И та і в кінці прислівників

Українська мова

Для кого: 7 Клас

15.03.2020

305

1

0

Опис документу:
Пропонований посібник містить різноманітні методи і прийоми для опрацювання теми «Прислівник» у 7 класі. Завдання об’єднані використанням казкових елементів з метою виховання позитивних рис школярів. Посібник стане у пригоді вчителям загальноосвітніх шкіл та студентам педагогічних навчальних закладів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Відділ освіти

Сарненської районної державної адміністрації

Сарненський районний методичний кабінет

Ясногірська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Навчально – методичний посібник

Приклади використання стратегій розвитку критичного мислення на уроках української мови

Номінація: «Українська мова та література»

Автор

Бубкіна Тетяна Михайлівна

вчитель української мови літератури

Ясногірської ЗОШ І – ІІІ ступенів

2020

Методичний посібник схвалено на засіданні методичної

ради №3 від 17.01.2020 р.

Пропонований посібник містить різноманітні методи і прийоми для опрацювання теми «Прислівник» у 7 класі.

Завдання об’єднані використанням казкових елементів з метою виховання позитивних рис школярів.

Посібник стане у пригоді вчителям загальноосвітніх шкіл та студентам педагогічних навчальних закладів.

Упорядник: вчитель української мови та літератури Ясногірської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Бубкіна Т. М.

И ТА І В КІНЦІ ПРИСЛІВНИКІВ

КАЗКА ПРО КУЛЬТУРУ ПОВЕДІНКИ

Зайшовши до класу , Сергійко відчув осудливі погляди. Хлопці зиркали зневажливо, дівчатка гидливо відверталися. З підкреслено байдужим виглядом Сергійко подався до свого місця, намагаючись якнайголосніше тупати зашкарублими від бруду пудовими черевиками.

ВИБІРКОВИЙ ДИКТАНТ

З поданого нижче тексту виписати прислівники, вказати спосіб творення та орфограми.

Недбало підсмикнувши густо вкриті плямами штани, Сергійко важко гупнув на стілець. Той по-вовчи загув під чималою вагою.

З-під штанів несміливо визирнули ажурні від дірок, давно не прані шкарпетки. Войовничо поглядаючи навкруги, хлопчина по-ведмежи вайлувато сперся на стіл. Комір засмальцьованої сорочки хвацько стирчав угору, зухвало дряпаючи хлопцеву шию.

У класі запала гнітюча тиша. Чому ж ніхто по- дружньому не вказав Сергієві на неприпустимість такого вигляду? Не пояснив, що неохайністю він ображає інших та принижує себе? Може, остерігаючись Сергієвих кулаків, мовчали учні? Та ж він жодного разу не підняв руку на дівчину, не побився з хлопцем… Від кпинів однокласників Сергій боронився … лайкою. Гидкі, смердючо-нецензурні слова лилися з його рота доти, доки співрозмовник знічено не опускав очі. Кому ж приємно вислуховувати потік бруду на свою адресу? Семикласники швиденько опустили очі в книжку. Робота давала можливість позбутися неприємного відчуття. Грубощами Сергій протиставив себе класові.

Сергійко розгорнув підручник на потрібній сторінці, але заміть зазначеної вправи побачив малюнок, якого раніше в книзі не запримітив. Це був портрет старої бабці із злющими очиськами та гачкуватим носом. Баба була б схожа на класичну мадам Шапокляк, якби не … одяг! Бо вбрана бабця була точнісінько, як наш Сергійко.

ВИБІРКОВИЙ РОЗПОДІЛЬНИЙ ДИКТАНТ

Виписати прислівники з и та і у два стовпчики.

Так-так , одягнута баба була по-хлопчачи! Такі ж, як у Сергійка, замусолений, тричі залатаний одяг. Зроду не чищені черевики, спроможні вночі кожного перелякати скрипом. Бруднюща, по-хуліганськи розстебнута сорочка з двічі перекрученими манжетами. Сергієві здалося, що він спить та бачить кошмарний сон. Навіщо художник нарядив це опудало по-чоловічи та ще й у Сергієву одежу? Зустрінеш таке диво опівночі – умреш від переляку.

Вчителька помітила Сергієву розгубленість і вирішила, що хлопець не знайшов потрібної вправи або не може відшукати правила, щоб дещо повторити.

-Сторінка… - повторила вона.

Бабин портрет у Сергієвім підручнику зник, а замість нього на сторінку випливло правило , викладене у таких гидких виразах, що, прочитавши, хлопець зблід.

-Що там у тебе, Сергію? – занепокоїлася вчителька. – Може, підручник застарілий чи сторінку вирвано? Давай подивимось… - вона потягнулася до книжки.

-Ні! – Сергій рвучко закрив підручник, ще й наліг на нього грудьми. Що як учителька таке прочитає?

Тим часом учні почали писати .

Метод ПРЕС

Висловити свою точку зору на рахунок правопису прислівників.

Навпаки, почасти, навшпиньки, верхи, восени, по-сорочи, по-англійськи, по-людськи, безвісти, мовчки, двічі.

Зразок:

1. Я вважаю , що прислівник навпаки пишеться з буквою и в кінці слова.

2. Тому, що буква и в кінці прислівників вживається після г, к, х та у прислівниках з префіксом по-.

3. Наприклад, навпочіпки, по-панськи.

4. Отже, в кінці даного прислівника пишеться буква и.

Побачивши, що Сергій не пише , вчителька докірливо похитала головою. Скривившись, хлопець розкрив підручник. Баба була тут як тут. По-змовницьки підморгнувши, вона простягнула Сергію давно не миту руку з чорними нігтями.

-Я - баба Лайка, - і загнула для знайомства таку тираду, що Сергій зблід.

Що як почує вчителька чи хтось із учнів?

  • Ми з тобою дружитимемо! – хихотіла баба Лайка. – Трохи підучу я тебе - і станеш таким , як оце я…

Сергій злякано закрив книгу.

ЧОМУ баба Лайка настільки живуча? Чому нормальні здорові люди навкруги нас пошепки чи вголос вживають ганебні сороміцькі вислови?

ФІШБОУН

Ісус Христос: «Чим переповнене серце, те говорять уста»(Луки 6:45)

Сергій несміливо зазирнув у книгу. Баба лайка подавала звідти йому якісь знаки: стукала себе по лобі й витріщала очі. Мабуть, хотіла відволікти від того , що писалося в класі. Сергій рішуче закрив книгу та вивів у зошиті

ВІЛЬНИЙ ДИКТАНТ

Записати по пам’яті тричі прослуханий текст.

Брудні слова - серйозна підтримка у мовленні людини малокультурної , без’язикої , з примітивним розумом і злиденним запасом слів. Хочеться щось сказати, але дібрати необхідне слово – неабияка трудність. Щоб не виявити свою духовну вбогість, така людина залюбки маскує паузи в розмові похабщиною.

Брудна лайка завжди була зброєю людей слабких, егоїстичних, невихованих . Це ознака слабодухості, безвольності, примітивності й ліні.

Записуючи текст, Сергій спаленів. Як же соромно! У цю мить кожен з його однокласників думає саме про нього. Невже він , Сергій, - недоумок, і ховає власну тупість нецензурщиною?

Засоромлений, знічений Сергійко йорзав на стільці. Так соромно йому ще не було ніколи! Хлопець обережно зазирнув до підручника. На місці , де щойно була намальована баба Лайка , лишилися брудні розмазані обриси, що блякли з кожним написаним Сергієм словом. Зрозумівши це, хлопець завзято застрочив.

Баба остаточно зникла з підручника. Сергій полегшено зітхнув і пообіцяв подумки собі: « Жодного брудного слова! Ніколи! Нізащо! Сьогодні ж переодягнусь ! Виперу сорочку, черевики почищу! І – білосніжний носовичок в кишеню»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили