Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
PRO-акаунт на «Всеосвіті» як інструмент саморозвитку та професійної самореалізації
»
Взяти участь Всі події

Ігри на уроках природознавства в початкових класах

Природознавство

02.05.2018

13772

841

2

Опис документу:
Ігри на уроках прищеплюють постійне прагнення поповнювати знання, примушують згадувати і краще усвідомлювати пройдений матеріал. Пропоную вправи, дидактичні ігри, які використовую у своїй практиці на уроках природознавства.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Логвінова Світлана Михайлівна

вчитель початкових класів

вищої кваліфікаційної категорії

Виноградського НВК

«Дошкільний навчальний заклад

загальноосвітня школа

І—ІІІ ступенів» Лисянської районної ради

Черкаської області

ІГРИ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Шкільний курс «Природознавство» є інтегрованим, пропедевтичним курсом, головну мету якого становить формування в учнів уявлень про цілісність природи та місце людини в ній, засвоєння знань.

У навчальному процесі важливо передбачати ситуації, що дають учням можливість самореалізуватися, сприяють розвитку впевненості у собі. Принцип активності дитини в процесі навчання є одним із основних у дидактиці. Мається на увазі така якість діяльності, яка характеризується високим рівнем мотивації, усвідомленою потребою в засвоєнні знань і умінь. До такої активності і можна віднести ігрові технології дидактичні ігри.

Дидактична гра – один з найбільш часто уживаних дидактичних прийомів у навчанні, оскільки вона дає можливість успішного розв’язання освітніх і виховних завдань. При цьому можна швидко створити радісну атмосферу спілкування, спонукати учнів до активної участі у засвоєнні певних понять, розуміння явищ, включившись у навчально-ігрову діяльність. Дидактична гра — гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

Дидактичні ігри, ігрові прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості. Застосування дидактичних ігор сприяє розвитку мислення, пам’яті, уваги, здатності до аналізу та синтезу, кращому сприйманню просторових відношень, вдосконаленню конструктивних умінь і творчих можливостей, розвитку природоохоронних умінь та символічної функції свідомості. Це дає змогу учневі переносити властивості одних речей на інші, сприяє вихованню спостережливості, навичок самоперевірки, уміння обґрунтовувати власні судження.

Завдяки активному обміну думками всередині колективу, під час якого гравці набувають навичок толерантного спілкування, відшліфовується поведінка особистості.

Гра лише зовні здається безтурботною та легкою. У дійсності ж вона вимагає, щоб учень проявив максимум зусиль, енергії і витривалості. Часто гра стає напруженою працею, але самостійне подолання труднощів приносить дитині величезне задоволення, викликає почуття радості. Крім того, те що зацікавлює учнів, завжди легше і краще запам'ятовується. Якщо ж предмет для учнів цікавий, то і працюють вони активніше, без примусу.

Ігри на уроках прищеплюють постійне прагнення поповнювати знання, примушують згадувати і краще усвідомлювати пройдений матеріал.

Нижче пропоную вправи, дидактичні ігри, які використовую у своїй практиці на уроках природознавства.

«Відгадай пору року»

Дидактична мета: розвивати вміння дітей відгадувати загадки, співвідносити словесний образ із зображенням на картині; уточнювати знання дітей про сезонні явища природи.

Ігрова дія. На парті перед кожною дитиною лежать картини – відгадки. Учитель загадує загадку, а діти відшукують і піднімають картину-відгадку. Пояснюють свій вибір.

Правила гри. За правильну відповідь учень одержує очко. Перемагає той, у кого найбільше очок.

Загадки:

Сонце пече, липа цвіте,

Жито достигає. Коли це буває? (Влітку)

Господиня ходить в гаї,

Всі дерева роздягає. (Осінь)

Прийшла баба з вітрами

Та з білими снігами,

Привела з собою

Діда з бородою. (Зима)

Тане сніжок, ожив лужок,

День прибуває. Коли це буває? (Навесні)

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває? (Восени)

Сніг на полях, лід на річках,

Хуга гуляє, коли це буває? (Взимку)

Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає, коли це буває? (Восени).

«Їжа для птахів»

Дидактичне завдання. Уточнити знання дітей про найпоширеніших птахів (лісові, водоплавні, домашні), зокрема, чим вони живляться; формувати природоохоронні уявлення. Виховувати бажання піклуватися про птахів.

Ігрова дія. Учитель показує картину, де намальована пташка, а дитина має назвати її, сказати, чим вона живиться і де можна відшукати для неї корм.

Унаочнення. Малюнки із зображенням птахів (горобець, синичка, качка, курка), окремо – із зображенням корму для них.

Хід гри. Учитель показує малюнки із зображенням птаха, діти його називають і обирають малюнок із зображенням корму, який йому потрібен.

Учитель ознайомлює дітей з правилом: під час збирання урожаю плодів, насіння слід пам'ятати, що частину його потрібно залишати для корму птахам.

« Що де росте?»

Дидактична мета: розвивати вміння групувати, об’єднувати рослини за місцем зростання.

Ігрова дія. На партах лежать великі малюнки із зображенням саду, городу, лісу, лугу, кімнати, на яких є порожні квадрати. лежать також маленькі малюнки із зображенням рослин. Діти повинні закрити порожні квадрати малюнками рослин, визначивши, де, вони ростуть.

Правила гри. Виграє той, хто швидше і без помилок виконає завдання.

«Правила поведінки в природі».

Дидактична мета: закріпити знання правил поведінки в природі.

Ігрова дія. На столі в учнів лежать малюнки, на яких зображено поведінку дітей в природі. Школярі повинні відібрати малюнки, на яких діти правильно ведуть себе в природі. Пояснюють свій вибір.

Правила гри. Виграє той, хто швидше виконає завдання.

Психологічною основою гуманних вчинків щодо живої природи є співчуття, що спонукає допомагати, захистити. Ефективним методом формування співчуття є ігрові вправи-перевтілення. Сутність їх полягає в тому, щоб дитина, взявши на себе уявну роль певного об’єкта живої природи, усвідомила його основні потреби, відчуття, почуття.

Під час виконання таких ігрових вправ учні переконуються, що у них та у живої істоти у яку вони «перевтілюються», є багато спільного. Розуміння того, що хтось відчуває, переживає так само, ототожнення і з власним почуттєвим досвідом сприяє формуванню найпростішого співчуття.

«Перестав місцями слова».

Перестав місцями слова і дізнаєшся про діяльність людей, що призводить до зменшення чисельності рослин у природі:

  1. декоративних, викопування, рослин, дикорослих;

  2. для, зривання, рослин, букетів;

  3. навмисні, та, випалювання, пожежі, покриву, трав’яного;

  4. лісів вирубування;

  5. під, відпочинку, покриву, час, трав’яного, витоптування;

  6. грунтів, та, руйнування, забруднення;

  7. худоби, та, випасання, луках, лісах, в, степах, у.

Гра-перевтілення.

Дидактична мета: розширити і поглибити знання дітей про об’єкти природи.

Ігрова дія. Школярам пропонуються зображення (картинки, фотографії, знайомих рослин та тварин). Кожний із гравців вибирає один образ за уподобанням і має «перевтілитись в нього».

Для цього гравцю необхідно зосередитись і пригадати, що йому відомо про цю рослину або тварину (де вона живе (росте), що їй необхідно для життя, яким чином вона продовжує своє життя тощо).

Правила гри. Виграє той, хто найцікавіше опише об’єкт.

Учитель дає зразок розповіді.

Наприклад, учень «перевтілюється» у квітку ромашку. Розповідь квітки:

«Я квіточка тендітна звуть мене ромашка. У мене золотава голівка і білий віночок – пелюсточки. Я люблю сонечко. А ще люблю водичку. Без вологи я можу загинути. Коли спекотно – мучить спрага. Коли обривають мої пелюстки, мені боляче. Любі діти, бережіть мої квіточки, дайте водички в спеку, і я буду милувати вас своєю красою.»

Впізнай за описом”.

Учні класу поділяються на команди (залежно від кількості рядів у класі). Вчитель викликає по черзі до дошки по два учні з кожної команди, дає кожному ілюстрацію із зображенням тварини (так, щоб не бачили інші учні у класі) і пропонує описати її середовище існування та зовнішній вигляд так, щоб можна було впізнати зображену тварину. Той, хто впізнає, називає описану тварину. Перемагає та команда, у якої впізнали більше тварин.

«Дерева і кущі»

Перед початком гри діти згадують, як відрізнити кущ від дерева. Повідомляються умови гри: коли називається дерево‚ руки потрібно піднімати вгору‚ коли кущ — опускати вниз. Ведучий може назвати дерево‚ а руки опустити, або назвати кущ - підняти руки. Учнів‚ що помилились, виводять з гри. 

Гра "Ми все знаємо".

Клас ділиться на 3 команди. За кілька днів до уроку з природознавства

командам дається завдання : познайомити клас з життям ,поведінкою звичкамиякого-небудь звіра, /І-команді - їжак, ІІ - команді -заєць, ІІІ- команді - лисиця або вовк.

Що це значить ?

Учні повинні на уроці розповісти про даного звіра як можна більше

найцікавішого : казки, загадки, цікаві випадки ,показати сценку з якогось

оповідання чи казки про звірів.

«Допоможе алфавіт».

Пригадай алфавіт і ти зможеш розшифрувати назви рослин(тварин), які занесені до Червоноїкниги України:

  1. 20,12,6,22,18,12,9,17,11,15 (підсніжник)

  2. 23,11,22 32, 4, 12, 6, 18, 11, 14 (тис ягідний)

  3. 2,12,16,19,23,15,1 1,16,33,20,12,14,22,33,15,1 (білотка альпійська)

  4. 19.21,16.11,15,11 (орлики)

  5. 10,19,10,24,16.11,18,12 28,7,21,7,3,11.28,15,11 (зозулині черевички)

  6. 22, 19, 18, 3,7,16,11,15,11,14 (сон великий)

Гра «Математичні дії».

Виконай дії і прочитай назви свійських тварин.

  1. ВІЛ – Л + ВЦЯ (вівця)

  2. ПІОН – ОН + ВЕ + НЬ (півень)

  3. ІНД + КРИ – КР(індик)

  4. КОРА – А + ОВАЛ (корова)

Література

1.Алексюк А.М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. - 1983. - №7. - С. 8-

2.Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник. - К. : Веселка, 1998. - 333 с.

3.Балаєва Н.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах // Педагогіка і психологія. - 2004. - №278. - С. 8-10.

4.Зіваков В. Цікаві завдання з української мови в початковій школі //Тернопіль:Підручники і посібники.- 2006.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.