городиною, їхнім полум’ям просякнуте зараз повітря, настрій серпневого дня, вони повертають людські голови до себе й примушують думати про них.

Соняшники горять на подвір’ях, за огорожами, вони повиходили до самої дороги, тут ростуть на вільному місці, й, дивлячись на них, хочеш усміхнутися, відчуваєш мир і доброту в душі, ловиш себе на тому, що зласкавів і здобрів безпричинно. Соняшники піднялися над землею і своїм легким полум’ям наче й тебе окрилюють, підносять.

* * *

Квітне сонях до сходу лицем –

Йому бджоли гудуть понад вухом.

Я усім говорила про це,

та ніхто не хотів мене слухать.

Джміль над квіткою сонно гуде.

У гудінні – одна недовіра.

Тільки діти спиталися: «Де?» -

і щодуху побігли з подвір’я.

І така я щаслива тепер,

Що від сонця сльозина сріблиться.

Сонях голову гордо задер,

Ніби каже: «Я тут! Подивіться!»

КАРТКА № 23

Незабудка болотна

  1. Списати тексти.

  2. Визначити рід, числа, відмінок, відміну виписаних іменників.

  3. Розказати правила написання не з Іменниками, дібрати власні приклади.

  4. Скласти й записати діалог між незабудкою та людиною, використовуючи частку не з іменниками (за бажанням).

* * *

В Україні, здається, жодну рослину не обминула своєю увагою народна фантазія. Ось і про незабудку болотну переповідають...

Орда летіла Україною. Не радість, а горе розлилося по нашій землі, нещастя затопило нашу землю. Та кров людська не водиця проливати не годиться. Прийшла пора парубкові боронити рідну земленьку від недругів, визволяти побратимів з неволі. Пригорнув любу дівчину до серця, поцілував на прощання заплакані оченята. «Чекай мене, сказав. Я невдовзі повернуся. Не забувай...* Скочив у сідло, махнув рукою тільки курява стовпом здійнялась за ним.

«Не забуду!» опустилась вона у траву та й гірко заплакала. А там, де падали її сльози, виростали тремтливі блакитні квіточки.

І назвали їх люди незабудками. Не одна дівчина, проводжаючи свого коханого в далеку доріженьку, дарувала йому букет цих голубооких квіточок. Не один воїн носив їх біля серця як символ відданості й незрадливості коханої.

З легенди

* * *

Не «олімпійці» й не еліта —

Твої, Вкраїно, соколята

Розкидані по всьому світу.

Проліг наді мною

Чумацький Шлях рікою смутку.

Прийди, поговори зі мною,

Не толочи у гніві незабудки...

Лана Дармограй

КАРТКА № 24

Хміль звичайний
(винниця
, гімей, хмелина, хмелячник, хмельник)

  1. Списати текст.

  2. Виписати власні назви. Визначити рід, число, відмінок і відміну в них.

  3. Обґрунтувати їхнє написання.

  4. Скласти зв’язне висловлювання про хміль, використовуючи власні назви.

* * *

Хміль — здавна улюблена в нашому народі рослина, оспівана в піснях. Вона є символом самого життя, дівочої вдачі.

Ніжні рядки цій рослині присвятив у своєму вірші «Хміль» Богдан-Ігор Антонич:

Дівчино, хмелю весняний,
довкола мене обплетися!

* * *

Стародавні письменники чимало писали про пиво як про напій, що його вживають досить багато в Німеччині, Угорщині, Франції та в інших країнах Європи, але зовсім не згадували про хміль. Замість хмелю слугували квітки вересу, верхівки рокитника, полин, ягоди лавра, плюща та інші. У Західній Європі він став відомим після переселення туди слов’ян, які напевно завезли із собою цю культуру. Про те, що хмелярство було започатковане в слов’ян і саме від них поширилось на захід, стверджував і М. М. Нейман у 1887 р.

Стародавні слов’яни спочатку використовували хміль для медових напоїв, а запозичивши пиво від своїх сусідів, яке вони готували без хмелю, почати першими виготовляти цей напій вже з хмелем і таким чином розпочати новий етап в історії пивоваріння.

Хміль надає напою аромату, смаку гіркоти, що збалансовує смак солоду, має антибіотичний ефект, знешкоджуючи в такий спосіб небажані мікроорганізми.

6 клас

МОРФОЛОГІЯ

ЧИСЛІВНИК

Українська мова та література

  1. Виписати із тексту  в дві колонки кількісні та порядкові числівники.   

Дитинство Тараса

Село Моринці на Черкащині. Дев’ятого  березня тисяча вісімсот чотирнадцятого року в сім’ї Шевченків народилася третя дитина (після Катерини і Микити) –Тарас. Старшій  - Катрусі – всього десять років, але вона господарювала за дорослих. Братику Микиті три роки, він сидить на лежанці. 
Моринців Тарас  навіть не пам’ятав, бо дуже малим переїхав з рідними в Кирилівку.

Хлопчикові пішов другий рік – тепер він ніжками  дибав до столітнього розлогого дуба.
Тарасові -  дев’ять років, а він був розсудливим, як дорослий. Любив природу: квіти, бджоли, дерева, небо… У своє дев’яте літо  хлопчина пізнав і що то чекати батька-чумака з дороги, і яке невимовне горе – несподівана рання смерть матері. Далі - три роки нестерпного життя в одній хаті з мачухою, недуга батька, над яким стояло п’ятеро дрібних дітей і плакали. В дванадцять років Тарас став круглим сиротою.
    … А ми

Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. Я до школи – 
Носити воду школярам.

  1. Визначити відмінок виписаних числівників. 

  2. «Естафета»  (кожен ряд окремо).
    ♦ Цікаво знати
    Тарас Шевченко із  ___   років життя    (47)
    10   років був на засланні,
    24    роки -  кріпаком,
    і лише  13  років - на волі.
    ♦ Від 1861 відняти 1814      або 1861 мінус 1814
    ♦ Провідміняти числівник: 1 ряд - 47   , 2 ряд -  24   .
    ♦ Робота з таблицями «Відмінювання числівників» .

Українська мова та математика

  1. Кодовий диктант.  
     ♦
    Потрібно вставити у фразеологізми пропущені числа.
    Сидіти в   …   стінах  (4)
    …  колесо до   воза      (5)
     …  чоботи - пара   (2)
    В    … дуги  зігнувся  (3)
      …   дорогою  обійти   (10)
    … разів відмір, а  … раз відріж (7 і 1)
    Код: 4, 5, 2, 3,  10, 7 і 1

  2. Запишіть подані приклади словами (двома способами).
    85,7 + 12,4;  825-405;  126, 7-16,9; 40-26;  3/5+1/3; 68+15.

  3. Записати цифри словами.
    До 478 додати 16; від 5309 відняти 372;  від 65 відняти суму чисел 24 і 7; сума чисел дорівнює 256;  скільки разів 15 міститься в 949.

  4. Виконати арифметичні дії, записавши числівники словами.

До 115 + 53 =; від 493 - 59 =; до 12,5 + 8 =;

834 + 16 =; 1550317 - 9362 =; 16,2 + 5 =.

5. Прочитайте. Напишіть речення, записуючи цифри словами.

1. До 783 додати 53.

2. Від 637 відняти 298.

3. Скласти 4893638 з 256375.

4. Визначити добуток від множення 23 на 68.

5. Скільки разів 18 міститься в 1206.

Українська мова та література, природознавство, математика

Числівники в загадках

Реве від на сто гір, на сто кроків, на сто потоків. (Грім)

Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога одна. (Капуста)

В одній скрині сімсот козаків. (Мак)

Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)

Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля)

Що то за птах, що на вісьмох ногах? (Комар)

Барилко без обручів, без дна, а в нім два сорти вина. (Яйце)

Сімсот воріт, та один  вхід. (Невід)

Шість ніг,дві голови, один хвіст, четверо очей, два носи. (Вершник на коні)

Два брати, Обидва Кіндрати, через дорогу живуть, один одного не бачать. (Очі)

Стоїть при дорозі на одній нозі,хто її зрушить-плакати мусить. (Кропива)

Бігає Марушка у ста кожушках, як вітер повіє, то й спина замріє. (Курка)

Що це — десять пальців, а нігтів нема? (Рукавиці)

Які два займенники псують шляхи? (Я-МИ)

У трьох водіїв був брат Андрій, а в Андрія братів не було. Чи може таке бути? (Так,бо водії є жінками)

Який годинник показує вірно час лише двічі на добу? (Зламаний)

Як за допомогою п’яти одиниць одержати 100? (111-11=100)

Що важче: сто кілограмів пір’я, сто кілограмів заліза чи один центнер зерна?  (Однаково)

Вздовж алеї ростуть 10 дерев. Між ними стоять лавки. Скільки є лавок? (9)

В родині п’ять братів. Кожен з них має сестру. Скільки дітей у цій родині? (6)

Українська мова та географія

  1. Перепишіть. Числа й скорочення запишіть словами, поставивши числівники в потрібному відмінку.

1. Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 350 тис. км. Особливістю моря є зараженість його вод, починаючи з глибини 150-200 м, сірководнем. 2. Унаслідок виверження морського грязевого вулкану в Темрюцькій затоці Азовського моря в серпні 1988 р. на відстані 240 м від берега утворився острів площею близько 2700 м2 та заввишки в південній частині 2,8 м над рівнем моря. 3. На Оболоні виявлено залишки ранньослов'янських поселень 1 ст. до н. е. — 2ст. н.е. та 6-7ст. н. е. На площі 25 тис.м досліджено залишки 66 заглиблених жител і 918 господарських ям (Україна в цікавих фактах).

  1. Перепишіть. Числа й скорочення запишіть повними словами, поставивши числівники в потрібному відмінку.

Земля разом із 8 іншими планетами рухається навколо Сонця. Відстань її до Сонця змінюється від 147,1 млн кілометрів на початку січня до 152,1 млн кілометрів на початку липня. Період обертання Землі навколо нашого світила дорівнює 365,242 доби, а навколо своєї осі — 23 годинам 56 хвилинам 5 секундам. Довжина земного екватора вимірюється 40075704 метрами. Уся поверх: ня Землі становить 510 млн квадратних кілометрів, причому на 361,1 млн квадратних кілометрів її, тобто на 71 відсоток, розіллявся Світовий океан.

Українська мова та біологія

  1. Попереджувальний диктант. Переписати, цифри замінюючи відповідними словами. Визначити відмінки числівників.

За шкалою розумового розвитку, яку запропонували швейцарські вчені, перше місце в природі посідає людина. Вона має до 214 балів. Дельфін наділений приблизно 195 балами. На третьому місці – слон. Він має до 150 балів. Мавпа – до 63. Зебра – до 42, жирафа – до 38, лисиця – до 28 балів. Найтупішим визнали бегемота, який набирає усього 18 очок (За В. Мезенцевим). Коршуни та грифи живуть більше 100 років. До 100 літ доживають стерв’ятники. До 80 можуть жити беркути, кондори, дикі гуси. А от качка живе до 40 років. Найдовша тривалість життя – у соколів. Вони доживають до 160 – 170 літ. Папуга в неволі може жити до 135З (З географічного календаря).

  1. Попереджувальний диктант. Переписати, цифри замінюючи відповідними словами. Визначити відмінки числівників.

  Арахіс прийшов у Європу з Індії чи Китаю ще в ХVІ ст. А  в ХІХ ст. французи, а за ними італійці, мешканці Балкан та середземноморських островів навіть почали промислове виробництво цієї культури. Фермери американських південних штатів захопилися екзотичною рослиною десь з середини ХІХ ст., тоді, коли їх бавовник масово почав нищити довгоносик. Заміна культури виявилася настільки вдалою, що мешканці міста Ентерпрайз в Алабамі поставили за це пам’ятник арахісу в 1919 р. У Росію земляний горішок завезли в 1792 р. з Туреччини. Перші спроби його акліматизації були зроблені в 1825 році в Одеському ботанічному саду. Арахіс є надзвичайно цінною олійною культурою, бо містить до 60 відсотків жиру і понад 30 відсотків білка.

Робота у групах.

Перша група. Вибіркове письмо за карткою: записати числівники, поставити до них питання і вказати їх відмінок.

    Дорослий слон щодня з’їдає від 100 до 200 кг рослинної їжі.  Ластівки виводять пташенят у Європі, а через 3 місяці летять до Африки. Понад 30 відсотків усіх птахів гніздяться колоніями. У такий спосіб облаштовують своє життя 93 відсотки морських птахів. Довжина кроку страуса від 4 до 5 метрів. Він може розвивати швидкість до 50 км за годину.

Друга група. Конструювання. У поданих реченнях (на картках) розкрити дужки, записавши числівники словами у потрібному відмінку.

    Зелене царство Землі налічує до (200000) видів рослин, з яких близько (20000) росте в Україні. Найвища рослина на земній кулі – ліаноподібна пальма, стовбур якої виростає до (300) метрів. У відкритому океані сила удару хвилі сягає (40) тонн на квадратний метр.

Українська мова та історія

  1. Прочитати текст. Виписати числівники, записавши числа словами, визначити їх розряди числівників,  вказати синтаксичну роль, звернути увагу на написання складених порядкових числівників.

    ХV- ХVІІ ст. – нелегкі часи в історії України. На наш край не один раз робили спустошливі набіги турецькі й татарські орди. Козаки не тільки обороняли міста і села України, а й визволяли свій народ із неволі. Так, у 1614 р. близько 2000 чоловік на 40 човнах-байдарках переплили Чорне море, захопили Синоп і спалили ворожий флот. У 1615 р. козаки успішно сходили в похід на Константинополь, а в 1616 р. під проводом Сагайдачного напали з моря на головний невільницький ринок у Криму – Кафу (тепер Феодосія), знищили 14-тисячний турецький гарнізон, спалили флот і визволили полонених з неволі.  

  1. Робота з текстом. Прочитати текст, виписати словосполучення з числівниками, замінивши цифри словами, визначити розряд і будову числівників.

                                              З історії Одеси

З 1794 р. на місці Хаджибею за розпорядженням Катерини ІІ  починається спорудження нового порта та міста, яке отримує грецьке ім’я Одеса. 2 вересня цього ж року під керівництвом Дерибаса були закладені перші портові споруди. Ця дата 2 вересня 1794 р. і є днем народження міста Одеси. Місто бурхливо будується за планом, складеним інженером-полковником російської армії Францем Деволаном. Вже до 1803 р. тут проживало 9 тисяч осіб.

8 клас

СИНТАКСИС ТА ПУНКТУАЦІЯ

ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Українська мова та література

  1. Вправа з розрізнення відокремлених членів.

Виписати речення з:

а) відокремленими означеннями;

б) відокремленими прикладками;

в) відокремленими обставинами (вправа виконується за трьома варіантами).

1. Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав.

2. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна.

3. Старий Дніпро, розливши плесо сиве, ген-ген в спокійнім мареві дріма.

4. Ніжні зорі, білі, непрозорі, спадали з неба.

5. Дніпро, велична ріка мого дитинства, несе свої могутні хвилі у Чорне море.

6. Усяка пташечка, радіючи, співала.

7. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь.

8. Нам, зодчим, вдячна за труди земля.

9. А дуб стоїть незламно, незважаючи ні на що.

10. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив.

11. Дуже красиві давні міста України, особливо Київ і Львів.

2. Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Позначте уточнювальні члени, укажіть їх значення.

1. Саме тут на Київщині Емму Андієвську застала війна.

2. Недалеко той час, коли людина одержить у свої руки надзвичайне джерело сили атомну енергію (О. Марискевич).

3. Народився Олександр Потебня в Україні на Полтавщині (Л. Семака).

4. Тут світло всюдисуще тобто божественне (С. Кримський).

5. Стежка піднімалася ще вище на саму гору, під якою западав Чорний яр (В. Врублевська).

6. А так по-злодійськи зустрічатися не варто (К. Мотрич).

7. Над Сашком пролітало обличчя Чепіжного, воно швидко летіло туди у степи у яри за Буг до лиманів (М. Вінграновський).

8. Це зараз на відстані кількох десятків літ пам’ять і зір малюють найбільш характерні картини тої пори (В. Гей).

9. Духовна культура зв’язана з матеріальною культурою міцними нитками хоч і невидимими (В. Русанівський).

10. Вони оті володарі посли купці поети лиш можуть наблизитися до трону, здаля покланятися (Р. Іванченко).

 3. Запишіть текст, поширте його уточнювальними членами речення. Поясніть розділові знаки.

Лісове озеро стояло у найгустіших хащах. Оповите деревами і густими чагарниками, здається, відпочивало. Дзеркальна гладь води відбивала чарівну голубінь неба та білі хмаринки. Старі верби своїми вітами ніжно торкалися води. Усе навколо повнилося тишею та спокоєм. Легкий вітерець весело грався з маленькими хвильками, немов прагнучи наздогнати їх. Лише лісові мешканці, що приходили напитися водички, порушували спокій. Саме озерце наче вийшло із чарівної казки.

9 клас

ДИКТАНТИ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

Українська мова та біологія, географія

  1. Спишіть текст, розкрийте дужки, зніміть риску, вставте потрібні букви і розділові знаки)

Долина нарцисів

    Нарцис вузько/листий росте в Україні лише на Закарпат...і. Долина нарцисів унікальна природна пам...ятка в урочищі Креші по/близу міста Хуст. Це єдине місце в Східній Європі де існують природні зарості цієї біло/сніжної квітки. С(з)хожі  але менші за площ...ю популяції є ще в таких місцях  Альпах Румунії  деяких країнах на Балканах. 

   Науковці в...ажають що багато т...сячоліть тому р...ятуючись від л...одовика  квіти перес...лилися в Х(х)ус...ську долину. Про це місце люди переповідають багато легенд. Одна з них є переспівом давньо/грецького міфу про Нарциса.

  Друга легенда оповідає про татарське лихоліт...я. Коли ординці напали на Закарпа...я та взяли приступом Х(х)отинський замок місцеві жителі пр...пинили опір і піднесли в дарунок переможцям набиті нарцисовими квітами подушки як знак покори. Вороги зраділи але вони звісно не/знали що нарцис  отруйна квітка а той хто засне на такій подушці ні/коли більше не/прокине...ся. Отже у/ранці в ординському таборі мало хто побачив схід сонця. Нажахані подіями татари вт...кли зі страшного краю.

    Долина в період цвітін...я  не/забутнє в...довище. Цей ф...номен вартий того аби хоч раз у жи...ті його побачити.

                                                                                За О. Волосевич (168 слів)

                                                Словниковий  диктант

Перепишіть слова і вставте пропущені букви. Виділіть префікси у словах.

Вро…сип, …чепити, ро…бити, …писати, …робити, бе…збройний, …шити, ро…казати, …ховатися, бе…платний, бе…захисний, ро…пустити, …фотографувати, ро…питати, ро…стелити, бе…смертний, …формувати, …тискач,…казати, ро…кричатися, ...чорніти, ...класти , …хитрувати, ро…важити, …класти, …рубати, …торгувати, …пекти,  бе...корисно, ...формувати, ро…морити, ро... танути, ...кидач, ро...писка, …цідити, бе...мірний, бе...шумний, бе...змінно, ро...добути, ...пакувати.

Про що ро..повідає писанка

    Писанка це маленьке диво створене талановитими руками майстринь чи ро..писане власно/руч.

    Без/сумнівним є те що своїм корін..ям писанка сягає дохр..стиянських часів. Про це сві..чить її знаковий код  тобто орнамент.

  Писанка абсолютно унікальний витвір народного генія. Вона завжди конд..нсувала в собі образно/символічний зміст. З давніх/давен у неї було багато функцій її дарували на знак пер..мир..я побажан..я здоров..я сили урожаю краси. Вірили що писанка лікує від різних хвороб від переляку наговору качали по землі щоб була родючою. А ще пі..кладали під вулики щоб бджоли носили духм..яний насто..ний на травах мед.

  До речі з м..стецького погляду писанка вражає витонченіст..ю ро..пису на такій маленькій площині а також доверш..ніст..ю композ..ційних та орнам..нтальних ел..ментів. На цьому маленькому диві органічно поєднуються різноманітні кольори чорний багр..яно/червоний золотисто/коричневий темно/зелений синій білий жовто/гарячий та багато інших. Усі вони наділені певним с..мволічним значен..ям. Кожний регіон України має свої традиції пов..язані з виготовлен..ям писанок але скрізь це св..яткове огорн..не особливою св..ятіст..ю дійство.

  Без пер..більшен..я можна сказати що писанка  всесвітньо відома візитівка України.

                                                                                            За В. Манько (160 слів)

Словниковий диктант

Від поданих слів утворіть прикметники з суфіксом -зьк-, -ськ-, -цьк-.

Наприклад: Овруч - овруцький.

Золотоноша, узбек, Буг, Ладога, латиш , Великі Луки, Калуга, чуваш, Гринвіч, Чорнухи, юнак, Кавказ, Таганрог, казах, Овруч.

Симфонія весни 

    Сади захл..наються біло/рожевим цвітом. Здається  на/в/круги не/має ні/чого крім цього не/ймовірного шумовин..я по/в..сняному щасливих дерев ч..решень і вишень абрикосів і слив  яблунь і груш. А над усім цим  не/мов наречена в білому с..рпанку  гордовито підіймає заплет..ні в коси гнучкі віти чер..мшина. Скидаючи до/низу пелюстки/сльози  вона ніби засніжує все до/в/кола. Бджоли джмелі оси мурахи м..телики  усе живе зібралося пити п..янкий сонячний н..ктар від задоволення гуде та тріпоче крильцями та лапками.

   Усе х..зується пишним вбран..ям. Квіти н/в/коло з(с)хожі на дитячий калейдоскоп вони що/хв..лини змінюю..ся, з(с)в..селяючи нас не/ймовірним багат..вом палітри. На/в/коло духм..яний утворений із безліч..і складників аромат. 

Над/вечір барви пом..якшую..ся повітря трохи холоднішає день ст..хає. Але ось із куща ліщини долітає таке знайоме т..охкан..я солов..я. Маленька сіренька пташечка  з(с)повнена нервової енергії тріпоче кінчиками крилець і хвостиком ро..дуває не/велике горл..чко  з(с)повіщає  що вона вже в/дома уже на рідній землі. Ось піс..ня закінчилася заблукала в темряві ночі. Але відпочивши зовсім трішки цей україн..ський віртуоз загорнувшись у сутінки ночі знову подарує людям вічну м..лодію життя. Весна дарує нам особливий  с(з)повн..ний сподівань час.

                                                        За «Народним календарем» (168 слів)

Словниковий диктант

На місці крапок поставте пропущені літери е, є, и, і.

   Всяч...на, велич...на, печ...во, город...на, намист...чко, струж...чка, бат...чко, подуш...чка, множ...на, пташ...чка, копі...чка, юш...чка, пал...чка, серед...на, книж...чка, галяв...на, сит...чко, буз...на, стеж...чка, мереж...во, вікон...чко, вул...чка, дощ...чка, запад...на, петруш...чка, пал...во, дяд...чко, пряд...во, лож...чка, тіст...чко, вар...во, блюд ...чко, котуш...чка, мар...во, міс…во, свіж...на, вогн…ще, ліхтар…ки, плет…во, хвил...чка, дол…нька, кринич...нька, водич...нька, спом...ни, глиб…на, горл...чка, горл...чко. 

Перевір себе самостійно

Симфонія весни

    Сади захлинаються біло-рожевим цвітом. Здається, навкруги немає нічого, крім цього неймовірного шумовиння по-весняному щасливих дерев: черешень і вишень, абрикосів і слив, яблунь і груш. А над усім цим, немов наречена в білому серпанку, гордовито підіймає заплетені в коси гнучкі віти черемшина. Скидаючи донизу пелюстки-сльози, вона ніби засніжує все довкола. Бджоли, джмелі, оси, мурахи, метелики – усе живе зібралося пити п’янкий сонячний нектар, від задоволення гуде та тріпоче крильцями та лапками.

    Усе хизується пишним вбранням. Квіти навколо схожі на дитячий калейдоскоп: вони щохвилини змінюються, звеселяючи нас неймовірним багатством палітри. Навколо духмяний, утворений із безлічі складників аромат. 

Надвечір барви пом’якшуються, повітря трохи холоднішає, день стихає. Але ось із куща ліщини долітає таке знайоме тьохкання солов’я. Маленька сіренька пташечка, сповнена нервової енергії, тріпоче кінчиками крилець і хвостиком, роздуває невелике горлечко, сповіщає, що вона вже вдома, уже на рідній землі. Ось пісня закінчилася, заблукала в темряві ночі. Але, відпочивши зовсім трішки, цей український віртуоз, загорнувшись у сутінки ночі, знову подарує людям вічну мелодію життя. Весна дарує нам особливий , сповнений сподівань час.

                                                   За «Народним календарем» (168 слів)

Словниковий диктант

На місці крапок поставте пропущені літери е, є, и, і.

   Всячина, величина, печиво, городина, намистечко, стружечка, батечко, подушечка, множина, пташечка, копієчка, юшечка, паличка, середина, книжечка, галявина, ситечко, бузина, стежечка, мереживо, віконечко, вуличка, дощечка, западина, петрушечка, паливо, дядечко, прядиво, ложечка, тістечко, вариво, блюдечко, котушечка, мариво, місиво, свіжина, вогнище, ліхтарики, плетиво, хвилечка, доленька, криниченька, водиченька, спомини, глибина, горличка, горлечко. 

Самобутність подолян

      Поділля   історична місцевість на півдні України в межирі...чі Д(д)ністра та П(п)івде...ного Б(б)угу. Предки сучасних подолян почали зас...ляти ці тер...торії в четвертому-третьому т...сячолі...ті до нашої ери. Пізніше тут була зведена фортеця К(к)ліпедава  навколо якої з часом виросло місто Кам...янець/Подільський. 

     Самобутня культура цього народу зазнала безліч впливів  і росіяни/старовіри  і поляки  і євреї  і вірмени додавали щось у неї. Тому й можна зустріти в цих місцях католицькі костели  православні храми  мусульманські мінарети. Уся еклектичність культурних традицій подолян  як у дзеркалі  відбивається в їхній декоративно/прикладній творчості  а саме гончарстві ткацтві  вишивці  лозоплеті...ні тощо.

     Трад...ційний одяг подолян яскравий  пр...крашений вишивкою та мережкою. Подільські жіночі сорочки  рукава яких вишиті мудрими візерунками відомі далеко за межами України. 

    Мазані стіни подільських хат з/легка підсине...ні. Окремі фрагменти підведені коричнево/червоною глиною  а внутрішній інтер...єр щедрий на пр...краси. 

    До/речі у стародавніх подолян був поширений культ землі  копати  бити її без потреби в...ажалося не/пр...пустимим. Також вони вірили  що чудо/дійна сила землі з(с)цілює від ран і що рідна земля як амулет здатна захистити солдата від кулі ворога. 

                                                        За «UAMODNA» (170 слів)

Словниковий диктант

Запишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф.

 З…їхати, у сім…ї, п…єса, верф…ю, в…яз, пір…їна, бур…я, бур…ян, зор…я, без…іменний, з…економити, Лук…янівський, духм…яний, рутв…яний, медв…яний, св…то, Св…ятослав, бур…як, кров…ю, трав…янистий, пів…яблука, пів…огірка, три…поверховий, трьох…ярусний, пів…юрти, торф…яний, без…язикий, пів…дюйма, пів…ями, здоров…я, лл…ються, з…ухвалість, черв…як, верб…я, р…ясно, ім…я, кр…юк, мавп…ячий, з…одягати.

                                                                           Перевір себе самостійно

Самобутність подолян

      Поділля – історична місцевість на півдні України в межиріччі Дністра та Південного Бугу. Предки сучасних подолян почали заселяти ці території в четвертому-третьому тисячолітті до нашої ери. Пізніше тут була зведена фортеця Кліпедава, навколо якої з часом виросло місто Кам’янець-Подільський. 

    Самобутня культура цього народу зазнала безліч впливів: і росіяни-старовіри, і поляки, і євреї, і вірмени додавали щось у неї. Тому й можна зустріти в цих місцях католицькі костели, православні храми, мусульманські мінарети. Уся еклектичність культурних традицій подолян, як у дзеркалі, відбивається в їхній декоративно-прикладній творчості, а саме: гончарстві, ткацтві, вишивці, лозоплетінні тощо.

    Традиційний одяг подолян яскравий, прикрашений вишивкою та мережкою. Подільські жіночі сорочки, рукава яких вишиті мудрими візерунками, відомі далеко за межами України. 

Мазані стіни подільських хат злегка підсинені. Окремі фрагменти підведені коричнево-червоною глиною, а внутрішній інтер’єр щедрий на прикраси. 

      До речі, у стародавніх подолян був поширений культ землі: копати, бити її без потреби вважалося неприпустимим. Також вони вірили, що чудодійна сила землі зцілює від ран і що рідна земля як амулет здатна захистити солдата від кулі ворога. 

                                                 За «UAMODNA» (170 слів)

Словниковий диктант

Запишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф.

 З'їхати, у сім'ї, п'єса, верф'ю, в'яз, пір'їна, буря, бур'ян, зоря, безіменний, зекономити, Лук'янівський, духмяний, рутвяний, медвяний, свто, Святослав, буряк, кров'ю, трав'янистий, пів'яблука, півогірка, триповерховий, трьохярусний, пів'юрти, торф'яний, без'язикий, півдюйма, пів'ями, здоров'я, ллються, зухвалість, черв'як, верб'я, рясно, ім'я, крюк, мавпячий, зодягати.

Криниці

      З/давна в народі кажуть  яка криниця   такий і господар  який поріг   така й господиня. У цих словах  не/мов у дзеркалі  відбилися не/лише людська працьовитість  але/й охайніс..ть  відповідальність  адже спокон/віків люди намагалися оздобити своє обійс...тя м.стецькими витворами  пр...красити не/повторними р...чами. Криниці – це най/св...ятіше місце тому до нього ставилися з особливою увагою. Скрізь  у селах  на гомінких пер...хрестях просто серед поля  пропонують кр...шталеву воду колод...язі  які турботливо пр...хорошено працьовитими руками. Над ними зводили всіляких форм дашки. Вони були прикрасою та мали практичну доцільність  вода завжди була чистою.

   З особливим смаком пр...крашали зовнішнє цямри...ня. На фронтончиках   різноманітні фігурки  с...луети тварин птахи  квіти. Це не/просто криниці   це диво/музейчики  краї яких оздобле...ні контурною різ...бою чи художніми розмальовками. Традиційним було висаджувати тут калину  український символ честі  вірності. Це дерево до речі не/ тільки пр...крашає місце але й об...рігає воду від спеки. З ра...ньої весни духм...яніють на ній квіти  гудуть бджоли витьохкують солов...ї..

     Криниця  це не/тільки господарські зручності  але й висока естетична потреба свідче...ня м.стецького смаку  фантазії.

                 За В. Скуратівським (164 слова)

Словниковий диктант

Запишіть подані числа словами.

  4 номерами, у 40 кімнатах, 26 березня, реєстраційний номер 1276, у протоколі №257, задоволені 66 працівниками, у 55 школі, 1969 року народження, з 15 листопада 1991 року, на 58 сторінках, за номером 697, 578 карбованців, 14 лютого 1993 року, 156 особам, 2 кілограмів, у 9 пунктах, з 1 травня, до 17 липня, о 7 годині 46 хвилин, 77 сторінками, у 678 пасажирів, у 1 цитаті, 29 сторінками, 197 учням.

Перевір себе самостійно

Криниці

   Здавна в народі кажуть: яка криниця – такий і господар, який поріг – така й господиня. У цих словах, немов у дзеркалі, відбилися не лише людська працьовитість, але й охайність, відповідальність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, прикрасити неповторними речами. Криниці – це найсвятіше місце, тому до нього ставилися з особливою увагою. Скрізь: у селах, на гомінких перехрестях, просто серед поля – пропонують кришталеву воду колодязі, які турботливо прихорошено працьовитими руками. Над ними зводили всіляких форм дашки. Вони були прикрасою та мали практичну доцільність: вода завжди була чистою.

    З особливим смаком прикрашали зовнішнє цямриння. На фронтончиках – різноманітні фігурки: силуети тварин, птахи, квіти. Це не просто криниці – це диво-музейчики, краї яких оздоблені контурною різьбою чи художніми розмальовками. Традиційним було висаджувати тут калину – український символ честі, вірності. Це дерево, до речі, не тільки прикрашає місце, але й оберігає воду від спеки. З ранньої весни духмяніють на ній квіти, гудуть бджоли, витьохкують солов’ї.

    Криниця – це не тільки господарські зручності, але й висока естетична потреба, свідчення мистецького смаку, фантазії.

                                                        За В. Скуратівським (164 слова)

Словниковий диктант

Запишіть подані числа словами.

 Чотирма номерами, у сорока кімнатах, двадцять шосте березня, реєстраційний номер тисяча двісті сімдесят шостий, у протоколі номер двісті п'ятдесят сім, задоволені шістдесятьма шістьма працівниками, у п'ятдесят п'ятій  школі, тисяча дев'ятсот шістдесят дев'ятого  року народження, з п'ятнадцятого листопада тисяча дев'ятсот дев'яносто першого року, на п'ятдесятьох вісьмох сторінках, за номером шістсот дев'яносто сім, п'ятсот сімдесят вісім карбованців, чотирнадцятого лютого тисяча дев'ятсот дев'яносто першого року, ста п'ятдесятьом шістьом особам, двох кілограмів, у дев'яти пунктах, з першого травня, до сімнадцятого липня, о сьомій  годині сорок шість хвилин, сімдесятьма сімома сторінками, у шестисот сімдесятьох вісьмох пасажирів, у першій цитаті, двадцятьма дев'ятьма сторінками, ста дев'яноста сімом учням.

У поході

    Почувся глухий шум. Він пролунав рано на світан...і в полі  десь між р...ядами в...соких могил  на ще не/витоптаному копитами гостинці. Пройшло ще не/багато часу  сонце виз...рнуло із/за обрію   і тоді стало в...дніше числе...ні загони  що просувалися один за одним. Поле загуло  як туго натягне...ний бубон   від кінських копит далеко полинув збуджуючи луну тупіт чулися голоси волів бр...язкіт щитів.

   Полки йшли за полками тисяча за тисяч...ю ні/ким були поки що не/зборені. Над ними пл...вли знамена на яких були намальовані та вишиті страхітливі лики богів. По/переду цього бе...конечного потоку що вився та вився не/начебто вел...чезний змій  їхала старша дружина а на її чолі  витязь.

    Це був не/молодий уже чоловік з темним засмаглим від сонця і вітрів обли...чям. Тільки уважні очі стомлені пр...мружені а ще руки що твердо тримали повідок сильні ноги в сталевих стр...менах  усе це свідчило що князь має не/так багато літ а просто постарів у походах. Так і було по/переду війська їхав син Святослава  великий князь Р(р)усі Володимир.

                                                                                 За С. Скляренком (163 слова)

Словниковий диктант

Вставте пропущені букви

Д…плом, р…ктор, конф…ренція, д…ректорія, р…ф…рат, ч…р…вики, п…дагог, консультац…я, каб…нет, к…зак, с…м…нар, автор…тет, ст…п…ндія, кр…хмаль, еф…ективний, сл…в’яни, п…р…ферія, абр…віатура, д…ректор, студ…нт, ауд…торія, мат…матика, кр…пива, х…зяїн, к…жан, к…лач, д…дактика, р…ж…сер, бар…када, р…єстрац…я, д…серт, д…сц…пліна, д…кан.

Перевір себе самостійно

У поході

    Почувся глухий шум. Він пролунав рано на світанні в полі, десь між рядами високих могил, на ще не витоптаному копитами гостинці. Пройшло ще небагато часу, сонце визирнуло із-за обрію – і тоді стало видніше численні загони, що просувалися один за одним. Поле загуло, як туго натягнений бубон, від кінських копит далеко полинув, збуджуючи луну, тупіт, чулися голоси волів, брязкіт щитів.

    Полки йшли за полками, тисяча за тисячею, ніким були поки що не зборені. Над ними пливли знамена, на яких були намальовані та вишиті страхітливі лики богів. Попереду цього безконечного потоку, що вився та вився, неначебто величезний змій, їхала старша дружина, а на її чолі – витязь.

    Це був немолодий уже чоловік з темним, засмаглим від сонця і вітрів обличчям. Тільки уважні очі, стомлені, примружені, а ще руки, що твердо тримали повідок, сильні ноги в сталевих стременах – усе це свідчило, що князь має не так багато літ, а просто постарів у походах. Так і було: попереду війська їхав син Святослава – великий князь Русі Володимир.

                                                                                   За С. Скляренком (163 слова)

Словниковий диктант

    Диплом, ректор, конференція, директорія, реферат, черевики, педагог, консультація, кабінет, козак, семінар, авторитет, стипендія, крохмаль, ефективний, слов’яни, периферія, абревіатура, директор, студент, аудиторія, математика, кропива, хазяїн, кажан, калач, дидактика, режисер, барикада, реєстрація, десерт, дисципліна, декан.

Наш спільний дім

       Нав/коло в...рувало жовто/гаряче, темно/червоне, ніжно/блакитне, золотаво/коричневе, світло/рожеве море квітів. Здавалося  їм не/має кінця/краю. Хотілося ро...глянути кожну квітку  але з/часом ставало зрозуміло  це просто не/можливо.

       Поступово погляд переходив на ро...кішні хр...зантеми   улюбл...ні квіти японців. І раптом серед них  чорнобривець! Але зовсім не/такий у нього запах у нас  в(у)  Україні. Я навіт(д)ь трохи розгубився не/ розуміючи причини цього явища. Не/втерпів  зірвав маленький листочок і ро...тер його між пальцями. І тоді зелене єство рослини заговорило до мене по/рідному духм...яним ароматом  терпкуватим  гострим. Чорнобривець ніби казав що З(з)емля наша не/така вже й велика і що не/видимі нитки зв...язують цей чорнобривець на острові І(і)кеда з його побратимом на березі Д(д)ніпра. Він говорив про/те  що живить їх одна мати  наша З(з)емля. І тоді подумалося що не/такі вже й глибокі океанські западини та високі гірські хребти розділяють нас  людей різних континентів. 

      Земля  наш спільний дім. Саме від кожного з нас залежить  що буде на нашій (П)планеті завтра. Про це потрібно пам...ятати завжди.

За В. Брюховецьким (161 слово)

Словниковий диктант

 Перепишіть, вставляючи пропущені букви відповідно до правил чергування приголосних. 

   Смуга – на сму…і, сму…ка; щука – щу…і, щу…ка; муха - му…і, му…ка; ріг – на ро…і, рі…ки; бік – на бо…і, бі…ний; горох – у горо…і, горо…ок; ходити – хо…у; хотіти – хо…у; омолодити – омоло…ений; обмолотити – обмоло…ений; пустити – пу…у; їздити – ї…у; тямити – тя…ю. 

                                                      Перевір себе самостійно

Наш спільний дім

      Навколо вирувало жовтогаряче, темно-червоне, ніжно-блакитне, золотаво-коричневе, світло-рожеве море квітів. Здавалося, їм немає кінця-краю. Хотілося розглянути кожну квітку, але з часом ставало зрозуміло: це просто неможливо.

    Поступово погляд переходив на розкішні хризантеми – улюблені квіти японців. І раптом серед них – чорнобривець! Але зовсім не такий у нього запах у нас, в Україні. Я навіть трохи розгубився, не розуміючи причини цього явища. Не втерпів, зірвав маленький листочок і розтер його між пальцями. І тоді зелене єство рослини заговорило до мене по-рідному духмяним ароматом – терпкуватим, гострим. Чорнобривець ніби казав, що Земля наша не така вже й велика і що невидимі нитки зв’язують цей чорнобривець на острові Ікеда з його побратимом на березі Дніпра. Він говорив про те, що живить їх одна мати – наша Земля. І тоді подумалося, що не такі вже й глибокі океанські западини та високі гірські хребти розділяють нас, людей різних континентів. 

    Земля – наш спільний дім. Саме від кожного з нас залежить, що буде на нашій планеті завтра. Про це потрібно пам’ятати завжди.

                                                                       За В. Брюховецьким (161 слово)

Словниковий диктант

 Перепишіть, вставляючи пропущені букви відповідно до правил чергування приголосних. 

   Смуга – на смузі, смужка; щука – щуці, щучка; муха - мусі, мушка; ріг – на розі, ріжки; бік – на боці, бічний; горох – у горосі, горошок; ходити – ходжу; хотіти – хочу; омолодити – омолоджений; обмолотити – обмолочений; пустити – пущу; їздити – їжджу; тямити – тямлю. 

***

Вона багато наслухалась про Поділ...я. Тут виростав Кармалюк, — он у тих  певне  дібровах гуляв він зі своїми славними хлопцями  наганяючи жах на панів.

Пригадався давній ярмарок у Луцьку  де в/перше слухала від  сліпого кобзаря пісню про Кармеля  і жандарма  що гримав тоді на старого. Тепер вона вже знає  за що погрожував жандарм запроторити перебендю в холодну.

...Садки в...шневі  біленькі хатки  стрункі  мов сторожа  тополі   окраса й гордість рідного краю  знову бори  зелененькі ці ярочки пер...виті  мов стрічками  вузен...кими ст...жинами  спокійні річки. І все це в якомусь прозорому тумані мар...ві такому ж спокійному  тихому  як оті річки  що плинуть серед ш...роких   долин  поміж не/високих узгір...їв у не/відомі краї  оті густі  пересипані безліч..ю квіток трави  з яких натура/матінка тче барвисті свої килими. Здається  ні/коли не/ходило тут горе ні/коли не/схлипував сум  завше співають соловейки в...сною бе...турботні жайвори  ро...сипають над полями свої дорогоцін...і перли

(М.Олійник, 143 сл.).

Словниковий диктант

 Поставте подані іменники в орудному відмінку однини.

     Домовленість, подорож, цінність, діяльність, свідомість, безліч, мораль, якість, потужність, заборгованість, галузь,    промисловість, доповідь, власність, вартість, піч, рентабельність, звітність, верф, продуктивність, прибутковість, розкіш, відповідальність, велич.

Перевір себе самостійно

***

      Вона багато наслухалась про Поділля. Тут виростав Кармалюк, — он у тих, певне, дібровах гуляв він зі своїми славними хлопцями, наганяючи жах на панів.

    Пригадався давній ярмарок у Луцьку, де вперше слухала від сліпого кобзаря пісню про Кармеля, і жандарма, що гримав тоді на старого. Тепер вона вже знає, за що погрожував жандарм запроторити перебендю в холодну.

    ...Садки вишневі, біленькі хатки, стрункі, мов сторожа, тополі — окраса й гордість рідного краю; знову бори, зелененькі ці ярочки, перевиті, мов стрічками, вузенькими стежинами, спокійні річки. І все це в якомусь прозорому тумані-мареві, такому ж спокійному, тихому, як оті річки, що плинуть серед широких долин, поміж невисоких узгір'їв у невідомі краї, оті густі, пересипані безліччю квіток трави, з яких натура-матінка тче барвисті свої килими. Здається, ніколи не ходило тут горе, ніколи не схлипував сум, — завше співають соловейки весною, безтурботні жайвори розсипають над полями свої дорогоцінні перли. (М. Олійник) 

Словниковий диктант

Поставте подані іменники в орудному відмінку однини.

  Домовленістю, подорожжю, цінністю, діяльністю, свідомістю, безліччю, мораллю, якістю, потужністю, заборгованістю, галуззю, промисловістю, доповіддю, власністю, вартістю, піччю, рентабельністю, звітністю, верф'ю, продуктивністю, прибутковістю, розкішшю, відповідальністю, величчю.

Пісня

Що проміняв жінку на т...ютюн та люльку  не/обачний! Чому так б...нтежить нашу душу д...вацтво С(с)агайдачного? Перейнявшись ним  ніби й не/помічаєш пром...нущої безодні століт...ь...

Пісня наша  д...вовижна. Довго ми жили без власної історії не/церемон...о пр...власненої сусідом. Про/те пам...ять роду пам...ять народу не/обр...валася  пісня  то наша Б(б)іблія і наш не/вм...рущий літопис. У пісні увічнено  мораль і звичаї зб...режено сльози нар...чених та мат...рів  виспівано козацьку зв...тягу.

Пісня О(о)й на горі та ж...нці жнуть опоетизувала імена двох славетних провідників лицарства  С(с)агайдачного  й   Д(д)орошенка. Історія не/зб...регла наві...ь дат народжен...я обох  гетьманів р...єстрового козацтва  знаємо лише  роки їх загибелі. Звісно Дорошенків було двоє Михайло та Петро. Проте співають достемен...о про Михайла бо саме він був сучасником С(с)агайдачного.

  Яка простота й сила яка краса народної вдачі втілен...а в пісні! Не/знищен...а усмішка якою так славен український народ.

(За П.Федотюком;  133 сл.

Словниковий диктант

Від поданих слів утворіть складні прикметники.

  Багато, раз; віце, адміральський; продуктовий, промисловий; вагон, ремонтний; суспільний, корисний; виробничий, споживчий; сто, ват; низький, рентабельний; машини, будувати; бюджет, фінанси; лікувальний, профілактичний; відомий на весь світ; східні, слов'яни; шість, поверх; зовнішня, політика; синій, блакитний; народна, поезія; кислуватий, солоний; мало, знайомий; вісімнадцять, градусний; суспільний, шкідливий; загальний, демократичний. 

                                                                         Перевір себе самостійно

Пісня

“Що проміняв жінку на тютюн та люльку, необачний!” Чому так бентежить нашу душу дивацтво Сагайдачного? Перейнявшись ним, ніби й не помічаєш проминущої безодні століть...

Пісня наша – дивовижна. Довго ми жили без власної історії, нецеремонно привласненої сусідом. Проте пам’ять роду, пам’ять народу не обривалася:  пісня – то наша Біблія і наш невмирущий літопис. У пісні увічнено  мораль і звичаї, збережено сльози наречених та матерів, виспівано козацьку звитягу.

Пісня “Ой на горі та женці жнуть” опоетизувала імена двох славетних провідників лицарства:  Сагайдачного  й   Дорошенка. Історія не зберегла навіть дат народження обох  гетьманів реєстрового козацтва – знаємо лише  роки їх загибелі. Звісно, Дорошенків було двоє: Михайло та Петро. Проте співають достеменно про Михайла, бо саме він був сучасником Сагайдачного.

  Яка простота й сила, яка краса народної вдачі втілена в пісні! Незнищенна усмішка, якою так славен український народ.

(За П.Федотюком;  133 сл.)  

Від поданих слів утворіть складні прикметники.

  Багаторазовий; віце-адміральський; продуктово-промисловий; вагоноремонтний; суспільно корисний; виробничо- споживчий; стоватний; низькорентабельний; машинобудівний; бюджетно-фінансовий; лікувально-профілактичний; всесвітньовідомий; східнослов'янський; шестиповерховий; зовнішньополітичний; синьо-блакитний; народнопоетичний; кислувато-солоний; малознайомий; вісімнадцятиградусний; суспільношкідливий; загальнодемократичний. 

Шевченкова весна

  Ж...ве під сонцем любові Ш(ш)евченкова в...сна…

         Тарас прийшов на світ  коли  ще скутий кригою  с...вів у(в)  б...регах Д(д)ніпро.

Берез...нь благословив першу сл...озу не/мовляти  що  мов із серця  упала Славутичу на груди і ро...топила кригу. Перший крик тонесенькою тріщиною проліг у глибоких л...одах  щоб лавиною очистити древнім руслом праслов...янської ріки  л...одохід весняних надій.

         Квітень землю уквітчав зеленим р...ястом і пр...ніс на в...селих крилах молодому кріпакові вистраждан...у волю.

         Травень квіти зібрав зі всієї Вкраїни  і сл...озою с(з)кропив  і вірою повив та вст...лив К(к)обзар...ві остан...ю путь з П(п)етербурга до його вічного і тихого дому   на Ч(ч)ернечу гору  що стала Т(т)арасовою горою.

         Маленька громадка проводжала холодного бер...зневого дня 1861 року свого Тараса на С(с)моленський цвинтар а за два місяц(я)і, серед  травневого розмаю за труною  покритою козацькою червоною китайкою  ішла за своїм К(к)обзар...м уся Україна. Нині ж шляхи до могили на Д(д)ніпровій К(к)ручі пролягли з усього світу і не/буде ц...ому все/людському походу кінця /краю поки є Україна і світить сонце.

Іван Котляревський

    Вихваляючи твори Івана Котляревського ми залюбки заводимо мову про талант письмен...ика. Про/те щоб стати зач...нателем нової У(у)країнської літератури самого таланту  за/мало треба мати (У)український хребет. Той хребет який крізь усі лихоліт...я  й катастрофи  знову й знову випрямлюється і утверджує  вільне людське право бути собою.

  “Енеїду” Котляревський ро...почав писати під/час свого вчит...люван...я. Відчуває...ся  його захват л...гким дотепним вільним словом поезією звичаїв коли кожен звук і образ немов іскриться. У мовній стихії благословен...ої П(п)олтавщини поет купався як бджола в пилку в пору в...сняного цвіту наповнюючи сонячним нектаром  рамки В(в)ергілі...вої поеми.

Здається “Енеїда” має чарівну силу єднати порізнених земляків щирою людською усмішкою  спонукає впізнавати себе справжн...ого. Крім того в поемі вже з перших рядків закодовано запоро...ку історію. Читач відчуває рідне тепло  виспіване на козацький лад. М...тець утвердив  високе почут...я люд...кої й національної гідності. Це почут...я й стало хр...бтом нової У(у)країнської літератури що завжди послідовно обстоювала добру славу й честь У(у)країнського  імені. (За Є.Сверстюком; 150 сл.).

***

На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Здавалось  що він і з...мою зеленіє  бо коли танули сніги  то на світ пробивалось його цупке, зелене листя (не)змучене холодом  (не) скалічене морозом. А коли повітря ставало (по)материнськи м...яким та лагідним то барвінок зацвітав зацвітав так  наче небо бризнуло на землю ж...вою своєю блакит..ю  зацвітав так  немов д...тячі очі землі д...вились на тебе довірливо. Баба гнівалась  коли зр...вали барвінковий цвіт. Вона взагалі ніколи (не)могла пр...миритися з тим  що квітку зр...вають. Хоч(би) яка ця квітка була  чи чорнобривці чи ружі чи зв...чайнісінькі калачики чи настурції чи лісові дзвоники чи ромен. Тим більше її гнівало  коли хтось (не)об...режно зб...вав на городі картопл...яний цвіт коли хтось зр...вав цибулю зі стрілкою яка згодом могла(б) дати насін...я коли хтось виривав усю ст...блину кропу замість нащ...пати дрібного листя. Тоді баба чорнішала  погляд ставав лихий зіниці ставали зеленими  вона бурчала про якесь камін...я заміс...ть сердець  про чиїсь хижі пазурі заміс...ть пальців. Тоді до баби (ні)хто (не)підступався а коли вже довод...лося зв...ртатись то говорили такими вибачливими  єлейними голосами що (най)тв...рдіший віск міг ро...танути, — тільки баба ще довго (не) танула й (не)відходило її серце.

За Євгеном Гуцалом (191 слово)

Словничок

ромен —народна назва ромашки

ружа — троянда

настурція — декоративна рослина з великими запашними квітками жовтогарячого кольору

єлейний — який виражає нещирість, удавану лагідність

Література

1.Браже Т.Г. Интеграцияпредметов в современнойшколе / Т.Г.Браже

//Литература в школе. – 1996. - № 5. – С. 150-154.

2.Гончаренко С.У., Козловська І.М. Теоретичні основи дидактичної інтеграції / С.У. Гончаренко, І.М. Козловська // Педагогіка і психологія. – 1997. - № 2. – С. 9-18.

3. Клочек Г. Літературна освіта в новій українській школі: стратегія і тактика реформування/Г.Клочек// Дивослово. – 2017. -№1,2.

4. Каменский Я.А. Великая дидактика. Пампедия // Я.А. Коменский, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, ИХ. Песталоцци. Педагогическоенаследие. -М., 1987.-С. 5-137.

5. Мовчан Р. Літературна освіта в українській загальноосвітній школі: сучасний стан, виклики реальності, реформування/ Р. Мовчан// Дивослово. – 2017. -№1.

6. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям.

7. Титар О. Інтеграція навчального процесу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів [Електронний ресурс]/Ольга Титар// - Режим доступу:

http://osvita.ua/school/lessons_summary/proftech/24899/

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Впровадження веб-квестів в освітній процес»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.