Інформативна газета "Зустріч з кометою"

Опис документу:
Інформативна газета "Зустріч з кометою" - підсумок заходу, враженнями від якого поділилися учні в шкільній газеті, написали твори. Враженню учнів не було меж від зустрічі з космонавтом України Каденюком Л.К. та "зустрічі з кометою.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

День Комети

Нам, учням  8-А класу, незвичайно пощастило. 12 листопада 2014 року в Київській кіностудії  імені Олександра Довженка ми з цікавістю спостерігали, як з космічного корабля „Розетта,” запущеного  Європейським космічним агентством більш як 10 років тому, дослідницький модуль „Філи” здійснив посадку на комету Чурюмова-Герасименко, відкриту українськими астрономами.

          Ми стежили за телетрансляцією,  як зачаровані. Враженню нашому не було меж. Адже це вперше за всі віки рукотворний робот із Землі не наблизився, а опустився на поверхню далекої комети. По суті, ровесниці Землі. На космічне тіло, на якому нічого за мільярди років не змінилося. Це було незабутнє, неповторне явище… (А.Овечкіна,  учениця 8-А класу Фастівської ЗОШ №7).  

         12 листопада 2014 року ми стали свідками незвичайної події. Потрапили в атмосферу, значення якої усвідомили лише згодом, коли повернулися додому. А цього дня з цікавістю спостерігали,  як у великому, спеціально обладнаному залі Київської кіностудії імені Олександра Довженка збирались люди науки, політичні діячі. Ми впізнали першого космонавта України Леоніда Каденюка. (Л. Давиденко,  учениця 8-А класу Фастівської ЗОШ №7).

 

На згадку про зустріч з першим космонавтом незалежної України Л.Каденюком

        

          

  

                                        Відвідали майстер-класи з використанням конструктора LEGO

                                            «Сучасні освітіні технології: Робототехніка» 

       

      

      

  

               

Звідки ми на Землі?

         Звідки ми на Землі?  Це запитання, безсумнівно, не раз виникало в кожного з нас. Звідки взялося життя на Землі?  На голій землі, що постала з глибин холодного темно-синього океану. З води? А у воді воно звідки взялося? Звідки взялися бактерії, водорості, риби? А на суші – звідки взялися гриби, рослини, птахи, звірі?  І, нарешті, − вінець природи… Звідки на Землі невгамовна людина, яка вже кілька мільйонів років дерзає світ?!

Убілені сивиною вчені вважають, що життя само зародилося на нашій планеті. З найпростіших складових компонентів. Ніби ці найпростіші складові не виявилися настільки складними, що людям довелося затратити більш як мільйон  років на те, щоб тільки їх відкрити. Та мова зараз не про це. А якщо життя не народилося на Землі? Як вважають інші убілені сивиною учені. Вони теж наводять не менш вагомі аргументи.

Дійсно, а якщо життя принесене сюди, на нашу планету,  із зовні – із безмежного холодного Космосу? Але ж він безжиттєвий, − скажете ви. А якщо – ні?  Знаходять же дослідники Космосу й воду, й інші речовини, необхідні для життя, на далеких, здавалось би безжиттєвих, космічних тілах, планетах.   

Більше того, вивчаючи мікроорганізми, учені на дослідах доводять, що  спори багатьох бактерій  навіть в несприятливих обставинах Космосу залишаються живими. І якщо колись у сиву давнину такі спори разом з космічним тілом потрапили на Землю. А тут, на Землі, виявилися для них сприятливі умови…

Зацікавленість людини на Землі викликають в першу чергу комети – гігантські брили льоду, які час від часу наближаються із Космосу до нашої планети. Лише наближаються. На дуже великих відстанях. Бо не дай бог якійсь із них впасти на Землю! Тоді – катастрофа! Як це сталося, наприклад, з Тунгуським метеоритом. Вчені до цих пір сперечаються, що ж тоді, сто років тому, впало на Землю – метеорит, комета чи космічний корабель пришельців-гуманоїдів. Таємниця − за сімома замками. Тайга до цих пір заліковує рани…

А планети – від нас далеко. І не на кожній із них можливе життя. Це з нашої точки зору. Ми, земляни, вважаємо, що для життя потрібні особливі, ідеальні умови. Такі, як на Землі. І температура відповідна, й світло, й кисень… А якщо існує живий світ, якому всіх цих параметрів  не треба? Може, на інших планетах для життя створені інакші умови? Як у цьому пересвідчитись?  Життя людського не вистачить, щоб  туди  дістатися. Це вже, може, колись, у далекому майбутньому…

Тому таку зацікавленість у астрономів викликають комети. Ті, які час від часу наближаються до Землі.  Адже вік комет обчислюється мільярдами  років. А раптом яка з них допоможе  розгадати, як формувалась і розвивалась наша Сонячна система?  

Нам, учням  8-А класу, незвичайно пощастило. 12 листопада 2014 року в Київській кіностудії  імені Олександра Довженка ми з цікавістю спостерігали, як з космічного корабля „Розетта,” запущеного  Європейським космічним агентством більш як 10 років тому,  дослідницький модуль „Філи” здійснив посадку на комету Чурюмова-Герасименко, відкриту  українськими астрономами.

Ми стежили за телетрансляцією,  як зачаровані. Враженню нашому не було меж. Адже це вперше за всі віки рукотворний робот із Землі не наблизився, а опустився на поверхню далекої комети. По суті, ровесниці Землі. На космічне тіло, на якому нічого за мільярди років не змінилося. Це було незабутнє, неповторне явище… 

Вчені сподіваються, що в надрах гігантської комети, у її ядрі, збереглася первинна речовина, з якої колись була сформована наша Сонячна система.   

Подарувала нам  цю незабутню подорож у Київ на телеміст із кометою наша вчителька фізики Людмила Дмитрівна Архипова. 

                                                                               А.Овечкіна, 

                                                                           учениця 8-А класу Фастівської ЗОШ №7.  

А ви чули, як співає комета ?

− Світ наш − тільки школа, де ми вчимося, − звернулася до нас вчителька фізикиЛюдмила Дмитрівна Архипова, − іспостерігати таку подію, як приліт космічного корабля до комети, не часто трапляється у житті.

12 листопада 2014 року ми стали свідками незвичайної події. Потрапили в атмосферу, значення якої усвідомили лише згодом, коли повернулися додому. А цього дня з цікавістю спостерігали,  як у великому, спеціально обладнаному залі Київської кіностудії імені Олександра Довженка збирались люди науки, політичні діячі. Ми впізнали першого космонавта України Леоніда Каденюка.

І збиралися такі поважні люди не просто так, а з приводу унікальної події: вперше в історії на поверхню далекої комети опускався рукотворний робот із Землі…

Комету відкрили випадково. Київський астроном Клим Чурюмов, переглядаючи в 1969 році фотографії, зроблені аспіранткою Світланою Герасименко в Алма-Атинській обсерваторії, звернув увагу на дивний об’єкт збоку основного зображення. Спочатку подумав, що це фрагмент комети, яку фотографувала Світлана. Але згодом виявилося, що це самостійне космічне тіло зі своєю траєкторією польоту. Так його й назвали – комета Чурюмова-Герасименко.

Вчені вважають, що це небесне тіло виникло близько 4,5 мільярда років тому. Майже тоді, як і наша планета Земля. Воно досить громіздке – до 25 кубічних кілометрів. Розміри ядра – 3 х 5 кілометрів. Як і Земля, комета обертається навколо своєї осі. Але доба її менша за нашу наполовину. Комета робить петлю навколо Сонця, пересікає орбіти Юпітера, Марса, наближається до Землі, але на орбіту її не виходить. На це затрачає майже 7 років.

На ній теж є сила тяжіння. Але менша від земної у 10 тисяч разів. Уявляєте? Тіло, вагою на Землі  100 кілограмів,  там – важить  якихось 10 грамів.

Вчених зацікавила комета Чурюмова-Герасименко. Європейське космічне агентство розробило й виготовило космічний апарат „Розетта” для її дослідження. Складається він з двох модулів: зонду „Розетта” та спускного апарата „Філи.”

Звичайно, вчені й не сподівалися знайти живі організми на цьому небесному тілі. Проте збирали „Розетту” в чистій кімнаті, хоч навряд чи треба було дотримуватися стерилізації. Але мало які сюрпризи можуть трапитися в Космосі!

У березні 2004 року – космічний корабель стартував із Землі. Програма польоту виявилася надзвичайно складною. Комета не надто яскрава, без телескопа – із Землі її не побачиш. Та й відстань яка!  Найменше відхилення у траєкторії польоту – і все пропало! Раніше космічні апарати Землі лише наближалися − на короткий час і на великій швидкості − до комет. На орбіту жоден не виходив. А тут – треба сісти на поверхню! Сказати тільки! Так що довелося робити чотири гравітаційні маневри − біля Землі та біля Марса, − щоб скоректувати траєкторію польоту.

Вчені сподівалися на успіх. Навіть імена апаратам підібрали символічні. „Розетта” походить від назви знаменитого Розеттського каменю. Плити, на якій були вибиті три однакові тексти – на древнєєгипетській та древнєгрецькій мовах. Один із єгипетських текстів був написаний ієрогліфами. Порівнюючи тексти, мовознавцям вдалося розшифрувати древнєєгипетські ієрогліфи.

Назва спускного апарата „Філи” теж пов’язана з розшифруванням древнєєгипетських написів. На острові Філи, що на річці Ніл, було знайдено обеліск з ієрогліфами. Дослідники пізнали лише два слова – цар Птоломей та цариця Клеопатра. І це дало змогу прочитати текст. Так же і з допомогою космічного корабля „Розетта,”  його спускного зонда „Філи”  вчені надіються дізнатись, якою була наша Сонячна система, коли формувалися планети. А може, й як виникло життя на Землі.

На початку червня 2014 року, через 10 років після старту,  космічний  корабель „Розетта”  − вийшов на орбіту комети. Такого результату було досягнуто вперше.

І ось тепер, 12 листопада, від космічного корабля відділився 100-кілограмовий спускний зонд „Філи,” щоб опуститися на поверхню комети. Цей процес транслювався по телебаченню. Гігантський телеміст об’єднав сотні тисяч людей. Всі із завмиранням вдивлялися у голубі екрани телевізорів .Спуск на поверхню ядра, голову планети, тривав близько семи годин. Протягом цього часу спускний модуль „Філи” фотографував і комету,  і зонд „Розетта.”  

Опустився зонд о 17.34 за київським часом. Сигнал до Землі про це – дійшов через 29 хвилин. Ви уявляєте, яка це відстань – між Землею й космічним модулем?! І яка повинна бути точність! Щоб два тіла у безмежному космічному просторі зустрілися, а не загубилися, як пилинки.

Але цього ми вже, звичайно, не змогли побачити. Треба було повертатися додому. Та цікавість до комети, відкритої українськими астрономами, у нас не згасла. Ми активно взялися за пошуки в Інтернеті.

І дізналися чимало цікавого. Зокрема, що „приземлення,” на жаль, виявилося не зовсім вдалим. Апарат опустився під гору, в тінь, і не зміг поповнити енергію за рахунок Сонця. Освітленість сонячних батарей виявилась недостатньою, щоб підживити акумулятори.

Комета виявилася незвично темною. Ядро − чорніше за вугілля. Мабуть, на поверхні багато вуглецю. Оголеного льоду поки що не виявлено. Хоч астрономами зафіксовано інтенсивні викиди водяної пари: кожної секунди комета викидає у навколишній простір до 300 мілілітрів води. Дослідники порахувати, що при таких темпах вона здатна за сто днів заповнити басейн олімпійського розміру. Вперше викиди водяної пари кометою були виявлені за допомогою апарата „Rosetta,” коли вона була від нього на відстані 350 тисяч кілометрів.

Ще вчені гадали, що поверхня комети пушиста. Справді, поверхня пушиста, але не м’яка. Зонд спромігся закріпитися лише двома опорами із трьох. Буріння теж не зовсім вдалося. Бур, який повинен був дістатися до центра ядра, пройшовши пушисту поверхню, наткнувся на щось тверде і невдовзі зламався. Проби взято з невеликої глибини. Питання, з чого насправді складається ядро комети, і далі залишається відкритим. Єдиної думки з приводу цього серед учених немає.

І все ж деякий час зонд працював автономно. Це дало змогу зробити серію унікальних знімків, взяти зразки атмосфери і поверхні космічного тіла. В кометній атмосфері виявлено як водень, так і кисень. Дані, отримані за допомогою місії „Розетта,” будуть, як вважають вчені, корисними не лише для пояснення процесів еволюції Сонячної системи, але й появи води на Землі.  

Мені сподобалося повідомлення: Європейське космічне агентство записало, як комета „співає.”  Це, звичайно, не справжній спів, бо звукові хвилі в Космосі не поширюються. Але один з пристроїв на борту „Розетти” зафіксував зміни в магнітному полі довкола комети, спричинені дією сонячного вітру – потоками іонізованих, тобто електрично заряджених, частинок, що йдуть від Сонця. Вчені збільшили частоту запису – і одержали звук, який уже людина може почути. „Спів” комети – припав до душі землянам.

Жаль, що енергія сонячних акумуляторів  вичерпалась, батареї розрядились і контакт з кометою зараз утрачено. Але дослідники Космосу надіються, що зв’язок вдасться відновити, коли комета наблизиться до Сонця і кількість енергії зросте. Або вдасться змінити положення спускного апарата, щоб він зміг одержати достатньо сонячної енергії для підживлення своїх батарей. Такий варіант конструктори допускали, коли проектували модуль. Я теж надіюсь на це. Космічний корабель  супроводжує комету далі на її шляху.

Отже, скільки ще можна дізнатися! Комета – унікальна капсула, у якій, напевно, містяться відомості про формування Сонячної системи, а може – й зародження та розвиток життя на Землі. І я горджуся, що ці відомості людство черпає з комети, яку відкрили українські астрономи.                                            

   Л. Давиденко,

                                                                    учениця 8-А класу Фастівської ЗОШ №7.  

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.