Інформаційно-методичний збірник з питань екологічної освіти та екологічного виховання "В гармонії з природою"

Опис документу:
До збірки увійшли матеріали роботи викладача біології з питань екологічного виховання та екологічної освіти учнів: сценарії тематичних позаурочних заходів, досвід організації позаурочної роботи з учнями, методичні рекомендації, матеріали дослідницько-пошукової роботи тощо.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»

Інформаційно-методичний збірник

з питань екологічної освіти та

екологічного виховання

Відомче видання.ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей».

Обговорено та схвалено до друку на засіданні методичної комісії викладачів загальноосвітніх дисциплін , протокол № 6 від 18.02.2011р

Укладач : Л.В.Гоменюк

До збірки увійшли матеріали роботи викладача біології ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей» Л.В.Гоменюк з питань екологічного виховання та екологічної освіти учнів: сценарії тематичних позаурочних заходів, досвід організації позаурочної роботи з учнями, методичні рекомендації, матеріали дослідницько-пошукової роботи тощо.

ЗМІСТ

1.Рідний край. Маргарита Клішина……………………………………..5

2.Творчий портрет викладача біології ДПТНЗ «Соснівський

професійний ліцей»…………………………………………………6

3.Природні чудеса землі Соснівської…………………………………8

4.Концепція екологічного виховання в Україні……………………...10

5. Концепція екологічного виховання та екологічної освіти

в ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей»…………………..15

6.Структура екологічного виховання…………………………………16

7. «До екологічної свідомості – через екологічну освіту та

виховання»…………………………………………………………..19

8. «В гармонії з природою» проект екологічного

виховання…………………………………………………………….26

9. Екскурсії та туристичні походи в системі екологічного

виховання …………………………………………………………..30

10.Екологія : основні поняття ………………………………………...32

11. Глобальні екологічні проблеми …………………………………..34

12.Чорнобильська катастрофа, як екологічна проблема…………….37

13.Проблеми екологічного забруднення в Україні та шляхи їхнього

вирішення……………………………………………………………39

14.Рослини – символи України………………………………………..42

15. «Ой, у лузі калина»…………………………………………………44

16.Легенда про калину…………………………………………………45

17.Легенда про вербу…………………………………………………..46

18.Надслучанський регіональний ландшафтний парк………………48

19.Соколині гори……………………………………………………….52

20.Губківський замок…………………………………………………..53

21.Радонові джерела……………………………………………………55

22.Несе свої води тихоплинний Случ…………………………………56

23.Азалія – королева поліської флори………………………………57

24. «Збережемо природу для нащадків»…………………………….60

25. «Без верби і калини – немає України»…………………………...63

26. «Кращий знавець біології – це Я!»………………………………66

27.Ліс.Ірина Баковецька…………………………………………………...69.

Рідний край

А ні величі, ні блиску

Лиш наївність загадкова.

Тиха, лагідна колиска –

Рідне селище Соснове.

Чом Соснове? Бо одвіку

Загубилося у соснах.

В звіробоях яснолицих,

Ще у плинові грибному:

Наставляй лиш кошик-пастку

І неси собі додому

Дар смачний лісної Казки.

Поряд тут Случеві води,

З них прозорість так і лине.

І Губківський замок гордий,

Й велет-гори Соколині.

Тут легенд багато всюди

Наче вод в дзвінких криницях,

Соснівчанам, кажуть люди,

Вистачає чим гордиться.

Певно є в тій таємниці,

Загадкового Полісся –

Бо чого ж то і в столиці

Мариш селищем у лісі?

А ні величі, ні блиску

Не таїш моя любове,

Тиха, лагідна колиска –

Рідне селище Соснове.

Ріта Клішина

  • Прізвище, ім'я, по-батькові:

Гоменюк Ліана Вікторівна

  • Педагогічний стаж:

6р.6міс.

  • Освіта, спеціалізація:

Вища (Волинський державний університет ім. Лесі Українки), магістр біології

  • Кваліфікація:

спеціаліст ІІ категорії

  • Життєве кредо:

Головне у житті – завжди бути людиною

  • Педагогічне кредо:

Не той майстер, хто досяг вершин своєї професії, а той – хто виховав свого учня.

  • Методична тема, над якою працює:

Екологічне виховання учнів на уроках біології

Де річка Случ пливе і гори Соколині в небо звиті

Поліський край лежить - красою весь повитий !

А в краї цім , перлиною сія , - моя Соснівщина

Концепція

екологічної освіти України

Витяг

В найважливіших міжнародних документах останнього десятиріччя, присвячених проблемам навколишнього середовища і гармонійного розвитку людства велика увага приділяється екологічній культурі і свідомості, інформованості людей про екологічну ситуацію в світі, регіоні, на місці проживання, їх обізнаності з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем, з концептуальними підходами до збереження біосфери і цивілізації.

Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту. Екологічна освіта на порозі 3-го тисячоліття стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безпечного розвитку. Екологічне виховання і інформування населення, підготовка висококваліфікованих фахівців названі в програмних документах найвизначнішого міжнародного форуму 20-го сторіччя в Ріо-де-Жанейро (1992), присвяченого навколишньому середовищу і

сталому розвитку, одним з найважливіших і необхідних засобів здійснення переходу до гармонійного розвитку всіх країн світу. Це положення підкреслюється і в останніх міжнародних документах

Концепція екологічної освіти України, як елемент концепції гармонійного розвитку держави, набуває сьогодні ваги актуального і важливого державного документа.

Підготовка громадян з високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості і культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства й природи (не насильство, а гармонійне співіснування з нею!), повинна стати одним з головних важелів у вирішенні надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем сучасної України.

Екологічна освіта, як цілісне культурологічне явище, що включає процеси навчання, виховання, розвитку особистості, повинна спрямовуватися на формування екологічної культури, як складової системи національного і громадського виховання всіх верств населення України (у тому числі через екологічне просвітництво за допомогою громадських екологічних організацій), екологізацію навчальних дисциплін та програм підготовки, а також на професійну екологічну підготовку через базову екологічну освіту.

Вирішення цих питань має забезпечити формування цілісного екологічного знання й мислення, необхідних для прийняття екологічно-обгрунтованих народногосподарських рішень на рівні підприємств, галузей, регіонів, країни загалом.

Мета і завдання екологічної освіти

Державна політика в галузі екологічної освіти повинна базуватися на таких принципах: розповсюдження системи екологічної освіти і виховання на всі верстви аселення з урахуванням індивідуальних інтересів, стимулів та особливостей соціальних, територіальних груп та професійних категорій; комплексності екологічної освіти і виховання; неперервності процесу екологічного навчання в системі освіти, в тому числі підвищення кваліфікації та перепідготовки.

Основною метою екологічної освіти з формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що грунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності.

Ця мета досягається поетапно шляхом вирішення освітніх і виховних завдань та вдосконалення практичної діяльності.

Найголовнішими завданнями екологічноі освіти мають бути:

Формування екологічної культури всіх верств населення, що передбачає:

  • виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності,

  • відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи;

- формування усвідомлення безперспективності технократичної ідеї розвитку й необхідності заміни її на екологічну, яка базується на розумінні єдності всього живого й неживого в складно-організованій глобальній системі гармонійного співіснування й розвитку;

- формування розуміння необхідності узгодження стратегії природи і стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв'язків та самообмеженості, подолання споживацького ставлення до природи;

- розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому регіональному, національному і глобальному рівнях, вміння прогнозувати особисту діяльність і діяльність інших людей та колективів;

- розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки; виховання глибокої поваги до власного здоров'я та вироблення навичок його збереження.

Статегічні напрямки і тактичні завдання розвитку

екологічної освіти

Основними стратегічними напрямками розвитку екологічної освіти є:

- розробка наукових основ неперервної екологічної освіти на основі Національної доктрини розвитку освіти у XXI столітті, здобутків української та зарубіжної педагогічної практики за участю Академії педагогічних наук України, провідних вчених і практиків освітньої галузі, Міністерства екології та природних

ресурсів України, громадських екологічних організацій;

- поступове поетапне реформування екологічної освіти та виховання особистості на наукових і духовних принципах з урахуванням національних традицій, надбань та світового досвіду;

- формування поколінь з новою екологічною культурою, новим екологічним світоглядом на принципах гуманізму, екологізації мислення, міждисциплінарної інтеграції, історизму та системності з метою збереження і відновлення природи України та її біологічного різноманіття;

- розвиток міжнародних зв'язків і співробітництва у галузі екологічної освіти і науки, охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, збереження біосфери і цивілізації.

Головними тактичними завданнями мають бути:

- розробка й постійне вдосконалення Державних стандартів професійної екологічної освіти та переробка діючих стандартів всіх рівнів і напрямів підготовки та виховання з урахуванням вимог щодо формування екологічної культури;

- підготовка, підвищення кваліфікації й перепідготовка викладачів екологічних дисциплін з врахуванням нових підходів,організація екологічних семінарів і курсів, організація центрів перепідготовки тощо;

- розробка й видання якісної навчальної літератури з екології (підручників, посібників, довідників, словників, методичних розробок) для шкіл, ПТНЗ, коледжів, технікумів і вищих навчальних закладів, розробка й видання екологічної літератури для дітей дошкільного віку;

- розробка екологічних радіо- і телепрограм, підготовка й організація систематичних показів по телебаченню навчальних, наукових і науково-популярних екологічних фільмів;

- залучення громадських екологічних організацій, просвітницьких товариств до поширення екологічних знань та елементів екологічної культури серед широких верств населення;

- започаткування широкої програми підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, керівного складу підприємств, організацій, установ, підприємців, які мають право і можливість приймати екологічно значущі рішення у сфері практичної діяльності;

- розробка паспорту спеціальності "Екологія та охорона

навколишнього середовища", за яким можуть бути присуджені наукові

ступені кандидата і доктора екологічних наук.

Зміст та структура формальної і неформальної

екологічної освіти

Зміст екологічної освіти повинен бути спрямований на формування особистості з екологічною світоглядною установкою на дотримання норм екологічно грамотної поведінки і виконання практичних дій щодо захисту власного здоров'я і навколишнього природного. Екологічна освіта розглядається, як неперервний процес, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення і грунтується на таких принципах:

- системність, систематичність і безперервність, що забезпечують рганізаційні умови формування екологічної культури особистості між окремими ланками освіти, єдність формальної і неформальної освіти населення;

-орієнтація на ідею цілісності природи, універсальності зв'язків всіх природних компонентів і процесів;

- міждисциплінарний підхід до формування екологічного мислення, що передбачає логічне поєднання й поглиблення системних природних знань, логічне підпорядкування різнобічних знань основній меті екологічної освіти;

- конкретність та об'єктивність знань, умінь та навичок;

- поєднання високопрофесійних екологічних знань з високоморальними загальнолюдськими цінностями, синтез природничо-наукових та соціогуманітарних знань.

Зміст безперервної екологічної освіти та виховання повинен включати дві ланки - формальну і неформальну. До першої ланки відносяться загальна система освіти, яка існує в Україні на таких рівнях: дошкільна, шкільна, позашкільна, професійно-технічна, вища та післядипломна освіта. Друга ланка системи екологічної освіти та виховання має просвітній характер, формує екологічну свідомість і культуру населення (засоби масової інформації, церкви, громадські екологічні та просвітні об'єднання, партії та інш.).

Дирекція

  • планування навчально-виховного процесу

  • забезпечення умов для реалізації екологічної освіти

  • співробітництво з іншими організаціями та установами

  • контролюючі функції

  • заохочення учнів та працівників

заступник директора

з навчально-виховної роботи,

викладач біології

  • є координатором даного напрямку роботи

  • здійснює планування позаурочної виховної роботи з даного напрямку

  • організовує проведення екологічних акцій, колективних творчих справ, позаурочних заходів, туристичних походів, екскурсій тощо.

  • здійснює екологічне виховання на уроках біології, проводить тематичні позаурочні заходи, лекції, організовує перегляд тематичних відеоматеріалів, презентацій

  • займається просвітницькою діяльністю, організовує випуск стінгазет, тематичних та фотовиставок

класні керівники,

викладачі загальноосвітніх дисциплін

  • планування та проведення групових виховних заходів екологічного спрямування (бесід, виховних годин, диспутів тощо)

  • здійснення екологічного виховання на уроках природничо-математичного та гуманітарного циклу

  • організація учнів до участі в масових позаурочних заходах,колективних творчих справах

  • участь в туристичних походах

майстри виробничого навчання

  • організація учнів до участі в екологічних акціях, суспільно-корисній праці

  • участь у туристичних походах

  • забезпечення надання допомоги держлісгоспу у висадці дерев

  • обладнання книжково-ілюстративних виставок

  • проведення тематичних виховних бесід,

заходів, читацьких конференцій, диспутів

  • упорядкування клумб та території навколо гуртожитку

  • залучення учнів до суспільно-корисної праці та колективних творчих справ

  • проведення тренінгових занять, психологічних вправ, спрямованих на виховання любові та бережного ставлення до природи

бібліотекар

психолог

вихователі

«До екологічної свідомості – через екологічну освіту та виховання»

У всі часи одним із найголовніших завдань держави, суспільства було і залишається виховання молодого покоління. Класики західноєвропейської прогресивної педагогіки вважали природу важливим чинником виховання дітей. На думку видатного чеського педагога Я.А. Коменського, людина – це частина природи і вона повинна розвиватися за законами природи. Видатний швейцарський педагог І.Г. Песталоцці вважав, що єдиний, справжній фундамент людського пізнання – сприймання природи. Увесь запас знань, яких набуває людина за допомогою відчуттів, є результатом уважного ставлення до природи. Екологічне виховання є складовою частиною всебічного і гармонійного розвитку особистості. Нині важливо домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, турбота про збереження і помірне використання природних ресурсів стали рисою характеру кожної людини. Свідоме і бережливе ставлення до природи повинно формуватися з дитинства, у сім’ї, школі, і можливе воно лише за умови формування екологічної культури і накопичення відповідних знань. Екологія давно вийшла за межі суто біологічної науки, частиною якої сприймалася ще донедавна. Зараз – це окрема багатогранна комплексна наука. У коло її завдань входять практично всі питання, що пов’язані зі взаєминами людського суспільства та біосфери планети, а також із гармонізацією цих відносин. Високорозвинуті країни світу приділяють чималу увагу екологічному вихованню, яке охоплює всі верстви населення. Україна, на жаль, у цьому плані значно відстає. І питання пошуку шляхів удосконалення екологічного виховання, підвищення рівня екологічної культури кожної людини стоїть сьогодні, як ніколи, гостро.

Різноманітні досягнення науково-технічного прогресу, величезні можливості людства щодо використання природних багатств, проникнення у надра землі та в глибини океану, вихід у космічний простір, зростання кількості населення, небувалий розвиток виробничих потужностей зумовили такий могутній вплив на навколишнє середовище, що нині унеможливлює його здатність до самоочищення. Тому справа охорони довкілля – обов’язок кожного громадянина. Успішне, розв’язання даної проблеми залежить від рівня екологічної освіти і культури людей

Важливим є усвідомлення, що людина є лише часткою природи з законами і силами якої вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею. Саме таку мету переслідує педагогічний колектив ДПТНЗ “Соснівський професійний ліцей” у вихованні своїх учнів. Важливим завданням у напрямку екологічного виховання є також прищеплення любові та бережного ставлення до природи рідного краю, збереження та примноження природних ресурсів, охорона рідкісних видів флори та фауни, ознайомлення з природоохоронним законодавством України, формування екологічної культури та почуття відповідальності перед наступними поколіннями за збереження природи та стан довкілля.

З цією метою в ліцеї протягом навчального року проводиться ряд позаурочних заходів, які плануються в розділі “ виховна робота” перспективного річного плану роботи ПТНЗ. Серед них – виховні години, бесіди, лекції, диспути, вікторини, інтелектуальні ігри, екскурсії, туристичні походи, усні журнали, екологічні акції, конференції тощо. Комплекс заходів по екологічному вихованню щорічно планується також викладачем біології, як складова у вивченні курсу біології з основами екології.

Традицією стало в ліцеї відзначення таких пам”ятних дат, як Всесвітній день навколишнього середовища, Всесвітній день землі, День птахів, Міжнародний бень біологічного розмаїття. Щороку відзначаємо День пам”яті аварії на ЧАЕС – проводимо мітинги, тематичні виховні лінійки, виховні години, вечори пам”яті, бесіди, організовуємо зустрічі із ліквідаторами Чорнобильської катастрофи.

У березні-квітні організовуємо роботу над екологічним проектом, в рамках якого ряд заходів спрямованих не лише на підвищення рівня екологічної культури, а й на покращення благоустрою території селища, примноження природних багатств, насадження дерев тощо (проект додається).

Велика увага приділяється екологічному вихованню учнів на уроках біології, зокрема, при вивченні таких тем “ Сучасні екологічні проблеми”,”Природоохоронне законодавство України”, “Діяльність людини та сучасний стан біосфери” та ін. Протягом 2010-11 н.р. в ліцеї в позаурочний час були проведені такі виховні заходи по екологічному вихованню: усний журнал “Диво-рослини”, вікторина “ Флора і фауна Березнівщини”, конференція “ Сучасні екологічні проблеми”, заочна подорож «Надслучанська Швейцарія – перлина українського Полісся», цикл бесід екологічного спрямування «Світ неповторний та чудесний», «Ми – люди, поки є природа», «Станемо на захист природи». Традицією стало проведення в навчальному закладі екологічних акцій «Подбай про майбутнє - посади дерево», «Ми за чисте довкілля», «Нехай цвітуть квіти». Щороку, в рамках проведення тижня біології, проходить конкурс екологічних агітбригад “Збережемо природу для нащадків ”.

На цих заходах діти вчаться дискутувати, доводити свою точку зору, аргументувати свою позицію. Перед кожним учасником стоїть завдання показати свій рівень теоретичної підготовленості в галузі екології, а також ступінь компетентності при обговоренні сучасних екологічних проблем. Для цього необхідно, щоб учні вільно орієнтувалися в інформаційному просторі, мали міцні різнопрофільні знання , вміли мислити в глобальних масштабах. Але часто їм не вистачає знання елементарних законів екології, щоб знайти правильну відповідь на поставлене запитання. Адже в шкільних підручниках акцентується увага на екологічних катастрофах, майбутніх нещастях і нехтуються наукові досягнення у вирішенні цих проблем.

Для зацікавленості дітей у більш глибокому вивченні екологічних закономірностей у ліцеї проводяться екологічні олімпіади, на яких учням доводиться знаходити відповідь, наприклад, на такі запитання: “Уявіть, що ви кандидат у народні депутати. Складіть листівку з викладом своєї передвиборної програми в області екології”. “Як зменшити вплив негативних чинників навколишнього середовища? Спробуй запропонувати свій варіант вирішення цієї проблеми” тощо.

Добре зарекомендували себе в екологічній освіті та вихованні такі форми роботи:

– нестандартні уроки (уроки-мандрівки, уроки- диспути, бінарні уроки);

– екологічні проекти;

конференції та семінари за участю представників місцевої влади, громадських організацій, природоохоронних установ ;

екологічні акції (очищення джерел, благоустрій території, упорядкування клумб, годування птахів узимку, насадження дерев)

– конкурси виробів та композицій з природного матеріалу, малюнків, фото, плакатів;

– екологічні фестивалі;

- виступи екологічних агітбригад;

– засідання круглого столу та інші.

Крім того, учні нашого ліцею щороку надають дієву допомогу Соснівському державному лісовому господарству у насадженні дерев, доглядають за певною, закріпленою територією місцевого парку та берега річки Случ.

Однією з важливих форм організації екологічної освіти учнів є проведення екологічних стежок, екскурсій, туристичних походів по місцевих заповідних територіях Надслучанської Швейцарії та Соколиних гір.

Крім екскурсій, в організації навчально-виховного процесу, як форма проведення позаурочної, дозвіллєвої та оздоровчої роботи використовуються туристичні походи. По завершенню навчального року, за наказом директора організовуються дводенні туристичні походи до Надслучанської Швейцарії. Разом з учнями у походах беруть участь класні керівники, майстри виробничого навчання, викладачі фізвиховання, вихователіПедагоги нашого закладу творчо реалізують тезу В. Сухомлинського, про виняткову роль природи у вихованні дитини та загалом у її житті. Зокрема, цінність природи розглядається не лише в естетичній, а й у морально-етичній площині  як одного із засобів диференціації категорій добра і зла (скажімо, добро  збереження будь-якої форми життя, сприяння його розвитку, зло  байдуже чи хижацьке ставлення до природи, знищення будь-якої форми життя). Доречним тут буде згадати вислів Чарльза Дарвіна: “Людина мусить постійно спілкуватися з природою, інакше вона буде бідніти емоційно, слабнути інтелектуально, а зрештою деградувати морально.”

Завдання педагогічного колективу: навчити дітей любити і берегти природу, примножувати її багатства, жити з нею в гармонії. В умовах глибокої екологічної кризи людство усвідомило, що своєю безконтрольною діяльністю може призвести до фатальних наслідків, тому підростаюче покоління слід виховувати не у згубній традиції якомога більше брати від природи, завдаючи їй непоправної шкоди, а в гармонійному співіснуванні з нею, дбайливому ставленні до ней, раціональному використанні та відтворенні її багатств, у психологічній, готовності оберігати природні цінності, розвивати екологічне мислення та свідомість. Бо рідна природа – це частина Батьківщини, охороняти її – святий обов’язок кожної людини

Хотілося б, щоб молоді люди, яким відкриває свої двері ХХІ ст. пам”ятали слова римського мислителя Л. Сенеки, сказані ще в І ст. н.е. “Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне й те саме”.

проект екологічного виховання

Актуальність теми:

У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії – період зростання цілого ряду негативних факторів: деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, злочинності, агресивності та інших асоціальних явищ. Всі ці фактори негативно відображаються на внутрішньому світі людини – її почуттях, переживаннях, настрої, ставленні до інших людей, до оточуючого середовища, до природи. Дедалі гострішим стає “конфлікт між техносферою і біосферою”, тобто відносини типу: діяльність людини – стан довкілля.

Неконтрольоване зростання населення Землі, інтенсивне забруднення атмосфери, водойм, зменшення родючості грунтів, накопичення величезних об”ємів відходів людської діяльності, виснаження запасів природних ресурсів призвело до розвитку глобальної екологічної кризи. Подолати яку можна лише за умови екологічного гуманізму та розвитку високого рівня екологічної культури у всіх жителів планети Земля.

Мета:

  • сформувати в учнів екологічну культуру, екологічне мислення, свідомість;

  • виховувати почуття відповідальності за природу, як національне багатство;

  • ознайомлення учнів із основними екологічними проблемами України та регіону;

  • залучення учнів до екологічної та природоохоронної діяльності.

Завдання:

  • підібрати інформаційний та ілюстративний матеріал для буклетів, стінгазет, бесід;

  • розвивати пізнавальні інтереси учнів;

  • розвивати творчі здібності учасників проекту;

  • формувати практичні навички по виготовленню будиночків для птахів;

  • сприяти озелененню та впорядкуванню території ліцею та селища;

  • ознайомитися із видами різноманіттям флори і фауни природного заказника «Соколині гори».

Керівники проекту:

Заступник директора з навчально-виховної роботи, викладач біології Гоменюк Л.В., класні керівники, майстри в/н, вихователі, психолог.

Учасники проекту:

Учні Соснівського професійного ліцею.

Механізм реалізації проекту:

В період з 29 березня по 30 квітня в ліцеї заплановано та проводяться ряд заходів екологічного спрямування, в яких приймають участь всі навчальні групи. Напередодні роботи над проектом проходить засідання творчої групи організаторів, на якому намічаються основні напрямки роботи над проектом та зміст основних заходів.

Про початок роботи над проектом, його мету, завдання та зміст оголошується на виховній лінійці. Крім загального плану заходів, що передбачені проектом, в межах кожної навчальної групи можуть бути визначені додаткові тематичні заходи.

Основні заходи проекту

п/п

Зміст заходів

Відповідальні

Термін проведення

1

Екологічний патруль «Збережемо природу для нащадків»

(впорядкування території ліцею, місцевого парку, берега річки Случ)

Майстри в/н

29-2.04.2010р

2

Бесіди, виховні години із циклу

«Природа наша мати – треба її оберігати»

Класні керівники, вихователі

6-9.04.2010р

3

Лекція

«Сучасні екологічні проблеми України та регіону»

Викладач біології Гоменюк Л.В.

12.04.2010р

4

Екологічна акція

«Подбай про майбутнє- посади дерево»

(насадження молодих дерев на території навчального закладу)

Майстри в/н, помічник дир.по ГЧ

13.04.2010р

5

Заходи по відзначенню Дня довкілля ( 17 квітня), конкретизація змісту заходів в кожній групі)

Класні керівники, майстри в/н

15-16.04.2010р

6

Творчість юних натуралістів: виставка-конкурс малюнків «Природа надихає…»

Гоменюк Л.В.

20.04.2010р

7

Виготовлення тематичних стінгазет, листівок, буклетів

Прес-центр самоврядування

Квітень

8

Виставка-конкурс

«Кращий будиночок для птахів»

( виготовлення шпаківень)

РУС, майстри в/н

22.04.2010р.

9

Усний журнал

«Зелена аптека»

Викладач біології Л.В.Гоменюк

21.04.2010р.

10

Екскурсія до місцевого природного заказника «Соколині гори»

Викладач біології

27.04.2010р

11

Виховний захід

«Гіркий присмак полину»

(з нагоди 24 –річниці аварії на ЧАЕС)

Вихователі

26.04.2010р.

12

Обговорення результатів роботи над проектом за круглим столом, оголошення підсумків на лінійці

Організатори

29-30.04.2010р

Очікувані результати :

  • розвиток пізнавальних інтересів учнів, поповнення багажу знань з екології;

  • виховання в молоді бережного ставлення до природи, любові до рідного краю, підвищення екологічної культури;

  • впорядкування та озеленення території навчального закладу, селища;

  • виготовлення будиночків для птахів.

Оцінка та самооцінка проекту:

  • обговорення результатів роботи над проектом за круглим столом;

  • підбиття підсумків виконаної роботи на лінійці;

  • оголошення та нагородження переможців конкурсів малюнків та шпаківень.

Екскурсія – один із найкращих способів конкретного і предметного вивчення навколишнього світу. При звичайному вивченні ми ізолюємо об’єкти вивчення, беремо їх у визначеному порядку, кожен окремо, без чого не можна розібратися у тій складній сукупності предметів і явищ, яку дає нам життя. Звичайне вивчення побудоване переважно на аналізі складного цілого і детальному розгляді його частин. У результаті отримуємо мозаїчне знання із окремих шматочків, які не пов’язані в загальну картину.

Екскурсії на природу дають можливість показати деталі цілісного взаємозв’язку предметів і явищ навколишнього світу. Входячи в ліс, розповідаємо про дерева, їхню роль у житті людей і тварин. Знайшли шишку, яку облущила білка, — мова йде про білку і її спосіб життя; як із горішка може вирости нове дерево. Підійшли до мурашника — розмова переходить на життя мурашок; знайшли гриб- говоримо про користь грибів, навіть неїстівних. Про все гідне уваги потрібно розказати, на всі запитання дати компетентні відповіді.

Мета і завдання пізнавальної екскурсії:

– знайомство зі світом рослин і тварин довкілля, зі змінами, які відбуваються в природі протягом року;

– формування в учнів естетичного й емоційного позитивного ставлення до навколишнього середовища, прагнення берегти природу; розвиток мовлення, творчості, фантазії дітей;

– виховання культури поведінки кожної дитини у стосунках між людьми та природними об’єктами;

– оздоровлення організму, рухливі ігри.

Пізнавальна екскурсія націлює на старанну і всебічну підготовку учнів і педагогів, розуміння цінності і гармонійності природного середовища. При підготовці вибирається тема, складається план і маршрут екскурсії. За необхідності керівник шукає інформацію в довідниках і, коли потрібно, їде в ту місцевість чи в ту установу, яку збирається відвідати з дітьми. На заняттях, до екскурсії, необхідно поговорити з учнями про майбутню мандрівку, націлити як слід себе поводити, провести інструктаж.

В ході проведення екскурсії, залежно від її теми, звертаємо увагу учнів на окремі природні об'єкти, явища, процеси тощо. Даємо можливість учням поспілкуватися з природою. По завершенню екскурсії проводиться заняття, де кожен розповідає, що нове й цікаве він побачив, про що дізнався, що викликало особливий інтерес, діляться враженнями.

Крім екскурсій, в організації навчально-виховного процесу, як форма проведення позаурочної, дозвіллєвої та оздоровчої роботи використовуються туристичні походи. По завершенню навчального року, за наказом директора організовуються дводенні туристичні походи до Надслучанської Швейцарії. Разом з учнями у походах беруть участь класні керівники, майстри виробничого навчання, викладачі фізвиховання, вихователі.

Екологія - (від грецького “ойкос” - житло, сховище) увів у науку німецький біолог Е. Геккель 1866 року. У вузькому значенні - це наука про взаємозв'язки живих організмів між собою та з навколишнім середовищем. У широкому розумінні екологія охоплює значне коло питань, пов'язаних з функціонуванням надорганізмових систем (популяцій, видів, біоценозів, біосфери).

Екологічне виховання - це організований і цілеспрямований процес формування системи наукових знань про природу і суспільство, поглядів і переконань, що забезпечують становлення відповідального ставлення учнів до природи, реальним показником якого є практичні дії по відношенню до природного середовища, що відповідають нормам людської моральності.

Екологічна культура - сукупністьі відповідних екокультурних норм ("заборон" і "дозволів"), хоча корені екологічної компоненти сягають ще доісторичних часів. У цьому плані екологічна культура може бути визначена "як певна програма, опредмечена в діяльності, на основі якої суб’єкт природокористування будує свій історично конкретний процес взаємодії з природою

Екологічна освіта – це психолого-педагогічний процес впливу на людину, метою якого є формування теоретичного рівня екологічної свідомості, що в систематизованому вигляді відображає різноманітні сторони єдності світу, закономірності діалектичної єдності суспільства та природи, певних знань та практичних навичок раціонального природокористування. Специфіка такого виду освіти полягає в тому, що вона повинна базуватися на принципі "випереджаючого відображення". Тобто у свідомості людини має відбуватися постійна оцінка можливих наслідків втручання в природу як безпосередніх, так і майбутніх. Екологічна освіта покликана допомогти людині усвідомити причини можливих екологічних змін, підказати шлях їх попередження. Філософія виживання людства спонукає будувати освітній процес з урахуванням загрози для довкілля.

Біосфера - фера життя, оболонка землі, населена живими організмами.

Екосистема – сукупність організмів та їх умов існування , що утворюють систему взаємозалежних явищ і процесів.

Охорона природи – система заходів (технологічних, економічних, адміністративних, біотехнічних, просвітницьких та ін..), які забезпечують збереження природою її функцій, генофонду, ресурсів.

Охорона середовища життя - система заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані,який би відповідав потребам біосфери та людини.

Рівновага природи – первинна екологічна рівновага, що формується в незмінених або слабо змінених людською діяльністю комплексах.

Середовище – природні об»єкти та явища, з якими організм знаходиться в прямих або опосередкованих відносинах.

Радіація – виділення елементарних частинок або радіоактивної енергії атомними ядрами.

Симбіоз – тип співіснування організмів різних видів, яке приносить їм взаємну користь.

Заповідник – природна, особливо цінна територія, де забороняється будь-яка господарська діяльність і присутність людей з метою збереження в первісному стані ландшафту, зоо- та фітоценозів.

1. Парниковий ефект.

Діяльність людей порушує природну рівновагу в атмосфері. Надлишки вуглекислого газу від згорання вугілля, нафти, природного газу зосеред­жуються в атмосфері і утримують багато тепла. Фахівці стверджують, що за таких темпів накопичення до 2070 р. температура в середньому підвищиться на 3°С. Найбільше потепління буде на полюсах. Це призведе до танення льоду у Світовому океані, що підвищить рівень води на 50 - 100 см. У результаті значні площі на Землі будуть затоплені.

2. Руйнування озонового шару.

Озоновий шар утворився над поверхнею Землі дуже давно (570 - 400 млн років тому) на висоті від 10 до 50 км. На початку 70-х років XX ст. з'явилася загроза озоновому шару від господарської діяльності людини. А вже у 80-ті роки виникли «озонові діри» - руйнування озонового шару (особливо над Антарктидою). Причиною цього є господарська діяльність людини і природні цикли.

3. Знищення лісів.

Сучасне знищення лісів йде швидкими темпами. Особливо загрозливе становище в зоні тропічних лісів Амазонії, де щорічно вирубують близько 17 млн га. За таких темпів через 50 років може відбутися їхнє повне знищення. В Африці протягом XX ст. площа лісів скоротилася вдвічі. Ліси -це «легені планети», вони забезпечують Землю киснем. Наша планета втрачає лісовий покрив практично в усіх регіонах світу.

4. Процес утворення пустель.

Цей процес відбувається в результаті нераціо­нальних і екстенсивних методів експлуатації ґрунтів, перевипасу худоби, знищення рослинності. Щорічно із сільськогосподарського виробництва вилучається близько 6 млн га земель. Особливо сильно процес утворення пустель проявляється у північних районах Африки.

5. Дефіцит прісних вод.

Щорічно у водойми потрапляє величезна кількість неочищених стічних вод. До найбільш забруднених річок і озер світу відносять: Дніпро, Дунай, Волгу, Рейн, Сену, Міссісіпі, Аральське, Ладозьке, Балхаш, Великі північноамериканські озера.

Сучасне світове господарство характеризується тісним процесом взаємодії суспільства і природи. У результаті такої взаємодії руйнуються взаємозв'язки компонентів природних комплексів, порушується природна рівновага. За сучасних масштабів виробництва кількість викидів за одиницю часу перевищує можливості їхньої нейтралізації природою. Виникли проблеми, які торкаються взаємин між суспільством і природою, між окремими країнами, питання спільного розв'язання ресурсозабезпеченості. Такі проблеми мають глобальний характер. Поняття «глобальний» (від франц. «£ІоЬа1» - загальний, від лат. «£ІоЬиз» - куля) - означає всесвітній, загальний.

Подібні проблеми називають глобальними з кількох причин:

  • вони стосуються всього людства і торкаються інтересів і доль усіх країн і народів;

  • вони завдають значних економічних і соціальних збитків;

  • для їхнього розв'язання потрібно співробітництво у світовому масштабі, спільні дії всіх країн і народів.

Кількість глобальних проблем різна. Вчені налічують від 10 і більше 40 глобаль­них проблем. У другій половині XX ст. фахівці провели класифікацію глобальних проблем, об'єднавши їх у декілька груп. До першої групи відносяться проблеми політичного, соціального та економічного характеру (збереження миру на Землі, забезпечення пропорційного розвитку господарства світу); до другої групи віднесені проблеми природно-економічного характеру (економічна, екологічна, сировинна, продовольча, освоєння Світового океану); до третьої групи віднесені проблеми соціального характеру (демографічна, міжнаціональна, охорона здоров'я, регіональні конфлікти, проблеми біженців); у четверту групу потрапили проблеми наукового характеру (мирне освоєння космосу, дослідження внутрішньої будови Землі, довгострокові кліматичні прогнози).

У XXI ст. прогнозується загострення продовольчої проблеми, проблеми забезпечення водою, ліками, сировиною, енергетичними ресурсами.

Дуже важлива проблема – запобігання можливим не­гативним наслідкам впливу людини на довкілля, про що переконливо свідчить катастрофа на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 р.

Чорнобильська АЕС розташована в густонаселеному районі північної частини Київської області. Неподалік від АЕС (близько 100 км) знаходиться столиця України – м. Київ (2,6 млн чол.), обласні центри Чернігів та Жито­мир, розгалужена мережа малих і середніх міст та посе­лень міського типу, сільських населених пунктів. Побли­зу протікають третя за величиною річка Європи – Дніпро та її найповноводніша притока Прип'ять. Уздовж Дніпра розташовані десятки великих і середніх міст України: Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон і багато інших. Дніпровська вода надходить у Харків, Кривий Ріг, міста Донбасу, Крим та ін.

У перші години після катастрофи радіоактивні речовини поширювалися у західному напрямі, 26-27 квітня – у північно-західному, а 29 квітня – у північно-східному. Вранці ЗО квітня напрям вітру змінився, почали забрудню­ватися райони, розміщені на південний схід від АЕС, у тому числі Київ. Отже, у перші дні після катастрофи, коли викидання радіоактивних речовин було найінтенсивнішим, вони здебільшого осідали у північно-західних регіонах України, на південному заході та півдні Білорусі.

Значні викиди радіоактивних речовин відбувалися у травні – червні і в наступний період (аж до спорудження над реактором спеціального саркофага). У зв'язку з високим рівнем радіації було відселено мешканців з 30-кілометрової зони навколо станції і встановлено так звану зону відчуження.

Смуга найбільшого радіаційного забруднення простя­гається на захід від м. Прип'яті. Інтенсивність забруднен­ня з просуванням на захід зменшується.

Підвищений радіаційний фон спостерігався на великій території України. Зменшення цього фону, всебічна допо­мога потерпілим, надійне укриття зруйнованого четверто­го блока Чорнобильської АЕС, посилення екологічної безпеки на діючих атомних станціях – найважливіша екологічна проблема України. Перший крок уже зроблено: 15 грудня 2000 р. назавжди зупинено роботу Чорнобиль­ської АЕС.

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будьяких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом.

Безпосередньо об'єктами забруднення (акцепторами забруднених ре­човин) є основні компоненти екотопу (місце існування біотичного угру­повання): атмосфера, вода і грунт. Опосередкованими об'єктами забруднення (жертвами забруднення) є складові біогеоценозу: рослини, тварини, гриби, мікроорганізми.

За даними Міністерства природних ресурсів і екології, у нашій кра­їні щороку утворюється майже 2 млрд тон різних відходів. Тільки переробка сільськогос­подарської сировини дає щороку 450 мли т відходів. Зростання населення і масштабів виробництва спричинило виникнення регіональних екологі­чних проблем. Головними причинами екологічної напруги стали: широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сирови­ни (Кривий Ріг, Донбас, ЛьвівськоВолинський басейн, Прикарпаття); спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі, що призвело до замулення його природної екосистеми; катастрофа на Чорнобильській АЕС. необмежене нарощування в минулі десятиріччя потужностей атомної енергетики; необгрунтоване осушення заболочених і перезволожених терито­рій на Поліссі; надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих; відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів па Поліссі і в Карпатах; масове проведення зрошувальних меліорацій у Причорномор'ї, що призвело до процесів засолення, зменшення родючості грунтів і висна­ження водних ресурсів.

Однією з найважливіших нині є проблема охорони повітряного басейну, основними забруднювачами якого є транспорт, енергетичні й хімічні підприємства. Почастішали випадки викидів в атмосферу оксиду вуглецю, вуглекислого газу, діоксиду сірки, пилу, різних оксидів та радіонуклідів. Особливо гостро стоїть питання охорони атмосфери в промис­лових районах, центрах металургійної й хімічної промисловості.

Винятково важливою є охорона водних ресурсів. Джерелами забру­днення внутрішніх вод неочищеними стоками є передусім промислові та комунальні підприємства, сільське господарство. Особливо забруднюють­ся водойми мінеральними добривами й пестицидами. Збільшення споживання води зумовлює її дефіцит. У зв'язку з цим проблема забезпе­чення населення чистою прісною водою є однією з найгостріших. До найважливіших природоохоронних об'єктів належать Дунай, Тиса, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Чорне й Азовське моря.

Складовою проблеми охорони навколишнього середовища є охо­рона земельних ресурсів. Для розвитку сільськогосподарського виробництва винятково велике значення мас раціональне використання землі, відновлення її родючості, максимальне зменшення вилучення сіль­ськогосподарських угідь для промислового, житлового й транспортного будівництва. Особливу роль у стабілізації земельного фонду сільського господарства відіграє рекультивація відпрацьованих кар'єрів і золовідвалів.

Першочерговою є охорона рослинного світу, особливо лісів. Зна­чення лісу для життя і діяльності людини важко переоцінити, тому найважливішим завданням є регулювання лісокористування, підтриман­ня продуктивності лісів. З цією метою здійснюються заходи лісовідновлення. Для збереження видів унікальної природи створюються національні парки (Карпатський, Шацький та ін.).

Проблема охорони тваринного світу зумовлена зниженням запа­сів цінних видів риби, хутрових звірів, диких тварин, які не завдають шкоди людині. В зв'язку з цим на відповідні органи покладено обов'язки конт­ролю і регулювання правил мисливства та рибальства. Ухвалено відповідні рішення законодавчих органів.

Зростання масштабів видобутку мінеральних ресурсів висуває про­блему охорони надр. Слід передбачити раціональне використання надр і зменшення втрат корисних компонентів при видобутку і переробці. Для цього потрібно впроваджувати комплексне використання мінеральної сировини, широко застосовувати сучасні ефективні технології видобутку і переробки бідних руд, утилізацію відходів.

Загострення цих проблем робить необхідним розв'язання пробле­ми дальшого співіснування людини й природи на основі раціонального використання природних ресурсів. Під раціональним природокористуван­ням розуміють таку його форму, коли воно дозволяє передбачити результатні наслідки функціонування системи «людина - природа». Його рівень визначається ефективністю використання природних ресурсів і ста­ном навколишнього середовища. Воно вимагає якнайміцнішого зв'язку між НТП і реалізацією заходів, спрямованих на мінімізацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище і природоохоронної активізації виробничої діяльності.

Народними рослинними символами України є ВЕРБА та КАЛИНА. Давнє прислів'я мо вить:«Без верби і калини немає України». Вербовою лозою українці зустрічають прихід весни, за тиждень до Великодня освячубть її гілочки у храмах. Верба вважається символом дівочої краси та чистоти.

З давніх-давен калина коло хати- найперша і найвизначніша ознака оселі українця, символ рідної землі, батьківської хати, невмирущості роду людського.Тому –то коло хати садять калину, щоб не переводився рід. Калиною, як символом чистоти і ніжності дівчата прикрашали весільні вінки. Своєрідним жіночим оберегом на Україні завжди був вінок. І нині, як і в давнину, з ранього дитинства кожна дівчина вчиться виплітати квіткові вінки.Віночки в Україні виплітали з різних квітів і трав з ранньої весни та до пізньої осені. До вінка вплітали різні рослини, переважна більшість із них мали лікувальні властивості. Це.зокрема, ружа і деревій, безсмертник і любисток, волошки і ромашки, калина, барвінок, цвіт вишні і яблуні. Деревій у вінку- символ нескореності, барвінок- символ життя, безсмертя людської душі. А ще барвінок символізує любов, сімейне благополуччя та злагоду, саме тому ним прикрашають весільний коровай.

Рута, мальва і півонія, за давньою легендою – це три сестри, що символізують віру, надію і любов.

Цвіт вишні і яблуні – символи материнської відданості і любові.

Любисток і волошка у вінок вплітаються поруч і є символами відданості. Їхніми пахощами освіжають хату, відварами з цих трав купають немовлят. Ромашка є символом дівочої чистоти.

До рослин, що є символами України, належать також дуб та тополя. Дуб – є уособленням козацького духу, сили та мужності чоловіків, а тополя – символізує нелегку жіночу долю.

Коли журлива осінь різнобарвним полум'ям запалює листя на деревах, на калині запалають червоні кетяги ягід.Горда, красива, вічно жіноча, з якимось смутком у сер­ці, пишається вона біля хати, криниці, над ставом, у лузі та лісовій галявині.

Калина біля батьківської хати — не тільки окраса, а й символ нашого духовного світу, наша спадщина і наша Берегиня. В давнину люди говорили, що в калині живе материнська любов і мудрість. Вона здатна чути, бачити, думати та говорити.

Цвіт калини був символом дівочої вроди та кохання. Ним дівчата прикрашали коси. У піснях та народних прислів'ях красиву дівчину завжди порівнюють із кали­ною:

«Дівчина, як у лузі калина»

«Вибери собі дівку, як калинову квітку»

«Пишна та красива, як червона калина»

«Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька»

Особливо почесне місце займає калина у весільних обрядах. На весілля з калини плетуть гірлянди, нею прикрашають світлиці, весільні столи, коровай, ставлять ка\ линові букети перед молодими, бажаючи їм краси й вірного кохання.

Коли народжувалася дитина, то перше знайомство її з калиною було в маминій колисковій :

Люлі, люлі, дитя спати, бо пішла десь мати.

А пішла на долину ламати калину.

Калину ламати, дитя напувати,

Щоб росло здорове, мало гарні брови,

Ще й рум'яні щічки, ой поспи ще трішки.

Сивою давниною покрилися ті далекі часи, коли чорною хмарою ринула на Київську Русь золотоординська навала. Проти страшного лихоліття рідну землю боронили не тільки чоловіки, а й жінки та дівчата. Чимало ле­генд ходить по світу про хоробрих синів та дочок нашої землі. Ось одна з них.

У ті часи жила в одному селі дуже красива дівчина Ка­лина. Мала вона веселий характер і рідкісну дівочу кра­су. Люди розповідали: сотні верст пройдеш — таку не зустрінеш. Та не в добрий час випало цвісти її молодості. Ворожі орди плюндрували все на своєму шляху.Палала земля, палав рідний край, струмками текла кров, почорніли від горя і земля, і небо. Не стало чути ді­вочого співу, загинула весела вдача, в очах застигли біль, туга, відчай. Не минуло чорне лихоліття й Калину. Впа­ла порубана мати. Стрілою пронизаний батько. Кіньми потоптано меншенького братика. Все те застала Калина, повернувшись із лісу.Запеклася в серці невиліковна рана, гарячі сльози зро­сили всю землю. І поклялася красуня помститися кривавим песиголовцям за горе народне. Не один татарський загін, не одна сотня ненависних чужинців знайшли свою смерть у лісових хащах та непрохідних болотах, куди їх

заводила дівчина.

Та не минуло лихо й Калину. Шість століть уже ходить світом легенда, що краплини дівочої крові, які бризкали з-під ворожого ятагана, були підхоп­лені вітром і рознесені по лісах та долинах, по берегах рі­чок і озер. І де вони падали, там виростали кущі з черво­ними, як запечені краплини крові, ягодами.А в кожній ягоді заховане зернятко, схоже на малень­ке серце. Люди ті кущі калиною назвали. І росте червона калина то над водою, то попід лісом, то десь над яром, а.то й біля могили примоститься, навіваючи смуток, журбу та спогади.

Горять вогнями червоні ягоди в осінньому тумані. Дарує калина їх людям, бо прихована в тих ягодах цілюща сила матінки-природи. Рятує вона від голоду взимку птахів. І спасибі тим рукам, що посадили її.

ВЕРБА — СИМВОЛ МАТЕРІ -УКРАЇНИ, СИМВОЛ ЖИТТЯ

ТА РОДИННОГО ВОГНИЩА

Розпустила верба коси над водою. Річка полоще похиілене віття, а верба милується своєю вродою й чомусь журиться. За ким ти сумуєш, вербичко? Чи хтось образив тебе, красуне? Яка ж така біда трапилася з тобою, що те­пер усе життя сумуєш?

Люди говорять, що колись в Україні жила дівчина не­баченої вроди. Хлопці часто приходили до неї свататися, але красуня всім відмовляла, бо була закохана тільки у свою вроду. Вона завжди ходила з люстерком і милувала­ся собою.Одного разу, коли дівчина сиділа над водою, до неї вийшов Водяний Цар. Він запропонував красуні вийти за нього заміж і стати Водяною Царівною. Дівчина погодилася за умови, що він навічно збереже її красу. Цар довго думав, як зберегти ту дівочу вроду назавжди, і перетворив дівчину на вербу. Схилилася красуня над водою, милується своєю вродою та плаче за своїм людським життям.

Здавна в Україні верба була одним із найулюбленіших дерев. Її сумна краса, живучість та користь, яку верба віками давала людям, завжди викликали захоплення у наших предків. Тому давні слов'яни вважали вербу свя­щенним деревом. Для них вона була символом прадідового життя Своє священне дерево наші предки завжди садили вздовж доріг, по берегах річок, біля криниць, джерел та копанок, із яких набирали воду для своїх потреб. Адже на­родна мудрість давно запримітила, що там, де ростуть вер­би, завжди чисті джерела води. «Де срібліє вербиця — там здорова водиця», — кажуть у народі.

«Любов до рідного краю становить одну з

найпрекрасніших і найглибших прикмет

людської душі»

Василь Барка

Надслучанський регіональний ландшафтний парк — природоохоронна територія в Рівненській області, розташована в долині річки Случ. Інша назва парку «Надслучанська Швейцарія».

Місце розташування: долина річки Случ між смт Соснове Березнівського р-ну. та с.Устя Корецького р-ну, Рівненської обл (південна частина Березнівського р-ну, територія Соснівської, Губківської, Марининської, Хмелівської сільських рад)

Площа пам”ятки: 17200га

Дата заснування: 2000рік

Заповідна зона парку: поєднує в собі 14 природоохоронних об'єктів (6 заказників, 7 пам'яток природи та 1 заповідне урочище).

Клімат: помірно-континентальний, вологий, теплий

Середньорічна температура: +6,6- 6,8°С

Річна кількість опадів: 600-500 мм

Грунти: дерново-підзолисті, дерново-оглеєні

Ліси: переважно соснові, а також мішані

Рельєф: складний, чергування рівнини, невисоких піщаних горбів, западин та гранітних скель

Існує легенда, що назва місцевості завдячує жінці. Ніби місцевий князь одружився на швейцарці, і коли її батьки приїхали в гості, на березі річки Случ вони вигукнули: «О, ця чудова Швейцарія!». А «Надслучанською» вона стала завдяки річці, в долині якої і розташована. Вивчення природи цього регіону розпочалося лише в кінці ХІХ ст. Цікавилися цим унікальним куточком українського Полісся видатні природознавці: академік П.Тутковський, географ і грунтознавець В.Докучаєв, кліматолог А.Воєйков, ботаніки Г.Танфільєв, В.Шашкевич, А.Фомін, Т.Андрієнко та історик О.Теодорович.Територія «Надслучанської Швейцарії» цікава не лише для натуралістів, але й для геологів та археологів .Вона багата легендами, переказами, пам»ятками історії, архітектури, історичним минулим.

На території Надслучанського парку переважають типові для Полісся соснові і дубово-соснові ліси. У рослинному світі парку зростає 77 рідкісних видів рослин, 19 видів занесено до Червоної книги України.

«Соколині гори» - ландшафтний заказник місцевого значення. Загальна площа 510 га. Територія відрізняється великою розмаїтістю ландшафтів і багатством флори. Має природоохоронну і эстетичну цінність.

Основних версій виникнення назви місцевості дві. Як водиться, одна з них прозаїчна (через велику кількість соколів, що живуть по горбкуватих берегах Случа), а друга романтична: юній княжні батько заборонив зустрічатися з бідним селянським хлопцем, і тоді закохані кинулися зі скелі і перетворилися в соколів (за іншою версією закохані перетворювалися в соколів на час побачень). Ландшафтний заказник місцевого значення “Соколині гори” - мальовниче місце з виходами гранітних порід висотою окремих скель до 25 м, вкритих сосновими, грабовими, дубовими лісами.

Губківский замковий комплекс вважався одним із самих неприступних на Волині. Він мав чотири вежі з бійницями і ворота з підвісним мостом. У внутрішній частині розташовувалися господарські приміщення, глибокий колодязь, а також підземелля з в'язницею і льохами. Звичайно, не обійшлося і без легенди про підземний хід, що начебто вів до Мариниського чоловічого монастиря. Тривалий час замок належав феодальному роду Семашко. Його кілька разів захоплювали (татари, козаки гетьмана Григорія Лободи й ін.), але найбільшого лиха замок зазнав у 1704 році, коли війська Петра І зруйнували не тільки замок, але і все містечко Губків. У 1708 році шведська армія довершила загибель колись грізного укріплення.
Зараз на 30-метровій горі, що піднімається над Случем, видно залишки мурів замка. Руїни чимось нагадують кам'яну піч, що залишилася після пожежі на попелищі дерев'яного будинку.

Серед руїн - улюбленого місця ігор місцевої дітвори - можна знайти і засипаний замковий колодязь. В даний час уже важко уявити, як виглядала споруда у свої кращі роки. Але навколишні ландшафти Соколиних гір своєю красою з усіх сил намагаються врятувати колишній символ феодальної могутності від принизливого положення. Руїни височіють над стрімким схилом ь і начебто продовжують кидати виклик негодам…

.

«Із підземелля кам»яного,де сто віків спочіть лягло,

Окрай притихлої дороги б»є невсипуще джерело»

Володимир Грабоус

Навколо сіл Більчаки і Маринин розташовано декілька радонових джерел, що виникли завдяки близькому заляганню порід кристалічного щита і з древніх часів відомих своїми цілющими властивостями. У деяких місцях такі джерела живлять невеликі струмочки, що стікають по балках і ярам у Случ. Поруч із Більчаками на площі 3га створений гідрогеологічний пам'ятник природи «Більчаківське джерело».

Радонова вода має цілющі властивості і застосовується для лікування опорно-рухової системи.

.

Случ - найбільша притока Горині (басейн Прип'яті). Цю річку важко описати одним реченням. Вона бадьоро біжить звивистим неспокійним руслом, місцями пробиваючи собі шлях через давні граніти Українського кристалічного щита. На таких ділянках утворюються долини у вигляді каньйонів зі скелями, крутими обривами і порогами. Подібні пейзажі можна зустріти в басейнах Тетерева або Росі. Іноді, коли до більш положистих та щебенистих берегів підступають хвойні ліси, - Случ приймає риси великих карпатських річок з численними виступаючими з води острівцями. У місцях з низькими берегами і більш спокійною течією згадуєш, що Случ все-таки поліська ріка. Але таких місць не дуже багато, частіше описані пейзажі швидко чергуються або навіть змішуються між собою - і тоді картини, що відкриваються, порівнювати з іншими куточками України стає набагато складніше.

Біологічна класифікація

Домен:

Еукаріоти (Eukaryota)

Царство:

Зелені рослини (Viridiplantae)

Відділ:

Streptophyta

Надклас:

Покритонасінні (Magnoliophyta)

Клас:

Еудікоти (Eudicots)

Підклас:

Айстериди (Asterids)

Порядок:

Вересоцвіті (Ericales)

Родина:

Вересові (Ericaceae)

Рід:

Рододендрон (Rhododendron)

Вид:

Рододендрон жовтий

Щороку навесні Надслічанський ліс засипаний яскравими , запашними, жовтогарячими квітами. Важко знайти у флорі Полісся іншу рослину, яка б так приваблювала увагу натуралістів , як рододендрон жовтий. Вперше знайшов азалію відомий пейзажист Діонісій Міклер у 1795році поблизу села Губків. Цей

прекрасний,декоративний кущ висаджений у багатьох ботанічних садах Європи.

Рододендрон жовтий є реліктовою рослиною, яку зберегла природа ще з третинного періоду. Вчені ще досі не знайшли відповіді на питання: звідки походить азалія понтійська і як вона потрапила у нетрі Полісся? Академік Павло Тутковський вважав, що її насіння занесено з Кавказу вітрами-фенами. Одна з легенд свідчить, що насіння азалії принесене на копитах коней в часи монголо-татарської навали. Але, як би там не було, ця рослина добре почуває себе на Соснівській землі, так же чудово, як і в далекі геологічні епохи, коли на всьому Євроазіатському контингенті панували мамонти. Мамонти давно вимерли, а от азалія залишилася і до нині…

Рододендрон жовтий (Rhododendron luteum), також відомий як дряпоштан, турецький багон тощо - кущ родини вересових 1-2,5 м заввишки з прямостоячими гілками. Молоді пагони зеленувато-бурі, опушені. Листки чергові 5-10 см завдовжки, на коротких черешках, довгастооберненояйцеподібні або довгасто-ланцетні, тонкі, загострені, залозисті, по краях війчасті, при основі клиноподібні, знизу опушені рудуватими або білуватими волосками, на зиму обпадають. Квітки великі, запашні, зібрані в багатоквіткові зонтикоподібні суцвіття на кінцях торішніх пагонів. Оцвітина їх подвійна, чашечка глибокоп'ятироздільна з лінійно-ланцетними частками. Віночок оранжевий або жовтий, зверху залозистий, неправильно-лійкоподібний з вузькоциліидричною трубкою і злегка двогубим відгином. Тичинок п'ять, маточка одна, зав'язь верхня, тичинки і стовпчик виступають з віночка. Плід - борозенчаста, волосиста коробочка, до 18 мм завдовжки.

Росте рододендрон у підліску хвойних і мішаних лісів, на вирубках і галявинах, часто створюючи суцільні зарості. Тіньовитривала рослина. Цвіте у травні. Поширений у північно-східній частині Рівненської і північно-західній частині Житомирської областей, де і зосереджуються основні райони заготівель цієї рослина. Запаси сировини значні.

Практичне використання

Ефірні олії, що містяться в квітках азалії, мають фітонцидну й інсектицидну дію. Водні відвари квіток пригнічують розвиток личинок і колорадського жука, згубно діють на плодову міль, плодових довгоносиків, дубову листовійку та на побутових комах. У науковій медицині застосовують ефірну олію рододендрона як бактерицидний засіб, особливо проти туберкульозної палички. Ериколін, який міститься в листках, має потогінні й наркотичні властивості.

Кора, листки, квітки та нектар квіток містять андромедотоксин, з якого виготовляють препарати для лікування серцевої та ниркової недостатності. Листки використовують у народній медицині як сечогінний, потогінний засіб, при лікуванні подагри та ревматизму. У гомеопатії препарати з листків призначаються при отруєнні ртуттю, захворюваннях слизових оболонок, головних болях і хворобах шкіри. Особливий лікувальний ефект дає спиртова витяжка з квіток.

У листках рододендрона містяться таніди (8-13 % ), придатні для дублення шкур і забарвлення їх у світлі кольори. Рослина отруйна, містить андромедотоксин, отруйний для людей, свійських тварин, бджіл, мишей. Рододендроном отруюються кози, вівці і навіть велика рогата худоба. Квітки виділяють велику кількість нектару і їх охоче відвідують бджоли. Вказівки на загибель бджіл при медозборі від запаху квіток азалії перебільшені. Проте під час збираиня нектару гинуть дорослі бджоли, матки і личинки. Мед азалії, навіть очищений від пилку, також містить андромедотоксин і отруйний для людини. Отруйний чинник локалізований в меду місцями, а не розсіяно і зберігається до засахарювання. Після з’їдання 2-3 столових ложок меду у людини з'являються пронос, озноб, блювання, послаблення серцевої діяльності і непритомність.

Рододендрон жовтий - винятково декоративна рослина, особливо в період цвітіння. Є багато декоративних форм його: з золотисто-оранжевими, лимонно-жовтими квітками, з сизо-голубими, двобарвними; пурпурово-бурими, строкатими листками. Рекомендуеться для садіння під намет розрідженого деревостану, для декорування кам’яних схилів.

Мета: виховання любові та бережного ставлення до природи;

формування екологічної культури та екологічного мислення,

почуття власної відповідальності за стан довкілля.

До складу агітбригади входять сім учнів-активістів, любителів природи.

На сцену виходять двоє учнів ( ведучих)

Учень 1: Всіх щиро вітати нам стала нагода,

На захист природи в нас кожен готовий.

Учень 2: Природа нам, як рідний дім,

Вона усім, як мати.

Щоб лад завжди був в домі тім –

Про це нам треба дбати.

Учень 1: Як любо тут, як славно жить серед краси природи,

У світі зваби немалі,- цікава стежка кожна,

Але до рідної землі збайдужіти не можна.

Виходить третій учень; звучить повільна мелодія.

Учень 3: Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…

Що ми після себе на світі лишаєм?

Ліси наші в′януть… Нема більше рік…

Птахи покидають край рідний навік

Нечисте повітря, у грунті нітрати,

І слово «Чорнобиль» нам страшно згадати

І щоби на світі не сталось біди

Усі разом:

Шануйте природу, усюди й завжди

Виходить решта учасників агітбригади, усі разом виконують пісню

( на мелодію « Вітер з моря»).

Люди поможіть, люди поможіть,

Звірів захистіть, птахів захистіть!

Квітів насадіть і ліси садіть,

Тільки не мовчіть, тільки не мовчіть.

Клекіт журавлів, подихи вітрів,

Не топчіть світ вщент, бо то буде смерть.

Тож травиця хай, цвіте хай розмай –

Все зелене росте,все зелене живе.

Учень 4: Екологічну рівновагу Землі порушено. Людина, своєю інтенсивною

виробничою діяльністю призвела до розвитку глобальних екологічних

проблем, до екологічної кризи: в результаті чого почастішали природні

екологічні катастрофи.

Учень 5:Інтенсивно забруднено атмосферу, водні ресурси,знижено родючість

грунтів, зникають представники рослинного і тваринного світу, значно

підвищена радіоактивність,- в результаті хворіють та гинуть люди.

Учень 1: І хто винен?

Усі разом: Сама ж л ю д и н а.

Учень 2: Пам′ятай, що через екологічні проблеми кожну годину на нашій планеті.

Учень 6: Близько 2000 дітей помирає з голоду – 1000 осіб помирають від отруєння

забрудненою водою.

Учень 7:- 5-6 видів рослинного чи тваринного світу зникають;

- 55 осіб отруюються й гинуть від різних хімічних речовин.

Учень 1: І хто ж винен?

Усі разом: Л ю д и н а.

Виконують пісню ( на мелодію « Несе Галя воду»).

Топчемо ми квіти, дерева ламаєм,

Так ми можем втратить всю красу, що маєм (2р.)

Що скажуть всі діти? Що душі не маєм!

Роз усе тут трощимо, сміття розкидаєм ( 2р.)

Схаменіться, люди, захистіть природу,

Як не буде лісу й річки – не буде й народу ( 2 р)

Всі: Доволі люди! Схаменіться! Озирніться, благаємо Вас!

Учень 3: Загадили ліси і землю занедбали,

Поставили АЕС в верхів′ях трьох річок

Тож хто ми є, злочинці й канібали?

Ударив чорний дзвін. І досить балачок

В яких лісах і ще ми небували ?

Що яничари ще занапастять?-

І мертві, і живі, і ненароджені

Нікого з нас довіку не простять.

Учень 4: Увага! Увага!

Ми б′ємо тривогу!

Ми – частина природи!

Учень 5: Ми – для природи!

А природа – для нас!

Учень 6: Нам доля дарува це добро,

Руками прадідів доглянуте дбайливо,

Учень 7: Тож бережіть його, як птиці жар-перо-

Бо це найбільше в світі диво!

Учень 1:Хто як не ми поможе цій землі?

Вона ж стократ віддячить нам розмаєм,

Задумайтесь дорослі і малі,

Яке багатство і красу ми маєм.

Учень 2:Йдемо садом, полем чи лугом-

Будемо природі вірним другом,

Не столочимо навіть трави і скажемо:

«Зеленій, живи!»

Учень 3: Коли лісом будемо йти,

Тож посієм зерно доброти,

Побажаємо дереву, пташці,

Щоб жили у мирі і щасті.

Учень 4: Усі ми жителі природи-

Усі разом: Тож бережімо її вроду

Звучить пісня ( на мотив « Ми бажаєм щастя Вам»)

Цінуй людино, доброту природи!

Все,що вона дарує щедро нам!

Її ліси, поля, повітря, води –

То вічний і святий величний храм!

Ми бажаєм вам завжди

Чистого повітря і води,

І сонця промені хай завжди йдуть сюди,

Ми бажаєм щастя вам

І воно повинно прийти,

Тож рук ви докладіть, і природу збережіть.

Мета:

Ознайомити учнів з рослинною символікою України, її історією,значенням; через українську пісню та народну творчість

виховувати любов та бережливе ставлення до рідної землі та природи.

Обладнання:

мультимедійний проектор,екран, музичні композиції, слайди із

зображенням рослин-символів.

Оформлення приміщення:

святково прибрана світлиця,прикрашена букетиками та квітковими

композиціями, гілочками барвінку та кетягами калини; національна

символіка, плакат з епіграфом:

« Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма.

Без калини – нема України,

Без народу – Вкраїни нема».

Вступне слово викладача

Кожна держава, кожен народ має свою символіку – державну, національну , народну. У нинішній час глибокого занепаду духовності, ми все частіше звертаємося до свого минулого – історії, звичаїв та традицій українського народу. Мамина пісня, вишита сорочка, калина біля батьківської хати – усе це наші народні символи. І сьогодні ми з вами відкриваємо одну із сторінок народознавства – про рослинну символіку України.

Багато країн мають свої рослини-символи, зокрема, в Англії – це біло-червона троянда, в Німеччині – волошка, в Японії – золота хризантема, а на Україні це –калина, верба, барвінок,тополя, дуб, ружа, мальви, чорнобривці, вишня та ін. Кожна з цих рослин має свою історію і символізує певні цінності, є своєрідним оберегом.

Про символи- рослини наш народ склав багато прислів′їв, приказок, легенд, переказів та пісень.

Виходить дівчина-калина та розповідає легенду про калину

Звучить пісня « При долині кущ калини».

1-й ведучий: А ще про калину в народі казали: «Без верби і калини – нема

України».

2-й ведучий: «Красна дівиця, як червона калина»

1-й ведучий: «Ой коли б я знала, котра моя пара,

То я б личко та й розмалювала.

Брови ожиною, а щічки калиною».

2-й ведучий:»Поки тебе не любила була така, як калина, а тепер я щодня плачу, поки тебе не побачу»

1-й ведучий: Калина – символ України – неньки, краси, людської долі, єдності нації.

2-й ведучий: З давніх –давен і до нині українці садять коло хати кущ калини, як оберіг.

А ще, калина завжди була символом чистоти, дівочої гідності, незайманості, кохання, материнства.

Звучить пісня «Одна калина» ( із репертуару Софії Ротару).

1-й ведучий: Ще одним визначальним рослинним символом України є верба.

Верба- найбільш благословенне Господом дерево: прихід Христа в Єрусалим вітали пальмовим віттям, а у нас їх замінили гілочки верби.

2-й ведучий: Верба є символом смутку,зажури, печалі, мабуть саме тому її називають –плакучою. Обвислі вербові гілки символізують похилену, зажурену голову жінки.

1-й ведучий : А ще про вербу в народі говорили:

«Верба біля криниці – не матимеш в домі п′яниці», «Верба край городу – відверне шкоду», « Верба біля брами - сам Господь з нами».

2-й ведучий: Особливе місце у житті предків мали також дуб та тополя.

1-й ведучий: Дуб- символ чоловічої сили, мужності, здоров′я, також довголіття.

2-й ведучий: Тополя – уособлення жіночої долі; символ жіночої краси, вроди, тонкого стану. У народній творчості тополя згадується у порівнянні із одинокою дівчиною, знедоленою жінкою, вдовою.

1-й ведучий: Існує багато легенд і переказів про дуба.

Про нього говорили:» Великий, як дуб», « Як дуба не нахилиш, так сина на добре не навчиш».

2-й ведучий: До речі, найстаріший в Україні дуб росте у нас на Рівненщині, в урочищі Юзефини Рокитнянського р-ну, йому вже понад 1300 років.

( Звучить народна пісня «Ой у полі два дубки»)

1-й ведучий: Серед рослинних символів України – багато трав′янистих та квіткових рослин, їх висаджували коло хати, збирали на полях та лугах. З цих рослин дівчата плели вінки, які були не лише прикрасами, а й оберегом.

2-й ведучий: Головне місце в українському віночку посідав барвінок, який вважали символом життя, молодості, сімейної злагоди та благополуччя.

«Хрещатий барвінку – стелися, стелися,

Дві долі навіки в одну злилися»-

Такими словами розпочиналося українське весілля, на якому обов′язковим

атрибутом був віночок з барвінку, ним прикрашали коровай.

1-й ведучий: А ще казали:

« Ой хрещатий барвіночку,

розстелися низько,

Ой мій милий, чорнобривий,

Пригортайся близько».

2-й ведучий: Загалом до українського віночка вплітали, як правило, 12 рослин, усі вони цілющі, і кожна – оберіг.

1-й ведучий: От,зокрема, квіти вишиті і яблуні- символ материнської любові.

2-й ведучий: Ружа, мальва і півонія у віночку-символ віри, надії і любові.

1-й ведучий: Любисток і волошки, за народним повір′ям, були колись птахами і вчили людей любити один одного, а коли вмерли – то проросли духмяними рослинами. Люди люблять їх не лише їх за запах, а й за лікувальні властивості. Ними миють волосся, освіжають приміщення, купають у відварі маленьких дітей. Вважають їх символами людської відданості.

2-й ведучий: Дрібні, біленькі квіточки деревію вплітали у вінок, як символ непокори. А безсмертник – як символ здоров′я та довголіття.

1-й ведучий: Ромашка –здавна символізує добробут, здоров′я і ніжність, у віночку переплітали її з вусиками хмелю – символом гнучкості і розуму.

(Звучить пісня « Віночок»)

Заключне слово викладача:

Пам′ятаймо, що народна рослинна символіка є пам′яттю наших предків.

Ми повинні берегти та доглядати рослини не лише, як частинку Природи, а й як культурну спадщину нашого народу.

Пам′ятайте три важливі поради поета Юрія Рибчинського:

  • «… не рубай тополю край дороги, може, та тополя твоя доля»

  • «… не ламай калину коло хати, бо вона заплаче, наче мати»

  • «…не стріляй у птаха на світанні, може, то любов твоя остання»

Звучить пісня «Три поради « ( сл.. Юрія Рибчинського)

Мета: активізувати пізнавальну діяльність учнів у вивченні біології;

розширити знання з окремих біологічних дисциплін;

визначити кращого знавця біології

Обладнання: мультимедійний проектор, екран

Вступне слово ведучого-викладача:

Світ, який нас оточує є багатогранним та цікавим. Скільки існує людина, стільки вона задумувалася над тим чому співають птахи і мовчать риби, зацвітають квіти і шумлять ліси, чому ми захоплюємося красою природи і всілякого оберігаємося від її небезпек. Ми цікавимося всім, що нас оточує. Серед природничих наук чільне місце посідає біологія- наука про живу природу, яка нині має багато окремих галузей. Це зокрема, анатомія, зоологія, ботаніка, генетика, цитологія, мікробіологія та ін..

Сьогодні ми з вами зібралися, щоб продемонструвати свої знання і позмагатися за титул «Кращий знавець біології». Отож, вітаймо наших учасників.

Учасники інтелектуальної гри представляються та коротко розповідають про себе.

Оголошується склад журі

Правила гри:

У грі рекомендується взяти участь 5-7 учнів.

І конкурс – Інтелектуальний.

ІІ конкурс – Знавець народної мудрості

ІІІ конкурс – Домашнє завдання « Цікава біологія»

Умови І конкурсу

Учасникам ставиться запитання з різних біологічних дисциплін, хто готовий дати відповідь – піднімає руку і відповідає. За кожну правильну відповідь учасники отримують по одному балу, переміг той – хто набрав найбільшу кількість балів.

Запитання для І конкурсу- інтелектуального:

( запитання висвітлюються на екрані)

Цитологія.

  1. Що є найменшою структурно-функціональною одиницею всього живого?

( клітина)

2».Силові станції клітини?» ( мітохондрії)

3. Порожнина всередині рослинної клітини ( вакуоля )

4. Основна функція рибосом у клітині? ( біосинтез білка)

5. Тип клітин, що не містять ядра? ( прокаріотичні)

6. Хто є автором клітинної теорії? ( Томас Шван і Теодор Шнейден)

7. Який спосіб біологічних досліджень має активне використання в цитології?

(мікроскопія)

8. Як представлений спадковий матеріал у клітині в період інтерфази? ( у вигляді хроматину)

9. Прямий поділ клітин пополам? ( амітоз)

10. Тіло яких організмів складається з однієї клітини? ( одноклітинних).

Генетика. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів.

  1. Як називається здатність організмів передавати дочірньому поколінню ознаки подібності ( спадковість)

  2. Період розвитку організму всередині материнського (ембріональний)

  3. Спосіб розмноження організмів в результаті злиття двох клітин- чоловічої і жіночої ( статеве розмноження).

  4. Хто є основоположником генетики? ( Грегор Мендель)

  5. Що є одиницею спадкового матеріалу? ( ген)

  6. Ознаки, що мають переважаючу дію? ( домінуючі)

  7. Здатність живих організмів набувати власних ознак, не успадкованих від батьків? ( мінливість).

Екологія.

1.Частина земної кулі, на якій існує життя?( біосфера)

2. Екологічні проблеми великого,всесвітнього масштабу? ( глобальні)

3. Як в екології називають місце проживання організмів? ( середовище існування)

4. На які групи поділяються екологічні фактори ( три групи –абіотичні, біотичні, антропогенні)

5. Здатність організмів пристосовуватись до змін факторів навколишнього середовища? ( адаптація).

6. Стан організму, що характеризується значним пригніченням життєво важливих процесів, без прояву ознак життя. ( анабіоз).

7. Велика територія, що охороняється законом і повністю виключена з господарської діяльності з метою збереження природних комплексів, охорони видів живих істот ( заповідник).

8. Живі організми, що мешкають у воді? ( гідробіонти).

9. Спосіб дружнього співжиття різних організмів за якого кожен з видів отримує певну користь? ( симбіоз).

10. Документ, до якого внесені рідкісні та зникаючі види організмів, з метою їх збереження та охорони? ( Червона книга).

ІІ конкурс – Знавець народної мудрості

Кожному з учасників відводиться час ( 1хв) за який він повинен назвати як найбільше приказок або прислів′їв про природу та природні явища. За кожну народну мудрість учасники отримують по 3 бали.

ІІІ конкурс – Домашнє завдання « Цікава біологія»

Учнями було дано випереджувальне завдання – підготувати короткі повідомлення про природу, природні явища чи процеси окремих представників рослинного чи тваринного світу ( до 5хв.)Конкурс оцінюється за 12 бальною системою.

Підводяться підсумки конкурсу, оголошується подяка всім учасникам та нагороджується переможець.

Великий храм із сосен і квіток

І «восьме» чудо – озеро у шатах

Дарує літо дивний нам квиток

На перепутті – «Будень – свято!»

В очах лілей проміння всіх світил.

І сум дощів, пісенна радість жабок.

Цей плескіт вод від плоту засвітив

Буденний серця недогарок.

Ліси, ліси! – нащадки Божих справ,

Остання казка на землі реалій.

Ніхто людину так ще не стрічав,

Як ці зелено – сині далі!

Ірина Баковецька

46

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.