Ігрова терапія

Опис документу:
У статті розкриваються функції та види ігрової терапії та її вплив на розвиток дитини з особливими освітніми потребами

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Ігрова терапія - це терапія за допомогою ігрової діяльності, використання гри для побудови між дитиною та дорослим таких стосунків, які дають дитині відчути себе особистістю, що дає змогу зробити корекційний вплив на дитину найбільш ефективним. Будучи унікальним засобом комплексної корекційної роботи, ця технологія може виконувати такі функції :

Основними видами ігрового методу є:

Регулярне використання у корекційній роботі психотехнічних ігрових вправ допомагає дитині правильно орієнтуватися у власних психічних станах, адекватно оцінювати їх і ефективно управляти собою.

Ігрова терапія – це нетрадиційний метод подолання порушень мовлення.

Для дітей - дошкільнят, які страждають різними мовними розладами, ігрова діяльність зберігає своє значення і роль як необхідна умова всебічного розвитку їх особистості та інтелекту.

Проте недоліки звуковимови, недостатньо чітке сприйняття звукового образу слів, обмеженість словника, повне або часткове відсутність граматичних форм, а також зміни темпу мови, її плавності - все це, в різній мірі впливає на ігрову діяльність дітей з мовними розладами, породжує у них і особливості поведінки в грі

Логопеди, терапевти зауважують, що гра для дітей — це спосіб навчитися тому, чому їх ніхто не зможе навчити, спосіб орієнтації в реальному світі, просторі і часі, спосіб дослідження предметів та людей. Включаючись у процес гри, діти вчаться жити в сучасному світі. Гра допомагає дитині оволодіти цінностями культури, виробити певні навички. Коли діти грають, вони відображають особисту індивідуальність і ближче підходять до внутрішніх ресурсів, які можуть стати частиною їх особистості.

Гра є містком між конкретним досвідом та абстрактним мисленням, і саме символічна функція гри є особливо важливою. У грі дитина на сенсомоторному рівні демонструє за допомогою конкретних предметів, які є символами чогось іншого, те, що вона коли-небудь прямим чи непрямим чином відчувала. Іноді такий зв'язок очевидний, а іноді він може бути не явним.

У будь-якому випадку гра являє собою спробу дитини організувати свій досвід, і з грою пов'язані ті моменти життя дитини, коли вона відчуває себе в безпеці і може контролювати особисте життя. Гра може бути конструктивною або реконструктивною, активною, пасивною, груповою, індивідуальною.

Під час ігротерапії стосунки з дитиною пристосовані до її можливостей, рівня її психічного розвитку. Саме це забезпечує позитивний терапевтичний ефект. Окрім того, гра впливає на всебічний розвиток дитини. Проте потрібно пам’ятати, що на розвиток може впливати лише повноцінна діяльність. Якщо гра паталогічно викривлена, вона фіксуватиме уже сформовані патологічні риси розвитку і призведе до формування нових патологій.

Метою ігротерапії є надання дитині можливості виявити свої приховані хвилювання, самостійно вирішувати свої проблеми, відображати почуття дитини в тій атмосфері, в якій вона несе відповідальність за власні вчинки.

Контакт між педагогом та дитиною забезпечується завдяки правильно організованій психотерапевтичній роботі. Тому перед тим, як гру залучати до процесу навчання дітей, потрібно ознайомитись із основними завданнями психотерапевтичної роботи.

Це такі завдання:

  • розробка прийомів для налагодження постійних контактів;

  • спілкування дорослого та дитини у процесі гри;

  • формування стійкої спільної діяльності;

  • розширення емоційно значимих для дитини сфер навколишнього середовища;

  • формування адекватних уявлень щодо фукціональних властивостей предметів та явищ.

Специфіка роботи вчителя-логопеда полягає у тому, що він працює з дітьми, що мають особливі потреби. Ці діти мають різні розумові та психофізичні вади, саме вони найчастіше відстають і в мовному розвитку, у них слабка пам’ять, бідний запас слів, низькі або й зовсім відсутні навички аналізу й синтезу, порівняння, виділення суттєвого і несуттєвого.

Досвід підказує, що особливі труднощі ці діти відчувають під час розповіді за картинками, сюжетними малюнками, за спостереженнями. Темп роботи таких дітей недостатньо високий.

Частково подолати їх можна за допомогою дидактичних ігор. Під час проведення гри потрібно створити сприятливі умови для індивідуального спілкування, глибше з’ясувати причини відставання тих чи інших дітей, визначити характер і рівень їхніх труднощів.

Систематичне виправлення дітей у процесі гри поступово коригує їхній розвиток. Ми впевнені, що поєднання навчальної діяльності та гри, ігрових моментів робить заняття цікавішим, панує робочий настрій, він допомагає подолати труднощі, які виникають під час виконання завдань.

Для закріплення та систематизації вивченого матеріалу потрібно обов’язково надавати методичні рекомендації вихователю, вчителю, батькам щодо того, які ігри допоможуть дітям закріпити знання, навички, отримані на занятті. Перш ніж застосовувати ту чи іншу гру, потрібно продумати та підібрати ту гру, яка найбільше відповідає навчальній меті.

Логопед повинен дотримуватись таких вимог:

  • ігрове завдання має за змістом збігатися з навчальним;

  • мовний зміст гри - відповідати дидактичній меті заняття;

  • зміст гри - бути посильним для кожної дитини;

  • правила гри - прості та виразно сформульовані;

  • підсумок гри - чіткий і справедливий.

За характером використовуваного матеріалу дидактичні ігри умовно діляться

1). Предметні ігри - це ігри (дерев'яні конуси з одноколірних і різнокольорових кілець, барила, кулі, матрьошки, грибки та ін) , мозаїкою, різними природними матеріалами (листя, насіння і т. д.). Ці ігри розвивають у дітей сприйняття кольору, величини, форми.

2). Настільно-друковані - спрямовані на уточнення уявлень про навколишній, систематизацію знань, розвивають розумові процеси та операції (аналіз, синтез, узагальнення, класифікацію та ін.)

Настільно-друковані ігри можуть бути розділені на декілька видів:

  • - Парні картинки. Ігрова завдання полягає в тому, щоб підібрати картинки за подібністю.

  • - Лото. Вони будуються за принципом парності: до картинок на великій карті підбираються тотожні зображення на маленьких картках. Тематика лото найрізноманітніша: «іграшки», «посуд», «одяг», «рослини» і т. д. Ігри в лото уточнюють знання дітей, збагачують словник.

  • - Доміно.Принцип парності реалізується через підбір карток-зображень при черговому ході.У грі розвиваються пам'ять, кмітливість і т.д. Розрізані картинки і доладні кубики.Ігри спрямовані на розвиток уваги, на уточнення уявлень, на співвідношення між цілим і частиною.

  • - Ігри типу «Лабіринт» призначені для дітей старшого дошкільного віку. Вони розвивають просторову орієнтацію, вміння передбачити результат дії.

3) Словесні ігри. У цю групу входить велика кількість народних ігор типу «Фарби», «Чорне і біле» і ін Ігри розвивають увагу, кмітливість, швидкість реакції, зв'язне мовлення.

Важливе значення має зміст дидактичних ігор. Як у дитячому садку, так і в школі є великі можливості в розробці, створенні нових, варіюванні старих ігор. Структура дидактичних ігор, що включає в себе, крім дидактичної задачі, ігрові правила і дії, дозволяє ускладнювати їх у міру розвитку у дітей психічних процесів: волі, пам'яті, довільного уваги та ін.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
1
4
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!