Сьогодні воскресає не тільки весна,
але і Христос воскресає,
не тільки зима зазнає поразки,
зазнає поразки смерть в усіх своїх формах,
зло у всіх своїх проявах, не виключаючи
й етичних.
Іван Франко «Писанки» (1893)
На річках скресає лід. З вирію повертаються птахи і замиловують слух своїм радісним щебетанням. Віє теплий вітерець; повітря пахне свіжим, ніжним ароматом першої травички та дрібних квітів. «Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє…» У тому ясному сонячному промінні ніжиться пухка чорна рілля, яка немов притихає в очікуванні доброго сімейні, що от-от упаде в її лоно і розів’ється пишним колоссям… Усе це звіщає прихід весни, що про неї Іван Франко писав:
Весно, що за чудо ти
Твориш в моїй груди?
Чи твій поклик з мертвоти
Й серце к жизні будить?
Всюди чую любий глас,
Клик життя могучий…
Весно, вітре, люблю вас,
Гори, ріки, тучі!
