і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • "І ожива історія народу..." Уславлення народних борців у поемі Т.Шевченка "Варнак"

"І ожива історія народу..." Уславлення народних борців у поемі Т.Шевченка "Варнак"

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
3600 грн
1080 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №TM153828
За публікацію цієї методичної розробки Голик Олена Валеріївна отримав(ла) свідоцтво №TM153828
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Отримати код

Голик О.В.

«І ОЖИВА ІСТОРІЯ НАРОДУ…»

Тема. Уславлення народних борців у поемі Т.Шевченка «Варнак».

Мета: розкрити спрямування твору, реалістичні риси психології селянських бунтівників; показати моральне звиродніння панства, відтворене в картинах побуту; розвивати навички аналізу художнього тексту, вміння виділяти головне, робити висновки; формувати вміння учнів сприймати художній твір цілісно, в єдності змісту й форми; виховувати національну гідність, любов до рідної землі.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: урок-бесіда.

Наочність, обладнання: ілюстративний матеріал до твору, портрети Т.Шевченка, У.Кармалюка, «Кобзар», епіграф.

Форми, методи й прийоми роботи: словникова робота, проблемне запитання, історична довідка, «Це цікаво!», «Цитати для роздумів», «Поетична хвилинка», колективне заповнення таблиці, «Художня галерея», повідомлення учнів, «Розминка», «Незакінчене речення».

Міжпредметні зв’язки: усна народна творчість (історична народна пісня «Пісня про Устима Кармалюка»), історія України (Коліївщина), музичне мистецтво (пісні про народних месників, «За Сибіром сонце сходить»).

Теорія літератури: тропи, метафора, тема, поема, оксиморон.

Епіграф:

Свою Україну любіть,

Любіть її … Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Т.Шевченко

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

«Розминка».

  • Як ви думаєте, про що йтиметься на уроці?

  • Самостійно сформулюйте власну тему уроку і запишіть у зошити.

IV. ФОРМУВАННЯ ОЧІКУВАНЬ

«Незакінчене речення».

  • Від цього уроку я очікую…

V. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄНННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань та завдань.

Вступне слово вчителя.

  • Тарас Григорович Шевченко… Його феномен відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам'ять. Шевченко для нас більше ніж великий поет – він національний пророк і мученик, розп’ятий і воскреслий.

Шевченко – поет наскрізь соціальний і весь у сфері духовних проблем. Кобзарева правда на землі не просто антонім правди. Він завжди йде від «духу істини, якого світ не хоче прийняти».

Саме проблеми духовності, морального обов’язку розкриваються у поемі Т.Шевченка «Варнак».

  • Коли і за яких обставин був написаний твір? (1848 року. Це поезія періоду заслання).

Проблемне запитання.

  • Чому Т.Шевченко свідомо замінив справжню дату створення поезії: з 1845 – на 1848? (З об’єктивних та суб’єктивних міркувань).

  • Що поет змальовує у поемі «Варнак»? (Виступ групи селян і розправу їх з панами).

  • Хто головний герой твору? (Варнак).

Словникова робота.

Варнак – кріпак-месник; каторжник, затаврований літерами «вор».

  • Чому Шевченко назвав його «клейменним каторжником»? (Каторжникам ставили тавро).

  • На кого з історичних осіб він схожий? (На Устима Кармалюка).

(Звучить історична народна пісня «Пісня про Устима Кармалюка»).

  • Хто такий Кармелюк? Що ви про нього знаєте?

«Історична довідка».

Кармелюк (Кармалюк) – Устим Якимович Кармелюк (1787-1835) – український національний герой, видатний керівник повстанського руху на Поділлі проти національного й соціального гніту в першій половині ХІХ століття. Народився у селянській сімї. За непокору був відданий паном у солдати, утік і повернувся в рідні місця. У 1830-1835 рр. селянський рух під проводом Кармелюка охопив усе Поділля, Бессарабію й Київщину.

Протягом 25 років боротьби повстанські загони здійснили понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки. Кармелюк був убитий із засідки.

«Цитати для роздумів».

Історичні дослідження біографії Устима Кармалюка при їх зіставленні породжують більше запитань, аніж дають однозначні свідчення про цю неординарну особу.

П.Киридон

Засланий до Сибіру Кармалюк мріяв про повернення на батьківщину.

П.Киридон

(Звучить українська народна пісня «За Сибіром сонце сходить»).

«Поетична хвилинка».

Кармелюк

Устима Кармалюка тричі ув’язнювали в

Камянецькій фортеці. Папську вежу,

з якої він утікав, згодом стали звати

Кармалюковою.

В ланці закували скривавлене тіло.

Якби ще так упокорити й дух…

Конай же, лайдаче,

годуй знавіснілих

Од запаху крівці гарячої

мух.

Забаглося воленьки,

доленьки красної?

У цій кам’яниці зречешся й отця.

Коли не впокорив канчук

семипасовий,

Впокорить,

пожди лиш,

сорочка оця…

Сміються.

Меди ллють.

Зловили, зловили…

А люди тамують лиш ляк ув очах.

І де візьмеш віри,

і де візьмеш сили,

Щоб муку цю лютую

перемовчать?..

І як тепер, як?

Ще ж не більма,

а – очі…

На душу – ярмо,

і покірно брести?

…То камінь скрегоче чи панство

регоче?

Поволі

розхитує

грати

Устим.

Іван Прокофєв

  • Що привернуло увагу Т.Шевченка до образу Кармалюка? (Це світлий образ борця проти кріпосницького рабства. Під час написання поеми «Варнак» поет використовував пісні і легенди про цього «славного лицаря»).

  • Чому Варнак зібрав «добрих хлопців»? (Щоб помститися за кохану дівчину, яку збезчестив пан).

  • Як у поемі змальовано образ борця проти гнобителів?

  • Розкрийте образ Варнака.

  • Враховуйте обставини його особистої драми, що зумовили бунт. (Дитинство і навчання разом з паничами, а потім: «Пішов я до рала… / А паничів у гвардію поопреділяла…», втрата коханої дівчини та неоднозначність оцінки Шевченком стихійного селянського бунту на чолі з Варнаком, що прочитується у словах «Усе покинув. / Чорт нарадив. / Пішов я писарем в громаду», «…Пішов … суда людського у людей просити»).

  • Варнак мстився тільки за свої чи й за людські кривди?

  • Як герой говорить сам про себе?

Я різав все, що паном звалось,

Без милосердія і зла.

Проблемне запитання.

  • Хто він: розбійник-професіонал чи представник закріпаченої селянської маси, бунтар, який мститься панам за знущання з кріпаків? (Роздуми учнів).

  • Чи підтримували месника народні маси?

  • Як про це говориться у творі? («Сім’я моя щодень росла»).

  • Отже, ватага збільшувалася.

  • Як Т.Шевченко змальовує обмеженість і безперспективність таких селянських виступів? (Реалістично).

  • Чи поділяєте ви думку поета? Чому? (Герой поеми помстився на гнобителях, але він не ставить перед собою якихось ширших завдань).

  • Знайдіть рядки у тексті на підтвердження своїх слів. («І сам не знаю, чого хотілося мені»).

  • Коли герой поеми звертається до Бога, до долі? (У важкі хвилини, відповідальні моменти, під час вагань, каяття, радості).

  • Найчастішими суб’єктами характеризації є абстрактні сутності:

Бог «О Боже мій милий! / Який дивний Ти» (рр. 176-177).

Доля «…виріс я. / Лихая доленька моя!» (рр. 41-42).

  • Тарас Шевченко видобував іскру людяності з душі грішника, який кається.

  • Назвіть мотив твору. (Мотив - піднесення боротьби селянства проти панів; мотив кари-помсти селянського хлопця ненависному поміщикові-кривднику).

  • На що автор звертає увагу читачів? (Вже йдеться про масові, а не поодинокі виступи, про наростання гніву й протесту мас).

  • Яка тема твору? (Тема - соціально-бунтарська).

  • Визначте жанр твору. (Жанр – поетична філософсько-психологічна драма).

«Це цікаво!»

Т.Шевченко написав також повість «Варнак», в якій цей сюжет і образ месника розроблені докладніше.

- Що можна назвати яскравим виявом романтичного психологізму в Шевченковій поезії? (Сповідь грішників, що розкаялися: народного месника й розбійника).

- Які конфліктні ситуації зустрічаються в поемі «Варнак»? (Відтворювані в ліричних народних піснях та в епічному українському фольклорі (думи).

- Що ви можете сказати про вступні ліричні фрагменти, використані автором? (Вони відіграють важливу роль у структурі соціально-побутової поеми).

- Обґрунтуйте своє твердження. (Кожен із фрагментів становить мікромодель поемного макросюжету).

- Яке начало переважає: зображальне чи виражальне? (У цьому творі переважає зображальне начало над виражальним).

  • Які тропи використовує Т.Шевченко, змальовуючи Україну, Дніпро та Київ? (Високопафосні).

  • Зачитайте. Наведіть приклади.

Оксиморон

«На нашій славній Україні,

На нашій – не своїй землі»

Метафори

«Дивлюся,

Мов на небі висить

Святий Київ наш великий»

?

«Слізьми!

Кров’ю!

Письмо те полилося…»

Теорія літератури.

Тропи – (від гр. tropos – зворот мови) – використовувані в художній творчості слова і звороти, вжиті не в їх прямому, а в образному, переносному значенні.

Метафора – один з найпоширеніших тропів, що виникає в результаті вживання слова в переносному значенні за схожістю означуваного предмета з іншим.

Оксиморон – поєднання контрастних понять, які логічно нібито несумісні, але разом створюють нове уявлення.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Проблемні запитання.

  • Образ Варнака – це позитивний чи негативний образ борця, месника панам за народні кривди?

  • Варнак – це жертва панської розбещеності чи протестант-месник?

  • Яка душа у народного героя? (Добра, волелюбна, роздвоєна).

  • Обґрунтуйте свої твердження.

    Душа

    Ненависть до панів

    Сліпа помста та докори сумління, покаяння Варнака

  • Як Т.Шевченко ставиться до свого героя? (Співчуває йому і підтримує в ньому надію, що він не загине «на чужині в неволі»).

  • Зачитайте з тексту відповідні рядки.

Сивий брате!

Поки живе надія в хаті,

Нехай живе, не виганяй.

  • Як ви розумієте ці слова? (Це надія і на кращі часи, і на краще майбутнє).

  • З якими переживаннями пов'язаний образ надії? (З індивідуальними. «Мені здається, я не знаю»).

  • Що відображено в образі Варнака? (Протест селянських мас проти поміщиків).

  • Який він, протест? (Стихійний).

  • Отже, яка доля його чекає? (Він приречений на невдачу).

  • У чому, на вашу думку, сила і слабкість месників?

Колективне заповнення таблиці.

Сила

Слабкість

Могутність гніву

Ненависть до панів

Бажання бути вільним

Позбутися підневільного життя

Неорганізована маса

Довірлива

неосвічена

Здатна знищити панів

Слабка, сліпа, стихійна

  • У чому полягає своєрідність форми твору? (Це монолог-сповідь ліричного героя).

  • Чи згас гнів поета проти поміщиків під час перебування в засланні? (Ні. Шевченко продовжує боротьбу проти гнобителів народу).

  • Яку думку плекає Кобзар? До чого закликає? (До революційної боротьби проти феодально-поміщицького ладу).

«Художня галерея».

  • Розгляньте малюнок Н.Орлова до поеми Т.Шевченка «Варнак».

  • Що ви можете сказати про композицію твору? (Вона дуже цікава).

  • Чим саме? (Варнак зображений зі спини, але відчувається і його подив, і захват від того, що він побачив).

  • Як би ви назвали цей момент? (Це – момент прозріння).

  • Зачитайте відповідні рядки з тексту поеми. («…Дивлюся, мов на небі висить святий Київ наш великий»).

  • Зверніть увагу на заставку до поеми у виконанні І.Северина.

  • Яку назву ви дібрали б до неї? (Пейзаж-краєвид з річкою).

Короткі повідомлення учнів про художників-ілюстраторів поеми Т.Шевченка «Варнак».

Н.Орлов.

На початку ХХ ст. в київських мистецьких колах Н.Орлова, який активно працював в українській темі, добре знали. Його роботи вирізнялися незвичайною «ефектною і елегантською технікою, у них виявлялася велика витривалість у тонах і декоративне розуміння» (як писали тогочасні періодичні видання).

І.Северин.

І.Северин – живописець, учень О.Сластіона, у 1905-1907 рр. учився у краківській академії красних мистецтв. Працював у студіях Рима та Парижа. Виставки його творів у Парижі та Львові мали великий успіх, але в Києві митця не зрозуміли, не сприйняли, влаштована тут виставка його творів не мала успіху.

Робота з епіграфом.

  • Виразно прочитайте слова епіграфа.

  • Запам’ятайте їх і пронесіть через усе життя, адже їх нам заповів великий син України – Тарас Григорович Шевченко.

Заключне слово вчителя.

Змальовуючи боротьбу українського народу в минулому, Т.Шевченко прагнув збудити героїчний дух народних мас, підняти їх на боротьбу проти самодержавно-кріпосницького ладу. Приклад борців за волю повинен нагадувати сучасникам про славні традиції народного опору панівним класам. Їх імена не повинні забуватись. І для нас вони завжди будуть прикладом мужності і вірності служіння рідній землі.

VII. РЕФЛЕКСІЯ

  • Перегляньте цілі уроку.

  • Чи досягли ви їх?

  • Позначте ті очікування, які виправдалися.

  • Назвіть тему уроку, яку ви визначили самостійно.

VIII. ОЦІНЮВАННЯ

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

  1. З’ясувати, як у творах Т.Шевченка, написаних у період заслання («І виріс я на чужині…», «Варнак», «В неволі тяжко, хоча й волі…» тощо), поєднано ліричні спогади із засудженням кріпосницької системи.

  2. Порівняти повість Т.Шевченка «Варнак» з однойменною поемою автора.

За бажанням:

  1. Дослідити тему «Відбиття мотивів історичних пісень у творі Т.Шевченка «Варнак».

  2. Написати письмовий твір на одну з тем:

Оспівування борців-одинаків (поеми Т.Шевченка «Варнак», «Юродивий»).

Розуміння Т.Шевченком безперспективності стихійної боротьби (за поемою «Варнак»).

Уславлення народних борців у поемі Т.Шевченка «Варнак».

ЛІТЕРАТУРА

  1. Т.Петрик. Маловідомі ілюстратори Шевченкових поезій. – Дивослово. - №12, 2004. – С.17-18.

  2. Н.Слухай. Поетичний синтаксис Шевченка. – Дивослово. - №3, 2014. – С.40.

  3. Пахаренко В.І. Основи теорії літератури. – К.: Генеза, 2007. – 296 с.

  4. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Т. Гром’яка, Ю.І.Коваліва, В.І.Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с. (Nota bene).

  5. Українська література. Тести. 5-12 класи: Посібник / Автори-укладачі: Бернадська Н.І., Усатенко Г.О. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 336 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Конспект уроку допоможе вчителеві розкрити спрямування твору, реалістичні риси психології селянських бунтівників; показати моральне звиродніння панства, відтворене в картинах побуту; розвивати навички аналізу художнього тексту, вміння виділяти головне, робити висновки; формувати вміння учнів сприймати художній твір цілісно, в єдності змісту й форми; виховувати національну гідність, любов до рідної землі.
  • Додано
    26.02.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    9 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    407
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер матеріала
    TM153828
  • Вподобань
    0
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти