Індійська народна казка “Фарбований шакал”
Казки про тварин
Це казки, в яких головними героями є тварини – лісові та домашні, а також птахи та комахи. У цих казках ми бачимо звірів за суто людськими справами: вони воюють, обирають царів, судяться та ін. Ці казки висміюють людські недоліки, такі, як заздрість, агресивність та жадоба.
Розповідаючи про пригоди тварин, ці казки «підморгують одним оком на людей».
Словничок літературознавчих термінів
Літературна казка – це ...
Алегорія – ...
Головний герой – ...
Другорядні герої – ...
Мандрівні сюжети — це ...
Звірі в казках часто уособлювали людські типи й риси характеру.
Вовк — ...
Ведмідь — ...
...
Які риси уособлюють Шакал, Лис?
Цікаві факти про Індію
...
Словникова робота
Шива – ...
Раджа – ...
Брахма – ...
Шакал
...
Які з поданих прислів’їв і приказок можна використати для характеристики Чандарави, а які – для інших дійових осіб?
...
Панчатантра
...
“Фарбований шакал”
Індійська народна казка
У лісовому краю жив шакал, на ймення Чандарава.
Одного разу від лютого голоду він забився у місто. З усіх сторін збіглися голодні пси і, голосно гавкаючи, кинулися на нього. Нещадно покусаний, рятуючи життя, шакал шмигнув у дім маляра, а там ускочив у велику бочку із синьою фарбою. Звідти він виліз геть синій. Пси, що чекали на нього під дверима дому, навіть не впізнали його, і пофарбований шакал спокійно побіг до рідного лісу.
Побачивши дивовижного звіра із синьою, як у самого бога Шіви, шиєю, лісові мешканці – леви, тигри, пантери, вовки та і решта – із жахом кинулися тікати.
Хто знає, чого сподіватися від цього чудовиська,– приказували вони. – Краще сховатись од нього подалі.
- Чому ви всі втікаєте? – зупиняв їх Чандарава. – Вам нема чого боятися. Мене сьогодні створив сам Брахман. «Віднині помазаний мною на царство, – сказав він, – ти будеш володарем над усіма звірами».
- Прав нами, о царю! – визнали його лісові мешканці.
Новоспечений «цар» подарував левові посаду головного радника, тигра зробив керуючим палацом, пантері довірив охорону царської скарбниці, а вовка призначив палацовим сторожем. Зі своєю ріднею, шакалами, він навіть не захотів говорити: наказав вигнати геть усіх до одного.
З того часу всі хижаки приносили здобич шакалові, а вже він – своєю царською владою – розподіляв її між своїми підданими.
Якось, сидячи на раді, він почув десь далеко тужливе виття шакалів. І тут од великої радості з його очей полилися сльози, він скочив і голосно завив у відповідь. Звірі одразу збагнули, хто перед ними.
– Як же обдурив нас цей пройдисвіт?! – у гніві вигукували вони.
– Це ж усього-на-всього жалюгідний шакал! За обман – розірвати негідника!
Шакал намагався було втекти, але його наздогнали й роздерли на дрібні шматки.
Висновок
«Фарбований шакал» — ...
Отож, казка вчить:
...
Домашнє завдання:
1. ...



