і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Особливості вивчення англійської мови у 1 класі за методом асоціативних символів.
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Ігри на знайомство

Перегляд
матеріалу
Отримати код

«Візитна картка»

Мета: допомогти дітям більше пізнати один одного.

Обладнання: кулька, м’ячик, будь який інший предмет на вибір.

Зміст гри: Гравці сідають в коло і, передаючи один одному якийсь маленький предмет, розповідають про себе. Розповідають не просто так, а за спеціальною схемою.

Перший гравець називає своє ім'я. («Мене звуть Вася».)

Другий теж видається й додає якусь інформацію про себе, наприклад - скільки йому років. («Мене звуть Таня, мені одинадцять років».)

Третій каже, як його звуть, скільки йому років і ще щось про себе, наприклад - чим він любить займатися у вільний час. («Мене звуть Сева, мені дванадцять років, я люблю кататися на роликах».)

Четвертий повинен розповісти про себе по двом першим пунктам (ім'я, вік), якось прокоментувати третій пункт і додати ще що-небудь нове («Я - Андрій, мені одинадцять років і три місяці, я на роликах кататися не вмію, зате дуже люблю свою собаку ») і т. д.

При обговоренні гри можна спитати хлопців, що було потрібно тим, хто вступив у гру в самому кінці, і запропонувати поговорити про те, як правильно слухати співрозмовника.

«Сніжок»

Мета: познайомити дітей один з одним.

Обладнання: предмет круглої форми.

Зміст гри: Група дітей формує коло і перший називає своє ім’я. Другий називає ім’я першого і своє ім’я. Третій – ім’я першого, другого і своє. Разом із іменем можна назвати свій улюблений напій, особисту якість (варіант – якість, яка починається на першу букву імені), хобі і т. д.

«Ігри Для Виявлення Лідера»

Для цього діти поділяються на дві-три рівні за кількістю учасників команди. Кожна команда вибирає собі назву. Вожатий пропонує умови: «Зараз команди будуть виконуватися після того, як я скомандую «Почали!». Переможницею буде вважатися та команда, що швидше й точніше виконає завдання». Таким чином, ви створите дух змагання, що є досить немало важливим для дітей.

Отже, перше завдання. Зараз кожна команда повинна сказати хором будь-яке одне слово. «Почали!»

Для того, щоб виконати це завдання, необхідно всім членам команди якось домовитися. Саме ці функції бере на себе людина, що прагне до лідерства.

Друге завдання. Тут необхідно, щоб ні про що, не домовляючись, швидко устало пів-команди. «Почали!»

Третє завдання. Зараз усі команди летять у космічному кораблі на Марс, але для того, щоб полетіти, нам потрібно якнайшвидше організувати екіпажі. В екіпаж входять: капітан, штурман, пасажири й «заєць». Отже, хто швидше?!

Звичайно, функції організатора знову ж бере на себе лідер, але розподіл ролей часто відбувається таким чином, що лідер вибирає собі роль «зайця». Це можна пояснити його бажанням передати відповідальність командира на плечі кого-небудь іншого.

Завдання четверте. Ми прилетіли на Марс і нам потрібно як-небудь розміститися в марсіанському готелі, а в ній тільки тримісний номер, два двомісних номери й один одномісний. Вам необхідно якнайшвидше розподілитися, хто в якому номері буде жити. «Почали!» Провівши цю гру, ви можете побачити наявність й склад мікрогруп у вашому колективі. Одномісні номери звичайно дістаються або схованим, невиявленим лідерам, або «знедоленим». Запропонована кількість номерів і кімнат у них складено для команди з 8 учасників. Якщо в команді більше чи менше учасників, то складіть кількість номерів й кімнат самі, але з тією умовою, щоб були тримісні, двомісні й один одномісний.

«Назвися»

Усі стоять у колі, тримаючи витягнуті руки перед собою. Ведучий гри кидає м'яч через центр кола одному з учасників і називає при цьому своє ім'я. Після кидка він опускає руки. Після того, як м'яч обійде всіх, й усі опустять руки, гра починається по другому колу. Кожний з учасників кидає м'яч тій людині, якій він кидав у перший раз, й знову називає своє ім'я.

Третій раунд цієї гри трохи змінений. Знову ж усі стоять у колі з витягнутими руками, але тепер учасник, що кидав м'яч, повинен назвати своє ім'я, той, хто піймав м'яч, робить те ж саме й т.д.

Після проведення цієї гри (на її проведення витрачається 10-15 хвилин) цілком реально запам'ятати до 20 імен.

«Мотузка»

Для проведення цієї гри візьміть мотузку й зв'яжіть її кінці так, щоб було утворено кільце. (Довжина мотузки залежить від кількості учасників гри.) Діти встають у коло і беруться двома руками за мотузку, що знаходиться всередині кола. Завдання: «Зараз усім треба закрити очі та й, не відкриваючи їх і не випускаючи з рук мотузку, побудувати трикутник». Спочатку виникає пауза й повна бездіяльність дітей, потім хтось з учасників пропонує якийсь варіант рішення: наприклад, розрахуватися й потім будувати трикутник по порядковим номерам, й далі керує діями.

Практика цієї гри показує, що звичайно ці функції на себе беруть лідери. Гру можна продовжувати, ускладнюючи завдання, й запропонувати дітям побудувати квадрат, зірку, шестикутник.

«Карабас»

Наступною подібною грою буде гра «Карабас». Для проведення гри дітей розсаджують у коло, разом з ними сідає вожатий, що пропонує умови гри: «Діти, ви всі знаєте казку про Буратіно й пам’ятаєте бородатого Карабаса-Барабаса, у якого був театр. Тепер усі ви – ляльки. Я вимовлю слово «КА-РА-БАС» і показую на витягнутих руках якусь кількість пальців. А ви повинні будете, не домовляючись встати зі стільців, при чому стільки людей, скільки я покажу пальців. Ця гра розвиває увагу і швидкість реакції».

У цьому ігровому тесті необхідна участь двох вожатих. Завдання одного – проводити гру, іншого – уважно спостерігати за поведінкою дітей. Найчастіше встають більш товариські, прагнучі до лідерства хлопці. Ті, хто встають пізніше, під кінець гри, менш рішучі. Є й такі, які спочатку встають, а потім сідають. Вони складають групу «щасливих». Безініціативною є та група від ряду, що не встає взагалі. Рекомендується повторити гру 4-5 разів.

«Велика сімейна фотографія»

Цю гру краще проводити в організаційний період для виявлення лідера, а також у середині зміни. Пропонується, щоб діти уявили, що усі вони – велика родина й потрібно усім разом сфотографуватися для сімейного альбому. Необхідно вибрати «фотографа». Він повинен розташувати всю родину для фотографування. Першим із сім’ї вибирається «дідусь» (він теж може брати участь у розміщення членів «родини»). Більше ніяких установок для дітей не дається, вони повинні самі вирішити, кому ким бути й де стояти. А ви постійте й поспостерігайте за цією цікавою картиною. Роль «фотографа» й «дідуся» звичайно беруться виконувати прагнучі до лідерства діти. Але, однак, не виключені елементи керівництва й інших «членів родини». Вам буде дуже цікаво поспостерігати за розподілом ролей, активністю-пасивністю у виборі місцезнаходження.

Ця гра, проведена в середині зміни, може відкрити вам нових лідерів й розкрити систему симпатій-антипатій у групах. Після розподілу ролей й розміщення «членів родини» «фотограф» рахує до трьох. На рахунок «три!» усі дружно й дуже голосно кричать «сир» й роблять одночасно хлопок у долоні.

«Плутанина»

Мета: Розважити дітей у першій половині дня.

Зміст гри: Діти створюють кола по 8-10 осіб, у кожному (об'єднуються за руки). Діти з'єднуються в кола, тримаючись за руки. Ігротехніки-помічники допомагають їх переплутати. Ведучий говорить: витягнути руки вперед, взяти першого попавшого за руку, щоб в усіх дітей була пара. Потім ведучий говорить підняти праву руку до гори і швидко схопити когось із кола затим він рахує до десяти, завдання дітей розплутатися і знову стати в коло. Лунає музичний сигнал.

«Гусениця»

Мета: Допомогти дітям згуртуватися та навчитися довіряти один одному.

Обладнання: Повітряні кульки або м’ячі середньої величини.

Зміст гри: Для цієї гри знадобиться стільки ж повітряних кульок скільки і учасників. Діти стають в колону, поклавши руки на плечі тим хто стоїть по переду. Повітряні кульки тримають між спиною та животом учасників. Торкатися до кульок не можна, поправляти також. Перший учасник тримає свою кульку на витягнутих руках перед собою. Метою цієї гри є пройти цей маршрут таким чином, щоб кулька ні в одного з учасників не випала чи не лопнула. На шляху можна ставить перешкоди (стільці, натягувати мотузку, класти будь які предмети на підлогу).

«Клоун»

Для проведення цієї гри необхідно поділитися на 2-3 команди й приготувати 2-3 коробки сірників. Точніше потрібна не вся коробка, а тільки верхня її частина. Внутрішню, що висувається частину разом із сірниками, можна відкласти убік.

Для того, щоб розпочати гру, усі команди шикуються в колону, перший насуває коробку собі на ніс. Суть гри полягає в тому, щоб як можна швидше передати цю коробку з носа на ніс усім членам своєї команди, руки при цьому повинні бути за спиною. Якщо в когось коробка впала, команда починає процедуру заново.

Відповідно переможницею вважається та команда, що закінчить передачу коробка швидше.

Недоліку сміху в цій грі не буде!

«Не спи, не позіхай!»

Мета: виховувати увагу, кмітливість, швидку реакцію.

Матеріали: довгий мотузок, кінці якого зв’язані між собою.

Хід гри: Обирається ведучий. Гравці утворюють коло, тримаючи мотуз­ку обома руками зверху. Ведучий ходить по колу, вимовляючи слова: «Не спи, не позіхай, руки швидко прибирай!» і намагається торкнутися рук одного з гравців. Завдання гравців: вчасно при­брати руки, відпустивши мотузку. Під час гри мотузка не повинна падати на землю, адже щойно відходить ведучий, гравець, якого він хотів квацнути, одразу ж бере мотузку. Той, кого ведучий торкнувся, міняється з ним ролями.

«День і ніч»

Мета: удосконалювати навички бігу на швидкість. Виховувати витримку, кмітливість та орієнтування в просторі.

Хід гри: Посередині майданчика накреслено лінію, по обидва боки на відстані 20–30 кроків від неї відзначають два «міста». Гравці об’єднуються у дві рівні групи, одна з яких має назву «день», друга — «ніч».

Гравці шикуються на відстані 1 м від середньої лінії через два кро-ки одне від одного. Ведучий промовляє: «День!», після чого гравці команди «дня» повертаються й, пробігаючи між гравцями «ночі»,швидко біжать до свого «будинку». Ті біжать за ними й намагаються їх заквацати. Заквацані гравці переходять у групу «ночі». Потім ведучий кілька разів повторює назви обох команд. Перемагає команда,яка матиме чисельніший склад. Забороняється бігти у свій «будинок».

«Стрибок без парашута»

Для цієї гри чотири пари учасників стають з одного боку стільця обличчям один до одного, схрестивши руки так, як це рекомендується робити при перенесенні поранених. Спиною до них на стілець стає ще один гравець, що буде «стрибаючим». Він стає на край стільця й падає назад, як воскова паличка. 8 чоловік, що стоять позаду зі схрещеними руками, ловлять його. Гострота відчуттів і успіх того, що товариша піймано, захоплюють дітей. Страх того, що їх товариш може вдаритися, змушує дітей міцно триматися один за одного.

«Тихіше – голосніше»

Ви, напевно, грали в дитинстві в гру «Гаряче»? Ця гра їй подібна: діти сідають у коло; той, хто водить, виходить з кола і відвертається спиною. У кого-небудь із членів групи захований який-небудь предмет. Задача того, хто водить – знайти людину, у якої захований предмет. Як тільки він заходить у коло, всі починають співати якусь пісню й чим ближче той, хто водить, підходить до схованого предмету, тим голосніше вони співають. Коли предмет знайдений, той, хто водить, змінюється, якщо ні, то гра продовжується.

«Риболовля»

На стілець ставиться глибока тарілка, учасники повинні по черзі кидати в неї з відстані 2-3 метрів ґудзик або пробку від пляшки, намагаючись потрапити так, щоб ґудзик залишився в тарілці. Ця проста гра дуже захоплює хлопців.

«Статуя кохання»

Для проведення цієї гри необхідно, щоб четверо (2 хлопчика й 2 дівчинки) вийшли з приміщення. Вибирається хлопчик, що буде виконувати роль «першого скульптора», й хлопчика й дівчинку, що будуть «глиною». «Скульптору» ставиться умови: «Уяви, що ти дійсний скульптор, й ти повинен зліпити «статую кохання». Перед тобою стоїть глина, з якої ти можеш зліпити усе, що порахуєш потрібним, вона застигне так, як ти захочеш». Він приступає до виконання скульптури, а після того, як він закінчить її, його просять зайняти місце хлопчика в його «скульптурі». Потім запрошують дівчинку через двері й повторюють їй ту ж саму умову. Після закінчення її роботи вона повинна зайняти місце дівчинки в цій «скульптурі». Й так далі з іншими учасниками, що знаходяться за дверима.

«Зоопарк»

Усі сідають у коло так, щоб один стілець був вільним. У центрі кола стоїть той, хто водить. Кожен учасник, що сидить у колі, називає себе якоюсь твариною. Учасник, що сидить ліворуч від вільного стільця, плескає правою рукою по ньому й називає яку-небудь тварину. Той, хто почув назву тварини, обраного ним, повинен зайняти вільний стілець. Учасник, праворуч від якого звільнився стілець, повинен плеснути по ньому й назвати іншу тварину. Завдання того, хто водить – встигнути зайняти стілець до хлопка. Той, хто не встиг плеснути, стає тим, хто водить.

«Фігури»

Граючі стають у коло. Усередині кола натягається мотузка, за яку всі тримаються руками. Ведучий пояснює, що необхідно з заплющеними очима, не розмикаючи рук, побудувати квадрат, рівносторонній трикутник, зірку, використовуючи лише усні розмови.

«Голоси тварин»

Діти розбиваються на пари, вибираючи голос якої-небудь тварини. Потім вони розходяться по різні боки приміщення й при погашеному світлі перед ними постає завдання – знайти партнера по голосу обраної тварини.

Конкурси «Геракл».

Мета: згуртувати команду.

Матеріали: розтягнутий светр, повітряні кульки.

Хід гри: Потрібні два розтягнутих светри та багато повітряних куль. Формуємо кілька команд, в які входить один хлопець і дві-три дівчини. За три хвилини дівчатам треба зробити м'язи своїм хлопцям. Юнак, який опинився самим м'язистим, і стане переможцем. Родзинка цього смішного конкурсу для підлітків в тому, що кульки має властивість лопатися …

«Скуті».

Кількість учасників у цьому смішному конкурсі для підлітків не обмежена. Головне, щоб їх було не менше шести (дві команди мінімум по три особи). Всім учасникам однієї команди перев'язують ноги туалетним папером, немов вони «скуті одним ланцюгом». У такому вигляді їм треба дійти як можна швидше до самого фінішу. При цьому папір повинен залишатися цілим.

«Де я?»

Заздалегідь треба підготувати кілька табличок, на яких написано певне місце (ванна кімната, інститут, ринок, туалет – та що завгодно!). учасників садять на стілець спиною до глядачів. На стілець кріплять відповідну табличку так, щоб учасник не бачив її. Потім по черзі всім сидячим на стільцях задають різні питання: навіщо ти туди пішов? що ти там робив? Що там відбувалося? І так далі. Відповіді, які даватимуть учасники конкурсу, обов'язково подарують присутнім позитивні емоції.

«Принцеса на горошині»

Потрібно виставити в ряд стільці без м’якої обшивки, за кількістю пропонованих учасників (краще всього 3-4). На кожен стілець кладеться певна кількість круглих цукерок. Зверху стілець накривається непрозорою тканиною. Учасників розсадовлюють по стільцях. Вмикається музика. Сидячи на стільці, учасники повинні визначити скільки під ними цукерок. Переможе той хто швидко і правильно виконає завдання.

«Паперова сукня»

Після вступної бесіди про моду і модельєрів кожному «знатному кравцеві» видається рулон туалетного паперу, з якого йому потрібно виготовити сукню для своєї «моделі». (Допускаються розриви, вузлики, але забороняються скріпки, шпильки і інші сторонні предмети). На деякий час пари ідуть за куліси, після чого модель повертається в новому «вбранні». Оцінивши зовнішній вигляд сукню, ведучий пропонує парам потанцювати.

«Кульова битва»

Учасників беруть для двох великих, але рівних за чисельністю команд. Кожен з учасників прив'язує ниткою до своєї ноги надуту повітряну кульку кольору своєї команди. Нитка може бути будь-якої довжини, хоча, чим довше, тим краще. Кульки обов'язково повинні лежати на підлозі. За командою, всі починають знищувати кульки суперників, наступаючи на них, одночасно, не даючи це робити зі своїм. Той учасник якому лопнули кульку, відходить убік і припиняє битву. Переможець - та команда, чиї кульки залишилися останніми на полі бою. Забавно і не травматично. До речі, кожна команда може розробити якусь стратегію і тактику ведення бою. А кульки можуть бути і не одного кольору в команді, але для успішного ведення бою потрібно добре знати своїх партнерів.

«Стрічечки»

У грі можуть брати участь мінімум троє гравців. Посередині кімнати стає основний гравець, для початку, наприклад, дівчина. Двом іншим гравцям (чоловікам) зав'язуються очі. Одному з них дають в руки кілька стрічок. Він повинен з закритими очима підійти до дівчини і зав'язати на ній бантики в будь-якому місці. Завдання другого гравця підійти до дівчини знайти та розв'язати всі бантики. Потім гравці міняються місцями - на роль основного гравця запрошується чоловік. І так, поки всі бажаючі не випробують себе ролі гравця.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    12.08.2018
  • Розділ
    Дошкілля
  • Клас
    Дошкільнята, 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    770
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    3
  • Номер матеріала
    DG051038
  • Вподобань
    0
Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 години
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь