Ігор Миронович Калинець — український поет, прозаїк, дисидент і політв'язень. Народився 9 липня 1939 року у місті Ходорові. Відомий як представник покоління "шістдесятників" та учасник дисидентського руху. За свою діяльність був заарештований і засуджений до ув'язнення, але продовжив творчість у таборах та на засланні.
Біографія:
Народився 9 липня 1939 року у місті Ходорів, нині Львівської області.
Закінчив філологічний факультет Львівського університету.
У 1961-1972 роках працював у Львівському обласному державному архіві.
У 1972 році був заарештований за дисидентську діяльність і засуджений до 6 років ув'язнення в суворому режимі та 3 років заслання.
Покарання відбував у Пермських таборах та на засланні у Забайкаллі.
Після повернення до Львова працював у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.
Був одним із засновників і редактором самвидавного журналу "Євшан-зілля".
Нагороджений орденом Свободи та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеню.
Почесний доктор Львівського національного університету імені І. Франка.
Помер 28 червня 2025 року у Львові.
Творчість:
Автор поетичних збірок, що охоплюють період з середини 1960-х до 1981 року.
Твори поділяються на дві частини: написані до ув'язнення та після.
Окремі збірки: "Вогонь Купала" (1966), "Відчинення вертепу".
Писав також вірші для дітей.
Його творчість вплинула на багатьох українських поетів.
Його твори видавалися як в Україні, так і в українській діаспорі.
Відомі збірки для дітей: "Небилиці про котика і кицю", "Дивосвіт".
