Найважливішим напрямом у формуванні соціальної і здоров’язбережувальної компетентності є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров’я людини.
Сформувати та розвинути компетентності у використанні резервних сили свого організму, оволодінню життєвими навичками здорової та безпечної поведінки, спілкуванню з людьми, передбачення наслідків своєї поведінки та вміння приймати своєчасні рішення, а також формування цінностей і переконань, які сприяють свідомому вибору здорової поведінки та наміру дотримуватись її протягом життя.
