ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ Початкова освіта

Опис документу:
У статті розглядається значення ігрових технологій для підвищення якості навчання. Обгрунтовано необхідність використання ігор, їх переваги та недоліки на уроках літературного читання в початкових класах. Висвітлюється структура та методика проведення ігор. Визначено проблеми та шляхи подолання, які можуть виникнути при проведенні ігор на сучасних уроках літературного читання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Шумейко А.

ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

Початкова освіта

У статті розглядається значення ігрових технологій для підвищення якості навчання. Обгрунтовано необхідність використання ігор, їх переваги та недоліки на уроках літературного читання в початкових класах. Висвітлюється структура та методика проведення ігор. Визначено проблеми та шляхи подолання, які можуть виникнути при проведенні ігор на сучасних уроках літературного читання.

«Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини

вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишній світ.

Гра - це іскра , яка  запалює вогник допитливості і цікавості»

В. О. Сухомлинський

На сучасному етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Важливою складовою частиною цього завдання є боротьба за високу якість знань і вмінь учнів, формування навичок самостійної праці, виховання творчої особистості. Роль початкової школи в розв'язанні цього завдання вирішальна. У молодших класах закладаються основи знань, умінь і практичних навичок, які необхідні для дальшого навчання, формуються моральні риси і якості, вміння дітей самостійно оволодівати знаннями, пробуджується інтерес до навчання, до творчих пошуків.

У Концепції нової української школи зроблено акцент на необхідності будувати нову школу: школу діалогу, школу, яку творять самі діти спільно з учителями. У цьому сенсі є актуальним особистісно зорієнтований підхід до навчання, спрямований на розкриття індивідуальних здібностей кожної дитини та розвиток її пізнавальних інтересів.

Один із шляхів літературного розвитку молодших школярів пов’язаний із використанням ігрових технологій, тому що вони органічно об’єднують триєдину мету навчання: освітню, розвивальну, виховну; задовольняють різноманітні дитячі інтереси: ігрові, пізнавальні, соціальні; збагачують коло уявлень про навколишній світ; впливають на розвиток психічних процесів, на формування активної особистості; виступають як засіб всебічного розвитку дитини.

Про важливе значення гри для розвитку дитини свідчить той факт, що ООН проголосила гру універсальним і невід'ємним правом дитини. Над проблемою ігрової діяльності працювали такі видатні педагоги, як: Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, Я.Корчак, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, Д.Б. Ельконін, Я.С. Виготський. Сьогодні цією проблемою займаються педагоги О.Я.Савченко, віце – президент АПН України, доктор педагогічних наук, професор, Г.К.Селевко, російський теоретик розвивального навчання, кандидат педагогічних наук.

А.С. Макаренко писав: „Гра має важливе значення в житті дитини . Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі ." Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання.

Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський промовив фразу, яка стала основою всього того, що містить у собі гра. Він ніби закликав: «Навчайте граючись, а граючись навчайте». Ось такий простий вираз, а містить у собі неабияку таємницю, яку Сухомлинський пропонує розкрити перед дітьми.

Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. К. Д. Ушинський писав: "Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності . З перших ж уроків привчайте дитину полюбити свої обов'язки й знаходити приємність у їх виконанні".

Отож, досвідчені педагоги вважали гру важливим методом навчання. За їх думками гра виховує, навчає, розвиває

Мета статті – показати, що використання ігрових технологій на уроках читання в початкових класах є одним з найбільш перспективних шляхів удосконалення навчального процесу.

Гра – єдина діяльність дитини, яка існувала в усі часи й у всіх народів. Дітей не потрібно вчити грати, їх не доводиться примушувати це робити – ігрова діяльність завжди була, є і буде добровільною. В початкових класах тільки гра дає змогу легко привернути увагу учнів і тривалий час підтримувати в них інтерес до важливих і складних предметів, форм, явищ, на яких у звичних умовах їм не завжди вдається зосередитися. Використання ігрових технологій створює комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, почувається частиною соціуму, його невід'ємною ланкою.

Використання на уроках читання дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Перевага організації ігрового навчання в структурі уроку читання полягає в системності використання літературних ігор, змістом яких є початкові літературознавчі поняття та явища.

Видами дидактичних ігор є сюжетно-рольові ігри, ігри-вправи, ігри-драматизації, ігри-конструювання.

За типом діяльності молодших школярів на уроці читання ігри поділяються на репродуктивні, пізнавально-пошукові, творчо-діяльнісні.

За характером створення ігри бувають запропоновані вчителем (запозичені) та створені самими учнями (авторські).

Варто звернути увагу на ігри, які за своєю дидактичною метою є проблемно-пошуковими, а за змістом навчального матеріалу спрямовані на ознайомлення з поняттям «автор твору».

У другому класі після ознайомлення учнів з українськими казками можна провести гру «Що ти про мене думаєш?». Метою гри є формування вміння розуміти авторське ставлення до героїв залежно від емоційного забарвлення слова. Учитель пропонує учням прочитати заголовки відомих казок та визначити за заголовками авторське ставлення до героїв. Учні діляться на команди. Виграє та команда, учасники якої найточніше визначали авторське ставлення до героїв. Після гри діти пригадують заголовки інших літературних творів, з яких можна одразу дізнатися, що автор думає про зображених ним персонажів.

Після того, як учні зрозуміли, що художній твір — витвір конкретної людини, знають дещо з біографії письменника, уявляють, що за словами автора стоять його думки, почуття, ставлення до світу тощо, їм пропонується серія літературно-ігрових завдань, які дають змогу поставити себе на місце автора. Наприклад, «Я головна, я — буква». У кишеньку вставляється будь-яка буква, учням необхідно скласти текст, у якому було б не менше ніж 20 слів, що розпочинаються з цієї букви. Виграє той, хто використає найбільше таких слів і його оповідання матиме смисл. Текст може бути й гумористичного змісту. У цій грі діти не лише активізують свій словниковий запас, удосконалюють літературні здібності, а й вчаться бути в ролі автора.

Такі ігри можуть мати різні варіанти. Наприклад, гра «Відсутня буква О». Учні складають текст, у якому відсутні слова, що мають зазначену букву. Виграє той, хто придумає найцікавіший текст з найбільшою кількістю слів, у яких відсутня зазначена буква.

Гра «Уяви себе», крім вище наведених цілей, допомагає формувати творчу уяву учнів. Учні працюють у групах по 4-5 чоловік. Після ознайомлення з новою книгою кожна група одержує картку з одним із завдань:

«Уяви собі, що ти — продавець у книгарні. Зроби рекламу цієї книги так, щоб її охоче розкупили».

«Уяви, що ти — літературний критик. Напиши, що тобі не сподобалось у цій книзі. Обґрунтуй свою думку».

«Уяви себе вдячним читачем. Тобі необхідно написати листа-подяку авторові цієї книги».

«Уяви себе вчителем 3 класу. Допоможи дітям ознайомитись із книгою, зумій викликати до неї інтерес. Напиши, що ти для цього зробиш: покажеш ілюстрації, обереш історичні факти, розкажеш про …, зачитаєш ... тощо».

Зважаючи на специфіку засвоєння молодшими школярами літературознавчих понять, учителі можуть самі коригувати послідовність проведення та характер літературних ігор. Наприклад, ігри, які визначаються як контрольно-оцінні, можна успішно використовувати як ігри тренувального змісту. Так, гра «Письменник — не письменник» сприяє збагаченню читацького досвіду учнів, поповненню запасу знань про дитячих письменників. Заздалегідь готується список прізвищ дитячих письменників, які чергуються з прізвищами видатних наукових громадських діячів, художників, музикантів, але таких, що відомі учасникам гри. У ході гри ведучий вимовляє прізвище письменника — учні підносять руку. Якщо звучить прізвище іншого митця — не підносять. Ті, хто не підніс руку, коли вимовлялося прізвище письменника, і ті, хто підніс, коли воно не звучало, вибувають із гри.

Можна залучити учнів до участі в заочній грі «Подумай, відгадай». Умови її оголошуються за допомогою плаката, який вивішується на видному місці в школі чи класі. Впродовж тижня учні дають письмові відповіді на запитання. Журі (зазвичай, вчителі початкових класів) перевіряє їх правильність і оголошує імена переможців. Зміст ігор має відповідати вікові дітей, рівню їх знань. Спочатку, щоб охопити ними якомога більше учнів, добирають запитання середньої важкості, а потім вони ускладнюються, але не виходять за межі програмового матеріалу.

Розвитку пізнавальних здібностей та активізації діяльності молодших школярів сприяє такий підхід до викладу навчального матеріалу, який передбачає об'єднання усіх завдань, запропонованих учителем, єдиним цікавим сюжетом (подорож до осіннього лісу; розповідь чарівників; таємниці острова звуків; чари лісових мешканців, подорож у королівство цифр тощо). Ефективність використання таких сюжетів полягає в тому, що вони становлять не лише окремі епізоди уроку, а є наскрізними, логічно пов'язаними між собою. Діти стають активними учасниками подій, разом із казковими героями переживають, перемагають злих чарівників, здогадуються і, нарешті, розкривають таємницю.

Щодо місця гри в структурі уроку є певні розбіжності. На наш погляд, хибною є думка про те, що дидактичні ігри найдоцільніші наприкінці уроку, оскільки в цей час діти найбільш стомлені. В той же час саме гра може бути найкращим початком з метою створити емоційний настрій уроку, ефективно ознайомити дітей із його завданнями, пожвавити процес тренувальних вправ, читацької розминки. Гра є доцільною впродовж усього уроку: молодші школярі розв'язують кросворди, ребуси, складають загадки, прислів'я, змагаються у виразності, швидкості читання, що запобігає втомі. Гра може бути ефективним завершенням уроку: узагальненням вивченого, підбиттям підсумків.

Таким чином, ігрову діяльність використовують:

- як самостійну технологію для засвоєння поняття, теми;

- як елемент більш великої технології;

- як урок або його частину;

- як технологію позакласної роботи.

Під час проведення ігор в учителів виникає безліч проблем: за яким принципом відбирати навчальний матеріал для створення ігор, яке місце дидактичних ігор в ряді інших форм і методів навчання, як одному вчителеві вправитися з класом учнів під час гри?

Для успішного проведення гри вчитель має продумати все до найменших деталей. Доцільно розсадити учнів так, що за кожною партою сидів один учень “сильний”, а другий – “слабкий”. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються “сильнішими”. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Насамперед учні повинні засвоїти правила гри. Загальні правила мають бути єдиним для всіх ігор. Завдання треба добирати короткі, посильні, розраховуючи на відповіді всіх учнів класу. Слід уникати одноманітності завдань, організовуючи їх так, щоб дітям не доводилося довго чекати включення в гру, бо це знижує їхній інтерес.

Проаналізувавши досвід роботи вчителів-практикантів, можна зробити висновок, що позитивним свідченням використання ігрових технологій на уроках читання стають якісні зміни в навчальній діяльності: підвищується рівень активізації та мотивації пізнавальної діяльності учнів;

- задовольняються різноманітні дитячі інтереси;

- підвищується інтерес до навчання;

- поліпшуються вміння спілкуватися;

- виховується толерантність, почуття рівності.

- забезпечується емоційний фон навчання.

Отже, доцільно використовувати ігрові технології на уроках читання в початковій школі, так як вони сприяють активізації навчально–пізнавального процесу та створенню сприятливого мікроклімату під час навчання.

Список використаних джерел:

1. Дубіч Т.А. Ігрові технології навчання на уроках у початковій школі: Навч.

Посібник. – ТОВ Видавництво «Ранок», 2010. – 128 с

2. Скворчевська О.В. Ігрові методики роботи з учнями 1 – 4 класів. – Х.: Вид.

група «Основа», 2007. – 208 с.

3. Сучасний урок у початкових класах / О.Я. Савченко. – К.: «Магістр - S», 1997. – 256 с

4. Дидактичні ігри на уроках читання (Електронний ресурс) – Режим доступу до ресурсу: http://kraskaschool.ucoz.ua

5. Застосування інтерактивних технологій у навчанні молодших школярів:

Методичний посібник для вчителів початкової школи /О.І.Пометун, Л.В.

Пироженко, О.А. Біда та ін.. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 304 с

6. З досвіду роботи вчителя початкових класів Борщівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №1 Шкварок Галини Дмитрівни «Дидактичні ігри» (Електронний ресурсу) – Режим доступу до ресурсу: http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/bitstream/123456789/1690/1/Посібник%20Ігри%20на%20уроках%20читання.doc

7. Досвід роботи вчителя початкових класів Кузнецовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №4 Кривко Людмили Іванівни (Електронний ресурс) – Режим доступу до ресурсу: https://sites.google.com/site/krivkoschool4/naukovo-metodicna-dialnist/dosvid-roboti

8. Дидактичні ігри на уроках (Електронний ресурс) – Режим доступу до ресурсу: http://metodportal.net/node/68536

9. Історія розвитку гри. Видатні педагоги про значення гри (Електронний ресурс) – Режим доступу до ресурсу: http://www.educationua.net/silovs-1129-1.html

10. Дидактичні ігри на уроці читання (Електронний ресурс) – Режим доступу до ресурсу: https://super.urok-ua.com/didaktichni-igri-na-urotsi-chitannya/

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Google-сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
390 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.